Кого найбільше торкнеться зростання плати за комунальні послуги

Підвищення комунальних тарифів - одна з найактуальніших і найважливіших тем для більшості українців. Адже з початку серпня за газ доведеться платити на 50% більше, з жовтня уряд планує підвищення цін на тепло і гарячу воду. Та і прогнози економістів у зв'язку з цим теж не тішать - через це можливе подорожчання і споживчих товарів. При цьому рівень зарплат яким був, таким і залишиться.

Зате уряд заспокоює населення, що громадяни можуть скористатися програмою державних субсидій, щоб платити менше комунальних послуг, а зростання цін обґрунтовує тим, що потрібно рятувати країну від банкрутства.

За даними Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи, сьогодні в Україні близько 20% громадян живуть за межею бідності. Як прогнозують фахівці, після підвищення тарифів цей показник істотно не зміниться, але це лише завдяки субсидіям, за якими збираються звернутися багато українців. А ось громадяни з середніми прибутками можуть постраждати.

Отримати субсидії у них менше шансів, тому і доведеться більше платити за комунальні послуги і в той же час - економити на собі. Детальніше про те, як збільшення тарифів вплине на рівень життя українців, - в бесіді "Дня" із завідуючим відділом досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Людмилою Черенько.

- Людмило Миколаївно, яких верств населення в першу чергу торкнеться збільшення плати за комунальні послуги і як зміниться рівень бідності в країні?

- За нашими дослідженнями, якщо тарифи на житлово-комунальні послуги і на паливо зростуть на 20% або 30%, це істотно вплине на життя людей з середніми прибутками. Але в цьому немає нічого страшного, оскільки у нас питома вага витрат на комунальні послуги і паливо дуже низька. І при зростанні тарифів відбувається незначне збільшення питомої ваги цих витрат.

Проблема в іншому - ми дуже багато витрачаємо на харчування, через що залишається дуже мало вільних коштів, з яких потрібно сплатити ці житлово-комунальні послуги. Населення, що належить до бідних прошарків, якщо одночасно станеться підвищення тарифів і зниження межі входження в програму державних субсидій, в цій ситуації лише виграє. Звичайно, будуть прошарки населення, які постраждають, наприклад, люди з середніми прибутками, які платили 300 гривень на місяць, будуть змушені платити 450.

Ці 150 гривень вириваються з родинного бюджету, а їх могли б потратити на дозвілля, на продовольчі товари, на побутові послуги, а витрачатимуть на житло. Звичайно, це призводить до зниження життєвого рівня, до звуження споживчих можливостей, але критичного в цьому нічого немає. Ми багато писали і говорили про те, що варто було підвищувати тарифи у сприятливі роки - з 2002-го по 2006-й. Це був сприятливий час, коли номінальні прибутки населення зростали високими темпами, але саме в ці роки тарифи були заморожені. А тепер, в період кризи, коли прибутки у багатьох навіть знизилися, підвищення тарифів люди відчують набагато істотніше.

- Якби тарифи на комунальні послуги все ж підвищили в так звані сприятливі роки, які б переваги ми мали сьогодні?

- Ми би вже підходили до структури витрат розвинених країн, коли населення повністю проплачує вартість послуг, держава це компенсує середнім і багатим прошаркам населення, а не лише бідним. І ми б вже звикли, що на житло потрібно витрачати не 8% прибутку, а 15%. Тому що у всіх країнах світу обслуговування житла коштує набагато дорожче, ніж у нас. І це не було б тепер так болісно.

Чому люди завжди говорять, що у них низькі прибутки, їм погано живеться? Це в основному психологічний настрій. Звичайно, якщо вчора платіжка прийшла на 300 гривень, а сьогодні - на 450, а зарплата не зросла ні на копійку, то людина буде незадоволена і скаже, що це знизило його життєвий рівень. Але найболючіше населення сприймає підвищення цін на газ, особливо жителі сільських регіонів, яким взимку доведеться платити 600-800 гривень на місяць. Адже газ зачіпає все - опалення, гарячу воду... Платити будуть більше всі, навіть ті, у кого газової плити немає в квартирі, і хто газом безпосередньо не опалює.

- Як вчений і соціолог ви вже відчуваєте занепокоєння серед українців з приводу того, що вони не зможуть заплатити за тарифами?

- Більшість людей зараз намагаються вчасно платити за житло, але більше тривожаться ті прошарки населення, які просто перестають платити і не роблять цього роками. Таке спотворення є в нашому суспільстві. Всі вважають, що держава їм щось винна, а вони - ні. І якщо їх щось не влаштовує, вони просто можуть не заплатити. Але це неправильно. Ці послуги отримані, інша річ, якої вони якості, але за них потрібно заплатити. А таке ставлення громадськості, при якому хочу - плачу, хочу - ні, і коли при цьому може зростати заборгованість, вважається нормальним, і людина спокійно живе навіть тоді, коли у неї борги 20-30 тисяч гривень. В період підвищення тарифів найстрашніша проблема саме в цьому.

Багато людей піддадуться цьому настрою і просто відмовляться платити. Недаремно уряд повернув пеню за невчасну оплату послуг. Це було навіть в радянські часи, але в 90-х роках пеню скасували, коли була величезна заборгованість з виплат заробітних плат і пенсій. Тоді це була вимога часу, тому що якщо людині зарплату за квітень дають у вересні, то чому ж він повинен платити пеню, якщо з вини держави не отримав вчасно цих коштів. Тепер такої масової заборгованості із зарплат та пенсій немає, якщо є, то це цифри в межах 5% фонду із зарплат. Але це швидше окремі явища, а не правила.

- Зважаючи на це, українці вчасно оплачуватимуть послуги чи масово звернуться за субсидіями?

- За субсидіями підуть всі, хто має на них право. Ця програма популярна, і її суспільство поважає, при першій-ліпшій можливості користується. Але її можуть отримати навіть люди, які не потребують допомоги від держави, адже вона налічується за офіційними прибутками. На жаль, суспільство, якщо навіть прибуток достатній, намагається отримати від держави все, що можна. А що стосується масових неплатежів, то сподіваюся, що їх не буде. Я переглядала дані про заборгованість населення перед комунальними службами, і вони з року в рік трохи зростають, але це в основному ті багаторічні боржники, до яких додаються люди, які потрапили в скрутне становище через кризу. Але левова частка населення платить і робить це вчасно. Звичайно, буде більше населення, яке не захоче або не зможе платити. І це найсуттєвіша проблема.

- За вашими прогнозами, як в цілому може змінитися рівень життя суспільства?

- Ми опинилися в складній ситуації, коли незрозуміло, що буде. Якщо вдасться утримати економіку від подальшого падіння, то ситуація вирівняється. Тепер все залежить від економіки, якою вона буде в найближчі півроку. Звичайно, в суспільстві давно назріли корінні реформи, все дійшло до такої критичної межі, що без них неможливо рухатися далі. На жаль, реформ поки що немає. Начебто була заявлена політична воля, але поки вона не реалізована. У нас можливості підтримки найбідніших вичерпані всі: більшість населення країни живуть за рахунок допомоги від держави, залишилася лише активна політика. Тому щоб не допустити зростання рівня бідності, потрібно підключати людей до праці, активізувати їх економічну поведінку, їх життєву позицію, формувати, нарешті, громадянське суспільство, без цього важко рухатися вперед.

Нові платіжки

Кияни отримали перші платіжки з підвищеними тарифами, і деякі, м'яко кажучи, здивувалися. Нагадаємо, ціну за опалення і гарячу воду мали підняти на 40%, але в платіжках з'явилися великі суми. "Ми живемо в двокімнатній квартирі. Раніше платили 315 гривень, а зараз прийшла квитанція на 500! Це 58%!" - обурюється Галина Павлюк, яка живе на Червонозоряному проспекті. За її словами, у сусідів ситуація ще гірша - замість 180 гривень вони отримали платіжку на 270, і це за однокімнатну лише в 25 метрів!

Борг. Житель Автозаводської Владислав Коковіхін здивувався, що у нього з'явився борг за газ: "Ми завжди вчасно і повністю платимо. Звідки борг?" Борги за газ, як пояснив нам начальник ГІОЦ КМДА Станіслав Каплуненко, з'являються влітку, коли в будинках планово відключають гарячу воду і, відповідно, люди (теоретично) підігрівають її на газу, витрачаючи його більше, ніж зазвичай. Доводити, що ви гріли тазики з водою на плиті, ніхто не збирається. Нараховують борг автоматично всім, у кого немає лічильників. "Підстава для таких нарахувань - давня постанова Кабміну. Плату не виставляють лише тим, у кого є газовий лічильник", - говорить Каплуненко. Щоправда, кияни в минулі роки таких накруток за відсутність гарячої води в платіжках не помічали.

Черг немає. Поки 10-відсоткові знижки для киян, які регулярно і до 20 числа оплачують ЖКП, не введені. Вони з'являться, як запевняє заступник мера Олександр Мазурчак, восени. Однак з 1 серпня субсидії зможуть отримувати сім'ї, плата за комунальні тарифи в яких перевищує 15% від припбутку, а не 20%, як було раніше. Для пільговиків поріг субсидій зменшився з 15 до 10%. Але черг в соцзабезах поки не спостерігалося. "Через спрощення системи, думаю, їх і не буде", - говорить заступник начальника Солом'янського управління соцзахисту Тетяна Козак.

Що потрібно для субсидії

З серпня оформлення субсидії спрощене. Якщо раніше для знижки на "комуналку" треба було пред'явити 8 документів (декларацію, довідку з БТІ, про склад сім'ї, трудові книжки...), то тепер три: заяву, довідку про прибутки і декларацію.

Пенсіонерам її бланк пришлють поштою, а останнім його можна взяти в соцзабезі. У декларацію треба вписати всі прибутки людей, прописаних в квартирі, дані про інші квартири і машини, якщо є, а також великі витрати за останні 12 місяців (придбання житла, авто, оплата навчання). Співробітники соцзабезу можуть прийти оглянути квартиру, а інші дані перевірити ще раз в податковій. На субсидію можна не розраховувати, якщо сім'я здає житло, має більше одного авто, протягом року зробила великі придбання, оплачувала послуги на суму понад 8430 грн. або має працездатну "неробу": безробітного, який не стоїть на обліку в службі зайнятості.

Інна Лиховід