2325
Без)надійні борги
— Кредит&Депозит
Нещодавній звіт нового керівництва Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг) про підсумок його перших ста днів роботи залишив відчуття певного потепління на ринку кредитної кооперації. Зокрема, йшлося про надану Кабінету Міністрів рекомендацію виділити 100-120 мільйонів гривень на рефінансування 200 кредитних спілок, які ще можна врятувати від кризи.
Як просувається це питання, за яким принципом будуть оздоровлювати кредитні спілки, хто чинить цьому опір і що робити ошуканим громадянам, які постраждали від шахрайств кредитних союзів, розповів голова Держфінпослуг Василь Волга.
- Чи згодився Кабінет Міністрів виділити 100-120 мільйонів гривень на рефінансування кредитних спілок?
- Ми просимо виділити ці кошти не з держбюджету, а за рахунок Національного банку України. Тобто зараз готується розпорядження Кабінету Міністрів, в якому рекомендується Нацбанку видати 100-120 мільйонів гривень. Ці кошти мають виділятися через Ощадбанк. Зараз триває робота з узгодження. На даному етапі отримано позитивний висновок юридичного управління Кабінету Міністрів з цього приводу, і з тижня на тиждень ми чекаємо результату. Можливо, на наступному тижні на засіданні Кабінету Міністрів ці питання будуть винесені.
- Як ви оцінюєте майбутнє кредитних спілок за позитивного та негативного розвитку подій щодо отримання грошей на їхнє рефінансування?
- Існування кредитних спілок як кредитних інститутів взагалі неможливе без механізму рефінансування та Фонду гарантування вкладів. В принципі, держава здійснила злочин проти громадян України, коли вона дозволила існування кредитних спілок без Фонду гарантування вкладів і системи рефінансування. Тому говорити про ефективну роботу кредитних спілок без законодавчо закріпленої системи рефінансування не доводиться. Тоді треба знизити цю планку роботи кредитних спілок до каси взаємодопомоги - і все, і на цьому закінчити. Якщо не буде Фонду гарантування вкладів і системи рефінансування, то будь-які коливання, якими страждає ринкова економіка, кожного разу будуть підставляти громадян України, і люди будуть втрачати свої кошти.
Якщо рішення про надання 100-120 мільйонів гривень для оздоровлення кредитних спілок буде прийнято - кредитна кооперація буде розвиватися. Нам вдасться врятувати майже 200 кредитних спілок, які зараз перебувають на межі. Якщо цього рішення не буде прийнято, нам не вдасться їх врятувати.
- Днями ви заявили про створення при Кабміні робочої групи, яка готує пропозиції до бюджетної резолюції з внесенням 1,5 мільярда гривень у бюджет наступного року для компенсації заборгованості вкладників кредитних спілок, яких вже не можна врятувати. Можете детальніше розповісти про механізм реалізації цієї ідеї?
- Ця пропозиція була запропонована нами, коли був проаналізований стан кредитної кооперації, і ми визначилися, що приблизно 1,5 мільярда гривень можна вважати безнадійною заборгованістю кредитних спілок. Здебільшого у них скоєні злочини з боку керівництва. Шахраї (хто "в бігах", декого вже заарештували) на таких кредитних спілках каменя на камені не залишили. Тому, щоб розрахуватися з людьми, держава має піти на це - видати 1,5 мільярда гривень.
Прем’єр-міністр Микола Азаров підтримав цю пропозицію, він дав вказівку готувати робочу групу і матеріали з виділення цих 1,5 мільярда. Модель пропонується така: створення при Кабінеті Міністрів або при Держфінпослуг державного підприємства - факторингової компанії, яка отримає кредит з бюджету наступного року в розмірі 1,5 мільярда. За рахунок цього кредиту спілки й повернуть людям вкладені кошти. Простіше кажучи, ми купуємо у вкладників право вимоги до кредитної спілки. Ця факторингова компанія матиме право власності на цю вимогу і, відповідно, включатиме всі можливі механізми для того, щоб витребувати ту заборгованість, яка виникла. Далі класифікуємо, що можливо повернути, що неможливо, і вже держава буде проводити списання цієї безнадійної заборгованості.
- Які найбільші ризики бачите в роботі державної факторингової компанії?
- Ризик лише один - що цих 1,5 мільярда гривень не буде виділено. Механізми, які прописуються в постанові Кабінету Міністрів, мають бути схвалені та внесені в Закон "Про державний бюджет". Ці кошти мають піти виключно на погашення безнадійної заборгованості вкладів.
- Яких пріоритетів з виплати депозитів буде дотримуватись ця компанія?
- Зараз розробляється механізм, класифікатор боргових зобов’язань, що визначає, які боргові зобов’язання не підлягають поверненню однозначно. Це стосується тих кредитних спілок, де знищена первісна документація. Зокрема це "Морське кредитне товариство", Спілка пенсіонерів України та деякі інші.
Для тих кредитних спілок, які - у критичному стані, але без криміналу, - для них вистачить рефінансування. Основний пріоритет виділення коштів: чим гірша ситуація, тим швидше будуть отримані кошти.
- Яка програма дій чекає на ті кредитні спілки, які ще можна вилікувати, наприклад, КС "Фортецю"?
- У "Фортеці" не все так безнадійно: є певна частка неповернених кредитів, проте депозитів залучено у два рази більше. До 1 грудня 2010 діє план відновлення фінансової стабільності, який передбачає, по-перше, скорочення адміністративних витрат, по-друге, пошук інвесторів. У разі отримання рефінансування з боку держави ми будемо вводити тимчасову адміністрацію і, звичайно, виділимо якісь кошти на те, щоб швидше вилікувати і "Фортецю", і ще майже 200 кризових кредитних спілок.
- А що ви порадите робити вкладникам тих спілок, які врятувати неможливо?
- Писати листи Президентові України, прем’єр-міністру, голові Верховної Ради і всім депутатам, пояснювати свою ситуацію і вимагати на підставі Конституції України та Цивільного кодексу повернення своїх коштів.
Я зараз роблю все, щоб допомогти людям, тому для мене громадська підтримка є вкрай необхідною. Чим більше людей зараз звернеться до влади, тим легше мені буде ці гроші отримати. Справедливість зараз - на боці ошуканих громадян, тож треба йти до кінця. А на майбутнє пораджу: не поспішайте розлучатися зі своїми коштами - десять разів подумайте, перш ніж їх кудись віддати.
- Враховуючи гіркий досвід роботи кредитних спілок, чи буде впроваджено більш широке регулювання цього ринку після подолання економічної кризи?
- Так, нова концепція кредитної кооперації передбачає більш щільне втручання держави у регулювання діяльності цього сегменту ринку, але дуже багато залежить від керівного складу Держфінпослуг. Так, попереднє керівництво Держфінпослуг довгий час не втручалося в кредитну кооперацію, хоча вже давно потрібно було вводити тимчасову адміністрацію в складі незалежних експертів у цілу низку кредитних спілок, щоб вчасно зупинити їхнє падіння. А наразі, коли ми вводимо тимчасову адміністрацію в Перше кредитне товариство в Одесі, там йде бійка, нашим людям руки ламають... А між іншим, постанова про введення тимчасової адміністрації є виконавчим документом, що прирівнюється до рішення суду.
- Яким ви бачите майбутнє української кредитно-фінансової системи у найближчі 5-10 років?
- Все залежить від того, як держава буде реагувати на ті проблеми, які виникають у кредитній кооперації. Ми зі свого боку робимо все можливе, щоб працював і Фонд гарантування вкладів, і система рефінансування, а кредитні спілки брали на себе відповідальність, як в США і деяких країнах Європи. Тільки так вони зможуть здійснити свою важливу соціально-економічну функцію.
Анна Щепа
За матеріалами: День
Поділитися новиною
