Затиск для грошей


Затиск для грошей

Зрозумівши, що цього року економічна криза не закінчиться, українські банкіри навчилися з нею жити. Причому жити почали по-новому: вводячи режим жорсткої економії в своїх структурах і нещадно вибиваючи борги з позичальників.

Відійти від цих принципів фінансисти зможуть ще не скоро: коли знову почнуть отримувати прибуток, а не працювати в мінус, як весь минулий і перше півріччя поточного року. Отже всім доведеться звикнути до нового банківського обслуговування: позичальникам - до вибіркового кредитування, вкладникам - до низьких депозитних ставок.

Виживуть лише прибуткові

В другому кварталі банкіри помітно підлатали діри в своїх балансах, зменшивши темпи приросту збитків. За даними Нацбанку, в квітні-червні вони збільшилися лише на 3,88 млрд грн. (до 8,3 млрд), а не на 7,28 млрд грн., як в другому кварталі минулого року. Урізувати свої бюджети їм довелося не від хорошого життя, адже господарі багатьох фінустанов поставили цього літа своїм структурам суворий ультиматум: або вони будь-яким способом протягом одного-півтора років відновлюють прибуткову діяльність, або від них просто позбавляються.

Причому затягувати тугіше паски довелося не лише вже звиклим до скромного життя банкам з українськими власниками, але і фінустановам з європейським капіталом. Інвестори з ЄС, які на батьківщині перевели свої банки в режим жорсткої економії, наказали утискуватися у витратах і українським «дочкам». А головне - шукати будь-які можливості для заробітків. Інакше європейці пообіцяли вже з другого півріччя 2011 р. почати розпродаж своїх структур в нашій країні.

Те, що вони не жартують і виконають свої погрози стало ясно з новин, які надходили в першому півріччі зі всього світу: європейські банки перепродавали своїх «дочок» - особливо активно в країнах Азії і Сполучених Штатах Америки. Головними покупцями фінустанов по всьому світу в нинішньому році були інвестори з арабських країн і Китаю.

Підвищуючи вимоги до банкірів, акціонери дуже неохоче допомагали їм коштами. Згідно статистиці Нацбанку в другому кварталі статутний капітал банківської системи збільшився лише на 3,8%, або 4,9 млрд грн. Крупних вливань банкіри не чекають і до кінця року: очікується, що “уставники“ фінустанов зростуть не більше ніж на 10-15%, причому в найкращому випадку капітали від власників отримають близько 15-20 банків з що 176 працюють в країні. Тож на додаткову капіталізацію більшості фінустанов доведеться заробляти самостійно. Отже, свої капітали вони зможуть збільшити не раніше 2011 р. і лише на суму прибутки, отриманою цього року.

Відділення закриють

Переводити свої підрозділи в режим жорсткої економії банкіри почали відразу після ультиматумів акціонерів: в кінці травня - на початку червня. Тож підбити підсумки нової стратегії можна буде не раніше кінця третього кварталу. До цього часу попередні результати перестановок в регіонах будуть у великих і середніх фінустанов. У квітні-червні в порівнянні з першим кварталом загальні витрати банківської системи зменшилися дуже, лише на 0,5 млрд грн., і за підсумками півріччя досягли 73,5 млрд грн.

Як і раніше, однією з найбільших статей банківських витрат залишаються резерви, які вони формують під кредитну заборгованість клієнтів. Правда, завдяки активній роботі над якістю кредитних портфелів їх розмір в квітні-червні скоротився на 6,2% (0,7 млрд) в порівнянні з першим кварталом (загальний обсяг резервів банків до 1 липня складав 135,1 млрд грн.). Банки робили все, щоб скинути неповернення зі своїх балансів.

Одні переводили проблемних позичальників на обслуговування в дочірні фінустанови (фінансові або факторингові компанії), інші продавали борги з дисконтом колекторним компаніям. Значно рідше відбувалися перепродажі кредитних боргів між самими банками. Цього року сталася лише одна така операція: в кінці травня Дельта Банк підписав договір про передачу йому на баланс активів Укрпромбанку на 3,1 млрд грн. Ще один спосіб, який також активно використовувався фінустановами для поліпшення якості кредитних портфелів, це претензійна робота по неповерненнях.

Фінансисти більше не піддавалися на домовленості позичальників, які просили про повторні відстрочення по боргах, як в другому півріччі 2009 р. (тоді для позичальників активно реструктуризували кредити), а в судовому порядку стягали закладене майно. Пустивши з молотка застави, вони закривали кредити і розформували резерви, розмір яких часом складав 80-100% сум проблемної позики. Причому якщо в першому кварталі фінансисти робили упор на продажі майна підприємств-неплатників, то в другому - активно зайнялися неповерненнями по портфелю фізичних осіб.

Банкіри обіцяють активно позбавлятися від «проблемки» і в другому півріччі, правда, навряд чи це виллється в серйозне сумарне зменшення резервів у липні-грудні. Очікується, що до кінця року великі резерви сформують ще декілька крупних банків, які досі тішили себе надією і вірили, що їм погасять позики. Вони можуть досить серйозно зіпсувати загальну статистку. У квітні-червні був такий приклад: Дочірній Банк Сбербанку Росії, який ще в першому кварталі демонстрував прибуткову діяльність (6,967 млн грн.), сформувавши резерви до липня і пішовши через це “в мінус“ відразу на 1,49 млрд грн., піднявся на друге місце по збитковості після нещодавно націоналізованого Банку Родовід. До кінця 2010 р. такого роду сюпризи може піднести ще пара-трійка крупних українських банків.

Інша стаття, на якій банки планують економити в другому півріччі, - це адміністративні витрати: витрати фінансистів на регіональні підрозділи і персонал. За різними оцінками, за перше півріччя кількість банківських відділень по країні вже скоротилася на 20-25%, і їх продовжать закривати. Працювати будуть по накатаній: на першому етапі перетворювати регіональні дирекції в безбалансові відділення, на другому - закривати збиткові або малоприбуткові точки. Зараз багато банків проводять спеціальні перевірки в рамках цих перестановок на місцях. Паралельно банки ще на 10-15% скоротять штати своїх співробітників: як і раніше, в першу чергу, під скорочення потраплятимуть фахівці, які займалися наданням кредитів населенню, в останню - юристи і ризиковики. За даними НБУ, в січні-червні адміністративні витрати банківської системи склали 13,4 млрд грн., а в липні-грудні фінансисти планують вийти на рівень 12-12,5 млрд грн.

Зароблять на корпоративі і штрафниках

На відміну від витрат, доходи банкірів у цьому кварталі практично не змінилися. Якщо в січні-березні, за відомостями Нацбанку, сукупний розмір доходів банківської системи склав 32,57 млрд грн., то в квітні-червні - 32,63 млрд грн. Як у першому, так і в другому кварталі левову частку заробітків фінустанови отримували від кредитів, виданих ними ще до кризи: у першому півріччі процентні доходи 176 українських банків склали 55,3 млрд грн.

Трохи (з 3,3 млрд грн. до 3,4 млрд грн.) за три останні місяці збільшилися комісійні доходи фінустанов. Банкіри стали більше заробляти на пенях і штрафах недисциплінованих позичальників: якщо ще рік тому їх частку в загальній структурі комісійних доходів оцінювали в 5-10%, то зараз вже в 15-20%. Ще в 2009 р. боржнику вдавалося уникнути пені без особливих зусиль: фінустанова могла не штрафувати недбалого позичальника, якщо після реструктуризації кредиту він починав своєчасні виплати. Тепер же випросити в банків поблажки стало значно важче: практично неможливо зараз отримати повторні поблажки, тим більше не заплативши фінустановам солідних штрафів. Причому кредитори не збираються міняти свою політику, тож до кінця року їхні заробітки на неакуратних клієнтах збільшуватимуться.

Втім, як би там не було, головним джерелом доходів банкірів у другому півріччі як і раніше буде кредитний портфель. Найбільше повинні заробити банки з російським капіталом: вони не лише пожинають плоди раніше виданих кредитів, як всі інші фінустанови, але і надають нові позики для корпоративного сектора. Середній термін такого кредитування близько двох-трьох років, значно рідше кошти виділяють на три-п'ять років. Якщо з погашенням не виникатиме істотних проблем, то вони зможуть отримати солідний процентний дохід. На другому місці по прибутковості повинні стати системники. Вони дуже мляво збільшують обсяги нового кредитування (як приватного, так і корпоративного секторів), але накопичили солідні кредитні портфелі ще до кризи, головним чином на роздрібних програмах. Досі заробітки на них були досить скромними головним чином через поступливість фінансистів: у 2009 р. і першому кварталі 2010 р. вони давали позичальникам відстрочення по виплатах позик.

Проте вже в другому кварталі найбільші банки країни виразно дали зрозуміти, що більше не підуть на повідку у неплатників і, якщо не отримають своєчасних виплат по кредитах, покриють цю недостачу за рахунок продажу закладеного майна. Фінансисти сьогодні пачками подають судові позови про відкликання застав при неплатежах по всіх регіонах країни і продовжать це робити в другому півріччі 2010 р.

Якщо ситуація в економіці країни не погіршиться, фінансисти планують в другому півріччі збільшити свої доходи ще на 68-70 млрд грн. Але навіть в цьому випадку банківська система закінчить рік зі збитком. Навряд чи серйозно скоротиться і кількість збиткових банків. За найоптимістичнішими прогнозами, вона знизиться з нинішніх 36 до 30-32 фінустанов.

Аби покрити збитки, банкам потрібно скорочувати персонал і мережу

Голова правління OTП Банк Дмитро Зінков:

Вирішити проблему прибутковості українських фінустанов може лише одне - різке зменшення витрат. Банки побудували ще до економічної кризи величезні мережі й набрали величезну кількість персоналу, який тепер доведеться скорочувати, а мережу - оптимізувати. Інакше негативний фінансовий результат системи продовжить зростати. У такій ситуації акціонерам немає сенсу вкладати гроші в банк, покриваючи збитки.

Заробили на старому кредитному портфелі і державних облігаціях

Заступник голови правління АТ “Ерсте Банк“ Павло Цетковський:

В другому кварталі структура витрат і доходів банків не змінилася і навряд чи зміниться до кінця 2010 р. Найбільше фінансисти витрачали на формування резервів і оплату праці своїх працівників. Заробляли ж головним чином на раніше наданих кредитах. Також трохи почерпнули на ринку цінних паперів: банкам удалося в квітні-липні не упустити високу прибутковість по державних облігаціях.

Акціонерам не доведеться покривати збитки банків

Перший заступник правління Дочірнього банку Сбербанку Росії Олександр Ведяхін:

До кінця 2010 р. українським банкам навряд чи будуть потрібні додаткові вливання від акціонерів на покриття збитків. Практично всі фінустанови (за винятком декількох) виконали програму капіталізації, на якій наполягав Національний банк по результату проведеного в 2009 р. стрес-тестування. Отже, можна сказати, що наша банківська система сьогодні досить капіталізована.

Олена Лисенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua