3043
Україна нарощує "видобуток" міді з телекомунікацій
— Кримінал
Незважаючи на виснажливу літню спеку, Український союз промисловців і підприємців не дрімає, він серйозно зайнявся проблемою крадіжки на ринку телекомунікацій. Виявляється, в Україні для бажаючих відітнути пару кілограмів міді відкритий сезон полювання на телефонний кабель, що використовується компаніями для надання послуг зв'язку, телебачення й Інтернету.
Навесні цього року, мабуть, з гуманних міркувань, з Кримінального кодексу зникла стаття №188, яка була хоч якимсь стримуючим чинником для "добувачів міді". І без того складну ситуацію із захистом устаткування телеком-компаній посилюють кабельні війни між інтернет- і телепровайдерами. Зібравшись за "круглим столом" в УСПП, учасники ринку спробували виробити методи боротьби з цією напастю. Спектр пропозицій виявився на подив широкий.
"Вирізана" інвестпривабливість
Спершу декілька слів про практико-теоретичне підґрунтя проблеми і її глобальні наслідки для нашої економіки. На думку президента УСПП Анатолія Кінаха, зростання кількості крадіжок телекомунікаційного устаткування, окрім прямих збитків для операторів ринку зв'язку, завдає удару по інвестиційній привабливості України в цілому. Він переконаний, що нездатність держави на законодавчому рівні протистояти даній проблемі може відлякати зарубіжних інвесторів, готових вкладати в цей сегмент ринку.
Глава правління інтернет-асоціації України (ІнАУ) Тетяна Попова визначила дві складові даної проблеми. "По-перше - тривіальна крадіжка кабелю. Зокрема, в Одесі ми були змушені звертатися до прокуратури з приводу пошкодження мереж одного з операторів співробітниками комунального підприємства. Аналогічні випадки були зафіксовані в Харкові та Вінниці. На жаль, вони починають набувати масового характеру. По-друге - конкурентні війни між операторами. Що стосується крадіжки, то вона зумовлена, в першу чергу, зубожінням в умовах кризи українців, які живуть у депресивних районах країни. Конкурентні війни так само багато в чому спровоковані кризою, оскільки бурхливий розвиток телекомунікацій напередодні обвалу економіки в 2008 році змінився спадом, що призвело до перенасичення ринку операторами", - відзначила глава ІнАУ.
Законодавство: було дуже жорстким, стало дуже м'яким
Аналіз українського законодавства в світлі обговорюваної проблеми призводить до невтішних висновків. "Для протидії крадіжкам телекомунікаційного устаткування в Україні є декілька статей Кримінального кодексу - 360, 361 і 362. Правда, 361-я і 362-а статті передбачають покарання за комп'ютерні злочини і не повною мірою застосовні до випадків розкрадання кабелю. 360-а стаття "Умисне пошкодження ліній зв'язку", яка прийшла на зміну статті №188, застосовна в нашому випадку, але передбачає дуже гуманне покарання. Ніхто з нас не проти гуманності, дійсно 188-а стаття КК передбачала дуже суворі покарання за крадіжку або псування кабелів телекомунікацій, аж до конфіскації майна і 15 років ув’язнення. Але до цієї статті варто було додати деякі коментарі. Можливо, такі суворі покарання мали захищати нас від таких погроз, як аварія на АЕС або інші техногенні катастрофи, спровоковані виходом комунікацій з ладу", - відзначив віце-президент УСПП Іван Петухов.
На його думку, влада приділяє даній проблемі дуже мало уваги. "Для того щоб зрозуміти важливість телекомунікаційних мереж, варто пригадати вислів "класика" Володимира Леніна, який говорив, що насамперед потрібно узяти в свої руки телеграф, телефон і пошту. Сьогодні пошта, телеграф і телефон, а разом з ними і така важлива річ, як інтернет-банкінг - наші телекомунікації. Варто лише спуститися в кабельну каналізацію і зробити декілька нескладних маніпуляцій для того, щоб паралізувати життя цілого міста", - відзначає експерт.
За даними УСПП, за останній квартал поточного року спостерігається потужний сплеск крадіжок і пошкоджень кабелів. Якщо раніше подібні випадки були одиничними і мали локальний характер, то в останні місяці кабель вирізується сотнями метрів, багатоквартирні будинки позбавляються зв'язку. І рахунок таким випадкам пішов на сотні, під ніж потрапляють такі ділянки мереж, по яких йде виклик швидкої допомоги, пожежників, міліції. Покарання за це - мізерні штрафи і умовні терміни.
*** Стаття №188 "Крадіжка шляхом демонтажу і іншим методом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку і їх устаткування" була вилучена з Кримінального кодексу України в квітні 2010 року. За відповідне рішення проголосували 238 народних депутатів. Законопроект про скасування статті був розроблений Міністерством юстиції на виконання зобов'язання України перед Радою Європи щодо гуманізації системи виконання покарань. Як тепер стає ясно, гуманізація виявилася надмірною і спровокувала зростання злочинів у цій сфері.
Учасники круглого столу вирішили ініціювати доопрацювання законодавства стосовно посилення покарань за крадіжку і псування телекомунікаційного майна. Такий шлях хоч і виглядає цілком логічним, але простим і коротким не буде. Провести законодавчі зміни до Кримінального кодексу через парламент - це вам не 10 метрів кабелю вирізати.
Інтернет-провайдери воюють між собою
Отже, основні типи злочинів у сфері телекомунікацій - в першу чергу, крадіжка мідних кабелів з метою їх подальшої здачі на металобрухт, крадіжка телекомунікаційного устаткування для продажу або установки на користь конкуруючих компаній, використання мереж або устаткування компанії її конкурентами і звичайний вандалізм, який також може бути спрямований проти конкурента.
Як відзначив генеральний директор компанії "IPNet" Дмитро Грищук, "ще декілька років тому моя розповідь звелася б до того, як важко протистояти зловмисникам, які крадуть кабель і дороге устаткування, а так само про те, скільки грошей витрачається на його відновлення. Але сьогодні я хочу говорити про інше. З 2005 року "IPNet" активно співробітничає з Державною службою охорони при МВС, лише за 2009 рік і перше півріччя цього року оперативними нарядами УДСО було здійснено 727 виїздів по фактах розкрадання телекомунікаційного устаткування нашої компанії. За підозрою в здійсненні протизаконних дій затримано 29 осіб, було відкрито 19 кримінальних справ, які закінчилися звинувачувальними вироками суду. Проведений компанією комплекс робіт дозволяє реагувати на будь-яке несанкціоноване втручання в наші мережі".
При цьому він констатував, що серед затриманих зловмисників неодноразово зустрічалися співробітники компаній інтернет-провайдерів. "Подібна практика, на жаль, існує - навіщо витрачати гроші на прокладку кабелю і установку устаткування, коли можна відрізати кабель в комунікаційного ящика свого конкурента і акуратно під'єднати свій. Таким чином, крадеться і сама лінія, і послуга з підключення клієнтів", - додав гендиректор "IPNet".
Він закликав учасників ринку відкрито з'ясовувати стосунки в подібних ситуаціях, а не вплутуватися в кулуарні розборки з погрозами і шантажем.
Д.Грищук так само розповів про досить несподіваний прецедент. "Нещодавно в Києві співробітниками УДСО були затримані зловмисники, в яких виявили понад 2 км кабелю. Нашого, маркованого кабелю там було близько 80 м, решта - належав іншим провайдерам. Проте жоден з них не зміг надати документи, що підтверджують право власності на цей кабель. В результаті справа була закрита внаслідок недостатньої суми збитку, оскільки 80 м нашого кабелю було для цього недостатньо. Виходить, що в Києві прокладені тисячі метрів "нічийного" кабелю, який можна взяти і нічого за це не буде", - відзначив Д.Грищук.
Поділився сумним досвідом і директор Харківських телекомунікаційних систем Володимир Шульц. "Ринок телекомунікацій в Харкові дуже перенасичений, ті компанії, які будували кабельні або інтернет-мережі, не до кінця оформили документи. У багатьох немає актів введення в експлуатацію мереж, чим користуються недобросовісні конкуренти. Типовий приклад - нашій компанії стало відомо, що наші ж абоненти отримують сигнал іншого провайдера. У нас стали пропадати платежі. Прийшовши на перевірку в один з будинків, ми з'ясували, що по наших мережах йде сигнал невідомої компанії, а врізання в нашу мережу було здійснене в 100 метрах від будинку. Тобто, вони проникли в каналізацію "Укртелекому" і несанкціоновано підключилися до мережі. Провівши відповідну експертизу за допомогою Державної інспекції зв'язку, ми звернулися до СБУ. В результаті, порушено кримінальну справу по статті № 362 КК - "Незаконне втручання в роботу мережі, що призвело до блокування сигналу", - розповів В.Шульц.
Зі всього вищесказаного можна зробити висновок - ефективно боротися з крадіжкою і "недобросовісними" колегами по цеху провайдери в змозі і без посилення законів. УДСО їм в допомогу.
Україна мідь не добуває, але експортує
Одна з головних причин зростання крадіжок мідного кабелю полягає в тому, що після вступу України до СОТ (2008 рік) експортне мито на мідь буде понижено протягом 5 років з 30% до 15%. Як відзначає генеральний директор компанії "Кримтел" Марина Поваляєва, "в Україні існує єдине родовище міді у Волинській області, яке на сьогоднішній день не розробляється. В той же час, наша країна експортує мідь, і весь цей експорт здійснюється за рахунок лому. Хоча точних цифр не вдалося знайти, але ще до вступу України до СОТ, в 2007 році з країни було експортовано товарів мідної групи на суму 186 млн. дол. За даними експертів, останніми роками спостерігається зростання експорту з України необроблених мідних сплавів, інакше кажучи, переплавленого мідного лому", - підкреслила М.Поваляєва.
Ситуацію зі зростанням обсягів "видобутку" міді в Україні найяскравіше ілюструють дані найбільшої телекомунікаційної компанії країни "Укртелеком". За словами начальника відділу захисту майна компанії Віктора Яременко, за І півріччя цього року збитки "Укртелекому" від крадіжки мідного кабелю зросли більш ніж в два рази і склали 5,5 млн. грн. Якщо в 2009 році з мереж "Укртелекому" було викрадено 336 км. кабелю на загальну суму 4 млн. грн., то лише за перші шість місяців поточного року вкрадено 497 км кабелю. "Якщо динаміка І півріччя збережеться і надалі, то за 2010 рік збитки компанії від крадіжок кабелю збільшаться більш ніж удвічі. Сплеск розкрадань пов'язаний зі зростанням цін на мідь, яка коштує зараз в пунктах прийому кольорових металів близько 60 грн. за 1 кг Крім того, зростанню крадіжок сприяла безкарність зловмисників, оскільки їх рідко притягували до кримінальної відповідальності у зв'язку з невисокою вартістю вкраденого майна. Найбільша кількість випадків розкрадання відмічена в депресивних районах Дніпропетровської, Донецької і Луганської областей", - уточнив В.Яременко.
За його словами, завдяки спільним зусиллям "Укртелекому" і правоохоронних органів, динаміку зростання крадіжок удалося сповільнити. "Проте для того, щоб ефективно протидіяти крадіжці, необхідно підвищити контроль пунктів прийому кольорових металів і на законодавчому рівні посилити покарання за крадіжку або псування кабелю. Не важливо, вирізали пару сантиметрів або 500 метрів - кабель перерізаний, вода затекла і доводиться міняти сотні метрів кабелю. Таким чином, пошкодження рівносильне крадіжці", - відзначив представник "Укртелекому".
Він змалював досить невеселі перспективи учасників ринку. "Поки ви працюєте в обласних центрах і великих містах, це ще квіточки, ви ще не вийшли на село. Там ви просто не зможете контролювати ситуацію", - підкреслив В.Яременко.
Злочин як покарання
Чим більша насиченість регіону підприємствами, тим більша кількість телекомунікацій, прокладених ще в радянські часи, саме в такій місцевості "вміст" міді в одному квадратному кілометрі в рази вищий, ніж в середньому по Україні.
Ріжуть мідний кабель і в неіндустріальних областях, таких як Житомирська або Чернігівська, але масштаби все ж не ті. Тоді як в індустріальних регіонах не лише кабель залягає на значних площах, але і кількість тих, кому нічого не залишається, як здавати лом кольорових металів, теж різко збільшилася з початку кризи. Карати "добувачів" потрібно. Але задумаймося на хвилинку про те, хто ж вони ці зловмисники. Візьмемо, наприклад, місто Артемівськ Донецької області, в якому розташований завод з обробки кольорових металів (АЗОКМ). До речі, провідне підприємство України у виробництві продукції з міді. На початку 2009 року приблизно половина з 3,5 тисяч його працівників попали під скорочення. На АЗОКМ різко впало виробництво основних видів продукції - мідного прокату, латунного прокату, мідної катанки і злитків. Залишилася, практично, лише мідна катанка. 1,7 тис. звільнених поповнили лави безробітних. У місті з населенням 30 тисяч осіб шанси знайти роботу дорівнюють нулю. Хто з них став "добувачем міді" - невідомо. Але подібних "виробничих історій" в Україні сотні.
Та основна увага представників телекомунікаційній індустрії зосереджена на посиленні законів. До обговорення проблеми підключили представника Генпрокуратури В'ячеслава Поляка. На його думку, одне з головних питань, неврегульованих на законодавчому рівні, - гранична вартість майна, при крадіжці якого настає кримінальна відповідальність. "З минулого літа ця сума була понижена до 87 грн., тоді як раніше була 700 грн. Проте 87 грн. теж не є досить обґрунтованими, оскільки часто витрати держави на розслідування таких дрібних крадіжок в багато разів перевершують вартість викраденого майна. Зараз є законопроект, згідно з яким мінімальна вартість майна, за фактом розкрадання якого порушується кримінальна справа, повинна буде складати 1 неоподатковуваний мінімум, тобто, близько 400 грн. Звісно, існує проблема приховування місцевими органами міліції фактів дрібних крадіжок і відсутність їх реєстрації. Спільно з МВС ми працюємо над вирішенням цієї проблеми, і я хотів би, щоб представники телекомунікаційних компаній активніше повідомляли про подібні крадіжки саме в органи прокуратури", - підкреслив В.Поляк.
Дозволимо собі на закінчення одне крамольне побажання. Якщо на крадіжці або псуванні кабелю зловили співробітника телекомунікаційної компанії, то запитувати з нього варто максимально суворо. Але якщо людина від безвихідності тягне мідний кабель в пункт прийому кольорових металів, то це зовсім інша річ. Все-таки вирішення проблем телеком-компаній багато в чому залежать від здатності нинішнього керівництва країни забезпечити гідне життя своїх виборців. До того ж, було б непогано розібратися з пунктами прийому кольорових металів, які "кришують" місцеві органи влади. І вже в останню чергу мову варто вести про посилення покарань.
Антон Лосєв
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
