Праймеріз vs вибори


Праймеріз vs вибори

Завбачлива робота законодавців призвела до того, що в жовтні місцеві вибори повинні пройти за новими правилами. Але далеко не всі нововведення майбутньої кампанії лежать на совісті парламентарів. Адже до такої "родзинки" як праймеріз партії готові зобов'язати себе самі.

Більше нововведень - хороших і різних!

Протягом кампанії, яка стартувала ще на початку, під назвою "Так що ж у нас з місцевими виборами?" предметом пекучого інтересу залишався не лише день проведення волевиявлення по всій країні, але й правила, за якими народу належить волевиявиться. З визначенням дати можновладці пішли шляхом мінімального опору. Після численних суперечок про потрібні та конституційно мотивовані терміни "перемогло" 31 жовтня. Зате запропонована Партією регіонів нова редакція виборчого законодавства викликала куди більше суперечок. Тим не менше, після того, як глава держави підписав новий закон і до того, як претензії до нього виникли біля Конституційного суду, нові правила гри - об'єктивна реальність, звикнути до якої багатьом партіям дуже непросто. Але деякі політичні сили вирішили зробити підготовку до виборів ще більш насиченою і придумують собі "розваги" самостійно.

Партійна активність, яка не стихає навіть у літнє міжсезоння , за останній місяць з невеликим подарувала країні новий політичний тренд. З кожним тижнем "праймеріз" - внутрішньопартійне рейтингове голосування, знайоме українцям здебільшого за спостереженнями за президентськими виборами в США, - стає все більш модним словом. І після того, як про своє бажання відражувати кандидатів за народною або близькою до того волею наполегливо заявила чергова політична сила (у середині серпня нею виявився "Єдиний центр"), прагнення частини українського політикуму провести праймеріз виглядає вже майже нестримним.

Традиційно праймеріз (від англійського primary election - "первинні вибори") служать для визначення перших серед рівних у низці претендентів на ту чи іншу високу посаду або місце в рейтингу. Такі попередні вибори можуть бути або закритими, коли рейтинг вибудовують голоси тільки членів певної партії (або ж її місцевого активу) або відкритими - у випадках, коли свою важливу думку можуть висловити виборці. Оскільки українській практиці такі правила гри не надто знайомі, кожна партія може трактувати механізми суто факультативного нововведення на свій розсуд. І, судячи з усього, тяга вітчизняних політсил до варіантів з найбільшою піар-віддачею виглядає незнищенною.

Троє сміливих ...

Якщо простежити за хронологією гучних публічних заяв, можна припустити, що на лаври першовідкривача праймеріз по-українськи претендує "Сильна Україна" Сергія Тігіпка. Про бажання уважно попрацювати з кадрами лідер партії заявив ще в липні, пообіцявши до серпня вже запустити голосування. Варто зазначити, що на сьогодні система праймеріз "СУ" виглядає найбільш чітко окресленою.

Рейтингове голосування серед "сільноукраїнців" з розмахом стартувало 10 серпня і має завершитися до 1 вересня. Праймеріз "імені" віце-прем'єра-реформатора проходять у двох варіантах. Перший - голосування для членів партії через офіційний сайт "Сильної України". Кожен бажаючий може легко ознайомитися з "регіональними десятками за місцем інтересу, їх біографіями і програмними поглядами і обрати із запропонованих варіантів три кандидатури. Аналогічні списки в друкованому вигляді може переглянути (і розставити" галочки ") будь-який співчуваючий, на шляху якого зустрінеться агітаційний намет "СУ" - саме так, на думку керівництва партії має виглядати відкрите голосування. А як будуть усереднювати результати різних праймеріз (якщо будуть взагалі) - поки невідомо.

Наступним пунктом у списку новаторів значиться "Батьківщина". Про необхідність провести зачистку лав у базовій партії БЮТ говорили вже давно. Ймовірно, одним з варіантів "прибирання" можуть стати внутрішні праймеріз. Як саме вони проходять у однопартійців Юлії Тимошенко - сказати важко. Спочатку "бютівець" Андрій Шевченко оголосив про готовність провести рейтингове голосування як таке - в тому числі і для того, щоб напрацювати базу і для змін партійного статуту, і для написання тематичного законопроекту. Потім у розпорядження преси потрапила "методичка" правил підготовки до непростої процедури праймеріз, в рамках яких, імовірно, претенденти на високе звання кандидата мають заручитися підтримкою соратників по партії, потенційних виборців і вже потім - брати участь у рейтинговому забігу. Як саме пройшов цей процес і чим він закінчився - сказати важко. Але познайомитися з попередніми списками, складеними "за результатами висунення претендентів у кандидати в депутати ... на зборах первинних партійних організацій" в агітаційних наметах вже можна. І там же - висловити думку з приводу запропонованих кандидатур або запропонувати свої варіанти. От тільки до кінця не зрозуміло, що це - обіцяні "відкрито-закриті" праймеріз або черговий підготовчий етап.

Відкритість до обговорення готові продемонструвати і в політсилі Віктора Балоги. Під час нещодавнього з'їзду з'ясувалося, що давні прихильники відкриття виборчих списків планують осідлати "праймеріз-хвилю". "Обличчям" такого рішення виступає екс-заступник глави СП і екс-лідер Комітету виборців України Ігор Попов, який презентував перед однопартійцями мрію про нововведення. Отже, "єдиноцентральні" праймеріз поки тільки передбачається провести, але в партії вже зараз наполягають на двох принципових моментах: а) голосування буде відкритим (тут, імовірно, без сюрпризів - на допомогу інтернет та універсальні палатки); б) взяти участь у рейтинговому забігу зможуть не тільки члени "ЄЦ", але і "реальні лідери громад", перед якими виявилися зачиненими двері самовисування. Варто зазначити, що про бажання залучати незалежні ресурси в тій чи іншій формі висловлювалися всі прогресивні політичні сили, але, по всій видимості, поки реалізувати початковий намір їм не вдалося.

Рекламний партбуд

Популярність ідеї "А чи не провести нам праймеріз?", схоже, зростає. Серед представників та інших "молодих" партій ідея викликає стримане схвалення, хоча далеко не всі політсили готові кидатися в невідомість з головою. А ось найвпливовіше на сьогодні партутворення до модної тенденції, схоже, ставиться без особливого розуміння. "В умовах нинішнього розвитку нашого суспільства праймеріз крім як яскравий спектакль ніякої подальшої перспективи не принесе", - переконаний "регіонал" Вадим Колесніченко, який вважає первинні вибори долею маргіналів. Не виключено, що подібна точка зору близька до магістральної лінії партії: необхідності в екстреному розкручуванні у ПР немає, та й нові кадри самі просяться навперебій - можна у народу поради не запитувати.

Поки проведення праймеріз залишається долею кількох партій-оригіналок, говорити про серйозний вплив нововведення на політичних процес не доводиться. Тим більше що ініціатори, схоже, самі до кінця не впевнені, що вони отримають на виході, та й гібридизація форм організації процесу необов'язково добре позначиться на ідеї ... Якщо адепти проведення внутрішньопартійних виборів справді хочуть вийти на законодавчий рівень, їм потрібно для початку визначитися, що ж вони хочуть отримати на виході.

Різночитання в тому, як потрібно проводити праймеріз - своїми силами або у відкриту, безпосередньо залежать від цілей рейтингування. Так, у випадку з вибором кандидата на посаду мера зовнішнє опитування насправді виглядає логічно. З кандидатами на роль депутатів-"мажоритарників" вже важче - сама процедура опитувань у кожному окрузі не така вже й проста, та й від конфліктів інтересів (боротьба за округ, де позиції політсили міцніші, ніж в інших районах, або одночасне висунення в декількох напрямках , щоб перемогти хоч де-небудь) ніхто не застрахований. А ось у випадку з формуванням партійного рейтингу, підготовленого до голосування по "пропорціоналці" без стадії закритих праймеріз обходитися було б дивно ... Не кажучи вже про те, що далеко не завжди серйозним партіям варто було б робити ставку на одну тільки популярність потенційного кандидата. Теоретично, варто було б відзначити важливість досвіду партійної роботи, загальну підготовленість до гіпотетичної посади (особливо, коли мова йде про мера), перевірену лояльність (що актуально під час відсутності імперативного мандата), готовність втілювати в життя партійну програму ... Хоча, знаючи українські реалії, можна припустити, що платоспроможність і плани провести кампанію власними силами на практиці можуть цінуватися вище ... Але "обкатка" списку, виходячи з таких припущень на відкритих праймеріз, виглядає не занадто перспективно. Куди більш логічним в такому контексті здається інший варіант - давно обіцяні "відкриті списки". Таким чином народу, здавалося б, простіше і зручніше визначити, хто йому любий: одне вдумливе голосування - це не пробіжка по агітаційним наметам. А якщо вже не дрімає бажання проводити праймеріз - ніхто б не заважав заздалегідь влаштувати внутрішні. Але, це якщо на чільне місце ставиться благо партії та її імідж у цілому.

"Ми шукаємо нових лідерів", - так бажання провести праймеріз мотивував Сергій Тігіпко. Внутрішнє ранжування дійсно може допомогти визначити, які члени партій можуть бути найбільш популярними у виборців. Це у випадку проведення відкритих праймеріз. Закриті ж можуть послужити нелегкій справі панування здорового підходу в розвитку партій, коли на винагороду мандатом може претендувати людина, яка приділяє увагу праці на благо колективу, а не спонсор, родич місцевого лідера чи володар дум, залучений зі сторони. І хоча найбільш логічно проведення праймеріз виглядає в партіях з історією (інакше незрозуміло, як взагалі обирати серед людей, які себе не зарекомендували), але і у випадку з "молодняком" від подібної ініціативи можливий зиск. Правда, лише в тому випадку, якщо партії дійсно ставлять перед собою мету працювати над собою, а не тільки рекламувати себе на тлі модного тренду. А за відсутності законодавчих норм і в умовах окремо взятих місцевих виборів, до яскравих моментів яких відноситься велика кількість "свіжих" політсил і широкі можливості для вербування впізнаваних осіб, нинішні праймеріз поки більше схожі на спробу привернути до себе увагу, і заодно продемонструвати "товар" обличчям або розширити його асортимент за рахунок поки що "безхозних" політиків. Тяга україських політиків робити ставку на особи, а не на ідеї, непохитна. Але ж для того, щоб внутрішньопартійний рейтинг з залученням експертів-виборців довів свою дієвість на практиці, потрібно дочекатися результату хоча б його результату. Хоча підсумок виборів, звичайно, буде ще більш показовим.

Ксенія Сокульська

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua