1218
Український лобізм - "західна" корупція
— Казна та Політика
В нашому політичному і журналістському вжитку часто використовуються визначення і терміни, які істотно відрізняються від свого початкового сенсу.
Неточне вживання термінів і понять породжує в свідомості українців плутанину - багато речей здаються зовсім не тим, чим є насправді, з'являються ілюзії, химери і міфи. Потім на боротьбу з ними витрачаються значні зусилля експертів і журналістів.
Одне із слів, які часто і неточно вживаються, - лобізм. У нас лобістами, як правило, називають політиків, які відстоюють вузькі інтереси окремих фінансових чи інших груп в збиток останнім. Причому ці політики можуть бути як депутатами парламенту, так і міністрами уряду.
Передбачається також, що за свою діяльність ці люди отримують від зацікавлених груп гроші. Проте історія виникнення лобізму і його практика свідчать, що діяльність вітчизняних політиків слід називати інакше - аби нікого не вводити в оману.
Лобізм виник в Англії практично одночасно з парламентською демократією. Тоді депутати парламенту виконували в основному представницькі функції. Вони представляли населення певної території. Лобістами були ті люди, які акумулювали інтереси цієї території і розташованих на ній груп і доводили їх до відома депутатів.
Отже, перша відмінність лобізму початкового від цього ж поняття з українського лексикону полягає в тому, що лобісти самі не є політиками. Вони є лише посередниками між "групами інтересів" і парламентарями. Особливо чітко виявилася ця роль, коли депутати почали виконувати законодавчі функції. Лобізм став явищем національного значення.
Друга відмінність ще більш очевидна: лобісти заробляють на обслуговуванні зацікавлених груп, а ось політики за це нічого не отримують, окрім голосів виборців. Лобісти витрачають гроші своїх замовників на організацію пропагандистських кампаній, мета яких - довести, що від реалізації їх пропозицій добре буде всім.
Звісно, з економічної точки зору лобізм шкідливий, бо він є формою перерозподілу. Але так само очевидно, що в представницькій демократії він просто неминучий. Принцип "прибутки сконцентровані, витрати розподілені" заставляє носіїв особливих інтересів об'єднуватися для їх досягнення.
Тобто лобізм - це реалізація дитячої мрії "якщо кожен дасть мені копійку, йому не убуде, а мені вистачить до кінця днів". Але, в будь-якому разі, діяльність лобіста не зачіпає парламентських процедур. Депутати голосують вільно, незалежно від того, чи є законопроект лобістським, чи ні.
Найчіткіше різницю між "їх" лобізмом і нашим так званим "лобізмом" видно на прикладі США, де цей вид діяльності узаконений, регламентований і де існують процвітаючі контори лобістів. Оскільки в США існує система чіткого розділення влади, то виконавча влада працює лише в рамках створеного парламентом законодавчого поля.
Президент навіть не має права законодавчої ініціативи (законопроекти, які в США називаються президентськими, вносять депутати президентської партії). Парламент також встановлює податки і приймає бюджет. Тобто кишеня держави знаходиться в парламенті, а виконавці державних проектів - в президентській адміністрації. Діяльність лобіста дозволена лише в парламенті.
Тож поки депутати готуються до прийняття рішень, їх можна переконувати в перевазі того чи іншого варіанту. Але як тільки рішення прийняте і настає етап його реалізації виконавчою владою, ні про який "лобізм" мови йти не може. Уряд повинен керуватися волею народу, а воля народу виражена в законах. "Лобізм" у виконавчій владі є спотворенням, "псуванням" (корупцією) волі народу і тому жорстко переслідується.
Вітчизняні реалії досить красномовно свідчать: в більшості випадків явище, яке називають лобізмом, насправді є корупцією.
Володимир Золоторьов
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
Також за темою
Мадяр натякнув, що не блокуватиме виділення Україні 90 млрд євро
ЄС прагне розблокувати кредит для України на 90 млрд євро після поразки Орбана
МЗС зняло рекомендації щодо обмеження поїздок до Угорщини
З 1 липня в Україні планують запустити програму «єКнига» для новонароджених і субсидії на оренду для книгарень
Україна та Сирія домовилися про співпрацю у сфері АПК та відкриття посольств
Мінсоцполітики відмовилося від ідеї обовʼязкової накопичувальної пенсійної системи
