2914
Українці почали заощаджувати
— Казна та Політика
За словами аналітика компанії Astrum Investment Management Олексія Блінова, сьогодні говорити про дефляцію було б неправильно, інфляція фактично завмерла на нульовій позначці. "Весь цей рік показник інфляції впливає всього на декілька товарних груп. Це молочна продукція, яйця, цукор і овочі.
І якщо в першому кварталі ціни на ці продукти зростали, то в другому - падали. Тобто ми говоримо не про дефляцію, а про зміну цін на товари декількох сезонних груп, які мають високу питому вагу в споживчому кошику і найбільше впливають на індекс споживчих цін. Інфляція вже півроку принципово не міняється, є лише слабкі коливання в межах 0,1%", - пояснює він
Основною причиною такого застою експерти вважають зниження інфляційних чекань. За словами експерта центру "CASE-Україна" Ольги Кравець, це сталося в першу чергу завдяки стабілізації валютного курсу. Як правило, дефляція - вірний супутник економічного спаду. Зниження доходів населення, яке відбувається в цей період, зумовлює зменшення споживчого попиту, і відповідно ціни поступово йдуть вниз. І саме девальвація гривні не дозволила проявитися дефляційним тенденціям торік. Проте в травні, за даними Міжнародного центру перспективних досліджень, інфляційні чекання зросли на 10,5 пункту - до 173,6 (у квітні - до 163,1, мінімум за останні півтора роки). Але ціни залишилися стабільними.
Експерти передбачають, що в останні місяці головну роль в збереженні постійності цін відіграв чинник цілеспрямованої економії. Іншими словами, українці стали більше відкладати на чорний день. Минулий кризовий рік змусив багатьох переглянути свої витрати, тим більше що найбільш неощадлива частина населення за 2009 рік встигла проїсти значну частину своїх запасів. При цьому більшість українців не можуть жити без недоторканного запасу - близько 68% наших співвітчизників вважають заощадження важливими. І якщо в докризовий період середній рівень заощаджень складав всього 9,2% доходів, то за підсумками першого кварталу українці на чорний день в середньому відкладали 11,9%.
Цьому сприяли як і боязнь невідомості, так і бажання заробити. Відсутність кредитування (як і перспективи на його швидке відновлення) змусила українців відкладати гроші. Незважаючи на той факт, що експерти прогнозували досить швидке відновлення споживчого кредитування (як найбільш популярного і короткострокового), на сьогоднішній день лише три банки з 50-ти найбільших заявляють про видачу кредитів на покупку товарів. Але і там річні реальні ставки доходять до 90%, що робить видачу споживчого кредиту швидше винятком, ніж правилом.
Тоді як сам ринок побутової техніки і електроніки після торішнього падіння майже на 33% показує завидне зростання. За даними компанії GFK Ukriane, загальний обсяг ринку побутової техніки і електроніки в першому кварталі 2010 року склав 7,18 млрд. грн., що на 22,2% більше, ніж в першому кварталі 2009 року. І все це українці навчилися купувати без кредитів. Крім того, досить високі ставки по депозитах змусили деяких українців відмовитися від витрат на користь майбутніх доходів - можливість збільшити свої заощадження на 20-25% за рік. У результаті за перше півріччя, за даними НБУ, обсяг депозитів фізосіб збільшився на 13,7% - до 250,5 млрд. грн. Тобто з початку 2010 року українці вважали за краще відкласти як заощадження 23,43 млрд. грн.
Ще один момент. Певний сегмент споживачів усвідомив, що можна прожити на менші кошти, забезпечивши таким чином "подушку безпеки" на майбутнє. Опитування показують, що якщо в 2007-2008 роках реальний прожитковий мінімум українцями оцінювався в межах 1500-1600 грн., то зараз - 1400-1500 грн. (для обласних центрів). І це незважаючи на інфляцію, що сталася за ці два роки, і ослаблення гривні. По суті, оцінний показник мінімуму почав відповідати середнім зарплатам по країні (2058 грн. за підсумками травня, при розрахунку на сім'ю з трьох осіб, де один з членів непрацездатний), тоді як два роки тому суб'єктивна оцінка прожиткового мінімуму здійснювалася з розрахунку доходів вище середнього рівня.
Втім, експерти впевнені, що вже восени Україна побачить значне зростання цін. І збільшена ощадливість українців не стане перешкодою для інфляції. "Це хороший стримуючий фактор. Але в Україні ніколи не було різкого перекосу між доходами і витратами, переважну частину отриманого українці відразу витрачають, на відміну від деяких азіатських країн. Тому різкого зниження інфляції (на п'ять і більше відсотків) від збільшення заощаджень чекати не варто", - упевнений Олексій Блінов. Справді, зараз дві третини своїх доходів наші співвітчизники витрачають на продукти харчування, ще 10% - на товари першої необхідності. Отже, особливо нарощувати частку заощаджень їм нікуди.
Наталія Воронецька
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
