21396
Коломойського відправляють в еміграцію
— Казна та Політика
Першою серед крупних гравців під реприватизаційний прес нової влади потрапила група "Приват". Незважаючи на всі реверанси Ігоря Коломойського на адресу Віктора Януковича і компанії.
Ігорю Коломойському навряд чи загрожує повторення долі росіянина Михайла Ходорковського. Звісно, суперечливих епізодів в його діяльності вистачило б на порушення не однієї кримінальної справи. Але в разі реальної загрози арешту Коломойський просто не буде покидати свій будинок в Женеві і як мінімум тимчасово відмовиться від відвідин України. Втім, владі, можливо, це і потрібно - Коломойський ідеально підходить для створення образу українського Бориса Березовського, на якого можна звалити будь-які проблеми і невдачі.
Першого неприкритого удару силовики завдали по улюбленому дітищу "Привату" - карпатському курорту "Буковель". Минулого тижня співробітники Генпрокуратури і ГУБОЗ за підтримки бійців спецпідрозділів "Беркут" і "Сокіл" провели обшук і вилучення документів, а також оргтехніки в Головному управлінні Держкомзему в Івано-Франківській області, заарештувавши його начальника Юрія Добровольського, який до цього працював заступником директора туристичного комплексу "Буковель".
Одночасно обшуки пройшли і в адмінбудівлі ТОВ "Скорзонера", офіційного власника ТК "Буковель". Слідчих цікавили питання відведення земельних ділянок ТОВ "Скорзонера", грошової оцінки земель Поляницької сільської ради, на яких стоїть "Буковель", проекти і будівництво нових доріг до туристичного комплексу. Як результат був накладений арешт на земельні ділянки села Поляниця, де розташований гірськолижний курорт. Ще один проміжний підсумок - інвестори "Буковеля" (читай група "Приват") припинили реалізацію проекту будівництва аналогічного гірськолижного курорту на кордоні Івано-Франківської і Закарпатської областей. Планувалося побудувати нові готельні комплекси економ-класу на 1 тис. номерів, гірськолижні траси протяжністю 120 км. та інші об'єкти, вклавши в цю справу в найближчий рік близько 1,2 млрд. грн. До речі, як повідомило ТОВ "Скорзонера", інвестиції в будівництво комплексу "Буковель" за останні десять років склали 2 млрд. грн.
Втім, відомо, що не туризмом єдиним живий "Приват". Після продажу три роки тому "приватівських" металургійних активів російському "Євразу" група тримається на трьох китах - нафтовому, феросплавному і банківському бізнесі. І як мінімум діяльність двох з них (Приватбанк, принаймні, офіційно особливих труднощів поки не має) останнім часом стала входити в чорну смугу, в чому їм значною мірою допомагає нова українська влада.
Так, ще в серпні Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку припинила обіг акцій ВАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина" на півроку "з метою захисту інтересів держави". Нагадаємо, що в державній власності перебуває 25% акцій ВАТ (чиїм виробничим активом є Дрогобицький нафтопереробний завод), а контрольний пакет належить офшорам, пов'язаним з акціонерами Приватбанку Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим. Простіше кажучи, мінімум до лютого 2011 року дрогобицькі акції "приватівців" лежатимуть мертвим вантажем - вони не зможуть їх ні продати, ні закласти, ні використовувати іншим чином.
І якщо Дрогобицький НПЗ ніколи не був алмазом в колекції "Привату" (застарілі виробничі потужності плюс робота в збиток, що фіксується вже два з гаком роки), то цього не скажеш про аналогічний завод в Кременчуці - найбільший НПЗ в Україні. Корпоративна війна за ЗАТ "Укртатнафта" між "Приватом" і татарськими засновниками компанії зі змінним успіхом тягнеться вже багато років, але і досі Коломойському вдавалося схиляти чашу терезів (перш за все Феміди) на свою користь. Врешті-решт, "Приват" знайшов повний контроль над НПЗ, який мав стати фундаментом їх нафтового бізнесу.
Якщо раніше російські нафтові компанії, солідаризуючись з Татарстаном, просто бойкотували постачання сировини до Кременчука, зриваючи завантаження "приватівського" НПЗ, то після зміни української влади Москва стала офіційно диктувати умови на газових переговорах з Києвом, вимагаючи повернути контроль над НПЗ татарським акціонерам. Судячи з усього, український уряд вже почав виконувати цю вимогу - в кінці серпня Кабмін направив позов до Господарського суду Києва з проханням скасувати рішення дворічної давності, яке визнавало незаконним придбання пов'язаного з татарами офшором пакету акцій в 8% "Укртатнафти". І це можна вважати лише першим кроком в утихомиренні Коломойського і його інтересів у Кременчуці.
Не все ладиться і в головному активі - дочці НАК "Нафтогаз України" компанії "Укрнафти", підконтрольній "Привату". Правда, ще в січні "приватівці" змогли дещо забезпечити свої позиції в "Укрнафті" (для переобрання керівництва компанії на зборах акціонерів тепер необхідно не 60%, а 75% голосів), але після президентських виборів і подальшого за ними входження до наглядової ради компанії нових керівників "Нафтогазу" (його глава Євген Бакулін в серпні очолив наглядову раду "Укрнафти") спокій Коломойському лише сниться. Наприклад, "Нафтогаз" більше не влаштовує те, яким чином "Укрнафта" розподіляє прибуток - не так давно НАК звернувся до суду з вимогою зобов'язати свою дочірню компанію перерахувати на свої рахунки 56 млн. грн. Ще важливіше значення для "Нафтогазу" має інша судова суперечка, яка, за інформацією наших джерел, завершиться 20 вересня. Цього дня Вищий госпсуд України розглядатиме вимогу НАК скасувати рішення госпсуду Києва від 8 червня 2010 року, що зобов'язало "Нафтогаз" віддати "Укрнафті" протягом п'яти місяців 1 млрд. м3 газу.
До речі, на 20-24 вересня призначені збори акціонерів на належних "Привату" всіх трьох українських феросплавних заводах і два марганцевих ГЗК. За офіційним повідомленням, під час зборів акціонерів всіх підприємств планується затвердити річний звіт і баланс за 2008-2009 роки, визначити порядок розподілу прибутку (покриття збитків) за цей період і прийняти рішення про повноваження членів органів управління заводів. Але фактично такі синхронні дії можуть означати дві речі: або власники терміново захотіли дивідендів (хоча минулий рік і Нікопольський, і Запорізький, і Стахановський заводи, а також Орджонікідзенський і Марганецький ГЗК всі як один завершили зі збитками), або підприємства вже комусь продані, тож необхідно терміново ввести людей нових власників до керівних органів. Між іншим, спостерігачі стверджують, що подібні синхронні збори акціонерів на підприємствах "Привату" бачили лише одного разу - коли "Євраз" купив у групи три коксохіми, метзавод, ГЗК "Суха Балка" і 50-процентну частку в ПГЗК. Єдине, що поки не лихоманить, так це медіаактиви Коломойського на чолі з телеканалом "1+1". Втім, їх він поки теж зовсім не використовує як інструмент інформаційної війни з владою. І випадок з "Буковелем" це показав.
Тим часом сам Коломойський абсолютно не хоче війни з владою. Ще перед президентськими виборами він зробив ставку на перемогу Віктора Януковича, а після них демонстрував повну лояльність до нової влади. Парламентський багнет Ігоря Валерійовича, нардеп від НУ - НС Ігор Палиця, із самого початку вступив "тушкою" в коаліцію, Коломойський абсолютно не чинив опір тотальному пануванню "донецьких" в його головній вотчині, Дніпропетровщині, і навіть не став висувати серйозного кандидата в дніпропетровські мери на противагу Івану Куліченку, члену ПР з недавніх пір (таким міг стати екс-губернатор Микола Швець, але, судячи з усього, вже не стане). Але "регіонали" такі реверанси не оцінили. Спочатку Коломойський не зміг пролобіювати жодного з "своїх" людей на хач якусь вартісну державну посаду, а тепер і зовсім перетворюється на "ворога держави". І якщо влада таки продовжить ліпити з Коломойського "українського Березовського", суспільство не те що обуриться, а навпаки, сприйме на ура. Боротьба з олігархом, тим більше таким одіозним, принесе лише додаткові рейтингові очки Януковичу і його команді.
Олег Поліщук
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
