1107
Банк перехідного періоду
— Казна та Політика
Нацбанк пропонує уряду виділити на створення "перехідного" банку (bridge bank) 10 млрд. грн. Мета такого банку - акумуляція "живих" активів і пасивів банків, які ліквідуються, і передача їх іншим фінструктурам.
Ідея створення bridge bank обговорюється вже більше півроку.
За створення такої структури, наприклад, виступає Світовий банк. Паралельно НБУ пропонує створити санаційний банк: на його баланс передаються погані активи фінструктур, і таким чином очищаються банківські баланси.
За словами заступника глави НБУ Василя Пасічника, bridge bank може бути створений на якийсь час. Спочатку такий банк акумулює живі активи і пасиви на своєму балансі, а потім передає їх зацікавленим фінструктурам. В ідеалі після роздачі хороших активів і пасивів bridge bank ліквідовується.
Теоретично такий банк вигідний для держави тим, що, на відміну від санаційного банку, проблему поганих фінструктур вирішує не держава, а інші банки. В цьому випадку не потрібно витрачати державні кошти на викуп активів: у bridge bank просто передаються хороші активи і пасиви. Проте проблемні банки потрібно ліквідовувати. І в цьому випадку гроші вкладникам та іншим кредиторам доведеться погашати Фонду гарантування вкладів - що знову-таки стане навантаженням на держбюджет.
Але тоді незрозуміло, навіщо НБУ пропонує влити в bridge bank аж 10 млрд. грн., якщо ця фінструктура просто отримає хороші і погані активи. Швидше Фонду гарантування вкладів знадобляться ці гроші.
"Логіка створення санаційного банку ще більш-менш зрозуміла. А ось навіщо потрібен bridge bank - абсолютно не зрозуміло", - говорить аналітик ДІК "БГ Капітал" Віталій Ваврищук. Річ у тому, що прецедент прямої передачі активів проблемного банку в живу фінструктуру вже є. Недавно "Дельта банк" отримав частину кредитного портфеля Укрпромбанку.
Правда, керівництву "Дельта банку" довелося добре попрацювати: був влаштований конкурс банків для передачі активів. І при цьому, окрім живого кредитного портфеля (близько 2 млрд. грн. припадає на роздрібний сегмент кредитування), "Дельта банк" отримав проблемні кредити, закладені в НБУ під рефінансування (ті самі позики, які видавалися структурам, афільованим з компанією "Альфа-нафта" і під яких закладена мережа заправок ANP). "Напевно, навіть при існуванні bridge bank будь-яка передача активів в інший банк відбуватиметься з дозволу НБУ. Тобто реально саме він прийматиме остаточне рішення. Виходить, посередник в цьому процесі не потрібний", - говорить Віталій Ваврищук.
Ще одне питання - де НБУ візьме гроші на bridge bank. Укргазбанк претендує на 5 млрд. грн. (про це нещодавно заявляв його голова правління Анатолій Брезвін), банк "Надра" і "Родовід банк" - ще на 8,5-9 млрд. грн. Укрексімбанк цього року збільшив власний капітал на 6,39 млрд. грн. (при тому що торік, за оцінками The Banker, в регіоні Центральної і Східної Європи Укрексімбанк став найдинамічнішим банком з приросту капіталу). Разом на докапіталізацію держбанків вже витрачено або може бути витрачено найближчим часом 20 млрд. грн. У держбюджеті на рекапіталізацию банків передбачено 30 млрд. грн. Тому, якщо створити ще і bridge bank на суму 10 млрд. грн., на допомогу іншим проблемним банкам вже нічого не залишиться.
"Набагато важливіше створити адекватну законодавчу базу та інфраструктуру, яка дозволила б ринку проблемних боргів стати прозорішим і ефективнішим", - вважає старший радник міжнародної фінансової корпорації з інвестицій у фінансовому секторі Георгій Звонков. Реально це означає, що банківському сектору зовсім не потрібні додаткові держбанки-посередники або санаційні банки: куди важливіше прописати нормальну нормативну базу для менеджменту проблемних активів.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
