417
Nabucco як альтернатива
— Енергетика
Напередодні акціонери компанії Nabucco Gas Pipeline International GMBH (оператор проекту газопроводу Nabucco), Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) і Міжнародна фінансова корпорація (МФК), що входить до складу групи Світового банку, приступили до процесу визначення вартості проекту. Про це йдеться в поширених матеріалах оператором проекту.
Вже відомо, що до EUR2 млрд. виділить ЄІБ, ще до EUR1,2 млрд. планується отримати від ЄБРР - половину суми надасть сама організація, а решту EUR600 млн. складе синдикована позика деяких комерційних банків. EUR800 млн. оператор проекту отримає від МФК (також EUR400 млн. - від самої корпорації і EUR400 млн. - у вигляді синдикованого кредиту). Відзначимо, доручний лист визначає ступінь участі кожної із сторін в реалізації проекту газопроводу Nabucco, включаючи умови фінансування. Документ необхідний для проведення оцінних робіт перед прийняттям остаточного рішення щодо фінансування. При цьому зобов'язання від потенційних кредиторів планується отримати вже в 2011 р.
Президент Київського міжнародного енергетичного клубу Q-club Олександр Тодійчук вважає, що Україні ще не пізно взяти участь у даному проекті й отримати вигоди від його реалізації. "Незважаючи на те, що низка європейських країн підтримує російський проект "Південний потік", для Євросоюзу Nabucco один з пріоритетних, бо покликаний забезпечити енергетичну безпеку європейських країн і зменшити залежність від Росії, яка в даний час поставляє близько чверті необхідних ним об'ємів газу. Його реалізація робить менш актуальними перспективи "Південного потоку", який є головною загрозою завантаження наших газопроводів", - сказав "i" експерт. За його словами, українська сторона може виступити в ролі виконавця будівельних робіт за проектом Nabucco, постачальника труб і компресорного устаткування, а також отримувати газ через територію Румунії.
Нагадаємо, проект Nabucco передбачає транспортування газу в європейські країни через Азербайджан, Грузію, Туреччину, Болгарію, Угорщину, Румунію і Австрію. Магістраль протяжністю 3,3 тис. км. стане продовженням вже побудованого газопроводу Баку - Тбілісі - Ерзурум і розрахована на щорічне транспортування 20-30 млрд. куб. м газу. Дві третини газопроводу будуть прокладені через турецьку територію. У консорціумі з його будівництва беруть участь турецька компанія Botas, болгарська Bulgarian Energy Holding, угорська MOL Plc, австрійська OMV Gas & Power GMBH, німецька RWE і румунська Transgaz. Кожен з учасників проекту має в ньому частку в 16,67%. Раніше комісар Євросоюзу з питань енергетики Гюнтер Оттінгер заявив, що на будівництво газопроводу Nabucco потрібно залучити приватні інвестиції у розмірі EUR7,5 млрд. Також він повідомив, що потрібно EUR20 млрд. на розробку родовищ в Каспійському регіоні.
Втім, заступник директора НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев вважає, що Україні необхідно поспішити зі своїми пропозиціями, оскільки "потім в Європі ніхто не змінюватиме плани заради участі українських компаній". В той же час реальнішим сценарієм українського приєднання до проекту експерт бачить можливість для нашої країни поставляти необхідне Nabucco устаткування. "Навряд чи Україна стане споживачем газу з цього газопроводу. Для цього потрібно буде побудувати відгалуження у бік України і задіяти декілька газотранспортних систем країн Південної і Східної Європи. Сумніваюся, що хтось погодиться на зміну напряму руху газу в своїх системах для того, щоб забезпечувати нашу країну. До того ж це буде дорого для нас. Україні значно дешевше використовувати газ Росії або свій", - сказав "i" Рябцев. В той же час експерт висловлює сумніви стосовно реальності реалізації як проекту Nabucco, так і "Південного потоку", що конкурує з ним, зважаючи на відсутність реальної ресурсної бази для наповнення цих газопроводів.
Як основний постачальник газу для Nabucco в Європі бачать Азербайджан. Але Баку дав зрозуміти, що, в разі затримки з реалізацією проекту, країна збільшить постачання газу до Росії. Як ресурсну базу європейці розглядають також Ірак, Туркменістан і, можливо, Іран. Але поки з цими країнами жодних документів не підписано.
"Вікно можливостей, яке існувало в частині приєднання України до Nabucco, так і іншим проектам диверсифікації енергоносіїв, практично закрилося. Шанси, які давалися, були проігноровані й втрачені. Було б логічно позиціювати Nabucco як нейтралізатор "Південного потоку". Але ніхто з нинішньої владної команди не збирається приєднуватися до цього проекту: у її лавах існує російська думка про те, що це обхідний проект по відношенню до традиційних шляхів транспортування центральноазіатського газу до Європи", - сказав керівник енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар. За його словами, за наявності в Україні активної енергетичної політики, її керівники неодмінно відстояли б шанс на будівництво газопроводу "Білий потік", що передбачає постачання середньоазіатського і азербайджанського газу до Європи через Чорне море, Україну і Молдову. Тепер, вважає Гончар, Україні необхідно приділяти більше уваги реалізації програм енергозбереження і підвищувати енергоефективність української економіки.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
