Нехай горить


Нехай горить

В середині серпня тональність новин з Європи в черговий раз різко змінилася. Якщо на початку весни “грецька” криза спровокувала появу безлічі “похоронних” прогнозів щодо подальшої долі Євросоюзу, то ближче до кінця літа стало зрозуміло, що ще деякий час єдина Європа протягне.

Принаймні, паніку з приводу бюджетних дефіцитів європейських країн брюссельським чиновникам удалося стримати, створивши стабілізаційний фонд, Німеччина скористалася падінням євро і укріпила свої позиції в ЄС і в світовій економіці, а єврозона з 1 січня 2011 р. поповниться новим членом - Естонією.

Замикає чергу бравурних новин нещодавня заява єврокомісара з питань бюджету Януша Левандовського про можливе введення наднаціональних податків в ЄС. В той же час криза суверенних заборгованостей нікуди не поділася, а девальвація євро - це не лише прибуток для експортерів, але і збитки для населення і банків.

Ernst&Young, не найдрібніша компанія, продовжує прогнозувати подальше розмежування півночі і півдня ЄС. За прогнозами аналітиків цієї корпорації, в Греції, Португалії, Іспанії рецесія продовжиться до 2014 р., а Німеччина і Нідерланди продовжать відновлювати економіку. БІЗНЕС спробував розібратися, що ж насправді чекає найбільшу економіку світу і нашого безпосереднього сусіда в найближчій перспективі.

А що, якщо раптом

Незважаючи на оптимістичні заяви, фінансові експерти закликають все ж проявляти обережність і прораховувати найгірший варіант, а саме: що станеться, якщо єврозона все-таки не витримає випробування нинішньою кризою?

“Навіть якщо офіційна позиція полягає в тому, що євро не може зазнати краху, неможливо собі уявити, щоб чиновники і регулятори зовсім не думали про вірогідні наслідки в разі краху валюти”, - вважає керівник M&G Optimal Income Fund Річард Вулнаф.

Сценарій повного розпаду єврозони запропонував і економіст фінансової компанії ING Марк Кліффе. За його розрахунками, це призведе до скорочення ВВП країн-учасниць на 4-9%; постраждають також держави, які не входили до єврозони.

Країни, що становлять ядро Євросоюзу, захлесне дефляція, а в периферійних країнах, навпаки, споживчі ціни підвищаться, щонайменше, на 10%.

Дорвавшись до друкарського верстата, уряди спробують здешевити свої товари на зовнішніх ринках, знецінюючи свої валюти: у Ірландії, Португалії і Іспанії девальвація складе 50% по відношенню до гіпотетичної нової німецької марки, а в Греції - 80%, вважає експерт.

Не на жарт постраждає і Німеччина, мотор сучасної економіки Європи: німецький експорт в країни єврозони, що становить сьогодні значну частку всього експорту ФРН, миттю втратить конкурентоспроможність. Це призведе до падіння ВВП Німеччини на 10%.

Коли вони єдині

Європейські лідери, навпаки, про гірше не говорять, а протягом всього літа невпинно озвучують заклики до об'єднання і єднання. Спочатку голова Європейської поради Херман ван Ромпей заявив, що для ефективного подолання криз необхідно створити єдиний економічний уряд в рамках єврозони.

Потім цю ж тему порушували канцлер ФРН Ангела Меркель і президент Франції Ніколя Саркозі. Причому цього разу вже йшлося про уряд, юрисдикція якого поширюватиметься на все 27 держав ЄС, а не лише на 16 членів єврозони.

Ці пропозиції виглядають сенсаційно лише на тлі весняних заяв, коли керівництво тієї ж Німеччини взагалі загрожувало вийти з Євросоюзу.

Але в ширшому контексті ці ініціативи здаються логічними, продовжуючи давно вже взяту лінію на неоліберальне об'єднання ЄС в єдину конфедеративну державу, підкріплену в грудні 2009 р. прийняттям Лісабонського договору.

“Ліссабонському” духу цілком відповідають пропозиції позбавляти права голосу країни, які порушують європейський Пакт фінансової стабільності, що обмежує допустимий розмір держборгу 60% ВВП країни, а розмір бюджетного дефіциту - 3% ВВП. “Так і лише так ми зможемо добитися прогресу в Європі”, - упевнена Меркель.

Ці обмеження були прийняті ще десять років тому, коли лише був введений євро. Але Франція і Німеччина першими порушили Пакт фінансової стабільності. На практиці він не дотримувався ніким: всі вважали (як з'ясувалося тепер, справедливо), що жодній країні єврозони не дозволять збанкрутувати.

Сьогодні німецькі політики “накручують” громадян проти “ледачих дармоїдів” у Греції та інших країнах, які не дотримуються фінансової дисципліни. Проте глава Європейського центробанку (ЄЦБ) Жан-Клод Тріше нагадав, що саме безвідповідальна політика Берліна і Парижа призвела до кризи. “Німецькій громадськості було б слід так бурхливо реагувати на порушення європейського Пакту стабільності не зараз, а ще в 2004 р.”, - відзначив він.

Лови момент

Кульмінацією європейського єднання стала пропозиція ввести в ЄС систему прямого оподаткування в обхід національних урядів. Про такі плани пресі розповів Януш Левандовський. Традиційно бюджет ЄС формується за рахунок трансфертів з 27 національних бюджетів, розмір яких для кожної держави вираховується виходячи з розміру ВВП і долі ПДВ в бюджетних доходах.

Друге джерело бюджетних доходів - “власні кошти”. Під такими мають на увазі передусім надходження від митних зборів, якими обкладають товари, що ввозяться на європейський єдиний ринок. У 1988 р. ці надходження становили 89% прибуткової частини загальноєвропейського бюджету.

Але зараз, коли річний бюджет ЄС зріс до EUR140 млрд (близько 1% ВВП), їх частка скоротилася до 24% - решта має перераховуватися з національних бюджетів. На думку пана Левандовського, “нинішня структура доходів ЄС не відображає духу європейських договорів”.

Щоб виправити цю прикру ситуацію і зменшити залежність євробюрократів від виборців окремих країн, він запропонував ввести низку прямих податків: на банки, на фінансові транзакції, на авіаперельоти і на викиди вуглекислого газу. Ці пропозиції прозвучали якраз напередодні початки обговорення бюджету ЄС на 2014-2020 рр.

Ще в січні цього року єврокомісар стверджував, що “Європа не готова до європейського податку”: дуже вже непопулярним виявиться введення нових податків, що ще і стягуються ніким не вибраними брюссельськими чиновниками. Але хвиля обурення діями банкірів, що захлеснула всю Європу, внесла до порядку денного питання про введення спеціальних банківських податків.

Якщо вже їх стягувати в будь-якому разі, то чи не все одно, куди підуть гроші? Таким питанням задалися в Єврокомісії і почали ловити момент. Введення наднаціональних податків проштовхується під прикриттям двох популярних в народі ідей: захисту довкілля і покарання неохайних фінансистів.

Для національних бюджетів це означає деяке скорочення обов'язкових трансфертів в брюссельський “общак” - на цьому роблять упор ентузіасти нових податків. Але це також означає, що уряди окремих країн вже не зможуть ввести свій податок “на екологію” або “на банки”. “З політичної точки зору, такі зміни на даному етапі абсолютно нереалістичні”, - вважає директор дослідницького центру Bruegel Жан Пізані-Феррі.

Власні податки - один з чотирьох атрибутів держави, разом з територією, правом видавати закони і наявністю апарату примусу. Територія в ЄС є давно, а в інших трьох напрямах європейські чиновники активно працюють.

Що заважає

Втім, все йде не так гладко, як комусь хотілося б: виникає безліч запитань з боку прибічників об'єднання, на які учасники процесу відповідають по-різному. Перш за все, в яких рамках об'єднуватися? Останнім часом йдеться про інтеграцію в рамках всіх 27 держав ЄС, але чому Данія або Великобританія, які не входять до зони євро, повинні підстроювати свою бюджетну політику під стандарти країн, на території яких діє єдина валюта?

Для єврозони загальні фіскальні стандарти доцільні, а для інших членів ЄС - навряд чи. Кордони Шенгенської зони і Митного союзу ЄС теж не збігаються ні один з одним, ні з кордонами ЄС. І одна річ говорити про економічну інтеграцію, і зовсім інша - закликати, наприклад, до створення загальноєвропейських збройних сил або поліцейського відомства.

У Франції представник президентського Об'єднання на підтримку республіки Ксав'є Бертран заявив минулого тижня, що в цілях боротьби з нелегальною міграцією “на загальноєвропейському рівні необхідне жорсткіше регулювання, щоб прикордонні служби могли працювати як на воді, так і на суші”.

На практиці це, знову-таки, означає подальше об'єднання ЄС (адже загальноєвропейські органи отримують такі повноваження, яких раніше у них не було), але зовсім не те, про яке мріяли жителі європейських країн.

Багато процесів гальмуються, як можна судити, в процесі апаратних інтриг, протистояння між нинішніми брюссельськими чиновниками і національними лідерами з великими амбіціями.

Так, пропозиція створити нові установи, покликані гарантувати бюджетну дисципліну, бурхливо підтримали німецьке і французьке керівництво, а також голова Європейської ради (фігура багато в чому декоративна).

А представники реальної влади в ЄС - глава ЄЦБ і глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу - поставилися до ідеї досить прохолодно. Пан Баррозу заявив, що не бачить такої необхідності.

В той же час, коли Єврокомісія озвучила ідею загальноєвропейських податків, дві найбільші держави - Великобританія і Німеччина - виступили категорично проти. “Великобританія вважає, що питання оподаткування члени ЄС мають вирішувати на національному рівні”, - заявив міністр комерції Джеймс Сасун, пообіцявши, що коаліційний уряд його країни заблокує подібні ініціативи.

Його можна зрозуміти: якщо Брюссель отримає право стягнення податків, Великобританія може розпрощатися зі своїми офшорними зонами. З аналогічних причин не радий цьому, ймовірно, і Кіпр. Та і Лондон в цілому дуже обережно ставиться до будь-яких спроб поглибити інтеграцію ЄС.

Німеччина, мотор євроінтеграції, теж поспішила відхреститися від озвученої ініціативи: “Ми відбиватимемося від податків ЄС і від втручання ЄС в національні системи оподаткування”, - пообіцяв представник німецького Мінфіну.

Вочевидь, Німеччина, яка явно претендує на лідерство в Європі, ще недостатньо переформатувала під себе структури ЄС, і якщо ввести загальні податки зараз, вони проходить “повз касу”. Звідси - поки абстрактний характер закликів Берліна до створення “європейського економічного уряду”.

Тіло розширюється

Як і прогнозував БІЗНЕС, економіка Європи доки “вирулює” завдяки експорту, який помітно зріс після девальвації євро. У II кварталі ВВП єврозони зріс на 1%, а Німеччині - на 2,2%, що є рекордним показником з моменту об'єднання країни.

“Грекам же й іспанцям, в яких ВВП продовжує знижуватися, залишається лише вчитися у німців, як використовувати проблеми сусідів у своїх інтересах. Дисбаланси в Європі можуть посилюватися і далі”, - констатує аналітик ГК “Альпарі” Єгор Сусін.

Справді, якщо Словаччина, Німеччина і Естонія демонструють зростання ВВП, то в Іспанії, на Кіпрі, в Болгарії, Греції і особливо в Латвії спад продовжується.

Цього літа багато хто порадів за Естонію, в якій з 1 січня почне ходити євро. Але, на думку експертів, подальшого розширення єврозони чекати не варто. “Скептичні настрої з цього приводу стали помітнішими навіть в таких економічно порівняно здорових країнах, як Польща і Чехія.

Там побачили, наскільки серйозними в політичному і економічному відношенні можуть бути наслідки вступу до зони євро”, - коментує глава банку Raiffeisen International Херберт Степіч.

Український край

Більш тісно інтегрований ЄС зможе виставляти більше претензій своїм торгівельним партнерам, зокрема Україні, упевнений директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

“Позиція Брюсселю в питаннях торгівлі посилиться. Можуть посилитися позиції країн, що конкурують з Україною в окремих галузях і прагнуть ослабити її становище на світових ринках.

Їм буде простіше впливати на перебіг переговорів про створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС”, - прогнозує він. Крім того, експерт попереджає і про інші наслідки: “Як тільки в ЄС прийматимуть якісь нові, єдині для всіх правила, Єврокомісія тут же вимагатиме від України і інших своїх сусідів переходу на ці невипробувані норми”.

За його словами, консолідація Євросоюзу означає, що Брюссель з новою силою нав'язуватиме Україні неоліберальну економічну модель, довкола якої зараз об'єднується і сам ЄС. “Основною буде ідея конкурентоспроможності, по максимуму постараються все вичавити з держави і передати в приватні руки.

Пенсійна система теж перекраюватиметься за західноєвропейськими лекалами: пенсійний вік підвищуватиметься, а в пенсійну систему пустять приватний капітал”, - вважає Кулик.

В той же час президент Українського центру розвитку зовнішньоекономічних відносин Анатолій Пінчук вказує на позитивні сторони об'єднання наших західних сусідів: “Для України це означатиме спрощення торгівлі з ЄС, спрощення трудової міграції. Взагалі, мова йтиме про розширення “чотирьох свобод”: переміщення капіталів, товарів, послуг і людей”.

Окреме питання - безпосередні сусіди України, що входять до ЄС, такі як Польща або Румунія. Відносини з ними в офіційного Києва не завжди ідеальні. Особливо багаті скандалами українсько-румунські відносини: наші країни постійно намагаються поділити то Чорноморський шельф, то гирло Дунаю, то Буковину з Бессарабією.

Є претензії до України і з боку Угорщини. Проте тут якраз не варто нагнітати паніку: на думку експертів, східноєвропейські країни від консолідації ЄС не посиляться, а швидше, ослабляться. Навряд чи Бухарест зможе діяти сміливіше, розраховуючи на підтримку всієї Європи.

Швидше, навпаки: свобода дій румунських політиків буде значно обмежена, їх повноваження в області зовнішньої політики будуть урізані на користь брюссельських чиновників.

Генріх Гіммлер, рейхсфюрер СС (1942 р.)

“Європейська імперія утворює конфедерацію вільних держав, до числа яких увійдуть Велика Німеччина, Угорщина, Югославія, Словаччина, Голландія, Бельгія, Валлонія, Люксембург, Норвегія, Данія, Естонія, Латвія, Литва.

Ці країни матимуть систему самоврядування. У них буде спільна європейська валюта, спільне управління в деяких галузях, у тому числі в поліції, зовнішній політиці і армії, в якій різні нації будуть представлені національними формуваннями.

Торгівельні взаємини регулюватимуться спеціальними угодами, і в цій сфері очолюватиме Німеччина, як найбільш сильна в економічних відносинах країна, здатна сприяти розвитку слабких.

Мабуть, лише через три покоління Захід прийме цей новий порядок, для якого і були створені війська СС”

Денис Горбач

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua