440
Перегляд спірного закону
— Казна та Політика
Початок місцевих виборчих кампаній вже не за горами, але правила їх проведення стабільністю не вирізняються. І хоча в липні новий закон підписав президент, вже через місяць влада покаялася і запропонувала виправити скоєне. Правда, до виведення спірних норм в ПР підготувалися вибірково.
Робота над помилками
Ситуація, яка почала складатися довкола закону про місцеві вибори після того, як він набрав чинності, ненав'язливо нагадує про деякі моменти останніх років правління Леоніда Кучми. Тоді, нагадаємо, опозиція довго розмірковувала про необхідність внесення змін до Основного закону, але гарант цю ініціативу перехопив і спробував очолити.
Аналогічно, влітку-2010 більшість політичних "меншовиків" критикували запропонований Партією регіонів закон і обіцяли добитися скасування недемократичних норм. І після майже місячного мовчання влада раптом не лише вирішила піти назустріч ідеям оновлення, але й організувати для них режим максимального сприяння.
Після того як новий закон піддався масованій критиці не лише опозиції, але і зарубіжних експертів, абсолютною несподіванкою заява президента, мабуть, не стала. Та все ж слова Віктора Януковича про те, що він "наполягатиме на тому, щоб відбулося позачергове засідання Верховної ради, для того, щоб ми змінили цей закон і політичні сили мали можливість за новим законом брати участь у виборах", істотно оживили останні літні дні.
Про те, які ж конкретно зміни готові ініціювати з Банкової, глава держави не сказав. Деякий час невідання демонструвала і коаліція. Та все ж, незабаром в ВРУ був зареєстрований "поправочний" законопроект. Правда, за підписом не президента, а автора попередньої версії Олександра Єфремова.
За менш ніж два місяці (первинна версія предмету обговорення датована 29 червня) думка глави фракції ПР в парламенті піддалася, здавалося б, радикальному перегляду. І тепер в тексті пояснювальної записки з'явилися самокритичні формулювання "дискримінаційний критерій", "не повною мірою відповідає демократичним основам", "порушення принципів рівності". При цьому принципово далеко по шляху самобичування в партії влади заходити не стали - вони пропонують переглянути лише частину засуджуваних нововведень.
Окрім того, що значна частина спірних нововведень нещодавно прийнятого законодавчого акту була розцінена як протиріччя демократичним принципам і спроба обмежити громадянські права, іншим приводом для екстреного внесення правок служила "сирість" самого тексту документа. Через це більшість поправок, запропонованих автором, який розкаявся, мають технічний характер. Хоча, варто відзначити, деякі такі правки можуть привернути увагу, незважаючи на їх удавану функціональність.
Серед них - уважне розставляння по тексту закону формулювань, що визначають права партійних осередків, кандидатів від яких вже зареєстрували комісії (раніше, наприклад, починати агітувати вже могли організації, які лише висунули своїх претендентів). Інша потенційно цікава перестановка слів торкнулася виборів Верховної ради АРК і районних рад в містах - нова редакція передбачає, що взяти участь в них можуть не виборці, які живуть на території округів, як раніше, а офіційно там зареєстровані.
При всій зовнішній нешкідливості такої поправки вона все-таки залишає питання з приводу інтерпретації поняття "Виборча адреса" (не обов'язкового відповідає "прописці"), введеного законом про держреєстр виборців.
Хоча увагу фахівців з виборчого законодавства можуть привернути багато поправок, політикум, судячи з усього, більше зацікавили два моменти. Перший з них - те саме розширення можливостей політсил, про яке говорив глава держави. Норму про те, що своїх кандидатів можуть висувати лише ті регіональні представництва партій, зареєстровані не раніше ніж за рік до виборів, в новому законопроекті хочуть скасувати. А значить, в разі його прийняття деяким молодим парторганізаціям (у тому числі - і лояльних до влади) знову відкриється шлях до світлого представницького майбутнього.
Інша серйозна новина торкнулася порядку формування територіальних виборчих комісій, який чинне законодавство віддало на відкуп парламентським фракціям. Дещо уточнивши і розписавши принципи підпорядкування комісій і чітко розподіливши між ними обов'язки, автор документа запропонував подібність компромісного рішення. У новій версії закону пропонується довести кількість членів ТВК до 18 осіб, запропонованих не менше ніж дев'ятьма місцевими організаціями різних партій.
З них до 15 можуть делегувати регіональні представництва парламентських сил - як партій, так і блоків (максимум по 3 людини від "одиниці"), а інші вибираються жеребкуванням серед претендентів інших бажають взяти участь у гонці. Таким чином творці оновлень хочуть врятувати регіони від "нечесних виборів". Хоча низка не менш критикованих норм (заборона на участь в кампаніях блоків і особливо - обмеження права на самовисування) з тексту закону поки прибирати не планують. Але опозиція стверджує, що поки що задовольнятися малим не поспіщає.
Гонитва за демократичністю
Черговим етапом з'ясування подальшої долі закону про місцеві вибори має стати обіцяна президентом і вже запланована позачергова парламентська сесія 30 серпня. На порядку денному поки три пункти, і вирішення передвиборного питання - одне з них. Правда, поки до кінця не ясно, чи буде новий законопроект Олександра Єфремова розглядатися окремо - представники опозиції раніше вже подали декілька своїх варіантів і, хтозна, може, встигнуть написати ще. В усякому разі, поки частина противників чинного законодавства дивиться в майбутнє з оптимізмом і обіцяє підготувати оберемок поправок, які істотно б розширили наміри, задекларовані владою. "На сьогодні (26 серпня) вже є 55 поправок до закону про місцеві вибори, і не виключено, що з'явиться ще 20-30. Тому ми будемо в залі, щоб не було недемократичних поправок", - пообіцяв участь своєї політсили в законодавчому процесі Микола Томенко.
Він же вважає ініціативу президента і Партії регіонів свого роду перемогою опозиції і "людей зі здоровим глуздом". "Крига скреснула, розум повернувся в коаліцію, і я сподіваюся, що 30 серпня ми активно попрацюємо", - оптимістично прокоментував віце-спікер ситуацію "Комерсанту-Україна". А ось інші опозиціонери дивляться в майбутнє з великим скепсисом. Так, в "Нашій Україні" вважають, що "серйозних змін в закон про місцеві вибори ніхто вносити не збирається, оскільки це суперечить інтересам Партії регіонів і її сателітів". А, значить, "косметичні зміни" серйозного результату так і не дадуть.
Раптова тяга партії влади до демократизації власного закону виглядає передбачувано. З одного боку, після того, як на адресу свіжої ініціативи несхвально висловилися не лише вітчизняні експерти, але й американські політики, можна було передбачити, що керівництво країни захоче відкоректувати свою ініціативу. В першу чергу, для того, щоб виглядати демократами в очах зарубіжної громадськості, та і доброзичливе ставлення власних громадян напередодні виборів зайвим не буде. З іншого боку, на руку тієї ж вдаваної демократичності може зіграти скасування горезвісної "норми 365". Влада благородно готова піти назустріч молодим партіям, то хіба це не похвально?
Вочевидь, похвально, але серед як опозиції, так і експертів, давно зріють підозри з приводу безкорисливості подібного наміру. Спочатку, ідея про те, що регіональні представництва політичних партій мають бути зареєстровані не менше ніж за рік до дня виборів, "пройшлася катком" по перспективах новостворених партій, очолюваних, переважно, політиками, які непогано себе зарекомендували під час президентських виборів.
Таким чином, в Партії регіонів, з одного боку, позбавили себе від ризику конкурувати з "молодими і перспективними", але з іншого - дещо полегшили становище партій зі стажем, по яких ударила заборона на блоки, - і "Батьківщині" в першу чергу. В світлі цього бажання повернути на поле гравців, які можуть претендувати на частину електорального пирога прибічників Юлії Тимошенко, здається вкрай логічним і обґрунтованим. Крім того, розширення асортименту політсил, представлених в бюлетенях, може послужити і по-іншому. Як показали нещодавні опитування населення (правда, предметом інтересу соціологів були парламентські шанси партій), популярність ПР по країні помітно впала.
А після того, як пересічні виборці отримають перші рахунки за комунальні послуги з новими цифрами - рейтинг може постраждати ще більше. В такому разі претендувати на успіх по всіх регіонах партії влади було б важко. І хорошою підмогою тут виявляться можливі "сателіти", з якими потім можна було б комфортно складати коаліції, навіть не продемонструвавши високий результатів. І чим більше лояльних осередків висунуть своїх кандидатів - тим краще.
Як би бадьоро "регіонали" не демонстрували свою зростаючу на очах демократичність, варто відзначити, що деякі нововведення нового закону, які викликали не менші нарікання фахівців, ніж ті, на які 30 серпня чекає перегляд, влада відміняти не збирається. І партійний принцип висунення всіх і вся (окрім селищних і сільських голів) як і раніше хочуть залишити в силі, як і багато інших норм дозволяє, наприклад, тонко управляти виборчими комісіями, навіть сформованими за ліберальнішими правилами.
Втім, сумніватися в любові нової влади, представники якої часто демократизуються суворо дозовано і собі не в збиток, до доцільності зазвичай не доводиться. Та все ж сама готовність переглянути спірний закон робить політичну ситуацію цікавішою, хоч дещо утруднює підготовку до виборів. В усякому разі, 30 серпня вирваним з відпустки парламентарям навряд чи буде нудно.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
