3238
Банкіри здають портфелі
— Кредит&Депозит
Погані активи на сьогоднішній день є найбільш болючою темою для комерційних банків. Один із варіантів вирішення проблеми - продаж таких активів спорідненим факторинговим компаніям.
Кредити, які не обслуговуються 90 днів і більше, за українським законодавством належать до сумнівних та безнадійних, що вимагає від фінансових установ формувати резерви під можливі збитки за такими кредитами на рівні 100% від їх суми.
При цьому, якщо в європейській практиці розрахунку резервів банки можуть враховувати реальну вартість застави (тобто формувати страховий резерв тільки на різницю між сумою кредиту і ціною застави), то Національний банк вітчизняним фінустановам такої можливості не дає. За словами екс-заступника голови Нацбанку, нині радника голови НБУ Василя Пасічника, такі жорсткі вимоги пов'язані з тим, що в Україні дуже складно визначити реальну вартість застави і ще складніше її продати.
Суворі вимоги НБУ до резервів банків під проблемні кредити укупі з поганою дисципліною позичальників призводять до того, що резерви під можливі збитки у банків зростають. За офіційною статистикою, вони складають близько 14% від кредитно-інвестиційного портфеля, а за приватним оцінками банкірів - досягають 25-30% усіх кредитів. Різниця між статистикою і реальним станом справ пояснюється дуже просто - якщо банк демонструє збитки, то формувати резерви він може тільки за рахунок капіталу.
Природно, в умовах, коли банківський бізнес приносить збитки, жоден розсудливий власник не бажає підвищувати капітал фінустанови, яка буде списувати збитки за рахунок грошей акціонерів. Тому більшість фінустанов просто недоформують резерви, приховуючи реальний стан справ.
Приміром, у банку "Надра", доля якого досі остаточно не вирішена, частка проблемних кредитів (субстандартних, сумнівних і безнадійних) становить тільки 38,8% і її можна порівняти із аналогами найбільших дочок іноземних банків, які повноцінно працюють. З держустанов цей показник сьогодні кращий тільки в Укрексімбанку (27,1%). У той же час в Ощадбанку він становить 62,8%, а у банків, які пережили націоналізацію, частка "проблемки" набагато вища: у "Родовiд Банку" - 70,8%, банку "Київ" - 74,9%, Укргазбанку - 76,2%.
Мінімізація показника поганих активів - це, в першу чергу, спосіб зменшити обсяг коштів, необхідних для капіталізації банку. І ця практика застосовувалася б і далі, якби не жорсткі вимоги фахівців МВФ, які вважають, що українські банки повинні збільшити резерви як мінімум на 200%. Цього ж вимагає і Національний банк за результатами другого етапу стрес-тестування банків.
Щоб уникнути необхідності доформування резервів, банки застосовують механізм очищення портфелю від поганих кредитів, перепродуючи їх спорідненим факторинговим компаніям. Такий механізм фінансової оптимізації дозволяє вивести з банку всі погані кредити і почистити його баланс, створивши при цьому основу для заробітку на поверненні кредитів у майбутньому. Продаж портфелів спорідненим факторинговим компаніям, за даними "i", вже здійснюють або планують проводити "ОТП Банк", Індекс-банк, "БТА Банк", UniCredit Bank, "СЕБ Банк", "ІНГ Банк Україна", Укрсоцбанк, Укрексімбанк, Сведбанк , "Райффайзен Банк Аваль", ПриватБанк, "VAB Банк".
Схема може бути реалізована двома способами.
Перший використовують іноземні банки з високим рівнем адекватності власного капіталу. Вони продають кредити факторинговим компаніям за поточною вартістю (тобто за вирахуванням резервів). Після продажу кредиту за такою схемою банку доводиться списати збитки за рахунок вже сформованих резервів (це відбувається за рахунок зменшення капіталу на необхідну суму), а факторингова компанія отримує можливість вживати будь-які дії із повернення кредиту.
"У факторингової компанії набагато більше простору для дій щодо повернення позики або, наприклад, вилучення та реалізації застави (ніж у колекторів.- ред.)",- говорить аналітик інвестиційного фонду "Інтерфон" Вікторія Кернеш.
При цьому ФК має широкі можливості для отримання прибутку в інтересах акціонерів. І вивести такий прибуток з фінансової компанії набагато легше, ніж з банку.
Другий спосіб фінансової оптимізації балансів частіше використовують українські банкіри. У схемі не використовуються живі гроші для передачі кредитного портфеля факторинговим компаніям. "Частіше за все для оплати операції з перепродажу портфелів використовуються цінні папери, реальна вартість яких серйозно відрізняється від номінальної, - розповідає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко .- При цьому може використовуватися складна схема: наприклад, спочатку від ФК (в банк.- ред.) заходять гроші, а потім ці ж гроші банк направляє на купівлю цінних паперів".
Такий механізм дозволяє банкам знизити резерви під проблемні кредити, однак, насправді не вирішує проблему неякісних кредитних портфелів і тільки підвищує ризики банківської системи.
"Краще, коли у банку на балансі є реальні застави, навіть якщо їх складно продати. Зараз ми маємо ситуацію, коли деякі банки передають активи на баланси факторинговим компаніям і отримують замість них папери, які нічого не варті. На мій погляд, краще б НБУ дивився крізь пальці на реальний рівень резервів, ніж стимулював банкірів до таких схем", - говорить голова одного з найбільших банків з іноземним капіталом.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
Також за темою
ТОП-20 банків, у яких українці зберігають гроші
ФГВФО продовжив програму реструктуризації кредитів для фізосіб до серпня 2026 року
Банки готуються до зниження ставок — банкір
Українці беруть 730 тисяч мікропозик щомісяця — статистика
Яка дохідність за депозитами буде у вересні
Sense Bank інтегрував сервіси МБКІ у мобільний застосунок: звіти та підписка на моніторинг кредитної історії — онлайн
