Чого домагаємося, добродії чиновники?

04.07.2010, 12:00 — Казна та Політика

1198

Як повідомив 1 липня голова правління Укргазбанку Анатолій Брезвін, установа подала запит до Мінфіну на додаткову капіталізацію в розмірі 5 млрд. грн. (аналогічну суму на внески у його статутний капітал держава вже витратила). При цьому конкретних цілей витрачання бюджетних коштів оприлюднено не було.

Примітно, що у разі нового вливання "статутник" банку сягне 10,7 млрд. грн., лише трохи не перекривши суми його зобов’язань (станом на 1 квітня ц.р. - 12,4 млрд. грн.).

Тижнем раніше, 23 червня, заступник міністра фінансів Андрій Кравець заявив, що Мінфін вважає доцільною додаткову капіталізацію Укргазбанку та "Родовід Банку", "щоб вони продовжували своє життя".

Третій із націоналізованих банків - "Київ" - можуть приєднати або до Укргазбанку, або до "Родовід Банку". Саме таку можливість, як повідомив 30 червня віце-прем’єр Сергій Тігіпко, нині вивчає Кабмін. При цьому уряд, за словами віце-прем’єра, не погодився з пропозицією Нацбанку на об’єднання трьох уже націоналізованих установ і ще одного претендента на рекапіталізацію - банку "Надра".

Як повідомило 30 червня агентство "Інтерфакс-Україна" із посиланням на джерело в НБУ, доля "Надр" вирішуватиметься після відновлення кредитного співробітництва України з Міжнародним валютним фондом. При цьому відповідне рішення "буде прийняте в ув’язці з рішенням МВФ". Про "нюанси" нині аналізованого варіанта розв’язання ситуації з "Надрами", що передбачає виділення державою 5 млрд. грн. у рівній частці із співвласником "РосУкрЕнерго" Дмитром Фірташем, "ДТ" уже докладно писало.

Тим часом цілі, які держава переслідує, витрачаючи величезні кошти дефіцитного бюджету на вливання в капітали проблемних банків, так само потребують конкретизації. Пункт про необхідність розробки до кінця нинішнього року державної стратегії стосовно рекапіталізованих установ містився в одній з чорнових версій проекту п’ятирічної президентської програми економічних реформ. В опублікованому її варіанті його немає. Натомість - майже в останній момент - з’явився пункт "Завершення рекапіталізації за рахунок державних коштів, реорганізації чи закриття банків, які втратили платоспроможність під час кризи".

Також лише на завершальному етапі розробки програми серед завдань другого етапу (тобто до кінця 2012 року) з’явилася "приватизація банків, у яких держава стала основним власником у результаті рекапіталізації". З огляду на все, це не порожня декларація - не виключено, що приватизація може відбутися і значно раніше.

Так, минулого тижня Фонд держмайна, пише "Деловая столица", уже передав на затвердження уряду порядок продажу пакетів акцій фінустанов, які належать державі. Як повідомив голова адміністрації президента Сергій Льовочкін, "нині Кабмін у стадії підписання контракту з однією великою аудиторською компанією", яка має визначити реальний стан справ у націоналізованих фінустановах.

При цьому перспектива приватизації не стосується Ощадбанку чи Укрексімбанку. Обидва держбанки-"старожили" нині достатньо капіталізовані. Про це свідчить хоча б той факт, що обидва вони ввійшли в число 500 найбільших банківських установ, відповідно до опублікованого журналом The Banker 40-го щорічного рейтингу Top-1000 World Banks. Так, капітал першого рівня Ощадбанку був оцінений у 1,832 млрд. дол. (за даними НБУ на 01.01.2010 р., його статутний капітал становив 13,892 млрд. грн.), що дало змогу фінустанові посісти 335-те місце в загальносвітовому рейтингу і 11-те - серед банків Центральної та Східної Європи (ЦСЄ).

Укрексімбанк в загальносвітовому рейтингу зайняв 455-ту позицію і 18-ту - у регіоні ЦСЄ. При цьому його було визнано найдинамічнішим банком у регіоні ЦСЄ за приростом капіталу за підсумками минулого року. За підрахунками The Banker, капітал установи за 2009 рік зріс на 187,03% і становив 1,211 млрд. дол. (за даними НБУ на 01.01.2010 р. - 10,004 млрд. грн., на 01.04.2010 р. - 16,394 млрд. грн.).

Як бачимо, нинішні можливості Ощадбанку та Укрексімбанку більш ніж достатні для реалізації тих завдань, які держава може переслідувати в комерційному банківському секторі. І як неодноразово зазначали експерти, уряду немає сенсу розраховувати на врятованих у процесі рекапіталізації "калік". І вже тим паче є сумнівною необхідність витрачати на їхній розвиток дефіцитні бюджетні мільярди. Стати ефективними ці установи мають шанс тільки в руках приватного капіталу. А спроби перекрити втрати новими подвоєними ставками - доля невдах в азартних іграх.