1232
Очна ставка
— Казна та Політика
За даними НБУ, за червень обсяг кредитів юрособам збільшився на 0,6%, за травень - на 0,2%, за квітень - на 0,9%. Звісно, цю статистику бурхливим зростанням не назвеш, однак поступове пожвавлення очевидне. Очевидно, першими активно почнуть отримувати кредити великі корпорації. Банкіри вважають їх найбільш платоспроможними юрособами: зазвичай, вони непогано пережили кризу, мають експортну виручку й позитивну кредитну історію.
Таких клієнтів в Україні не більш ніж дві сотні, і за кожного з них не на жарт розгорілася конкуренція між банками. Рано чи пізно ці компанії почнуть диктувати банкам свої умови, і це може прискорити зниження кредитних ставок. Причому зниження це стосуватиметься не лише найбільших корпорацій, а й усіх інших юросіб.
Відштовхнутися від дна
Теоретично, банки вже зараз могли б розпочати активне кредитування. На їх рахунках накопичилася надлишкова кількість вільних грошей, які можна було б видавати компаніям. За даними Нацбанку, у червні кошти на кореспондентських рахунках банків збільшилися на 66,9%, до 28,6 млрд грн. Частину з них можна спрямувати на нові позики. Проте банки бояться використовувати ці гроші. "Основний гривневий ресурс банків - це короткочасні (півроку-рік) депозити. Його не можна використати для кредитування на два-п’ять років, надто ризиковано: всі вже обпеклися на цьому на початку кризи", - пояснює аналітик ІК "Тройка Діалог Україна" Євген Гребенюк.
Виходом могло б стати відновлення валютного кредитування, яке зараз практично зупинено. Іноземні банківські групи накачували доларами та євро своїх українських дочок: до середини 2010 року в них накопичилася надлишкова валютна ліквідність. При цьому гроші в європейців довгі (до трьох-п’яти років): найчастіше вони отримували довгочасну фінансову допомогу від таких організацій, як ЄБРР та IFC. Цей ресурс можна було б використати в остаточному підсумку для кредитування українських компаній, причому довгочасного. Тому, на думку Євгена Гребенюка, дозвіл валютного кредитування пожвавив би ринок. "Банкіри давно обговорюють можливість непрямого дозволу валютного кредитування. Нацбанк міг би продавати спеціальні цінні папери (свопи), які б гарантували банкам купівлю/продаж долара за гривню за фіксованою ціною", - пояснює експерт. За такої схеми валютні ризики банків бере на себе НБУ, покриваючи різницю між поточним курсом і курсом, що закладений у своп. До слова, це додатково б мотивувало Нацбанк підтримувати стабільність курсу гривні.
Завтра дешевше
Неможливість використати надлишкову ліквідність - аж ніяк не єдина причина обмеження кредитування юросіб. У банків, як і раніше, дуже високий рівень проблемних кредитів. За оцінками аналітика ІК BG Capital Віталія Ваврищука, на початку цього року 24% кредитів були проблемними (із протермінування за платежами понад 90 днів). "Зараз їх близько 30%, а наприкінці року показник сягне свого піка - 35%, - переконує експерт. - Це пов'язано з незадовільною якістю портфелів банків, рекапіталізованих державою, і банків, у яких введено тимчасову адміністрацію НБУ". Тож багато фінустанов зосередили свою увагу на роботі з уже існуючим кредитним портфелем, їм не до нових кредитів.
До того ж, потенційних позичальників відлякує надто висока відсоткова ставка, за якою банки готові видати кредит: щонайменше 22-25% річних у гривні. Наприклад, львівський готельний комплекс "Дністер" отримав 120 млн грн від банку ВТБ під 22% річних лише на 12 місяців. На таких самих умовах отримав кредит Кам’янець-Подільський консервний завод від банку "Кліринговий дім". Втім, такі умови для більшості компаній неприйнятні, оскільки це перевищує показник рентабельності. Тому, за даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку, банки видають кредити здебільшого тим клієнтам, які справно обслуговують уже взяті.
Натомість поступово пожвавлюється кредитування малого бізнесу. За даними Простобанк Консалтинг, на початку липня кредити МСБ пропонували 25 банків. З великих фінустанов це - Universal Bank, Альфа-Банк (Україна), ВТБ-Україна, Правекс-Банк, ПІБ, банк "Форум" тощо. Середня відсоткова ставка також зависока - близько 24-25% у гривні. Хоч як дивно, багато дрібних підприємців готові брати дорогі кредити. "В останні три місяці в нас пожвавлення: щомісяця приходить 500-600 нових клієнтів", - коментує Ігор Дорошенко, заступни к голови правління з роздрібного бізнесу Universal Bank. За його словами, ділова активність у малого бізнесу традиційно вища, ніж в інших юросіб, тому вони швидко пристосувалися до нових ставок.
Втім, справді масовим кредитування компаній стане тоді, коли ставки повернуться до докризового рівня - 15-17% у гривні. За прогнозами Євгена Гребенюка, це може статися не раніше ІІ півріччя 2011 року, до кінця 2010-го ставки поступово знижуватимуться і сягнуть у середньому 20% для юросіб. Згоден із ним і Ігор Дорошенко: "Ставки за депозитами до кінця року знизяться на 3-4 п. п., синхронно мають знизитися й ставки за кредитами".
Костянтин Дружерученко
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
