4794
Проти кого сьогодні грає Джордж Сорос
— Казна та Політика
Він турбується про Європу, але вважає нормальним грати проти євро. Він проти війни, але купує акції військово-промислових компаній. Джордж Сорос - вовк в овечій шкурі. Він говорить, що грає за правилами, просто ці правила не дуже зрозумілі.
У цей теплий літній вечір у німецькому містечку Ессен мало йтись про поліпшення світу. Фонд Mercator, який фінансується родинами Вільгельма та Ернста Шмідта - засновників Metro, запросив до філармонії 300 гостей - політиків, науковців, підприємців. І всі вони ловили кожне слово сивочолого чоловіка на подіумі і ввічливо просили порадити, як все ж таки треба рятувати євро.
Саме його, Джорджа Сороса - найбільшого фінансового жонглера, якого Wall Street Journal підозрював у спекуляціях проти європейської валюти. Тим не менше, сьогодні нікому і в голову не приходить вважати його винуватцем кризи. І здається, ніхто не сприймає негативно його капітал у $ 11 млрд. Хоча серед публіки знаходяться і досвідчені соціал-демократи. Вони навіть оком не моргнули, коли Сорос - при всій турботі про Європу - не виключає можливості грати проти євровалюти.
В Україні вплив Сороса не менший. У листопаді 2008 року прем'єр-міністр Тимошенко відклала всі справи і помчала до "Борисполя", щоб зустрітися з ним. Мета - дізнатися, як він бачить реалізацію антикризової програми і співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями. Згодом опозиція різко критикувала Тимошенко за те, що вона намагалася втілювати у законах і постановах поради інвестора. У тому числі погодилася заплатити 3,5 млн. євро компанії Blackstone Group International (пов'язаній із Соросом) за допомогу в розподілі кредиту МВФ. І пообіцяла надавати міжнародному спекулянту інсайдерську інформацію. Злі язики говорили, що результатом зустрічі стало 80%-ве падіння акцій ПФТС через чутки про швидкий дефолт України.
Але можна битися об заклад, що нинішній прем'єр вчинив би так само - надто великий вплив Сороса на світові фінансові кола, від яких залежить, чи отримає Україна кредит МВФ, чи ні (читай: ефективність вирішення бюджетних проблем). Правда, поки дії уряду Миколи Азарова призводять не до зустрічей із Соросом, а до нот протесту з боку Міжнародного фонду "Відродження", що представляє мультимільярдера в Україні. На початку липня Фонд, який з квітня 1990 року надав різним організаціям України грантів на $ 100 млн., звинуватив уряд у некомпетентності та наступі на громадянське суспільство в Україні. Так хто ж все-таки Джордж Сорос - борець за демократію або жадібний бізнесмен? Сорос - хороший спекулянт.
Йому скоро 80, проте він дуже швидко думає і прекрасно проінформований про останні події. Його пам'ять феноменальна. Він пам'ятає свого супротивника на дебатах, які велися 17 років тому. Лише кілька тижнів минуло відтоді, як у Віденському палаці Хофбург Сорос шокував світову банківську еліту. Очолюваний головою Deutsche Bank Йозефом Акерманном Інститут міжнародних фінансів IIF хотів показати світу, що регулювання знищує робочі місця. Те, що вони не можуть розраховувати на Сороса, банкіри підозрювали. І справді: спокійним і твердим голосом він "накидав" свої тези: кредитні деривативи - це "ліцензія на вбивство", а всі пропозиції з регулювання надто слабкі. Тому контролери повинні брати приклад з Китаю, який централізовано визначає, яку суму кредитів і який індустрії повинні видавати банки.
Так, так, саме з Китаю. Як він, учень філософа Карла Поппера, переконаний у його ідеї відкритого суспільства, міг назвати зразком одну з найбільш невільних країн світу, запитав Сороса один з банкірів центробанку. Питання йому було явно неприємне, але в кінцевому підсумку суперінвестор викрутився: "ринковий фундаменталізм", який панує на Заході і ставить егоїзм вище загального блага, також загрожує вільному суспільству.
Джордж Сорос - живе протиріччя
Спекулянт і філантроп, визволитель Східної Європи і шанувальник Китаю? У бесіді з WirtschaftsWoche він додає: "У цей час китайський уряд працює краще за інші уряди". Але ж Китай - це диктатура? "Правильно. Вільні ринки повинні бути все-таки кращими, ніж диктатура! Тому ми щось робимо неправильно".
Сорос пояснює світову та європейську боргову кризу: "У Європі вона пов'язана не з кризою валют або державних бюджетів, а з банківською кризою". Банки сидять на позиках держав, в яких утворилась бульбашка нерухомості. Тепер ці позики знецінилися, банки не поспішають видавати кредити і гальмують економіку. Програми економії поклали початок низхідній спіралі, яка може призвести до дефляції і стагнації. Тому Німеччина повинна щось робити: "Видавати більше грошей і піклуватися про економічне зростання".
Це приблизно те ж саме, що президент США Барак Обама запропонував Німеччині на саміті G20 у Торонто в кінці червня. Не без думки підтримати таким чином американську економіку.
Видавати гроші - краще, ніж заощаджувати. Тому публіка охоче слухає такі пропозиції. Поряд з цим прискорення зростання за рахунок державних грошей не зашкодить і хедж-фонду Сороса, в якому знаходяться залежні від стану економіки споживчі акції США та цінні папери з енергетики. Популярним спекулянта роблять також виступи на окремих людей: причиною кризи є ринковий фундаменталізм, винні в якому Рональд Рейган і Маргарет Тетчер. А нерегульовані фінансові ринки самостійно урівноважитись не зможуть.
І все ж Сорос - прихильник держрегулювання - тільки частина цієї складної особистості. Її ядром є Сорос-бізнесмен, Сорос-спекулянт. Уродженець Угорщини зробив собі ім'я завдяки своєму Quantum Fund. З моменту заснування в 1969 році хедж-фонд зростав у середньому на 30% на рік. Навіть у 2008-у, найгіршому році фінансової кризи, Quantum додав близько 10%. У 2009 році прибуток у 8% не був приголомшуючим - у всьому світі акції додали 23,5%. Тим не менше Сорос поклав у кишеню другу за розмірами заробітну плату серед всіх менеджерів хедж-фондів. За інформацією галузевого журналу Absolute Return + Alpha, який щорічно оцінює дохід і прибуток менеджерів, Сорос отримав $ 3,3 млрд.
У 2010-у він вийшов у плюс тільки з 2%. Проте для вкладників Quantum окремі роки значать небагато. Той, хто у 1969-у - році заснування Quantum - інвестував $ 1000, через 30 років став власником приблизно $ 4 млн. Цей приклад кульгає тільки в одному пункті: $ 1000 - це не та сума, з якої отримують доступ до Quantum.
В історію увійшов Сорос 16 вересня 1992, в "чорну середу", коли він з іншими фондами обвалив курс фунта стерлінгів і заробив $ 1 млрд. і скандальну популярність "людини, яка підірвала Банк Англії".
Сорос, жадібний спекулянт
Соратники приписують йому особливе чуття на переломні ситуації і революції. Сам він говорить про інстинктивне відчуття, яке охоплює його, "як мисливський азарт собаку, якщо він чує можливу здобич". Його колишній фондовий менеджер Стенлі Друкенміллер зазначив, що Сорос як ніхто інший може читати між рядками балансів. Джеймс Чанос, ще одна легенда хедж-фондів, хвалить здатність Сороса "швидко перемикатися зі спекуляцій на зростаючих курсах на спекуляції на падаючих".
Коріння цього "радара революцій" слід шукати, швидше за все, за межами економіки, в молодості Сороса в Угорщині. Він родом із єврейської родини, і йому було чотирнадцять, коли в березні 1944 року німці зайняли Угорщину і вбили 600 тис. угорських євреїв. Помічати найменші зміни настроїв німців та угорських нацистів у Будапешті, швидко реагувати на, здавалося б, незначні зміни - тоді це було питання життя і смерті. Ховатися, діставати фальшиві документи, доставляти їх і при цьому залишатися непоміченим - це було завдання. І цей досвід наклав відбиток на все життя Джорджа Сороса.
Його сила - у здатності передбачати очікування інших учасників ринку і діяти відповідно до цього. Він явно робить ставку на період слабких валют і високих цін на енергоносії. Сорос інвестує в нафтову, газову промисловість і в золото - всупереч своєму власному застереженню, що золото утворює наступну велику бульбашку. Поки вона не лусне, Сорос має намір на ній заробляти. "Якщо я, як спекулянт, бачу бульбашку, то я купую, тому що чекаю, що бульбашка роздується".
"Він - менеджер хедж-фонду і ніколи не скаже того, що могло б нашкодити його інвестиціям", - говорить один з лондонських банкірів. Після промови в Лондонському Сіті банкіри безуспішно намагалися виманити у нього інформацію щодо фунта і ціни на нафту. А Сорос неодмінно хотів поговорити про боргової спіралі Греції. Професор Warwick University Гордон Джеммілль запитує на сторінках Financial Times: "Якщо містер Сорос дійсно вважає, що Греція вийде з єврозони, то отримати прибуток з цього прогнозу дуже просто - купувати деривативи на грецькі облігації. Може, він скаже нам, чи зробив це вже сам ? " Але дивитися собі в карти Сорос не дозволяє.
Тут спекулянт входить у суперечність із ліберальним політиком, якого слухає весь світ. Але Сорос вважає, що може це протиріччя подолати. На ринку він не зважає на мораль, і його висловлювання досить добре узгоджуються. "Учасникам ринку не можна давати можливість регулювати ринок", - говорить він. "Я граю на ринку за діючими правилами", - причому він готовий йти до їх кордонів. Але: "Якщо йдеться про те, які правила повинні діяти, я намагаюся ставити громадський інтерес вище мого власного".
Сорос, який покращує світ
"Я - благодійник від нудьги", - зізнається Сорос. Але чуття на переломи і в цьому його не покидає. Фонд Сороса Open Society Institute відігравав видатну роль під час краху комунізму у Східній Європі. Сорос знайшов дуже ефективні важелі, які багато що змінювали при невеликих витратах. Незабутньою стала перша акція його фонду в 1988 році, ще в комуністичній Угорщини, коли він подарував навчальним закладам 200 копіювальних апаратів Xerox і таким чином самотужки зламав інформаційну монополію партії.
Але чому Сорос, який прагне до загального блага, розміщує Quantum на Нідерландських Антильських островах - там, де ніякий регулюючий орган і ніяке податкове відомство нічого не мусить повідомляти? "Ви неправильно це бачите", - говорить він. Менеджмент фонду перебуває в США, в офшорах розташований лише сам фонд. "У Європі думають, що це конструкція, щоб уникнути регулювання і контролю. Проте все, що я заробляю, підпадає під податкове законодавство США. Розташування за межами Сполучених Штатів пов'язано з тим, що більшість інвесторів Quantum Fonds не є американськими громадянами". Це звучить як відмовка.
Тим не менше тим, що Сорос іноді готовий йти до крайнощів легального бізнесу, йому дорікають навіть в рідній Угорщині. У жовтні 2008 року одне з підприємств Soros Fund Management обвалило акції найбільшого угорського банку OTP. На падінні курсу OTP була успішно проведена спекуляція з використанням 390 тис. позичених акцій. Після цього угорське відомство нагляду за фінансовим ринком призначило найбільший штраф у своїй історії - 1,8 млн. євро - проти Сороса. Він вибачився і не втратив нагоди вказати на те, що саме через такі інциденти виступає за більш жорсткий контроль фінансових ринків. Втім, фірма не порушила ніяких розпоряджень.
Подібну аргументацію навів його адвокат і в 2006 році, коли в суді Парижа слухалася справа за звинуваченням Сороса в торгівлі інсайдерською інформацією. Біржовий нагляд окремо розслідував цей випадок і дійшов висновку, що Сорос не порушив чинного законодавства. Його звинувачували в тому, що в 1988 році він придбав акцій Société Générale після того, як дізнався про плани з поглинання. Однак купівля акцій не була з цим пов'язана.
Для Сороса "не проблема" голосно висловлюватися проти іракської війни , і бути при цьому акціонером Halliburton - одного з великих постачальників армії в Іраку: "Це була мінімальна частка, в відсотку ринкової капіталізації дуже мала. Проблема - це війна в Іраку, а не Halliburton".
Здається, що його принцип - робити все, що дозволено. Акції фірм - виробників озброєння Lockheed і Northrop Grumman він купив після скандалу з хабарами, "оскільки вони були дешевими". Це не означає, що він схвалює корупцію: "У купівлі цих акцій не було нічого аморального". Правда, один виняток Сорос все-таки зробив. Він продав свою частку в підприємствах, які виробляють міни, оскільки бере активну участь у кампанії проти хв: "Я не вважав це раціональним, але ця власність замінувала б мої виступи на користь заборони".
Сорос не соромиться своєї ролі спекулянта. На його думку, лаяти спекулянтів - це "як розстрілювати кур'єра, який передав погані новини".
При цьому не випадково, що пропозиції Сороса з регулювання банків дуже схожі на ті, які президент США Барак Обама хоче зараз "протягнути" через Конгрес, а кейнсіанська державна політика економічного пожвавлення, яка зараз відстоюється Соросом, - кредо американських демократів. Сорос був одним з найбільших спонсорів Обами. Сьогодні він виявляє розчарування у своєму протеже: Обама не націоналізував банки, тому що це суперечило б "американській традиції".
"Замість цього він націоналізував борги банків". На думку Сороса, зараз було б правильно змусити фінустанови відокремити торгівлю за власний рахунок від операцій із вкладами: "Якщо держава дає гарантію, що банки у фінансових кризах не будуть банкрутувати, власна торгівля повинна здійснюватися поза цією сферою. Вони повинні надати її хедж- фондам, які отримують від клієнтів для цього гроші. Якщо вони зникають, це їх проблема ".
Але те, що в цьому випадку він виступає на користь свого власного бізнесу, Сорос заперечує: "Не виключено, що хедж-фонди стануть надто великими, так що не можна буде без наслідків дозволити їм збанкрутувати. Тому вони також повинні регулюватися". Таким чином Сорос закликає до більш жорстких вимог, які утруднять бізнес йому і йому подібним. "Як учасник ринку я заробляю там гроші, - говорить він. - Але як громадянин, який розуміє ринки, я хотів би, щоб вони функціонували краще".
Однак виступати один, коли решта продовжують діяти як раніше, він, мабуть, не хоче і не може. Сорос стверджує, що громадянин для нього важливіший, ніж спекулянт. Але доказів того, що це відповідає дійсності, поки немає.
Дмитро Ярош, Криштіна Кеннен
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
