1685
Тяжко у навчанні
— Казна та Політика
27 серпня на розширеному засіданні, присвяченому розвитку сфери освіти, Кабінет міністрів України затвердив близько 40 нормативно-правових актів, що стосуються реформ дошкільної, середньої, професійно-технічної та вищої освіти.
За словами міністра освіти Дмитра Табачника, ці сфери очікують суттєві зміни. Більше того, уряд готовий істотно витратитися, аби поліпшити стан справ в українській освіті. Тільки ось часті реформи дуже неоднозначно позначаються на якості викладання в середніх школах. Та й для дотримання нових нормативно-правових актів доведеться витратитися не тільки державі, але й пересічним українцям.
Недитячий садок
Однією з найбільш проблемних реформ Табачника стала реформа дошкільної освіти. Ще в червні поточного року українці були ошелешені звісткою - тепер дошкільна освіта стала обов'язковою. Щонайменше, один рік повинен буде провести дитина в дитячому садку.
Той факт, що в країні до цих відчувається серйозна нестача дошкільних освітніх установ, нікого не бентежить. У липні видання "Коментарі" підрахувало, що Міністерство освіти зможе забезпечити доступ до дошкільного виховання тільки для 57% дітей (69% - у містах і всього 33% - у селах).
Рівень забезпеченості дитячими садками не дотягує до 75% навіть у найблагополучніших областях. Приміром, у Черкаській області дошкільну освіту отримують 70% дітей, в Севастополі - 69%, у Донецькій і Сумській областях - 67%. Однак обов'язок відвідувати дитячі садки п'ятирічним дітям все ж таки ввели на законодавчому рівні. Мовляв, цей "нульовий клас" дозволить підготувати дитину до школи. Але така підготовка обійдеться батькам недешево, адже до дитячих садків зараз стоять величезні черги, а закон про обов'язкову дошкільну освіту набуває чинності як раз 1 вересня. Ці проблеми влада усвідомлює.
На засіданні Громадської гуманітарного ради в четвер 26 серпня президент України жорстко розкритикував міністра освіти і науки за критичне становище справ в дошкільній і середній освіті.
Поки ж і батьки дітей, і вихователі дивуються. По-перше, незрозуміло чи варто вести дитину до дитячого садка або покластися на слова Табачника про те, що вимога закону, це не вимога зовсім, а рекомендація. По-друге, незрозуміло, як при такому дефіциті дитсадків все-таки відправити дитину до обов'язкового "нульового класу". І якщо жителі міст худо-бідно, але можуть вирішити дану проблему, то жителям сіл доведеться дуже скрутно.
Табачник закликає місцеву владу збільшувати кількість дитсадків шляхом повернення з оренди приміщень, які раніше цим установам належали. Для цього Табачник навіть рекомендує йти до суду. Крім того, усвідомлюючи обмеженість фінансових ресурсів рідного відомства, міністр освіти виступає за створення корпоративних дитсадків і дитсадків сімейного типу. Допомогу він гарантує. Але навіть якби великі корпорації і надихнулися ідеєю, а місцева влада поверне відібрані в дитсадків приміщення, то перед батьками і чиновниками постане нове питання - а хто буде, власне, виховувати дітей за таку мізерну зарплату, яка виплачується вихователям дитсадка? Вже зараз кваліфікованих фахівців для роботи з дошкільниками просто не вистачає. МОН обіцяє заповнити кадровий голод. Але навіть там офіційно визнають, що це майже непосильне завдання. "Важко уявити, як ми в короткі терміни реалізуємо це в Україні", - зазначає міністр. Приватні репетитори не допоможуть - у законі чітко сказано про навчання в дитсадку. А це значить, з'явилася нова передумова для корупції у сфері освіти. Довідки про дошкільну освіту будуть мати такий самий попит, як і "липові" листи щеплень.
Школа життя
Не кращі, якщо не гірші, справи в школі. Проблем у нинішньої середньої школи доволі. По-перше - все той самий брак ресурсів. "Навчальними комп'ютерними комплексами обладнано 93% шкіл, а до мережі інтернет підключено 85% шкіл. Але в багатьох школах комп'ютери не працюють, а викладачі не вміють поводитися з ними!", - Обурювався 26 серпня на засіданні Громадської ради президент України.
Наступного дня міністр освіти поквапився запевнити українців, що на модернізацію обладнання в школах та перепідготовку викладачів будуть виділені необхідні кошти. У рамках програми запровадження інформаційно-комунікаційних технологій, вартість якої становить близько 700 мільйонів гривень, буде проходити перепідготовка вчителів, школярів і студентів, як зауважив Табачник, "для отримання компетентних навичок користування комп'ютером". "Держава визначить технічні вимоги та умови для побудови мережі швидкісного інтернету, і той приватний партнер, який виграє конкурс, зможе виступити інвестором", - сказав він.
Поки ж на 29 українських учнів припадає лише один комп'ютер. "Нам потрібно довести цей показник до європейського рівня, де співвідношення становить від трьох до семи учнів на один комп'ютер", - озвучує свої цілі Табачник. Для того, щоб виправити ситуацію були вигадані освітні округи - об'єднання різних типів навчальних закладів за територіальною ознакою без втрати юридичної самостійності для вирішення певних проблем. Такий експеримент вже проводиться у Тернопільській області. Там школярі з однієї школи можуть скористатися устаткуванням іншої школи для тих самих уроків інформатики. Але чи вдасться експеримент в умовах всієї країни?
Крім витрат на комп'ютери і навчання педагогів, уряду доведеться витратитися і на медогляд для школярів, який став з 27 серпня обов'язковим для школярів. "На сьогоднішньому засіданні Кабмін прийняв постанову про повернення обов'язкового медогляду дітей в середній школі", - сказав Табачник на прес-конференції в Києві в п'ятницю. Ця урядова постанова передбачає обов'язкове проходження медогляду в школах для учнів 1-9 класів у першому півріччі і впровадження його в якості обов'язкового для учнів старших класів з другого півріччя.
Такі заходи прем'єр-міністр України Микола Азаров пояснив незадовільною роз'яснювальною роботою про необхідність медогляду для школярів, яку проводили міністерство освіти і науки, міністерство у справах молоді та спорту та міністерство охорони здоров'я. Але не тільки на медогляд для учнів виділить гроші уряд. У п'ятницю Табачник заявив, що найближчим часом школи отримають обладнання для кабінетів біології, фізики, хімії на суму більше 50 мільйонів гривень. З урахуванням і без того непростого становища економіки України і ситуації з бюджетом, хочеться вірити, що всі гроші таки дійдуть до шкіл.
Другою проблемою сучасної шкільної освіти є її непостійність - занадто багато реформ за останній час дезорієнтують і учнів та їхніх батьків, і педагогів. Навчальний рік на носі, а нові навчальні програми так до кінця і невизначено. Більш того, вони викликають нарікання у фахівців. Але навіть за такими навчальними програмами школярі не зможуть вчитися - поки ще немає підручників. "На відміну від наших попередників, ми не будемо говорити, що все буде добре і вчасно, На чотири місяці пізніше був прийнятий бюджет, крім того, нам залишилися величезні борги - майже 28500 тисяч гривень. Ми зробили все, щоб підручники для першого- другого класів лежали на партах 1 вересня. Вже сьогодні починаємо розвозити підручники для 10 класу, 70% їх прибудуть на місця у вересні. Закінчимо роботу не пізніше ніж через два місяці ", - передає слова міністра освіти "Дзеркало тижня".
Про те, що однією з причин дефіциту підручників є несподіваний перехід на 11-річну систему освіти, Табачник вирішив змовчати. Та й "нові підручники", виявляється, надруковані за програмами для 12-річки. Принаймні, про це свідчать їхні електронні версії, представлені на сайті МОН. Та й що будуть робити школярі в очікуванні нових підручників 2 місяці?
Між тим, школярів, за словами міністра, будуть таки переучувати - під пильною увагою Табачника виявилася історія та література. Більш того, буде збільшено кількість годин на математичні дисципліни. Одним словом, у випускників в майбутньому році буде каша в головах. А середня школа, як і раніше, буде перебувати в стані перманентного реформування. Поки ж якість середньої освіти не влаштовує українців.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
