Точка зору: "Третя хвиля приватизації" у Росії може виявитись блефом — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Точка зору: "Третя хвиля приватизації" у Росії може виявитись блефом

Казна та Політика
257
Мінекономрозвитку і мінфін РФ вже почали рахувати гроші від проведення передбачуваної нової, третьої приватизації в Росії. Грандіозні плани виставити на продаж частина держпакетів акцій великих компаній, серед яких такі стратегічно важливі для Росії підприємства, як "Транснефть", "Роснефть", Сбербанк і "Росагролизинг", з'явилися наприкінці минулого, 2009 року. Відтоді тривають переговори і узгодження планів, проте домовитися два міністерства ніяк не можуть.
Мета банальна - наповнити грошима російську скарбницю, яка сильно зубожіла через кризу. Суперечки не вщухають не лише на рівні міністерств, але і на експертному рівні. Деякі економісти вважають, що влада абсолютно марно взялась вирішувати питання дефіциту бюджету шляхом проведення чергової приватизації. Це не далекоглядний хід, який до того ж може позбавити державу опори на майбутнє, зазначив в інтерв'ю Deutsche Welle головний економіст компанії "Финам-менеджмент" Олександр Осін.
"Існує такий спосіб швидкого покриття дефіциту бюджету, але зараз інша ситуація, - заявив Осін. - Під ударом знаходиться сформована структура, яку в умовах виходу з кризи лихоманитиме. До того ж якщо зараз позбавитися від держактивів, то це означає розлучитися з неподатковими джерелами поповнення бюджету, а нових джерел і немає".
Помилкою плани міністерств із виставляння на продаж пакетів акцій держкомпаній, проте, вважають не всі. Головний економіст інвестиційної компанії "Ренесанс Капітал" Олексій Моїсеєв, наприклад, схиляється до того, що нова приватизація була не те що вимушеним заходом, а, швидше, стала найбільш прийнятною для вирішень завдань із заповнення дір в російському бюджеті.
"Варіант зовнішніх запозичень був випробуваний і знехтуваний, і я вважаю, що це добре, - пояснив Олексій Моїсеєв. - Варіант витрачання стабілізаційного фонду суперечить самій ідеї фонду, оскільки ціна на нафту не впала нижче за критичний рівень, оголошений в 30 доларів. Варіант розміщення на внутрішньому ринку, звичайно, зараз посиленно опрацьовуватиметься, але оскільки мінфін мало працював над розвитком внутрішнього ринку, то об'єм його досить низький. Тому залишається лише приватизація".
Питання про приватизацію, звичайно, не зводиться до одного лише бажання вирішити фінансові проблеми будь-яким шляхом. Олександр Осін вважає, що автори ідеї "третьої хвилі" планують розширити коло інвесторів і залучити гроші ззовні. "Йде пошук довгострокових інвесторів, інвесторів-стратегів. А де їх шукати, якщо в Росії дуже слабкі структури. Потрібно шукати за кордоном", - заявив експерт. Тут, правда, є один нюанс. За двадцять років іноземні інвестори, які працюють в Росії, освоїли лише обмежену кількість секторів. Частково це сталося через низьку привабливість російського бізнесу. Виходить - замкнене коло.
Осиі не вірить в успіх проведення приватизації своїми силами, особливо після невдачі з продажем акцій Внешторгбанка, через яку російські інвестори не лише не заробили, але і зазнали серйозних втрат. Зате Олексій Моїсеєв, навпаки, вважає, що саме притягнення до приватизації приватних інвесторів з Росії буде стратегічно правильним кроком. "Це обов'язково повинно бути доступне російським приватним інвестором, тобто це повинно бути досить низьким номіналом, має бути розміщення на російській біржі, і це має бути агент, в якого є чимала мережа по всій країні", - заявив Моїсеєв. При цьому він абсолютно упевнений в тому, що на біржах і в Нью-Йорку, і в Москві будуть виставлені відповідні лоти.
Непокоїть в історії з "третьою хвилею приватизації" ще один момент: до цих пір було надто багато суперечок, але не спостерігалось жодних справ. Експерти не виключають, що розмови ці, які розпочав уряд, можуть виявитися блефом. Зокрема, Олександр Осін вважає, що подібна гра словами могла бути розпочата для пожвавлення ринку. "Можливо, йде деяка вербальна інтервенція на фондовому ринку, як це роблять в Європі, кажучи про створення кризисного фонду, - передбачив економіст. - Заява про приватизацію в цьому випадку може розглядатися як заява про те, що в Росії вірять в те, що акції будуть дорожчими, оскільки продати такий обсяг на ринку, який падає, чи знаходиться у стані стагнації - просто неможливо".
Оголошення планів із приватизації тим часом знов відкладено, цього разу до вересня. Не дивлячись на те, що наприкінці липня з'явилася інформація про нібито факті узгодження Міністерством економічного розвитку і Міністерством фінансів РФ списків стратегічних компаній, пакети акцій яких будуть виставлені на продаж, підтвердження цьому доки отримати не удалося. Адже щоб приватизувати деякі підприємства, потрібне спеціальне розпорядження президента Російської Федерації.
За матеріалами:
Deutsche Welle
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас