688
Реформа МВФ врятує, тих хто потрапив у боргову пастку
— Казна та Політика
На тлі того, що глобальна економіка потрапило в гігантську боргову пастку, багато експертів замислюються про корінне реформування світової фінансової системи, пише Dow Jones Newswires.
З огляду на поточний розвиток подій, деякі вважають, що Міжнародний валютний фонд міг би перетворитися в те, що фактично виконувало б функції Центробанку. У нього б була своя валюта на роздачу кредитів розвиненим і країнам, що розвиваються. У середньочасній перспективі це нездійсненно через політичні фактори, але із часом, у міру того, як міняється розташування сил у світі, існуючі перешкоди будуть подолані.
Європа, США і Японія зіштовхнулися із практично нездійсненним завданням скоротити надмірне боргове навантаження і заспокоїти роздратованих інвесторів на ринку облігацій. Для цього вони повинні скоротити державні витрати, жертвуючи навіть відновленням світової економіки, і, можливо, ще глибше зануритися в борги. Зайнявши кошти щоб допомогти загрузлим у боргах компаніям і споживачам, уряди цих країн підійшли до краю безодні, і ніхто їх не зможе виручити. Навіть МВФ у його існуючому вигляді.
Поки розвиненим країнам не потрібна допомога з боку. Незважаючи на величезний обсяг протермінованої заборгованості, уряду США, Японії, Німеччині та Великобританії продовжують залучати позиковий капітал під низький відсоток.
Однак чиновники неспроста відчувають страх, дивлячись на довгочасні держоблігації. Настане час, і інвестори вимагатимуть від багатих боржників премію за ризик і підвищать вартість обслуговування боргу. Це ще більше обтяжить тягар, що наліг на світову економіку.
Якщо МВФ трохи реформувати, то він міг би стати корисним у цій ситуації.
Співвідношення розміру боргу до ВВП у країнах-членах МВФ варіює від 27% у Японії до 20% у Китаєві та Австралії і показує різницю в балансах різних країн, які є індикаторами різного фінансового здоров'я, і МВФ міг би стати потужним джерелом фінансування.
Все що потрібно - це узаконити відносини, які вже існують, і підтримують світову фінансову систему. Тут є через перетікання капітал із країн з великим профіцитом бюджету, таких, як Китай, у країни з великим дефіцитом бюджету, наприклад, США.
Перш, ніж це стане можливо, необхідно подолати безліч бар'єрів.
Капітал МВФ у поточній його формі заснований на членських внесках, які називаються квотами, і він занадто малий, щоб допомогти великим країнам великої сімки. Збільшення квот повинне бути величезним, щоб це принесло користь. Цей крок контрпродуктивний для великих країн, які намагаються упорядкувати власні бюджети.
Старший співробітник Брукінгського інституту Домініко Ломьарді бачить вирішення в наділенні МВФ правом випускати спеціальну валюту, курс якої буде встановлюватися на основі валютного кошика. Це інструмент, який би країни-члени використали для пред'явлення фінансових претензій друг до друга.
Прихильники твердої монетарної політики здригнуться при думці про те, що ще один інститут отримає право друкувати гроші, але МВФ це необхідно, якщо він буде відігравати роль останнього притулку дійсно глобального масштабу для позичальників.
Щоб ніхто не боявся зростання інфляції, новий МВФ повинен отримати право суворого контролю за фінансами держав, які отримали від нього кредит, і право вимагати від них корекції бюджету, а країни із профіцитом бюджету, будуть жорстко наполягати на введенні такої дисципліни. Дуже схожа система існує й зараз, коли країни, які опинилися в кризовій ситуації, звертаються до фонду за допомогою.
Будь-яка подібна реформа зараз приречена. Уряду великих країн, які займають домінуюче положення у МВФ, не допустять такого удару у суверенітет. Крім того, введення реальної валюти вимагає 85% голосів у Раді керуючих МВФ. США, на які доводиться 17% місць у Раді, звичайно, накладуть вето, на реформу, що загрожує долару, як резервній валюті.
Але можливість розвинених країн заблокувати цю реформу скоротиться, коли розташування сил у світовій економіці поміняються, і вплив перейде до рук держав, що розвиваються. З огляду на, що середнє співвідношення боргу до ВВП у розвинених країнах становить 98%, вони сильно відстануть в економічному розвитку від держав, що розвиваються, де цей показник стоїть на рівні лише 38%.
За матеріалами: K2Kapital
Поділитися новиною
