Яценюк і Гриценко залишилися за бортом — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Яценюк і Гриценко залишилися за бортом

Казна та Політика
1695
Рада не пустила на місцеві вибори нові партії і безпартійних. Постаралися КПУ і Блок Литвина. Рада ухвалила закон про місцеві вибори, які пройдуть 31 жовтня. Вибирати не будуть лише київського мера, Київраду і Тернопільську облраду (там були дострокові вибори, а тому термін їх повноважень не витік). Закон прийнято в досить жорсткій формі. Хоча глава фракції ПР Олександр Єфремов вніс до нього дві істотні "пом'якшувальні" поправки, вони не набрали голосів.
В одній з поправок йшлося про те, щоб у виборах могли брати участь всі місцеві організації партій, включаючи ті, які зареєстровані протягом останнього року. Це була б поступка новим партіям, які з'явилися останнім часом, - перш за все, "Фронту змін" Арсенія Яценюка і "Громадянської позиції" Анатолія Гриценка. На думку прибічників поправки в ПР, нові партії мали скласти конкуренцію БЮТ і "Нашій Україні".
Проте коаліція не підтримала цю ідею. Як пояснив нам перший заступник глави фракції ПР Михайло Чечетов, проти виступили КПУ і Блок Литвина, яким конкуренти не потрібні. Не чинив опір із зрозумілих причин і БЮТ.
"Тут головну роль зіграв Володимир Литвин, - говорить Анатолій Гриценко. - Він поставив питання руба - або правка знімається, або його фракція не голосує. Ми ж тут вплинути не можемо. Тому зробимо упор на тій сотні областей, міст і районів, де у нас є старі організації. А в інших подумаємо над координацією дій з іншими партіями". Про які партії йде мова, Гриценко поки сказати не може, але спільні списки з "Батьківщиною" Тимошенко відкидає. Так само, судячи з усього, вчинить і Яценюк, в якого "потрібні" місцеві організації не перевищують 20% всієї чисельності. Вчора Яценюк заявив, що його партію фактично позбавили можливості брати участь у виборах, і погрозив звернутися до Конституційного суду. В Тігіпка ситуація краща: у 65% регіонів і районів у нього організації зареєстровані. Втім, вихід для новачків є - купити і перейменувати під себе якусь стару партію, яка зареєстрована по всій країні. Декілька таких вже виставлено на продаж за ціною близько $1 млн.
Ще одна поправка Єфремова стосувалася партійності кандидатів у мери і депутати по одномандатних округах - головний регіонал Ради хотів дати можливість висуватися і безпартійним. Проте прагнення комуністів і литвинівців мати якомога менше конкурентів і тут зіграло свою роль - поправку провалили.
Закон про референдум парламент переніс на осінь: комуністи і Блок Литвина проголосували разом з опозицією за скасування можливості міняти Конституцію без парламенту, після чого цей проект регіоналам став нецікавий (нагадаємо, що точаться наполегливі розмови про намір Банкової провести зміни в Основний закон, які підсилюють повноваження президента). Тепер в ПР є півтора місяці на те, щоб переконати союзників по коаліції. Заступник глави фракції ПР Михайло Чечетов дивиться на перспективу оптимістично: "Сьогодні вони проголосували так, восени проголосують інакше. Ми домовимося". Тим часом локальної перемоги противники посилення влади президента добилися: референдум 31 жовтня (одночасно з місцевими виборами) щодо змін до Конституції вже неможливий.
За матеріалами:
Сьогодні
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас