837
"Місцеві вибори матимуть вирішальне значення для майбутнього авторитету України"
— Казна та Політика
30 серпня президент Віктор Янукович прибуде з офіційним візитом до Німеччини. На переговорах в Берліні обговорюватимуться перспективи подальшої демократизації України і поліпшення інвестиційного клімату. Про це, а також про очікувані підсумки візиту посол Німеччини в Україні Ханс-Юрген Хаймзет розповів спеціальному кореспонденту Сергію Сидоренку.
- Які ваші чекання від майбутнього візиту у ФРН президента України Віктора Януковича і його зустрічі з канцлером Ангелою Меркель?
- В Берліні цьому візиту, без сумніву, приділяється особлива увага. Це перша зустріч керівників держав за останні два роки і перший візит Януковича в одну з провідних країн західного світу (квітнева поїздка Януковича до Вашингтона була приурочена до саміту з питань ядерної безпеки і не мала статусу офіційного візиту в США). Україна знаходиться в Європі, це очевидний факт, і її успіх залежатиме від розвитку взаємин з європейськими країнами. Адже за останні півроку 66% інвестицій надійшли до України з Європи.
- Які головні теми обговорюватимуться на переговорах керівництва Німеччини з Віктором Януковичем?
- Можна виділити три комплекси тем. Перший - розвиток взаємин України і ЄС, підготовка угод про вільну торгівлю і про асоціацію. Другий - в Німеччині цікавляться, чи будуть продовжені процеси демократизації в Україні. І третє - ми чекаємо нових імпульсів для розвитку наших двосторонніх економічних відносин. Сподіваюся, візит додасть нову динаміку інвестиціям і торгівлі.
- Вам відомо, які документи планується підписати за підсумками візиту?
- Очікується, що будуть підписані три документи на рівні профільних міністрів, а саме: угоди про соціальне забезпечення і про співпрацю в боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, а також спільна заява про продовження проекту підвищення кваліфікації менеджерів.
- Зараз в Україні багато говорять про погіршення ситуації зі свободою слова в країні. Розкажіть про проблеми, які бачить Берлін в цій сфері.
- Потрібно бути дуже уважним, оцінюючи події за участю масмедіа. Я допускаю, що частина проблем, про які говорять, належить до економічної сфери. Але це не означає, що вони не є приводом для занепокоєння. У цій сфері дуже важливо, щоб український президент без всяких "але" підтверджував свою позицію про прихильність свободі слова і преси, як він не раз вже робив, і щоб це знаходило підтримку в суспільстві і у відповідальних осіб. Теми, що стосуються прав людини, ролі органів безпеки і контролю над ними, відіграють дуже важливу роль і постійно привертають нашу увагу.
- Чи викликає у вас стурбованість новий закон про місцеві вибори?
- Цей закон, природно, обговорювався послами країн ЄС... І я вітаю той факт, що президент бачить необхідність в зміні закону в його нинішньому вигляді. Важливо, щоб місцеві вибори в жовтні пройшли відповідно до демократичних стандартів. Це позначиться безпосередньо на авторитеті України. Я вже розмовляв із цього приводу з людьми, відповідальними за те, що відбувається в політичному житті України.
- Але як можна оцінити демократичність виборів, якщо на них не буде міжнародних спостерігачів?
- Міжнародні спостерігачі зазвичай присутні на загальнонаціональних виборах і рідко - на місцевих. Є питання до українського керівництва: чи запросить воно на ці місцеві вибори спостерігачів від ОБСЄ? Хоча це і не прийнято, я думаю, в даному випадку це було б на користь країни. В будь-якому разі я виходжу з того, що на виборах будуть національні спостерігачі від недержавних організацій.
- А як ставиться Берлін до конституційної реформи?
- Особисто я вже висловлював думку про те, що певні поправки до Конституції потрібні. Головне, щоб реформи проводилися відповідно до Конституції і була створена ефективна система заборон і противаг. Не можна допустити, щоб законодавча влада стала фактично частиною виконавчої. Яким чином позбавити процес законотворчості від постійного втручання, телефонних дзвінків, вказівок виконавчій і законодавчій владі?.. Також важливо, щоб в новій Конституції збереглися права Верховної ради, у тому числі з затвердження державного бюджету. Чи буде в результаті посилена роль президента чи прем'єр-міністра - це питання повинна вирішувати сама Україна. Принципове питання - чи вдасться Україні звільнитися від стилю командного управління зверху "вниз" і надати суспільству і економіці можливість подальшого демократичного розвитку - поки залишається без відповіді.
- Чи вичерпаний інцидент з недопуском до України глави українського представництва Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланге, чи до цієї теми доведеться повернутися в Берліні?
- Ніко Ланге після свого багатогодинного перебування в аеропорту вже кілька разів в'їжджав і виїжджав з України, гострої проблеми тут вже немає. Але цей інцидент викликав у деяких важливих політичних колах Німеччини підозру, що діяльність політичних фондів в Україні принципово небажана. Тому було б дуже добре, якби візит президента Януковича до Берліна розсіяв ці підозри і побоювання.
- За наших відомостями, причиною недопуску пана Ланге стали його консультації з українською опозицією. У вас така ж інформація?
- В Україні були спроби дати різні пояснення з цього приводу. Але я можу сказати, що діяльність фондів прозора і здійснюється в рамках закону. Всі українські політики зі всіх фракцій підтримували контакти з цими фондами, а не лише представники опозиції. Адже фонди ведуть свою діяльність в політичному просторі!
- Тобто такі зустрічі проводилися і раніше?
- Восени минулого року, ще в період перебування при владі уряду Тимошенко, декілька політиків з Партії регіонів взяли участь у зустрічі в Берліні, організованій Фондом Конрада Аденауера, і жодних ексцесів або неприємних наслідків за її підсумками не було.
- Рік тому до правлячої коаліції в Німеччині увійшли ліберали на чолі з Гідо Вестервелле, які виступали за європейську перспективу України. Як це вплинуло на офіційну позицію Берліна?
- Це стосується не лише лібералів, ми всі сподіваємося, що Україна продовжить свій рух до ЄС. Але я нагадаю, Віктор Янукович в червні підкреслив, що в першу чергу потрібно укріпити довіру до України, поліпшити якість життя, наблизити Україну до європейських стандартів. Всі ці процеси повинні статися всередині України, і тільки потім треба ставити подальші питання.
- А якщо говорити не про членство в Євросоюзі, а про його перспективу? Німеччина блокувала надання Києву такої перспективи в офіційних документах ЄС. Чи можемо ми чекати, що тепер Берлін цьому не перешкоджатиме?
- Ми вважаємо, що зараз не час говорити про це.
- Як вплинуло на взаємини з Німеччиною офіційне отримання Україною позаблокового статусу?
- Ми продовжуємо співробітничати незважаючи на цей закон. У тому числі у сфері збройних сил. Для продовження співпраці вирішальною є наявність достатніх коштів в українських збройних сил.
- Йдеться про закупівлі німецьких озброєнь?
- Ні, я мав на увазі фінансування Україною програм підвищення кваліфікації військовослужбовців, їх мовну підготовку, проведення спільних навчань. Зараз ситуація з цим досить складна.
- Чи буде розглянута під час візиту можливість постачання до України німецьких військових кораблів?
- Ця тема обговорюється в рамках профільної німецько-української комісії і не буде предметом переговорів в рамках візиту Януковича.
- За рахунок яких позицій можна збільшити товарооборот між Україною і Німеччиною?
- Товарооборот між нашими країнами різноманітний. Україна імпортує машини, устаткування, хімічні речовини, автомобілі, електротехнічне устаткування, текстиль. Німеччина - той же текстиль, а також метал, зокрема леговану сталь, металовироби, продукти харчування, хімпродукцію. Але варто зазначити, що ступінь обробки товарів, які експортуються до Німеччини, не дуже високий. Переважно йдеться про напівфабрикати. Тому я бачу необхідність в створенні спільних підприємств, які б здійснювали глибшу переробку товарів і поставляли до Німеччини готові вироби з вищою доданою вартістю.
Дуже хороші перспективи співпраці у сфері поновлюваних джерел енергії. Наприклад, у сфері вітроенергетики - чому там не може бути спільних німецько-українських товарів? Що стосується сонячної електроенергетики, то в Україні вже є фірми, які виробляють сонячні панелі. Враховуючи великий досвід німецьких компаній в цій сфері, можна подумати про спільне виробництво чогось такого, що було б цікаве на міжнародному ринку. Тому восени посольство Німеччини спільно з міністерствами економіки і екології Німеччини, а також українськими партнерами збирається провести в Україні форум, присвячений цій тематиці.
- Чи чекаєте ви постачань до Німеччини української авіатехніки?
- Звичайно, мені відомо, що Україна будує хороші літаки, але я не готовий говорити про перспективи їх придбання німецькими ВПС. Що стосується цивільної авіації, то я можу лише констатувати, що головні німецькі авіалінії використовують літаки інших виробників. Отже, в даний час зацікавленості в українській авіації немає.
- Які ще галузі ви вважаєте інвестиційно привабливими?
- Україна - велика сільськогосподарська країна. Чому ж тут немає розвиненої індустрії сільгоспмашинобудування, яка експортувала б свою продукцію у всі країни світу? Україна могла б зробити конкретні пропозиції західним підприємствам і пустити їх в країну. Але ви повинні пам'ятати, що інвестор прагне заробити гроші. А якщо боятися, що прибуток від роботи не дістанеться українським підприємствам і у зв'язку з цим фірми (німецькі) не допускатимуться в країну, то інвестицій не буде.
- Тобто головні проблеми для зростання обсягу інвестицій створюються державою?
- Тут збігається дуже багато. Умови не настільки хороші, щоб підприємства з-за кордону самі прагнули в Україну. В Україні відсутні або недостатні правові гарантії роботи бізнесу, залишаються проблеми з відшкодуванням ПДВ, бюрократія, брак довіри - все це заважає конкурентоспроможності вашої країни. Вашому уряду треба постаратися вирішити ці питання. На жаль, у минулому, у тому числі попереднім урядом, це не було зроблено достатньою мірою. Погляньте, скільки бюрократичних перешкод потрібно здолати, щоб створити фірму, відкрити рахунок в банку, купити ділянку землі. Якщо сукупність цих проблем в п'ять разів складніша, ніж в інших, порівнянних з Україною країнах, то вочевидь, що інвестор йде в іншу країну.
- Навряд чи нова влада зможе відразу ліквідувати корупцію...
- Але ситуацію потрібно покращувати крок за кроком. Наприклад, віце-прем'єр Сергій Тігіпко нещодавно був у Грузії і побачив, як поступово можна зменшувати кількість бюрократичних перешкод. Разом зі створенням рамкових умов для інвестора вам потрібно вибрати декілька сфер промисловості, інвестиції в які відіграють вирішальну роль, і звернутися до найбільших фірм, зробивши їм такі пропозиції, від яких вони не зможуть відмовитися. Це дозволило б створювати в Україні робочі місця високої якості. Але я ще раз нагадаю: не варто забувати, що фірми-інвестори хочуть заробити тут гроші. Та вигоду від цього можуть отримати всі.
- Як змінилася ситуація з відшкодуванням ПДВ німецьким експортерам в останні місяці?
- Перш за все я хотів би відзначити, що уряд вже зробив перші кроки для вирішення проблеми старих невиплат ПДВ. Проте досі немає чіткої відповіді, коли ця проблема буде вирішена. Залишається неясним, коли почнеться відшкодування ПДВ без затримок або буде введена система, що не вимагає його відшкодування. Спочатку говорили, що це буде з 1 серпня, потім заговорили про жовтень, а тепер - що це буде з початку наступного року. Мені здається, погляд на незадовільні результати інвестиційної діяльності в Україні в перші шість місяців поточного року має спонукати уряд до дій.
- Ви чекаєте відновлення обсягів експорту металу до Німеччини?
- Це питання пов'язане більшою мірою зі станом усесвітньої економіки. Ще достовірно не відомо, чи подолана криза. Але зростання виробництва в Німеччині у розмірі 2,2% в останньому кварталі обіцяє багато. Так само, як експорт, зростає і імпорт. В той же час важлива тенденція металозаміщення: підприємства в Німеччині намагаються виробляти продукцію якомога ефективніше і шукають можливості відмовитися від використання металу.
- А експорт зерна і іншої сільськогосподарської продукції?
- В цій сфері нам потрібні довіра і дотримання правил гри. Державі не обов'язково втручатися в ручному режимі, якщо це не продиктовано необхідністю. Україна далеко не повністю використовує свій сільгосппотенціал. І хоча в переговорах з ЄС питання сільгосппродукції - не дуже проста тема, я сподіваюся, що нам удасться укласти угоди, які дозволять збільшити український експорт. Це буде хорошою звісткою.
- В травні цього року в Німеччині звучали звинувачення на адресу України, яка нібито поставляла до Європи зерно, заражене діоксином.
- Про цей випадок я знаю. Уряд Німеччини не мав стосунку до цієї історії. Йдеться про некоректну, неправдиву інформацію, поширену приватним підприємцем. Особливого впливу на репутацію українських постачальників зерна це не зробило.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
