Як захистити легальний бізнес?


Як захистити легальний бізнес?

2010 рік має всі шанси надовго запам’ятатися вітчизняним підприємцям. Чого лише вартий намір влади нарешті затвердити головну податкову біблію для бізнесу. А якщо вдасться, ще й скоротити до мінімуму перелік усіх ліцензій та дозвільної документації. Загалом, приводів для оптимізму в підприємців достатньо. Однак, разом із тим, вони затьмарюються безліччю негативних моментів. Зокрема, як стверджують у Раді підприємців при Кабінеті Міністрів, 50% усіх скарг, що надходять від невеликого бізнесу, стосуються посилення тиску з боку податківців і митників. Тож чого підприємцям серед ініціатив нової влади слід чекати більше - позитиву чи негативу?

Про проблеми малого та середнього бізнесу і законодавчі ініціативи, направлені на поліпшення умов його роботи, розповів голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський.

- Які зміни Держкомпідприємництво пропонує внести до проекту Податкового кодексу, затвердження якого відклали на осінь?

- Хтось має чесно заявити: ніколи жодний Податковий кодекс не буде хорошим для бізнесу, адже головне його завдання - змусити всіх працювати легально за єдиними правилами гри. Багатьом це не подобається.

Узагалі-то, Податковий кодекс потрібно приймати після скорочення кількості дозволів, ліцензій, ліквідації системи поборів у державних органах тощо. Проте в Україні чекати вже далі нікуди: 95% бізнесу не платять податки. При цьому потрібно розуміти, що від впровадження кодексу виграють всі. Держава отримає потужну базу для реалізації багатьох бюджетних проектів. А сплачені бізнесом податки повернуться до нього, але лише у вигляді державних замовлень, виплати зарплат та пенсій його родичам і близьким.

Тепер щодо запропонованих Держкомпідприємництвом нововведень. Концепція змін до Податкового кодексу заснована на гаслі, з яким я прийшов працювати в комітет: "Створимо робочий клас, захистимо легальний бізнес". Тобто пропозиції стосуються поліпшення умов роботи підприємців, які бажають працювати відкрито і прозоро.

У зв’язку з цим пропоную стимулювати бажання бізнесу інвестувати. Ось, наприклад, іноземці сьогодні турбуються через те, що не можуть відкрито отримати прибуток від вкладеного капіталу. Аби отримати чистий прибуток в Україні, вони повинні спочатку сплатити податок на прибуток, а потім ще й податок на дивіденди. Виходить, що державі необхідно віддати близько 50% прибутку. Пропоную в рамках Податкового кодексу скасувати для великих підприємств сплату податку на дивіденди, але залишити податок на прибуток у розмірі 19% (з урахуванням ставки для обласних та районних рад).

Однозначно необхідно знімати всі жорсткі заходи щодо адміністрування податків.

Зараз із проекту кодексу вилучені всі норми про надмірні повноваження податківців (право встановлювати величезні штрафи, пені, збільшувати терміни перевірок, проводити дорегістраційну перевірку підприємця). У Державній податковій адміністрації України (ДПАУ) сьогодні і так удосталь повноважень для нормального збору податків.

Крім того, пропоную боротися з "податковими ямами", за допомогою яких "відмивається" фіктивний ПДВ. "Відмивання" податку на додану вартість має перестати бути видом діяльності.

- Ваша позиція: з Податкового кодексу необхідно прибирати ринковий збір чи ні?

- Місцеві ради просять залишити податок. Для них це хоч якесь джерело реального наповнення бюджетів, з яких фінансуються лікарні, виплачується заробітна плата бюджетникам. Проте, на мою думку, ринковий збір - це фіктивний замінник нормальних податків. Торговці на ринку мають платити прибутковий податок. Підприємці, що здають в оренду місця на ринку, - податок на прибуток, а не займатися розготівковуванням грошей.

Ринкам - нове обличчя

- А якою бачите нову модель ринків?

- Я противник ринків як таких, бо так звана конкуренція, що існує на них, примушує торговців працювати з дуже маленькою націнкою. Це знижує їхні шанси взагалі вижити в такій ситуації. Я не можу зрозуміти, чому так відбувається. За великим рахунком, якщо людина хоче займатися бізнесом, вона має йти і робити щось своїми руками, а більшість йде торгувати. Це нонсенс!

Крім того, ринки в нинішньому вигляді руйнують вітчизняну легку, взуттєву, фарфорову промисловості, цілу низку ремесел. На мій погляд, у далекій перспективі нинішня модель ринку з його масовим продажем контрабандного імпорту повинна зникнути. Але це має бути не революційний, а еволюційний процес.

Ринки повинні перетворитися на те місце, де продаватиметься продукція, створена руками наших людей. Імпорту на них не має бути. Але поки що перед державою стоять інші завдання: легалізувати поле оподаткування і створити рівні умови роботи для всіх. Хоча окремих рішень щодо системи організації ринків слід чекати вже з 2011 року у вигляді різних постанов.

- А як же зараз вирішувати проблему неконтрольованих продажів товарної контрабанди на ринках?

- Україна перетворилася на країну-споживача контрабандних товарів зі Східної Азії. Тому необхідно посилювати роботу на митниці, впроваджувати в торгівлі касові апарати (допоможе бачити походження товару і, відповідно, чи сплачені з нього податки). Крім того, впровадження касових апаратів допоможе власникам магазинів контролювати правильність дій свого працівника, а державі - побачити реальну масу грошей у країні, що дуже важливо для ухвалення правильних рішень щодо проведення емісійної політики. Ми повинні перестати жити в постійній інфляції. Постійно підвищують зарплати і пенсії, а нам не вистачає цих грошей на життя.

"Міні-бізнес" повинен давати до бюджету 10 - 15% надходжень

- Як вважаєте, чи справді закладений у проекті Податкового кодексу механізм спрощеної системи оподаткування допоможе виростити середній клас?

- Запропонований варіант "спрощенки" ще видозмінюється. Зараз над новим обличчям Податкового кодексу працює комісія під керівництвом першого віце-прем’єра Андрія Клюєва і віце-прем’єра з питань Євро-2012 Бориса Колеснікова. Комісія складається з членів ради коаліції, представників Держкомпідприємництва, Мінфіну, ДПАУ. Радує, що позицію Держкомпідприємництва підтримує голова ДПАУ Олександр Папаїка, який розуміє, що малий і середній бізнес, який заробляє в місяць тисячу доларів на життя, не треба обкладати ПДВ і податком на прибуток. Але до Пенсійного фонду і прибутковий податок платити необхідно.

У рамках роботи цієї комісії ініціюємо зміну умов для "спрощенців". Так, пропонуємо збільшити річний обіг для малого підприємця з 500 тисяч до 700 тисяч гривень. А середній бізнес звільнити від податку на прибуток (на п’ять років) і на дивіденди. Але при цьому бізнесмени мають легально платити працівникові зарплату і ПДВ у казну.

- Створюється враження, що таким чином в Україні формується офшорна зона для малого та середнього бізнесу. Це так?

- Нинішня модель "спрощенки" - це й є офшорна зона, але без сплати яких-небудь податків. Ми ж пропонуємо створити офшорну зону для малого та середнього бізнесу з мінімальною сплатою податків, необхідних для нормального розвитку економіки (внесок до Пенсійного фонду, прибутковий податок, ПДВ). Тобто малий і середній бізнес мають перестати використовуватися як інструмент податкової оптимізації великими компаніями, що відбувається зараз. Його роль - підняти економіку. І ми до цього йдемо.

Малий і середній бізнес також отримав сигнали від влади про готовність сприяти його розвитку. Вже підготовлено законопроекти, що скорочують на 93% кількість ліцензій на види робіт, на 35% - дозволів. Зараз комітет спільно з КРУ і СБУ почав перевірку кількості та законності встановлення адміністративних послуг чиновниками на місцях. Плюс парламент ухвалив законопроект, завдяки якому ми починаємо моніторити регуляторну політику в регіонах. У нас є доручення віце-прем’єра з питань регіональної політики Віктора Тихонова про проведення перевірки спочатку в чотирьох регіонах - Київ, Київська, Черкаська і Івано-Франківська області. До кінця 2010 року, гадаю, вдасться провести системну дерегуляцію.

- Ви зазначаєте, що новий механізм "спрощенки" збільшить кількість малих та середніх підприємств. Але в Раді підприємців при Кабінеті Міністрів сумніваються в цьому і кажуть про наявність "розмитих" норм, що дозволяють з легкої руки податківців перекласти на загальну систему оподаткування багато нинішніх "спрощенців".

- Повірте, багаті заплатять, а дрібних підприємців не ущемлять. Хочу ще додати, що в цій робочій групі зараз розглядаються ще одні серйозні пропозиції. Зокрема, ставиться питання про заборону відшкодування ПДВ зернотрейдерам і експортерам лісу, адже яке відношення вони мають до його появи? Якщо й повертати цей податок, то аграріям, але вони звільнені від його сплати.

- Скільки на сьогодні в країні налічується малого і середнього бізнесу? Яка його частка в наповненні бюджету?

- Офіційно зареєстровано три мільйони фізичних осіб підприємців і один мільйон юридичних осіб підприємців. Причому з малих та середніх підприємців (тобто фізичних осіб) фіксований податок платять усього 400 тисяч, а 1 мільйон 100 тисяч сидять на "спрощенці". Але з місяця в місяць цифра платників цих податків змінюється. Сумарно за рік ці три мільйони міні-бізнесменів платять до бюджету лише 2 мільярди 500 мільйонів гривень, що дорівнює 0,5% ВВП. У Польщі цей показник досягає 50% ВВП.

- А наскільки мають збільшитися бюджетні надходження від малих та середніх підприємств після реформування?

- Було б добре, якби малий і середній бізнес давав 10-15% бюджету. Досягти цього реально за два роки. Але необхідно відкрити доступне кредитування.

- Чому, на вашу думку, за десять років існування спрощеної системи оподаткування в нас так мало з’явилося середнього класу?

- Усі ці роки влада займалася популізмом. Плюс - п’ять років країна, влада та бізнес жили окремо.

Досить заробляти по 100% прибутку

- Прокоментуйте ситуацію зі зростанням податкового та митного тиску, про що заявляє бізнес.

- На мій погляд, податківці та митники сьогодні почали виводити з "тіні" оптимізаторів і переводити їх у правове поле. І тепер, коли, наприклад, митниця ставить реальну ціну на товар, підприємець заявляє, що на нього починається тиск і йому доведеться закласти всі додаткові витрати у вартість товару. Можливо, і доведеться закласти? А можливо, просто доведеться "посунутися" в маржі, як це зараз відбувається на заправках? Може, досить заробляти по 100% прибутку?

- Але ж існують факти, коли податківці відмовляються вчасно приймати податкові декларації...

- Я не сперечаюся: є митники і податківці-хабарники. Але якщо бізнес "дістають", будь ласка, пишіть нам заяву, ми передамо її до прокуратури та СБУ. Впевнений, що такі факти присікатимуться. Але ніхто чомусь не хоче писати. Всім зручно користуватися механізмом "дав гроші - й пройшов".

- У контексті вашої тези про скарги, розкажіть про результати оголошеної в бізнес-середовищі акції "Поскаржся на неправомірні дії правоохоронних органів".

- Нуль. Бізнес не звертається.

- Як гадаєте, чому?

- Перший варіант - усіх усе влаштовує.

- А не думаєте, що пояснення набагато простіше: може, всі бояться реакції у відповідь?

- Це другий варіант. Але може бути й третій варіант: недовіра до влади. Невіра в те, що їхній голос буде почутий, а скарга - справедливо розглянута. Ось тому необхідно працювати в цьому напрямі. Але це, швидше, завдання для правоохоронних органів.

- Як уряд планує вирішувати проблему з кредитуванням бізнесу?

- Реальний механізм лише один - знижувати облікову ставку НБУ. Це рішення обговорюється на кожній нараді в уряді. Перші зрушення є. Гадаю, будуть ще.

Крім того, необхідно ухвалити закон про банкротство підприємств та фізичних осіб. Людина, яка взяла валютний кредит, має отримати право жити далі, а не бути вічним боржником у банку. Проте, скориставшись правом банкротства, він повинен розуміти, що надалі більше не зможе займатися бізнесом або брати кредити. Його перспектива - лише найнятий робітник. Цим шляхом пішов увесь світ. Крім того, знаючи про таку норму, банк буде згідливіший із клієнтом: пролонгує кредит, піде на дискаунт кредиту.

Корупційні апетити чиновників стримають відповідальністю

- Можливо, у вас є свій рецепт, як перемогти найбільше зло в бізнесі - корупцію?

- Потрібно впровадити відповідальність чиновника за його дії. Людей, які створюють незаконні підзаконні та регуляторні акти, з якими примушують бізнес бігати по чиновницьких кабінетах і за все скрізь платити, необхідно карати аж до позбавлення права працювати чиновниками. Відповідний законопроект є. Сподіваюся, парламент його затвердить у вересні цього року.

- Підраховували, скільки платних послуг сьогодні у сфері держорганів?

- Ми налічили 2268 видів робіт, на які потрібно отримувати ліцензії. Це жах! Адже насправді їх має бути не більш як 150. Найбільші зловживання зафіксовано у сфері будівництва: уявляєте, навіть для клеєння шпалер необхідно отримати ліцензію!

- Скільки, за вашими підрахунками, грошей від продажу держпослуг проходить повз державну казну?

- Йдеться ще про один бюджет країни.

- Як ви вважаєте, засилля платних послуг - це легалізована корупція чи спосіб виживання держапарату?

- Однозначно корупція. Більше того, на законодавчому рівні навіть створено спеціальні корупційні механізми. Наприклад, у нас потрібні спеціальні бланки податкових доручень, коли у всьому світі це робиться на звичайному папері. Більше того, половина документів, що стверджуються сьогодні нотаріусом, ніде й ніким у світі не затверджується.

- У владі заявили про боротьбу з корупцією. Особисто ви у своєму відомстві багато зловили корупціонерів?

- Ловити корупціонерів має прокуратура. Ми звикли, що корупція - це хабар. А я вважаю, що корупція - це наплювацьке ставлення до державних грошей і їхня розтрата. Ми знайшли в себе кілька таких корупційних схем. Наприклад, скажіть, навіщо для Єдиного електронного реєстру орендувати за 300 тисяч гривень на місяць приміщення на Солом’янці площею півтори тисячі квадратних метрів, якщо в Держкомпідприємництві повно вільних кімнат? Або оплата послуг фірми, яка щомісячно перевіряла опалювальну систему Держкомпідприємництва?

- Де, на вашу думку, слід шукати коріння української корупції?

- У ментальності, відсутності контролю й вседозволеності. На мій погляд, необхідно створювати антикорупційні закони, скорочувати перелік ліцензій, дозволів, платити нормальну зарплату, давати соціальні пакети, аби чиновники не могли розтринькати державні кошти. Це просто смішно, коли пожежник працює за 1200 гривень. Треба перестати сміятися над собою. Середня заробітна плата має бути не менше трьох тисяч гривень, тим паче що в приватному секторі вона є. Інше питання, що багато підприємців не хочуть її легально показувати.

- Як вважаєте, чи варто українському бізнесу боятися агресивної експансії російського капіталу та нової хвилі неконтрольованого рейдерства? Які кроки, на вашу думку, можуть якщо не ліквідовувати, то хоча б зменшити це негативне явище?

- Країна чекає не два-три мільярди доларів інвестицій із Кіпру на рік, а реального інвестора, здатного створювати робочі місця, розвивати галузі. Звідки прийде інвестор, мені як голові Держкомпідприємництва однаково. Рейдерства не варто боятися. Парламент уже ухвалив три антирейдерські закони, і, за нашими спостереженнями, зараз не намічається ніякого рейдерського сплеску. Так, щомісячно Держкомпідприємництво розглядає три-чотири заяви про рейдерство. Але хвилі рейдерства не очікується.

Український капіталізм досі "дикий"

- Чи підтримуєте думку, що великою мірою нинішні проблеми економіки та бізнесу виникли через неправильну реалізацією головних принципів капіталізму?

- У Європі капіталізм набуває людських рис. У нас же капіталізм досі якийсь "дикий". З одного боку, на зорі незалежності наша країна сповідувала принципи первинного накопичення капіталу. З іншого боку, після розпаду Радянського Союзу влада пообіцяла дати пільги не лише учасникам, а й дітям війни. А де брати гроші для цього? Тоді про це ніхто не думав. Тривала гра із закритими очима: з одного боку - влада, з іншого - бізнес і народ, які нічого не розуміли. Плюс країна вчилася голосувати і вибирати лідерів.

Пам’ятаєте цю електоральну демократію за гречку або за 20 гривень? Щоправда, зараз крок за кроком країна йде до нормального розвитку. Але ми маємо пам’ятати: нормального капіталізму з людською подобою не буде без соціальної відповідальності бізнесу. Я вже зауважував про середню зарплату в 3000 гривень. Також до цього держава повинна додати наведення ладу з пільгами, ввести зручний вид бухгалтерського обліку, ухвалити зрозумілі податки, за яких цивілізований шлях до грошей буде короткий.

Наталія Білоусова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua