Дрібниці


Дрібниці

Незважаючи на протести опозиції, Президент підписав закон, що вводить в дію нові правила організації виборів до місцевих рад. Тим самим Віктор Янукович залишив за бортом виборчого процесу багато регіональних осередків опозиційних політсил. Спростивши Партії регіонів електоральне завдання на виборах в жовтні, Банкова має намір добити опонентів технічними партпроектами. Лояльні ж до "регіоналів" сили з початком кампанії підуть в наступ не лише на прямих опонентів ПР, але і на її ситуативних союзників.

Соціалістична відлига

Одна з основних ролей у виборчій кампанії, що наближається, "регіоналами" відведена Соціалістичній партії. 24 липня ця політсила провела черговий з'їзд, на якому багатолітній лідер соціалістів і екс-голова Верховної Ради Олександр Мороз змушений був поступитися кріслом своєму колезі Василю Цушку. Цій кадровій рокіровці передувало декілька особистих зустрічей екс-спікера з керівництвом ПР, результатом яких і стала його згода без скандалу передати своє крісло глави СПУ Цушку. Взамін йому нібито пообіцяли місце в прохідній частині списку "регіоналів" на майбутніх виборах до ВР.

Крім того, Олександр Олександрович послухав аргументи самого Василя Цушка, який переконав його, що, перейшовши в опозицію Соцпартія. яка і без того розгубила своїх прибічників, може і зовсім зникнути з політичної карти країни. І навпаки, маючи представників у владі, у соціалістів, за їх розрахунками, є шанс додати до рейтингу ще 1-2%. Адже чинник міністерського статусу голови може знов звернути на СПУ увагу місцевих еліт, що дозволить якщо не повторити на місцевих виборах результат 2006 р., то, принаймні, зберегти присутність в окремих міських і обласних радах.

Сприятливо на імідж соціалістів може вплинути і сам факт зміни керівництва. Багато виборців відвернулися від СПУ після того, як Олександр Мороз погодився увійти до антикризової коаліції з ПР. Незважаючи на те, що Цушко також брав активну участь у створенні союзу з "регіоналами", основний негатив від різкого розвороту з "помаранчевого" табору ліг на Мороза. Це підтверджує зафіксоване соціологами зниження довіри виборців до нього після 2006 р. майже удвічі.

Василь Цушко - найвигідніша кандидатура і для партінженерів Банкової. Він вже довів відданість команді Віктора Януковича. У травні 2007 р. завдяки діям у той час міністра внутрішніх справ Цушка "регіоналам" удалося зберегти в кріслі Генпрокурора лояльного до них Святослава Піскуна. Після того, як Віктор Ющенко в обхід парламенту підписав указ про його звільнення і послав до ГПУ виконувати свій указ десант управління держохорони, Василь Петрович за підтримки "Беркута" взяв будівлю штурмом, чим забезпечив Піскуну доступ до свого прокурорського кабінету. Готових на такі радикальні дії кадрів в ПР цінують, тому новоспечений лідер соціалістів користується підтримкою Адміністрації Президента.

Головним завданням СПУ на чолі з Цушком на майбутніх виборах до місцевих рад буде відтягування голосів у Народної партії Володимира Литвина. В цьому випадку інтереси і соціалістів, і "регіоналів" органічно збігаються. НПУ хоч і є союзником ПР з коаліції в парламенті, але при розгляді важливих політичних питань, наприклад закону про всеукраїнський референдум, вважає за краще блокувати розширення адмінможливостей партнерів. Тому на Банковій вирішили зробити ставку на поступливіших соціалістів. У довгочасній перспективі в АП сподіваються, що СПУ, як і в 2006 р., зуміє потіснити литвинівців на парламентських виборах і гарантувати ПР додаткові два десятки голосів у Верховній Раді. Серед них знайдеться місце і для Мороза.

Але поки цій політсилі належить нівелювати шанси "народників" у центральних і південних областях. Згідно з червневими соцопитуваннями КМІС в цілому в Україні Народну партію Володимира Литвина підтримують 1-2% виборців. У центральних областях її рейтинг трохи вищий - 1,5-3%. Але, за оцінками соціологів, литвинівцям цілком під силу здолати 3%-ний бар'єр, що дозволить їм зберегти депутатські фракції в 17 облрадах.

З падінням рейтингів обох політичних сил внаслідок зростання популярності "помаранчевих" блоків НУ і БЮТ, з одного боку, і збільшення впливу ПР - з іншою конкуренція між СПУ і НПУ на загальнонаціональному рівні лише посилювалася. В результаті успіх однієї сили (подолання соціалістами 3%-вого бар'єру на виборах в Раду в 2006 р.) автоматично означав поразку іншої і навпаки (на позачергових виборах до ВР в 2007 р.). Головним призом такого протистояння всі ці роки була парламентська "золота акція", що дозволяє впливати на кадрову політику при будь-якому розкладі сил.

На місцевому рівні ситуація значно простіша. У 2006 р. обом партіям дісталися фракції в місцевих радах більшості областей. Враховуючи стрімке падіння рейтингів БЮТ в базових регіонах СПУ і НПУ - в центрі (з 28 до 18%) і на півдні (з 10 до 6%) і велика кількість виборців, які не визначилися з вибором (12-15%), обом політичним силам відкриваються додаткові агітможливості. При цьому в НПУ є перевага: згідно з новим законом парламентська партія має право на п'яту частину місць у виборчих комісіях. СПУ зможе розраховувати лише на адмінресурс "регіоналів", який буде направлений на послаблення позицій "народників". Володимир Литвин не раз заявляв про тиск на місцеві осередки очолюваної ним партії.

В самої СПУ електоральні перспективи на майбутніх виборах досить мізерні. Згідно з опитуваннями КМІС рейтинг соціалістів у всіх регіонах не перевищує 1%. Але за допомогою нового закону, який дає перевагу партіям з розвиненою оргструктурою, і за підтримки партії влади СПУ цілком може розраховувати на поліпшення своїх позицій до жовтня.

Лівий крен

Ще однією мішенню для Банкової на майбутніх виборах до місцевих рад стануть комуністи. З цим союзником з коаліції у "регіоналів" ті ж проблеми, що і з блоком Литвина. КПУ активно використовує власну "золоту акцію" і часто руйнують плани президентської команди. А після того, як Віктор Янукович підписав закон про місцеві вибори, "вірні ленінці" взагалі вирішили, що насправді "вони перебувають в опозиції до партії олігархів". Нещодавно про це заявив Петро Симоненко, розкритикувавши владу за підвищення тарифів на газ для населення.

На цій уявній опозиційності комуністи, схоже, збираються будувати свою виборчу кампанію на місцях. Це ніяк не вписується в стратегію "регіоналів" щодо розширення своєї присутності в органах місцевої влади, адже в ПР сподіваються остаточно перетягти на свій бік виборців Компартії. Зараз КПУ, за даними КМІС, підтримують 2-3% виборців. Найбільше число її прибічників на сході (2,7%) і в центрі (2,9%). Але на відміну від НПУ атакувати цих союзників партії влади складніше. У комуністів немає прямих конкурентів на своєму електоральному полі. Крім того, вони матимуть п'яту частину представників у виборчкомах.

Тому розвалити кампанію комуністів "регіонали" мають намір зсередини. КПУ зараз формально перебуває в Блоку лівих сил, куди також входить Союз лівих сил, очолюваний головою Держфінпослуг Василем Волгою. Ця політична сила, за даними "ДС", і гратиме роль основного конкурента комуністів на місцевих виборах. Союз має добре розвинену оргструктуру (понад 600 місцевих осередків), тому зможе стати повноцінним учасником виборчого процесу. Партія не претендує на голоси КПУ. Її рейтинг знаходиться приблизно на нульовій позначці. Головним завданням Волги стане дискредитація партнерів з блоку, що, за розрахунками "регіоналів", дозволить їм розширити коло своїх виборців. Такий досвід у Василя Олександровича вже є - нетривала співпраця і подальше з'ясування стосунків із СПУ в 2006-2007 рр.

Потріпати нерви радикальною риторикою комуністам може і ПСПУ Наталії Вітренко. Сьогодні прогресивні соціалісти не такі грізні, як в 2006 р., коли їм вдалося серйозно потіснити КПУ, отримавши в Донецькій, Запорізькій, Луганській і Миколаївській областях на 2-4% голосів більше, ніж КПУ. У Одеській області вони тоді й зовсім витіснили комуністів з місцевих рад. Сьогодні зіпсувати їм імідж, критикуючи співпрацю з олігархами, ПСПУ цілком здатна. А самій їй за підтримки менше 1% виборців навіть в східних областях сподіватися особливо нема на що.

АнтиБЮТ

Готують технічні заготовки в ПР і для основного конкурента на місцевих виборах - партії "Батьківщина". Дітищу Юлії Тимошенко протистоятимуть відразу декілька партій-карликів. В першу чергу це "Єдиний центр" Віктора Балоги. За величезними амбіціями цього політика і його організації поки стоїть лише розвинена структура місцевих осередків, що дозволяє взяти активну участь у виборах на всіх рівнях. Проте, за оцінками соціологів, шанси провести своїх кандидатів у обласні та міські ради із списків партії в ЄЦ дуже малі. Згідно з даними КМІС зараз партію підтримують менше 1% виборців. Винятком є Закарпаття, де завдяки впливу Балоги рейтинг цієї політсили досягає 10%.

В той же час вибори в сотні населених пунктів, які відбулися 20 червня, продемонстрували непоганий потенціал "єдиноцентристів" у мажоритарних округах. Їх кандидатам вдалося зайняти за результатами голосування друге після ПР командне місце, отримавши перемогу в 18 округах. Тому "Батьківщина" в особі ЄЦ зустріне серйозного конкурента, який може розраховувати ще і на підтримку адмінресурсу.

Ще одним проектом, який працюватиме проти Юлії Тимошенко, стане Християнсько-демократичний союз. Член фракції НУ-НС в парламенті і учасник коаліції, який нещодавно вступив до лав цієї політсили, Давид Жванія анонсував створення на базі ХДС цілого об'єднання "помаранчевих тушок". Враховуючи рейтинг партії, який прямує до нуля, нескладно здогадатися, чим займатимуться демохристияни на виборах, - агітацією проти основних ідеологічних опонентів ПР. При цьому ХДС зможе впливати на роботу виборчкомів як парламентська партія. Хоча її представництво буде мінімальним, оскільки ця політсила є учасником блоку дев'яти партій - НУ-НС, який отримає лише п'яту частину місць в комісіях.

Замкне цей тандем антибютівського об'єднання новий проект Йосипа Вінського, який також свого часу посварився з Юлією Володимирівною, - "Народна влада". Колишній соціаліст вже щосили піариться з білбордів, хоча формально дата виборів ще не призначена. Роль Вінського зводиться до тієї, яку під час президентської кампанії грав Михайло Бродський, також у минулому соратник Тимошенко, який будував всю свою агітаційну кампанію на критиці лідера БЮТ.

Таким чином, новий виборчий сезон нічим не відрізнятиметься від попереднього, де основна увага більшості учасників концентрувалася на критиці опонентів. А конструктивні пропозиції і розробка нових стратегій і планів з розвитку регіонів знов будуть відкладені до кращих часів.

Ярема Городчук

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua