11988
В очікуванні другої хвилі кризи
— Казна та Політика
Багато так званих експертів наполягають, що дно кризи вже пройдено, рецесія закінчилася і почалося відродження економіки.
Особисто у мене сьогодні немає усвідомлення того, що негативні явища в світовій економіці подолані. Більше того, я вважаю, що факти умисне перекручуються, а економічними показниками маніпулюють ради приховання реального стану речей.
Давайте пригадаємо: у чому була першопричина світової фінансово-економічної кризи? Перш за все - у віртуалізації економіки. Це означає, що сфера грошового обігу набагато перевищила реальний сектор економіки.
Чи можемо ми сказати, що це явище сьогодні подолане? Однозначно ні. Від спекулятивного капіталу досі ніхто не відмовився. У прагненні до наживи не має значення, стадія це дикого капіталізму чи розвиненого, оскільки його природа за своєю суттю однакова. Тому потрібно боротися не з хвилею, яка є наслідком, а міняти саму систему.
Давайте поглянемо, наприклад, на ті ж США, з яких все почалося і які сьогодні заявляють про 3% приросту ВВП.
Станом на 2008 рік загальна сума деривативів складала 684 трлн. доларів США. Це офіційна статистика. Тоді як ВВП США в 2008 році складав 14,4 трлн. доларів США. А загальносвітовий ВВП - 60,2 трлн. Іншими словами, деривативи одних лише США в 11 разів перевищили загальносвітовий ВВП.
І це лише один інструмент. Якщо поглянути на інших, наприклад, авальовані активи світу, то вони сьогодні вже оцінюються, за експертними даними, в 2,2-2,5 квадрильйонів доларів США. Якщо ж додати до них неавальовані, включаючи страхові й тіньові активи, вийде цифра ще на порядок більша.
В країнах Євросоюзу ситуація не краща. За результатами минулого року падіння ВВП 27 країн ЄС складало 4,2%. Європейський Центробанк послідував прикладу США і теж став забезпечувати ліквідність банків за рахунок емісії. Але адже це не вирішує проблеми.
Який сенс від того, що Греції, наприклад, видали 110 млрд. євро кредитів? У неї що, зменшилися борги, підвищилася продуктивність праці, знайшлися нові ринки, скоротився рівень безробіття? Яка проблема була вирішена? Це схоже на спробу гасити пожежу бензином.
Загальний борг Єврозони сьогодні перевищує 22 трлн. євро. А ВВП складає лише 10 трлн., тобто більш ніж в два рази менше. Чим вони можуть покрити цю заборгованість? Емісією? У таких обсягах це нереально.
В окремих країнах ситуація ще гірша. Зовнішній борг Ірландії сьогодні складає 1000% по відношенню до ВВП. А золотовалютні резерви - всього лише близько 1%. Зовнішній борг Люксембурга - 3800% від ВВП. А власними силами він може покрити не більше 0,3% цієї суми. В Нідерландів зовнішній борг 470% від ВВП, у Великобританії - 410%, а реальне покриття - по 1%.
Маховик віртуальної економіки вже так розкрутився, що просто не може зупинитися. Тому друга хвиля кризи, про яку я говорю, - це буде боргова хвиля кризи неплатежів, яка може привести до низки дефолтів.
Компенсувати дефолти можливо за рахунок збільшення кредитування, але сподіватися на це не доводиться, навіть якщо Центральні банки будуть змушені здійснювати додаткові емісії. Крім того, необхідно враховувати, що подібні дії породять проблеми дефляції, а в деяких країнах - інфляцію.
Треба пам'ятати, що підтримувати рівень споживання і цін за рахунок кредитів постійно неможливо, тому дефляція активів впливатиме на загальний рівень цін. А з іншого боку, загальна стагнація, а також негативний чинник впливу кліматичних змін призведе до продовольчої інфляції. Таким чином, так звані антикризові заходи розкручують другу хвилю кризи.
Запропоновані країнами G20 антикризові заходи, по суті, не можуть дати позитивного ефекту, а навпаки, можуть самі спричинити кризові явища і призвести до стагнації ринку.
Виходом з кризи може стати лише нова організація економіки
Взагалі, створюється враження, що політичні популісти, рапортуючи про подолання кризи, намагаються звести світову економіку до рівня суб'єкта підприємницької діяльності. Для такого глобального явища, якою є світова фінансово-економічна криза, дном не може бути просто падіння ділового циклу. Апогеєм дна є найбільший рівень дезорганізації, а виходом з кризи - нова організація економіки, встановлення нового порядку, нових економічних моделей, нових підходів і принципів функціонування світових економік.
Унаслідок бурхливого економічного розвитку останніх десятиліть сталося велике структурне зрушення між розвитком науково-технічного прогресу і духовним розвитком людини. І ця диспропорція, без перебільшень, поставила світ на межа глобальної катастрофи.
Сьогодні під загрозою опинилася не лише звична економічна модель, але і весь устрій життя. Це стосується універсальних ресурсів, таких як повітря, вода, продукти харчування, кліматичні умови, енергетична безпека, біологічна різноманітність тощо.
Причина цього полягає якраз в сучасній моделі економіки, яка зводиться до безжалісної експлуатації не лише людини людиною, але і людиною природи.
У вчених вже немає в цьому сумнівів. За результатами дослідження, над яким працювали 4200 провідних світових кліматологів за дорученням ООН, був доведений антропогенний характер кліматичних змін на Землі. І цього більше категорично не можна ігнорувати!
За двадцять років на пустелю перетворилося 9,6 млн. кв. км. суші. Це, фактично, територія США. Крім того, за прогнозами тих же кліматологів, в період з 2020 по 2029 рік приземна температура клімату збільшиться на 2,2-2,5 градуса за Цельсієм. Для прикладу, за весь XX століття така температура збільшилася лише на 0,6 градуса. Нова економічна модель має бути готовою до подібних викликів.
Саме в цьому, на мій погляд, і буде найголовніша роль кризи - змінити людську свідомість, допомогти людині знайти баланс між самим собою і природою. Без цього ми не зможемо забезпечити рівноваги ні в економічній, ні в соціальній, ні в біологічній сфері.
Необхідна нова парадигма, якою є інформаціогенна модель економіки, побудована на принципах ноосферного бачення. Ноосфера - це сфера розуму, розумної людини, яка зуміє відрізнити справжній шлях від хибного. І який може подарувати світу нову, етичну економічну модель.
Україні потрібна власна стратегія
Поки ж нам необхідно максимально захистити нашу економіку від негативних наслідків світової кризи. Бо, що б там не говорили, а українська економіка - при всій своїй "хворобливості" і "неефективності" - це все ж реальна економіка. Тому до зарубіжного спекулятивного капіталу нам потрібно ставитися з особливою обережністю. Щоб нашим нащадкам не довелося розплачуватися з боргами, яких вони не робили.
Стимулювати потрібно приплив лише такого капіталу, який прямує в реальний сектор економіки і несе в державу інновації. Також досить обережно потрібно підходити до рекомендацій міжнародних фінансових організацій, оскільки вони є глобальними фінансовими гравцями, а нам необхідно опуститися на національний і регіональний рівень з метою захисту національних інтересів.
Головне - Україна сьогодні повинна розробити свою власну стратегію, побудовану відповідно до своїх національних інтересів, з врахуванням глобальних викликів. І найкраща можливість реалізувати таку стратегію в сучасних умовах - поглиблена інтеграція і кооперація з країнами СНД.
Звичайно, на взаємовигідних умовах. Тому що деякі ресурси, у тому числі енергетичні, ми отримуємо сьогодні саме там. До того ж економіки країн СНД, як і українська, не такі "віртуалізовані", а тому мають більше шансів на подолання негативних явищ усередині себе.
І цю роботу потрібно прискорити. Нам зараз необхідно думати про виживання. Захід, який сьогодні вже повністю охоплений кризою, може Україну просто знищити, потягнувши за собою. А саме на глобальному рівні наша економіка поки неконкурентоспроможна.
Але на регіональному рівні ми можемо конкурувати, можемо виграти час, знайти необхідні для нас енергетичні та інші ресурси. Звичайно, для цього необхідно провести трансформаційні зміни по модернізації національної економіки, вжити невідкладних заходів для збереження національного багатства і життєво важливого простору.
Потрібно забезпечити внутрішній попит, стимулювати внутрішні фінансові джерела. І це цілком реально, бо не лише українські, але й провідні зарубіжні компанії підтверджують, що Україна має можливості для того, щоб акумулювати внутрішні ресурси для проведення реформ з ліквідації структурних диспропорцій в економіці.
Необхідно провести детальний аналіз структури і причин виникнення зовнішнього і внутрішнього боргу, включаючи корпоративний. На основі даного аналізу необхідно провести реструктуризацію боргів. Провести детальний аналіз банківської системи на предмет відповідності потребам національної економіки, сучасним викликам і вимогам до обслуговування боргових зобов'язань, а також механізмів їх регуляції.
Необхідно також визначитися із заходами по відношенню до безнадійних кредитів, проводити ефективну політику приватизації і реприватизації, конверсії і реконверсії, прийняти заходи для підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки, проведення єдиної політики енергозбереження і енергоекономії.
Врешті-решт, потрібно забезпечити макроекономічну стабілізацію, збалансувати державні фінанси, прийняти всеосяжні заходи з детінізації економіки.
Нове керівництво держави, зробивши правильний перший крок, забезпечивши політичну стабілізацію, повинно зробити і другий, забезпечивши економічну безпеку країни.
Саме сьогодні, при реальній світовій загрозі дефіциту продовольства і природних ресурсів, Україна має величезні можливості: чорноземи, сприятливі кліматичні умови, освічене населення, транзитний потенціал, можливість розвивати сучасні технології. Це дійсно унікальний шанс знайти своє місце в світовій господарській системі і стати не периферією, а центром на Євразійському континенті, запропонувавши нову парадигму економічного розвитку.
Валерій Мунтіян, заступник міністра економіки України
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
