0 800 307 555
Finance.ua розвивається і оновлює головну
Finance.ua - це не тільки стрічка новин. Ми вкладаємо багато сил у створення сервісів порівняння кредитів, депозитів і банківських карт. А наша редакція публікує багато путівників по вибору фінансових послуг і розповідає як не переплачувати.
Щоб показати все це читачам, ми винайшли головну сторінку сайту заново.

Україна: штормова осінь


Україна: штормова осінь

Ще навесні економісти різних країн заговорили про те, що восени світ, і особливо Європу, може накрити друга хвиля кризи. Оскільки наша економіка з розряду чи не найслабших, ця нова хвиля може стати для України справжнім цунамі. Тим більше що у нас і внутрішніх проблем накопичується надто багато.

В єврозоні ситуація продовжує залишатися більш ніж напруженою. Одна з головних винуватиць - Греція - продовжує тримати в напрузі півконтиненту. Причиною, як відомо, стали борги цієї держави на суму близько €300 млрд. І незважаючи на старт плану порятунку грецької економіки, на який ЄС разом з МВФ скинулися на €110 млрд., Афінам постійно нагадують про необхідність скорочувати витрати, що знаходить живий відгук у вигляді демонстрацій і страйків серед населення.

Подібні проблеми - з бюджетним дефіцитом і зовнішніми боргами - спостерігаються і в інших європейських країнах: Португалії, Італії, Ірландії та Іспанії. І якщо станеться ланцюгова реакція (чого і побоюються аналітики), в Німеччини з Францією просто не вистачить ресурсів, щоб витягти всі проблемні держави з боргової ями.

Європейський слід

Протягом останніх 20 років практично всі провідні держави світу накопичували державні борги, причому незважаючи на те, чи був це період рецесії або підйому, пояснює "Профілю" старший економіст центру "CASE Україна" Володимир Дубровський. Вони мали дефіцитні бюджети, частково саме це стало причиною попередньої кризи.

Але в результаті вогонь закидали дровами. Тому зараз багато держав, перш за все в єврозоні, в Південній Європі, мають дуже великі заборгованості. І чим гірша ситуація з цими боргами, тим більші відсотки і тим важче країнам обслуговувати свої борги. Тому не виключено, що криза цих суверенних боргів може призвести восени до нового спаду світової економіки, вважає експерт.

За даними агентства Fitch, друга хвиля рецесії торкнеться сектора будівельних матеріалів, сталеливарної, хімічної галузей, технологічного сектора, автомобільної промисловості й медійників, що фінансуються за рахунок реклами, в Європі, Африці і на Близькому Сході.

Для України проблеми Європи можуть вилитися в падіння попиту на продукцію вітчизняного експорту. Тому що якщо держави починають значно менше витрачати (а вони зараз ще тугіше затягують паски), це б'є у споживання інвестиційних, імпортних товарів. А це означатиме зниження виробництва в нашій країні металу та інших експортних товарів, що позначиться і на бюджеті, і на валютній виручці, і навіть на рівні зайнятості.

"Якщо зменшиться економічне зростання зони євро, це, безумовно, вплине на ціни на метал. А це для нас надзвичайно погано. Це відразу може призвести до ланцюгової реакції в інших галузях, і не лише щодо металу ми можемо отримати зниження попиту", - відзначав і віце-прем'єр Сергій Тігіпко.

Окрім експортних капостей, ми маємо всі шанси наступити на ті ж граблі, що і проблемні країни єврозони. У запалі боротьби з першою кризовою хвилею у нас також були прийняті стимулюючі заходи підтримки, і робилося це, звісно, за рахунок бюджету. Його дефіцит при цьому загрозливо наростав.

Велосипеда у нас вигадувати не стали і пішли уторованою стежкою - випускали держоблігації. Сьогодні цих цінних паперів випущено так багато, що їх власники вже завагалися, а чи сплатять держави-боржники свої зобов'язання. До того ж, звертає увагу Володимир Дубровський, у нас навіть в період стрімкого економічного зростання бюджет зводився з дефіцитом, держборг залишався чималим.

А держава замість створення фондів на випадок тяжких часів всі вільні кошти направляла на підвищення соцстандартів, які потім не можна відкотити назад. При цьому не були проведені структурні реформи, наприклад пенсійна. Тому, коли стався обвал на світовому ринку, наш ВВП теж обвалився, а зобов'язання залишилися на тому ж рівні. І зараз у нас дефіцит бюджету просто зашкалює.

В результаті, якщо на світовому ринку станеться обвал, природно, український внутрішній борг просто здетонує. Тому що інвестори, які тримають наші облігації, схильні до тих же тенденцій, що і в світі - в разі масового обвалу цих суверенних боргів з нашими теж буде дуже погано. І ми можемо виявитися затиснутими між двох вогнів: з одного боку зниження експорту, і з іншого - різко погіршають можливості для запозичення державою, якій восени ще мають відбутися значні виплати за своїми колишніми зобов'язаннями.

Аби уникнути дефолту, вірогідність якого цієї осені надзвичайно висока, директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін вважає, що в першу чергу треба негайно зменшити дефіцит держбюджету. "Для цього потрібно скоротити кількість державних службовців, скоротити їх зарплати і всі витрати. Недопустимо, щоб структура того ж Міністерства юстиції в умовах кризи витрачала гроші на закупівлю дорогих імпортних автомобілів. По-друге, необхідно передати гроші і владу містам.

Це те, що зробили Польща, Словаччина, Чехія, і вони зуміли уникнути негативних наслідків кризи. І третє, що необхідно зробити, - зняти обмеження для розвитку малого бізнесу і податковий тягар і обмежити прибутки і доходи кланово-олігархічних груп. Адже мільярдери у нас за 2009-й - кризовий - рік подвоїли свої активи. Для таких груп потрібно законодавчо обмежити норму прибутку - максимум 10-15%. Якщо ми зробимо хоч би це, тоді зможемо уникнути дефолту", - упевнений експерт.

"Рідні" кризові фактори

"Будь-яка криза, зрив або рецесія при нинішній глобальній економіці мають зовнішні та внутрішні причини. Бувають лише внутрішні, але не буває лише зовнішніх", - говорить Володимир Дубровський.

В Україні, як правило, зовнішні чинники накладаються на внутрішні, а останніх, до речі, теж є чимало. Це і підвищення цін на газ, і очікуване восени зростання тарифів на житлово-комунальні послуги. Плюс засуха і не дуже оптимістичні чекання з приводу врожаю. А це може означати лише одне - зростання цін, інфляцію. З точки зору простого українця, це буде досить потужним ударом у гаманці. Адже зростання цін в нинішніх умовах може стати тотальним.

Деякі опозиційні політики, дещо згущуючи фарби, вже закликають населення орієнтуватися не на державу, а на власні сили, свої городи, мало не запасатися продовольством. Цій ескалації сприяє і ситуація в Росії: сьогодні у сусідів нестримно дорожчають багато продуктів харчування - молоко, гречана крупа, хліб, різні види овочів.

Ситуацію посилює і війна, що фактично почалася, між виробниками і торгівельними мережами - вони втратили цінові орієнтири і тепер називають один одного спекулянтами. В результаті страждають покупці, яким залишається лише спостерігати за черговим сплеском цін. Російські експерти вже прогнозують, що інфляція цього року в РФ складе не очікувані 6-7%, а всі 10%. А все це гучно відгукнеться в Україні. Спокуса продати сусідам урожай якомога дорожче може вилитися в дефіцит сільгосппродукції на вітчизняному ринку, що і у нас спровокує зростання цін.

На думку Володимира Дубровського, до внутрішніх чинників варто додати і ризики політичного характеру, наприклад Податковий кодекс. Ще не відомо, як він зрештою виглядатиме, але спроби вбити спрощену систему оподаткування, поголовно ввести касові апарати призведуть до того, що не лише в великих підприємств можуть виникнути проблеми через експорт. Введення НК в запропонованому вигляді призведе до масового закриття малих підприємств.

На тлі вірогідного скорочення персоналу в експортоорієнтованих галузях малий бізнес не зможе забезпечити всіх робітників місцями - може різко зрости безробіття. Тоді без роботи, швидше за все, опиняться декілька мільйонів людей, які навіть в тіньовому секторі не зможуть знайти роботу. Адже діяльність контролюючих органів також неодмінно захочуть підсилити, щоб вивести "на світло" тіньовий сектор. Люди будуть активніше звертатися за державнрю допомогрю, а взяти її буде нізвідки, тому що в бюджету - проблеми з наповненням. І цей чинник сам уже може спровокувати економічний обвал.

Не так все погано?

Не можна сказати, що українська влада повністю ігнорує наявні загрози. Так, за словами заступника міністра економіки Валерія Мунтіяна, друга хвиля кризи Україну стороною не обійде, тому в Мінекономіки вже проведено низку робочих зустрічей з цих питань. "У тому числі стосовно підписання договору про зону вільної торгівлі з країнами СНД, що може бути також одним з елементів запобігання негативним наслідкам такої другої хвилі кризи", - відзначив заступник міністра.

Внутрішніх підстав для кризи в Україні немає, заявив керівник ІАЦ Forex Club Микола Івченко. Основні сектори економіки України показують зростання в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, за винятком будівництва, пасажирського транспорту і сільського господарства.

Обсяги імпорту товарів і послуг в липні приблизно дорівнюють обсягам експорту, приплив іноземної валюти в країну у вигляді інвестицій і кредитів хай менший, ніж кілька місяців тому, але продовжується. Поступово відновлюється внутрішній попит, про що свідчать дані щодо відновлення роздрібного товарообороту, сфери послуг і реальної заробітної плати. Ризики в основному зовнішні - це сповільнення темпів зростання американської економіки і економік інших країн, що впливає на попит на українську металургію, хімічну промисловість, машинобудування.

"Ми прогнозуємо не кризу, а чекаємо сповільнення темпів зростання світової економіки, зокрема американської, яке з часовим лагом у півроку перекинеться і на Україну. Це виявиться в зниженні темпів зростання основних секторів української економіки на початку 2011 року, в зниженні темпів зростання прибутків населення і в зниженні темпів зростання ВВП в 2011 році. Тобто зростання буде, але повільніше, ніж прогнозувалося раніше", - вважає Івченко. Все це лише збільшить термін виходу України з поточної кризи на 6-9 місяців.

Втім, з групи ризику українську економіку поки ніхто не виключав - у нас залишаються величезний обсяг запозичень, і не лише державних, сильна залежність від цін на продукцію експортних галузей на світовому ринку. І макроекономічні основи нашої економіки виглядають досить нездоровими. Тому, на відміну від "здорової" Німеччини або Китаю, Україна в разі глобального катаклізму навряд чи відбудеться легким переляком.

Юрій Сколоздра, ПРОФІЛЬ

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування