766
Державний НПФ
— Казна та Політика
В Національному інституті стратегічних досліджень пропонують допустити до другого рівня створені держрегуляторами три НПФ. Пропозицій про те, в якому вигляді має бути запущений другий накопичувальний рівень пенсійної системи, було декілька.
Згідно з першим - необхідно створити Накопичувальний фонд за прикладом Пенсійного, з тією лише різницею, що накопичені громадянами кошти залишатимуться на їхніх персоніфікованих рахунках і капіталізуватимуться за рахунок інвестиційного доходу. Другий варіант передбачав широкий допуск до адміністрування системи низки НПФ. Він викликав неприйняття в деяких держрегуляторів, адже вплив держави на інвестування пенсійних коштів зводився б лише до контролю за виконанням законодавчих нормативів.
В Національному інституті стратегічних досліджень запропонували третю модель. Суть її зводиться до наступного. Страхові внески повинен збирати Пенсійний фонд, потім вони передаватимуться в три новостворені НПФ. Їх засновниками будуть Мінпраці, Держфінпослуг і ДКЦПФР, представники цих інституцій створять і раду фондів. А ось адміністраторів НПФ вибиратимуть на тендерній основі. При цьому кожен із створених НПФ матиме різну стратегію: агресивну, збалансовану і консервативну. З наближенням пенсійного віку кошти громадян переводитимуться в менш ризиковий НПФ.
Цікавим виявився і перелік інструментів для інвестування пенсійних коштів. Серед них вкладення в держбанки, державні цінні папери, облігації і акції вітчизняних підприємств (лише первинне розміщення) і інвестиції в економіку України згідно з визначеними Кабміном напрямами.
"Відраховувати до цих фондів кошти будуть роботодавці за працівників, що лише почали трудову діяльність. Модель три НПФ, створених державою, пояснюється тим, що вже існуючі НПФ працюють із коштами третього рівня, і не потрібно ці гроші поєднувати. Критерії для адміністраторів теж дуже чіткі - не менше трьох років роботи з не менше ніж 100 тис. рахунків, позитивна ділова репутація і жорсткі вимоги до власного капіталу", - розповів Олександр Коваль, кандидат економічних наук Національного інституту стратегічних досліджень.
Але ні роботодавці, ні НПФ ідею не схвалили. "Якщо ПФ збиратиме кошти, чи не виникне спокуса витратити ці гроші на латання дір в самому ПФ. Крім того, поки відрахування за працівника робить роботодавець, вони не збільшуватимуться, адже роботодавцю це невигідно. Працівник і роботодавець повинні відраховувати за принципом 50/50", - упевнений Юрій Кузовий, директор департаменту по роботі з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування Федерації роботодавців України.
Пенсійники ще більше розкритикували модель. "Навряд чи створені державою НПФ можна вважати повною мірою недержавними. Це просто модифікація Пенсійного фонду з різними інвестиційними корзинами. До того ж вже звучали пропозиції створити державний адміністратор НПФ і КУА, тож тендерний відбір може бути доволі умовним. Напрями для інвестування теж досить жорсткі. Я вважаю, що доцільно посилити контроль за інвестуванням, але не створювати державний НПФ", - упевнений Дмитро Леонов, голова поради Української асоціації інвестиційного бізнесу. В той же час автори ідеї пояснюють, що з часом три НПФ можуть бути приватизовані. Але такий сценарій здається пенсійникам неймовірним.
Головним же висновком чергової дискусії з приводу другого рівня пенсійної системи стало твердження про те, що модель рівня вже не важлива - Україна втратила чимало часу, відмовляючись реформувати систему. Тому сторони готові погодитися на будь-яку модель, яка буде схвалена державою. А зараз розмови про реформування звелися до двох політичних питань - як зменшити дефіцит Пенсійного фонду і виробити єдино зручну для всіх політику стосовно підвищення пенсійного віку.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
