Україна побудує для Китаю кораблі


Україна побудує для Китаю кораблі

Наприкінці серпня 2010 року Феодосійська суднобудівна компанія (ФСК) "Море" розпочне виконання китайського замовлення на виробництво чотирьох малих десантних кораблів на повітряній подушці (МДКПП). Переговори стосовно цього розпочались ще у 2008 році, і весь цей час мова нібито йшла про славнозвісні кораблі “Зубр”. ЗМІ відразу повідомили - Україна постачатиме до Китаю «Зубр». Тут постає питання участі Росії у даному проекті, адже “Зубр” розроблено санкт-петербурзьким Центральним морським конструкторським бюро "Алмаз", значна кількість комплектуючих виробляється саме на російських підприємствах. Але нещодавно видання “Народна армія” повідомило, що на феодосійській верфі для Китаю будуватимуться кораблі власної української розробка МДКПП проекту 958, які є аналогом “Зубру”. Чи погодяться росіяни на роль субпідрядника контракту, якщо ні, чи впорається Україна самотужки?

Варто зауважити, що, за словами представників ОПК, це замовлення - ковток свіжого повітря для українських суднобудівників під час кризи в галузі (вона, до речі, розпочалася задовго до світової кризи 2008 року). До виконання контракту на суму близько 1 млрд грн. буде підключено деяких українських розробників і виробників продукції оборонного призначення - НДІ АУС, "Склопластик", "Суднокомпозит", "Оптика", не виключена участь ТОВ "Приморець".

У той же час на державній ФСК "Море" добре пам`ятають ситуацію 2005 року, коли компанія також вела переговори з Китаєм щодо будівництва катерів, а будувати їх було нікому. Як тоді пояснив феодосійський голова Володимир Шайдеров, "завдання це нелегке, бо фахівці перекваліфікувалися на таксистів, деяка їх частина виїхала на заробітчанство до Росії, і тепер їх потрібно приваблювати пристойною зарплатнею".

На підприємство вже надійшли перші кошти від замовника, тож воно почало погашати зарплатні борги (7,8 млн. грн). Як зазначають представники місцевої влади, за п`ять років, поки виконуватиметься китайське замовлення, суднобудівники заплатять близько 100 млн. грн. податків, при цьому тільки на ФСК "Море" кількість працівників, за розрахунками, збільшиться з 267 до 1,5 тис., половина з них вже набрана. Аналогічним чином проект, безумовно, оздоровить ситуацію й на інших українських підприємствах, які залучаються до реалізації контракту.

Китайський контракт у спеціалізованих ЗМІ відразу ж розглядався через призму нинішніх взаємовідносин з російським ОПК. Адже щодо МДКПП українського виробництва є декілька нюансів. Передусім, найбільш відомий корабель "Зубр" (до речі, він є найбільшим у світі десантним кораблем на повітряній подушці) з`явився в результаті реалізації тактико-технічного завдання, одержаного у 1978 році Центральним морським конструкторським бюро "Алмаз" (Р Ф), і будувався спочатку, з 1983 року, на трьох заводах: "Алмаз" у Ленінграді, "Море" - у Феодосії та в Хабаровську (надалі будівництво цих кораблів продовжувалося лише в Ленінграді та Феодосії). Високий рівень кооперації за радянських часів призвів до того, що Україна досі не може будувати ці кораблі без участі Росії.

Зокрема, у 2000 році Україна виконувала контракт на суму близько 200 млн. доларів на поставку двох "Зубрів" Греції у співпраці з РФ. Згідно з домовленістю, Греція повинна була придбати в кожного з партнерів по два кораблі. Виконавцями контракту з українського боку виступала ФСК "Море", а з російського - фірма "Алмаз". Нинішнє замовлення такого розподілу не передбачає (точніше, Росія розраховує на укладання з Китаєм окремого контракту, але це питання вирішуватиметься тільки в листопаді), що вже викликало певне незадоволення російських суднобудівників, адже дружба дружбою, а ринок передбачає конкуренцію…

У цьому випадку незадоволення партнерів має особливе значення, адже низку вузлів для "Зубра" виробляють у Росії. Хоча, як зауважують українські фахівці, наша країна може спробувати зменшити залежність від підприємств РФ, але це є перспективою.

Наприклад, практично одночасно з інформацією про китайське замовлення стало відомо про розробку вченими Національного університету суднобудування ім. адмірала Макарова (НУК) так званого басейну для дослідження підйомного комплексу судів на повітряній подушці. Він має допомогти у стислі терміни сконструювати один з найбільш важливих елементів суден на повітряній подушці - так звану гнучку огорожу, тобто м`яку оболонку, "спідницю", яка знаходиться між корпусом корабля і поверхнею води.

Нині цю огорожу для наших МДКПП спільної розробки російських і українських конструкторів виготовляє підприємство в Ярославлі (РФ), тож вона вважається російською інтелектуальною власністю. Відповідно, створення суто української "спідниці" зменшує російську частку у проекті.

Згідно з коментарями представників НУК у мас-медіа, сьогодні в університеті створюється теоретична і експериментальна база, яка дозволить спроектувати для МДКПП більш досконалу гнучку огорожу, для чого планується задіяти й розроблену установку. До речі, також у НУК працюють над створенням малих суден на повітряній подушці, які затребувані в Україні, зокрема для підрозділів МНС, і які досі ми закуповуємо у Росії. Так, наприклад, Миколаївський загін рятувальників закупив рятувальне судно на повітряній подушці "Пегас-5У" російського виробництва за 100 тисяч доларів, а аналогічне українське судно, якщо вдасться налагодити його виробництво, буде, за словами конструкторів, удвічі дешевшим.

У цілому історія із конкурентними суперечками навколо замовлень, на кшталт нинішнього китайського, нагадує "танкові проблеми" 90-х років минулого століття. Тоді російські постачальники намагалися перекрити кисень українським танкобудівникам, відмовляючи в поставках комплектуючих для виконання замовлень на експорт. Пам`ятається, розрахунок росіян базувався на тому, що виготовляти свій танк Т-80УД самостійно українці не зможуть (частка власне українських комплектуючих у ньому становила менше 50%). Але українські виробники у стислі терміни освоїли виробництво комплектуючих (навіть такого важливого компоненту, як танкове озброєння), довівши свою частку до 94-98% (українські танки, які збираються на експорт, здебільшого комплектуються засобами зв`язку іноземного виробництва, іноді СУВ - системою управління вогнем). У результаті, росіяни втратили замовлення. Зауважимо, на сьогодні Україна також виробляє менше 50% комплектуючих, наприклад, для згаданого МДКПП "Зубр". Тому висновок очевидний - у таких контрактах потрібно знаходити взаємовигідний формат співпраці, адже досвід свідчить, що емоційні "демарші" нікому користі не приносять. Та в нинішній ситуації привід для скандалу був досить несподіваним. Як зазначалось, українські та зарубіжні (передусім російські) мас-медіа поквапились повідомити, що Україна постачатиме до Китаю саме МДКПП "Зубр". Що відразу стало приводом для закидів з боку російського ОПК.

Зокрема, згідно з умовами контракту для КНР, який був оприлюднений ЗМІ, українські суднобудівники побудують тільки 2 десантні кораблі, а потім ми повинні передати документацію Китаю, де будуватимуть ще 2 судна. Російські мас-медіа відразу заявили з посиланням на джерела в "Рособоронекспорті", що ніяка українська компанія не має права укладати контракт на виробництво цього типу кораблів без попереднього узгодження і відповідної участі російської сторони. Водночас ЦМКБ "Алмаз" офіційно заявило, що українська сторона порушила російсько-українську міжурядову угоду від 2006 року щодо взаємного захисту прав на інтелектуальну власність, підписану у процесі двосторонньої військово-технічної співпраці, оскільки Україна передає техдокументацію на "Зубр" без згоди російської сторони.

Роздратування росіян легко зрозуміти, враховуючи, що китайці довго "опрацьовували" і українських, і російських суднобудівників перш, ніж був укладений реальний контракт. Зокрема, згідно із заявами українських оборонників, китайська сторона демонструвала інтерес до кораблів "Зубр" протягом, як мінімум, останніх п`яти років. Утім, паралельно такий же інтерес демонструвався й до російських виробників аналогічних кораблів. Проте в Росії китайцям висунули жорсткі умови з вимогою спочатку замовити у РФ будівництво серії до 15 кораблів, і тільки потім отримати на руки технічну документацію на них.

Але це - нинішня російська версія. Згідно з інформацією, яка друкувалася в спеціалізованій пресі у 2005-2006 роках, Міноборони Китаю вело переговори щодо "Зубрів" з "Рособоронекспортом" на початку 2005 року, і тоді йшлося про будівництво чотирьох кораблів у Росії та ще двох - за ліцензією у Китаї. З російської сторони на контракт претендували "Суднобудівна фірма "Алмаз" і Федеральне державне унітарне підприємство "Хабаровський суднобудівний завод". Переговори "Рособоронекспорт" вів до весни 2006 р., після чого вони були припинені і китайці почали перемовини з "Укрспецекспортом". "Призом для втіхи" російських суднобудівників називалося те, що інтерес КНР спричинив аналогічну зацікавленість до "Зубрів" з боку Індії. При цьому, враховуючи давні "збройові відносини" Делі і Москви, можливості перевести цей інтерес на себе в українських виробників немає.

Паралельно проти українських суднобудівників розпочалася ще одна інформаційна атака, яка повинна б була вплинути на китайців. Зокрема, деякі ЗМІ пригадали деталі контракту з Грецією десятирічної давнини, явно намагаючись дискредитувати наших виробників. Йдеться про те, що при передачі Греції кораблів від України і Росії за контрактом 2000 року до російської продукції претензій не було, тоді як один з українських кораблів був греками забракований.

Утім представники українського ОПК пояснюють таку поведінку грецької сторони "надуманими технічними проблемами", знайденими у двигунах. Зокрема, вказується, що греки отримали від України два кораблі, один з яких був новим, а другий вже експлуатувався, але був модернізований так, що ні в чому не поступався новому. Греки факт вдалої модернізації визнавали, проте не прийняли саме модернізований корабель, хоча на українських і російських кораблях стояли однакові турбіни, виготовлені в Миколаєві. Хай там що, неприємний осад залишився, і цим пробують скористатися ті, кому не до вподоби контракт українських виробників з Китаєм, намагаючись довести, що російська продукція - якісніша. Між тим, не має сумнівів, що китайці перед укладанням контракту ретельно вивчили всі деталі грецької історії.

Що стосується заборони з боку Росії передавати технічну документацію на МДКПП "Зубр", то в нашому випадку з китайським замовленням вона ролі не відіграє. Адже, як згадувалось, представники ФСК "Море" вказують: з Китаєм укладено контракт на побудову не "Зубрів", а МДКПП української розробки - проекту 958. Тож жодних підстав для суперечок немає. Навпаки, враховуючи той факт, що все одно низку вузлів для цих кораблів доведеться замовляти в Росії, російським суднобудівникам можна налаштовуватися на плідну, конструктивну, і - головне - взаємовигідну співпрацю з українськими колегами.

Дмитро Тимчук (для УНІАН)

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "УНІАН", в будь-якому вигляді суворо заборонено.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua