775
Хто пройшов крізь горнило
Масштаб кризи 2008-2009 років потряс не лише простих обивателів, які не розуміли небезпек валютних боргів, але й акул фінансового бізнесу, які знають про всі ризики. Якщо ще влітку 2008-го Національний банк зміцнював гривню, а банкіри твердили, що на нашому маленькому ринку іпотечна криза (яка вже сталася в США) неможлива, то вже до кінця року національна валюта знецінилася на 60%, і стало ясно, що у нас можливе все.
В 2009 році банківська система України продовжувала балансувати на краю прірви: її депозитна база зменшилася на 8,3%, кредитний портфель - на 2,1%. За неофіційними оцінками, до половини кредитів стали проблемними. Неабияк штормило весь світовий фінансовий сектор, тому наявність в банку західних акціонерів вже сама по собі не працювала як стабілізуючий фактор. У таких умовах на перший план вийшов фактор людський - керівники банків і інших фінінститутів отримали можливість проявити себе в складних обставинах.
Посипалися як карткові будиночки
В кінці 2008 - на початку 2009 року фінансисти посипáли голови попелом, визнаючи, що в жирні докризові роки геть втратили пильність. На початку кризи топ-менеджери банків, за їх визнанням, не знали куди йти і що робити. Одні бігли по рефінансування до регулятора або по капітал до власника, інші з екранів телевізорів намагалися закликати вкладників до спокою, а уряд до дій. Треті тихо виводили активи зі своїх фінінститутів. У цей період найбільшої нестабільності (осінь 2008 - весна 2009) іноземні фінансові групи не лише допомагали українським дочкам грошима, але і зміцнювали їх кадровий склад. Наприклад, торік кадрові перестановки сталися в правліннях Укрсоцбанку, Укрсиббанку, Сведбанку, Ерсте Банку.
Страхова галузь постраждала у тому числі й через банківську кризу. Страховики сильно залежали від автокредитування і були не готові до його зупинки. Тому, коли продажі нових страховок впали, вони стали масово затримувати виплати власникам полісів КАСКО і автоцивілки.
Спрацювало проти страховиків і те, що багато компаній стали економити на соцпакетах і відмовлятися від медичного страхування своїх співробітників. У цьому секторі власники теж "міняли коней на переправі" - торік голови правлінь змінилися в декількох страхових компаніях. Валові премії в сегменті ризикового страхування в 2009-му скоротилися на 14,4%, в сегменті страхування життя - на 24,5%.
В другій половині 2009-го ситуація змінилася: на зміну гарячковим спробам залатати діри прийшли продумані стратегії скорочення витрат і реструктуризації проблемних кредитів. Тоді вже стало ясно, хто пан, а хто пропав. Найгучніші випадки введення тимчасових адміністрацій в крупні банки сталися якраз в першій половині минулого року. У всіх на слуху були крах Укрпромбанку, Родовід Банку, банку "Надра". Історія останнього фінінституту виявилася найбільш резонансною: його колишнього голову правління Ігоря Гиленка прокуратура звинуватила в незаконному привласненні кредитних коштів і оголосила в розшук. Примітно, що паршивою вівцею стада був проголошений один з найвідоміших банкірів, володар численних титулів типу "фінансист року" і "кращий топ-менеджер року". Те, що банківський бізнес - справа не лише прибуткова і престижна, але й небезпечна, підтвердив і інтерес правоохоронних органів до справ колишніх керівників Родовід Банку.
Незавидна доля
Керівникам крупних роздрібних банків в кризу доводилося лавірувати між краплинами. З одного боку були панічно налаштовані вкладники, деколи з гаслами на кшталт "банкіри, паразити, поверніть депозити!", з іншого - позичальники, що з різних причин перестали платити по кредитах. Хоча на публіці банкіри більше згадують про вилучення вкладів звичайними роздрібними вкладниками, насправді значно більше клопоту їм доставили крупні клієнти, які забирали свої вклади і в період дії мораторію на дострокове розірвання депозитних договорів. Ці ж крупні бізнесмени часом виявлялися і несумлінними позичальниками.
"Ми йдемо на поступки клієнтам, подовжуємо їм кредити. Але не в тих випадках, коли людина купила собі новий літак, а нам не платить", - так відповів топ-менеджер одного крупного банку на питання "Експерта", чому підприємства часто оскаржують в судах правомочність видачі їм валютних кредитів. Але якщо банкірам довелося вибивати з бізнесменів борги, то деяких інвестиційників спіткала ще більш незавидна доля - їм довелося ховатися від гніву сильних світу сього, в яких вони до кризи залучили гроші в довірче управління.
Керівники фінустанов також змушені були на якийсь час забути про публічні аспекти своєї діяльності і зайнятися рутинною роботою. Наприклад, вникнути в те, скільки готівки в банкоматах банку і у яких постачальників він замовляє папір, як розповів один з переможців нашого рейтингу. Втім, багато банкірів, страховики і керівники інвесткомпаній понині продовжують мелькати на всіх фінансових тусовках, активно роздавати інтерв'ю і спілкуватися з журналістами, спантеличуючи тих питанням, коли вони встигають працювати. До речі, дослідники давно виявили, що у фірм із зірковими топ-менеджерами гірші результати і з точки зору котирувань акцій, і з точки зору прибутковості. Кращі показники в тих, хто витрачає більшу частину часу на справи компанії.
Багато банківських топів в кризу з жахом для себе виявили, що їхні підлеглі безбожно крадуть. "Ледве ми оговталися після черг у відділеннях і паніки вкладників, як грянув скандал із завідувачкою відділенням, яка втекла з великою сумою грошей", - розповів "Експерту" голова правління одного з найбільших банків.
Зірки vs робочі конячки
І хоча зараз ще рано говорити про завершення кризи у фінансовому секторі, але віддати належне керівникам, які утримали свої компанії на плаву, вже можна. Далеко не всі переможці нашого рейтингу - публічні особи і улюбленці преси. Але за цих людей говорять цифри: вони і в смутні часи утримували частку ринку своїх компаній і забезпечували акціонерам завидні доходи. Зрозуміло, цифри пояснюють не все: в окремих випадках успіх фінустанови зобов'язаний потужним власникам або навіть прихованому від громадськості збігу обставин. Але все-таки фінрезультати - це, мабуть, найоб'єктивніший критерій оцінки діяльності керівників.
Переможцями нашого рейтингу були визнані не лише українські управлінці, але й іноземні топ-менеджери, котрі приїхали працювати в нашу країну. Причому останніх найбільше серед лідерів таких номінацій, як "результативність" і "ефективність". В скептиків це може викликати усмішку, мовляв, кому, як не іноземцям, чиї тили прикривають найбільші світові фінансові групи, в кризу нарощувати портфелі депозитів і збільшувати збори страхових премій. А з прибутковістю взагалі все ясно: немає в банку або страхової компанії роздрібного бізнесу, значить, немає і проблем. Але проти такого скептицизму є декілька аргументів. Наприклад, банк UniCredit найбільше наростив депозитний портфель не лише завдяки підтримці материнської групи, але і всупереч тому, що платив вкладникам порівняно низькі відсотки. Красномовний і той факт, що декілька кращих банкірів нашого рейтингу пройшли через школу колишнього Райффайзенбанку Україна, першого в Україні роздрібного банку з іноземним капіталом. Значить, швидше за все, західні стандарти ведення банківського бізнесу - не порожній звук. Відрізняє іноземних фінансистів (і, можливо, сприяє їх ефективності як топ-менеджерів) і відсутність бажання завжди і у всьому пускати пил в очі.
Показова дрібниця: ви навряд чи зустрінете в економкласі літака голову правління дрібного українського банку, але запросто перетнетеся там з топ-менеджером - іноземцем. Ідеалізувати західноєвропейський стиль управління, звичайно, не можна (у них свої кризи і скандали, пов'язані з бонусами і зловживаннями рядових трейдерів), але бути простішими українським банкірам, мабуть, варто було б повчитися у своїх західних колег.
Активні чищення в лавах банківських і страхових топ-менеджерів показали не лише те, що іноземні власники всюди хочуть розставити своїх людей, але й те, що в кризу вимоги до управлінців підвищилися. Переможці нашого рейтингу - це ті, хто відповідає цим вимогам.
Наталія Задерей
За матеріалами: expert.ua
Поділитися новиною
