3713
Каса на камінь
— Казна та Політика
Останнім часом вітчизняна банківська система має у своєму розпорядженні колосальний надлишок ліквідності, просто кажучи, зайві гроші. БІЗНЕС вирішив з'ясувати, у яких банків найбільше грошей, а які - ледве зводять кінці з кінцями.
Багато не буває
Сукупну ліквідність фінустанов умовно можна розбити на три складові: готівкові гроші в касах банків, залишки на коррахунках в НБУ та в інших банках.
Сумарно до початку другого півріччя вітчизняні банки змогли накопичити майже 106 млрд грн., що на 16 млрд грн. більше, ніж на початок року. Найбільше вільних грошей у розпорядженні найбільших фінустанов. Лідирують ПриватБанк (10,7 млрд грн.) І Укрексімбанк (10,5 млрд грн.). ПриватБанк забезпечив собі першість переважно за рахунок колосальних запасів у касах своїх підрозділів. Залишки готівки цього банку на 1 липня досягли 4,2 млрд грн.
Для порівняння: всього в касах вітчизняних банків на цю дату знаходилось 22,2 млрд грн. "живих" грошей. Це більше, ніж на початок року.
При цьому залишки валютної "готівки" за системою склали близько $1 млрд (. На другому місці щодо запасів готівки - "Райффайзен Банк Аваль" (2 млрд грн.). Цікаво, що Ощадбанк, який володіє найбільшою мережею відділень, зберігав у них готівкою тільки 1,3 млрд грн. Станом на 01.07.10 р. з найбільших банків найменшими залишками "живих" грошей у своєму розпорядженні могли "похвалитись" Альфа-Банк" (всього 267 млн грн.), "Надра Банк" (196 млн грн.) , Сведбанк (142 млн грн.) і "Родовід-Банк" (45 млн грн.).
Майже порожні каси у Діалогбанку (нещодавно виведена тимчасова адміністрація НБУ), банку "Конкорд" і Українського банку реконструкції та розвитку (УБРР). Слід зазначити, що, з одного боку, великі залишки "кеша" в касі свідчать про те, що через банк проходять значні грошові потоки і що він може в будь-яку мить повернути депозити великій кількості вкладників.
З іншого боку, "готівка" - це актив, який не працює, обслуговування якого пов'язане для банку з додатковими витратами, а також з ризиками пограбувань. Невипадково частіше за інших від розбійних нападів страждають відділення ПриватБанку.
Саме тому три чверті своєї ліквідності, або приблизно 83,5 млрд грн., банки все ж тримають у безготівковій формі на своїх кореспондентських рахунках. Основне призначення цих коштів - забезпечення безперебійних розрахунків (платежів). При цьому на 1 липня поточного року 28,6 млрд грн. перебували на коррахунках банків у НБУ. Таким чином, з початку року залишки зросли на 64%.
Найбільше грошей у Нацбанку тримає ПриватБанк - 3,9 млрд грн.
Нагадаємо: фінустанови зобов'язані підтримувати мінімальний залишок на коррахунку в НБУ, який формується за рахунок обов'язкових резервів.
За даними регулятора, до початку липня поточного року сума таких резервів склала 7,7 млрд грн. Цікаво, що на початку нинішнього року цей показник коливався в діапазоні 10-12 млрд грн.
Його зменшення можна пояснити тим, що навесні Нацбанк дозволив враховувати в рахунок обов'язкових резервів спеціальні цільові ОВДП, кошти від розміщення яких йдуть на фінансування об'єктів Євро-2012. У будь-якому випадку, можна констатувати, що банки тримають на рахунках регулятора більше 20 млрд грн. "зайвих" грошей. У той же час практично відсутні на коррахунках в НБУ кошти Соцкомбанку, "Західінкомбанку" і Діалогбанку.
Ще більше грошей, а саме еквівалент 55 млрд грн., українські банки зберігають на кореспондентських рахунках в інших банках, у тому числі іноземних. Причому з початку року цей показник також збільшився.
При цьому у валюті деноміновано приблизно $5 млрд. За величиною таких запасів беззаперечним лідером є державний Укрексімбанк, який довірив іншим банкам 8,2 млрд грн ..
Відзначимо, що для банку, який активно обслуговує зовнішньоекономічні операції своїх клієнтів, великі залишки на коррахунках партнерів - об'єктивна необхідність. Досить багато грошей, як для середнього банку, в інших фінустановах тримає "Дельта Банк" (2,1 млрд грн., тобто 25% чистих активів).
"Це ситуативне явище. Просто до кінця півріччя до нас зайшли кошти субординованої позики від компанії Cargill. У подальшому ці гроші будуть направлені на кредитування ", - говорить Віталій Масюра, перший заступник голови ради директорів "Дельта Банку".
Крім того, можна відзначити незначні залишки на коррахунках "ОТП Банку" (212 млн грн.), "ІНГ Банку" (70 млн грн.), Сведбанку (26 млн грн.). Майже нічого в інших фінустановах не тримають банки "Столичний" і "Синтез", а також "ТММ-Банк".
Квазіліквідні
Слід зазначити, що крім готівкових грошей високоліквідними можна вважати такі активи, як депозитні сертифікати НБУ і ОВДП, в які банки активно вкладають вільні кошти. Нагадаємо: під ці папери можна в будь-який час отримати рефінансування від регулятора, принаймні, теоретично.
Однак не всі фінустанови схильні довіряти держпаперам. Наприклад, ПриватБанк вважає за краще не купувати багато ОВДП і депозитних сертифікатів. Станом на 1 липня цього року в його балансі на такі цінні папери припадало тільки 350 млн грн.
Раніше генеральний заступник голови правління Приватбанку Юрій Пікуш пояснив таку позицію тим, що депозитні сертифікати НБУ "не найкращий інструмент".
Для порівняння: "Райффайзен Банк Аваль" вклав у ці інструменти близько 7,5 млрд грн. Крім ПриватБанку не шанують державні папери такі найбільші фінустанови, як Промінвестбанк (311 500 000 грн.) І Альфа-Банк (253400000 грн.). За словами директора казначейства Альфа-Банку В'ячеслава Молодкін, банк збільшив портфель держпаперів приблизно до 400 млн грн.
"А взагалі, ми вважаємо за краще спрямовувати ресурси на кредитування", - зазначив банкір. "Нацбанк не продає свої депозитні сертифікати банкам, у яких є рефінансування. Таким чином, регулятор підштовхує боржників розрахуватися за такими кредитами ", - пояснює директор казначейства великого банку, який побажав залишитися неназваним. Багато банків зовсім не купують державні цінні папери, оскільки кредитують клієнтів.
"Поки у нас виходить знаходити альтернативні і більш прибуткові варіанти розміщення надлишкової ліквідності", - зазначає Сергій Олексієнко, заступник голови правління банку "Контракт".
Аналізуючи ліквідність банків, слід розуміти, що це активи, які приносять мінімальний дохід, його недостатньо навіть для покриття вартості залучених ресурсів.
Тому завищена частка ліквідних активів на балансі того чи іншого банку підвищує його надійність в короткочасній перспективі, але при цьому призводить до зниження прибутковості, а отже, до фінансової стійкості в довгочасній перспективі.
До початку другого півріччя 2010 р. частка ліквідних коштів ("готівка" плюс кошти на коррахунках) в активах банківського сектора досягла 12%. При цьому розкид цього показника від банку до банку дуже великий. Так, в активах невеликого Фінексбанку питома вага ліквідних коштів склала 45,6%.
Тобто майже половина активів цієї фінустанови - неробочі. З більш-менш великих банків аналогічна ситуація спостерігається в Донгорбанку, Експрес-Банку і Морському транспортному банку.
У той же час в активах половини фінустанов частка ліквідних коштів нижче середнього показника у банківській системі. З великих банків така ситуація спостерігається в проблемному "Надра Банку" (3,9%). Нижче середнього показники ліквідності також у низки банків з іноземним капіталом.
Так, на 1 липня частка ліквідних коштів Укрсоцбанку склала 6,4% чистих активів, "ОТП Банку" - 6,2%. Ще нижче цей показник у Сведбанку (2,9%) і "Платинум Банку" (3,2%). Грег Краснов, генеральний директор "Платинум Банку", говорить, що в цілому, з урахуванням державних цінних паперів, казначейство банку оперує ліквідними інструментами в розмірі 20-25% від суми активів.
"Державні облігації - це цінні папери, які за рівнем своєї ліквідності можна порівняти із готівкою", - нагадав банкір. На 1 липня поточного року, за даними банку, портфель державних цінних паперів склав 104 млн грн. і портфель переважно короткочасного міжбанківського кредитування - 87 млн грн.
Найгірші справи з ліквідністю в Соцкомбанку (Одеса). Питома вага його ліквідних коштів складає всього 0,13% чистих активів. У цьому списку фігурують також проблемні банки: "Земельний Банк" (у липні відправлений на ліквідацію), "Столиця" (нещодавно виведена тимчасова адміністрація), "Західінкомбанк" (був сановані приватним інвестором) і націоналізований "Родовід-Банк".
Володимир Кравченко, директор казначейства "Райффайзен Банку Аваль"
- Просто тримати надлишкову ліквідність на коррахунках нецікаво, тому що із залишків практично нічого не платять. Наприклад, іноземні банки готові платити за валютними залишками наших фінустанов не більше 0,1% річних.
Крім коррахунків є три інструменти: міжбанківський кредитний ринок, ОВДП та депозитні сертифікати НБУ. Міжбанк відпадає, оскільки у більшості банків вистачає своїх грошей, а тим, хто має потребу в ресурсах, надавати їх ризиковано.
Ми намагаємося знаходити оптимальний баланс між ОВДП та сертифікатами як за сумами, так і за термінами вкладень.
Ростислав Когон, заступник голови правління Експобанку
- При прийнятті рішення про інвестування надлишкової ліквідності в конкретні інструменти необхідно враховувати терміновість ресурсу.
Приміром, значний обсяг наших коштів знаходиться на коррахунках в інших банках, але все це - клієнтські гроші, які можуть бути затребувані ними в будь-який час. Тому ми не може розміщувати їх в активи.
Тим більше що купівля депозитних сертифікатів НБУ на один день практично не принесе прибутку. Взагалі, надлишкова ліквідність небезпечна збитками для банків. На мій погляд, в нинішніх умовах оптимальна частка ліквідних активів в сукупних активах банку - 10-15%.
Фелікс Інденбаум, незалежний банківський консультант
- Один з чинників зростання ліквідності банківського сектору останнім часом пояснюється очікуванням учасниками ринку випуску ПДВ-облігацій.
Для їх покупки і накопичуються ресурси. Разом з тим я не розумію поведінки тих банків, які тримають надлишкову ліквідність переважно на коррахунках, ігноруючи такі інструменти, як ОВДП і депозитні сертифікати.
На мою думку, оптимальна частка ліквідних коштів (коррахунки плюс каса) в активах банку зараз, коли ситуація стабілізувалася і немає передумов для виникнення паніки серед вкладників, не повинна перевищувати 5%. Якщо цей показник вищий, це говорить про неефективне управління ресурсами.
При цьому слід враховувати специфіку роботи того чи іншого банку. Фінустанови, які активно працюють в роздробі, повинні тримати в касі більше грошей.
Банкам, які спеціалізуються на обслуговуванні корпоративних клієнтів, потрібно більше уваги приділяти стану коррахунків.
Дмитро Гриньков
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
