ТОП-5 казусів Конституційного Суду — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

ТОП-5 казусів Конституційного Суду

Казна та Політика
1809
Частина оточення Віктора Януковича підштовхує його до скасування через Конституційний Суд політреформи зразка 2004 року. Точніше, до юридичного шахрайства, яке зводиться до визнання конституційних змін такими, що були прийняті з порушенням процедури. Незважаючи на далекосяжні негативні наслідки для іміджу країни і самого Януковича, швидше за все, велика частина суддів з нинішнього складу КС все ж таки готова внести і свою лепту в історію іноді досить своєрідного трактування Основного Закону.
Казус № 1. Узаконені "тушки"
У квітні цього року Конституційний Суд узаконив новостворену коаліцію на чолі з Партією регіонів (так звану "коаліцію тушок"), чим просто звів нанівець саму ідею парламентських виборів за партійними списками. Незважаючи на те, що Основний Закон України у ст. 83 регламентує порядок формування коаліції, КС у своєму квітневому рішенні послався на новий Регламент Верховної Ради, в якому окремим депутатам дозволялося брати участь у формуванні коаліції. Вся абсурдність вердикту людей у мантіях полягає в тому, що вони не тільки не визнали неконституційною норму Регламенту, але і скасували своє ж рішення від 19 вересня 2008 року.
Нагадаємо, тоді КС ухвалив: "словосполучення" коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді "слід розуміти як сформоване на встановлених Конституцією принципах об'єднання за результатами виборів кількох депутатських фракцій, кількість народних депутатів в яких становить більшість від конституційного складу парламенту, які (депутатські фракції) на основі узгодження політичних позицій погодились на спільну парламентську діяльність ". Говорячи людською мовою: коаліцію можуть формувати виключно фракції.
Але в країні змінилася влада, і Конституційний Суд, як флюгер, змінив свою думку на зовсім протилежну.
Казус № 2. "Кучма-3"
Влаштовувати своє постпрезидентське політичне майбутнє колишній президент Леонід Кучма почав заздалегідь. 30 грудня 2003 Конституційний Суд зробив Леоніду Даниловичу прекрасний новорічний подарунок, прийнявши рішення про те, що він може балотуватися на третій президентський термін. Мотив суду був гранично простий: перший раз Кучма обирався до 1996 року. Тоді в Україні діяла Конституція УРСР з купою поправок, тому ст. 103 нового Основного Закону, яка забороняє одній і тій самій особі більше двох разів балотуватися в президенти, на нього не поширюється. КС зробив "соломонів" висновок: вперше Леонід Данилович став главою держави тільки в 1999 році і саме з цього моменту він отримав повноваження президента, встановлені Конституцією 1996 року.
Навіть, незважаючи на різке неприйняття варіанту "Кучма-3", опозиція в той час мало що могла протиставити цим рішенням, адже, незважаючи на всю казуїстику, Конституційний Суд прийняв юридично мотивовану постанову. У той же час Захід сприйняв вердикт КС дуже негативно, оскільки навколо Кучми вже створився ореол "авторитарного" лідера, нібито причетного до низки резонансних скандалів. Як вважають експерти, саме страх перед здійсненням проекту "Кучма-3" після рішення КС підштовхнув об'єднавчі процеси в опозиції, а також остаточно переконав Захід у необхідності тиску на Леоніда Даниловича. Доречним буде сказати, що сам президент відразу ж після постанови КС заявив, що в третій раз балотуватися не буде.
Казус № 3. КС проти ВС
Конституційний суд України в березні цього визначив, що Верховний Суд не уповноважений переглядати в касаційному порядку рішення Вищого адміністративного та Вищого господарського судів. Тобто, Верховний Суд, очолюваний Василем Онопенком, неугодним дуже багатьом політикам і суддям, просто відсунули від вирішення господарських суперечок, а також суперечок між державою і громадянами.
На думку експертів, вердикт КС мав виключно політичне забарвлення. У зв'язку з цим варто згадати, що саме Верховний Суд у 2004 році став тією інстанцією, висновок якої узаконив третій тур президентських виборів у зв'язку з "встановленими фактами фальсифікацій у другому турі". Експерти вказують: те рішення ВС було скоріше політичним, прийнятим під тиском "помаранчевого" Майдану. Через що після перемоги Віктора Ющенка історію з фальсифікаціями потихеньку спустили на гальмах.
Казус № 4. Черновецький - forever
"Депутати місцевих рад та сільські, селищні, міські голови, обрані на позачергових виборах, набувають повноважень відповідно на п'ятирічний та чотирирічний термін". Таким було роз'яснення КС у червні минулого року у відповідь на звернення Київради, з проханням розтлумачити: чи будуть у Києві місцеві вибори, як і скрізь, або ж депутати, обрані на дострокових виборах 2008 року (як і мер Леонід Черновецький) можуть спати спокійно.
За словами тодішнього голови суду Андрія Стрижака, КС під час розгляду цієї справи враховував принцип однакового підходу до діяльності представницьких органів усіх рівнів. У той же час, за декілька тижнів до цього заступник голови Верховної Ради Микола Томенко, посилаючись на свої джерела, заявив, що мерська команда нібито готова заплатити 20 мільйонів доларів за перенесення дати виборів. Цікаво, але після того, як вибори таки перенесли, ніхто - ні люди Черновецького, ні люди в мантіях - не мали до Томенка претензій за його "порочі" вислови. Не вгадав з торбою?
З причини нинішньої спроби нової влади скасувати вибори до райрад Києва шляхом ліквідації районів міста, можна навіть подякувати КС за те рішення, інакше зараз ліквідували б ще й Київраду.
Казус № 5. Сюзанна Станік як прецедент
Цього року президент Віктор Янукович спочатку поновив на посаді судді КС, а потім звільнив з посади Сюзанну Станік. Пані Станік за "порушення присяги судді Конституційного суду" звільнив ще президент Віктор Ющенко. Але вона добилася позитивного для себе рішення Вищого адміністративного суду, і була відновлена на посаді Януковичем. Але оскільки президентська квота в КС не повинна перевищувати шести суддів, то Віктору Федоровичу слід було або вигнати одного з шести своїх представників і замість нього поставити Станік, або розійтися із Сюзанною Романівною полюбовно. І Янукович, і Станік обрали другий варіант - суддя написала заяву сама. Але прецедент з відновленням судді КС за рішенням іншого суду був створений. І шестеро президентських людей у КС провели безсонну ніч, з жахом думаючи про своє звільнення.
Так повелося, що будь-який прецедент має високу ймовірність до повторення. Тому над будь-яким суддею Конституційного Суду, особливо які представляють президентську квоту, висить "дамоклів меч". Адже якщо повернутися на посаду вийшло у Станік, то може вийти і в інших. Чи варто в такій ситуації очікувати від суддів дотримання букви закону?
Ми не сумніваємося в чесності і порядності всіх конституційних арбітрів, але ж існує ще й інстинкт самозбереження. Особливо під час розгляду питання про скасування конституційних змін 2004 року ...
За матеріалами:
Proua.com
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас