508
Традиції зміцнюються
— Фондовий ринок
Уряд форсує приватизацію теплових генкомпаній на тлі повної відсутності реформ в енергетичній галузі, а також мільярдних боргів тепловиків. Аби виправити ситуацію, уряду знадобиться не менше шести-восьми місяців за наявності відповідної волі і бажання.
Кабмін поставив завдання до кінця 2010 р. розблоковувати процес приватизації енергетичних підприємств і підготувати до продажів контрольні пакети теплових енергогенеруючих і енергопоставляючих компаній, що перебувають у власності держави.
Як виявляється з першочергових заходів на 2010 р. з реалізації програми реформ президента Віктора Януковича, Мінпаленерго за цей час також має розробити план реформування енергетичної галузі із вказівкою конкретних термінів, умов і способів приватизації енергопідприємств.
В теперішній час у власності держави збереглися контрольні пакети чотири з п'яти теплових енергогенерують і 14 з 27 енергопостачаючих компаній (обленерго), які знаходяться в управлінні НАК "Енергетична компанія України".
Як раніше повідомляли "ЭИ", програма економічних реформ на 2010-2014 рр., представлена президентом країни і затверджена Кабміном в червні цього року, містить детальний перелік реформ, які необхідно реалізувати в галузях національної економіки, включаючи енергетику, до кінця 2014 р. Проте в документі відсутні конкретні терміни, етапи, а також план першочерговості заходів в проведенні реформ. Втім, детальніший порядок здійснення реформ був підготовлений групою аналітиків при Адміністрації президента в озвученій Януковичем п'ятирічній програмі. Проте до теперішнього часу підготовлений інтелектуалами план дій залишився практично непоміченим.
До самого факту приватизації енергокомпаній в українському суспільстві сьогодні ставлення швидше позитивне - аж надто безрадісними виглядають результати 20-річного державного господарювання в галузі.
Питання лише полягає в тих самих способах, умовах, а також цілях приватизації.
На думку аналітиків, українська енергетика, безумовно, потребує максимально швидкого завершення приватизації, проте це не означає необхідності її швидкого форсування за будь-яку ціну. І річ не стільки в економічній кризі, скільки в найповнішій непідготовленості до приватизації самої галузі. Так, на урядовому рівні до цих пір не затверджений офіційно чіткий детальний план здійснення реформ, ніщо не зроблено чиновниками на практичному рівні.
Йдеться, перш за все, про підвищення тарифів на кіловат для населення, ліквідацію перехресного субсидування на енергоринку, вирішення проблеми мільярдних боргів генерації, ліквідацію єдиного двухставочного тарифу для промисловості, запуск процесу створення конкурентного ринку електроенергії.
Зрозуміло, що в лічені місяці виконати необхідні реформи в енергетиці неможливо. Проте для потенційних інвесторів найповажніше бачити хоч би чіткі системні і погоджені дії влади з реформування сектора, а також здатність уряду забезпечити гарантії повернення інвестицій.
Та і для повноцінної підготовки самих приватизаційних конкурсів необхідно як мінімум шість-вісім місяців. На думку президента Енергетичної асоціації України Василя Котко, при нормальному підготовчому процесі країна могла б вийти на реальну приватизацію до середини наступного року.
Втім, приватизаційний процес у вітчизняній енергетиці може піти і за іншим сценарієм. Про це, зокрема, свідчить проект внесення змін до Умов і правил діяльності з виробництва електроенергії, який був опублікований на сайті НКРЕ в серпні цього року. Мета цього документа - обмежити долю одного виробника на енергоринку до рівня 33% загального в країні вироблення.
Проект викликає два питання. Перше - чи означає це необхідність дроблення ДП "НАЕК "Енергоатом", яке в 2009 р. виробило в Україні 48% електрики?
Друге: у тому ж 2009 р. п'ять вітчизняних теплових генкомпаній виробили в загальному підсумку 41% електроенергії, у тому числі приватна "Східенерго" близько 8,5%. Чи не означає це, що в тепловій енергетиці може бути створена монопольна структура, під яку підводиться цифра 31%?
"Украй поважно в ході приватизації уникнути монополізації ринку. Монополія в українських умовах означає деградацію. У нас предостатньо у галузі старих проблем. Навіщо нам плодити нові?" - вважає Котко.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
