Скільки коштує стати президентом Білорусі
Законодавство Білорусі дозволяє використовувати мізерні суми на проведення виборчих кампаній, тому кандидатам у президенти, як вважають експерти, на майбутніх виборах доведеться вдатися до зовнішніх ресурсів.
Під час майбутньої президентської кампанії в Білорусі зовнішні джерела фінансування, як визнають експерти, знову можуть бути використані кандидатами досить активно. Одна з причин цього - мізерні суми на проведення виборчої кампанії, затверджені законодавством.
Квартира або президент
Як пояснює експерт у галузі виборчого законодавства, юрист Сергій Альфер, сума фінансових коштів, що виділяються офіційно для використання кандидатам під час проведення президентських виборів у Білорусі, вельми невелика.
За словами Альфера, кандидат на посаду глави держави за законом одержує гроші в розмірі 2200-2300 базових величин. Що стосується фінансування з недержавних джерел, то кандидат у президенти може ще збільшити свій фонд на 3000 базових величин.
Якщо врахувати, що базова величина в Білорусі сьогодні становить 35 тисяч рублів (у перерахунку - близько 12 доларів), то сумарний бюджет кандидата в президенти офіційно може становити майже 62 тисячі доларів - і не більше. Тобто стати президентом Білорусі коштує стільки ж, скільки купити однокімнатну квартиру в центрі Мінська. Правда, на квартиру може і не вистачити.
А на справжню передвиборчу кампанію - тим більше. Цих грошей, як зазначає Сергій Альфер, явно недостатньо, щоб провести кампанію навіть тільки зі збору підписів. Через абсурдність законодавчих обмежень, всі, за висловом Альфера, викручуються, як можуть. Влада використовує свої адміністративні ресурси, опозиція - свої.
Вимушене фінансування
Політолог Юрій Баранчик, колишній керівник інформаційно-аналітичного центру НДІ теорії та практики державного управління пояснює, що в Білорусі основне фінансування будь-якої політичної діяльності, непідконтрольної владі, йде від зовнішніх спонсорів.
У політичних кампаніях в Білорусі без зовнішніх ресурсів не обійтися, тому що серйозний бізнес усередині Білорусі, за словами політолога, не стане ризикувати, підтримуючи опозиційні структури. Іншими словами, зовнішнє залучення коштів - це змушена необхідність.
Як зазнає Юрій Баранчик, така практика далеко не ідеальна, тому що, в принципі, фінансування будь-якої політичної діяльності має здійснюватися на внутрішні ресурси. Але в білоруських умовах іншої можливості для того, щоб партія чи рух могли існувати, просто не залишається.
За гранти голоси не купиш
На таку закордонну підтримку опозиції не припиняє вказувати і влада. Нещодавно президент Олександр Лукашенко заявив, що за кожним незалежним кандидатом в президенти стоять гранти, і тому ЗМІ зовсім правильно називають його опонентів "грантососами". "Вони на ці гранти живуть, дуже добре живуть, у них свої маєтки, автомобілі-іномарки", - стверджує Лукашенко.
Тим часом колишній голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич нічого поганого в отриманні грантів не бачить. Якби йому випала така можливість, Шушкевич, за власним зазнанням, із задоволенням працював би на якийсь грант. Але зараз для екс-спікера парламенту більш вигідною, за його словами, є викладацька робота за кордоном.
У той же час, зазначає Станіслав Шушкевич, наївно вважати, ніби в Білорусі просто можна купити голоси електорату. Адже якщо всередині країни у кандидата в президенти не буде підтримки населення і команди, то ніякі вибори виграти неможливо.
Однак і без грошей виграти вибори проблематично. Тому для Сергія Альфера очевидно, що учасники президентських перегонів будуть витрачати в процесі кампанії значні суми. Але розмір цих сум, як і їх походження, за усталеною традицією, залишаться таємницею для виборців.
Андрій Алехнович
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною