1129
Загуглитись усім
Інтернет став невід'ємною частиною нашого життя, допомагаючи в пошуку інформації і в спілкуванні. Проте, користуючись новітнім благом цивілізації, чи часто ми замислюємося, чим ризикуємо, і які небезпеки можуть загрожувати кожному з нас окремо, та й світовій спільноті в цілому в майбутньому?
Зростання популярності
Популярність інтернету зростає в геометричній прогресії. За даними Internet World Stats, якщо на початку 2001 р. в світі інтернетом користувалися близько 361 млн. осіб, то до кінця минулого року кількість користувачів всесвітньої мережі перевалила за 1,75 млрд. осіб., що становить більше 25% усього населення земної кулі .
З одного боку - не такі вже й вражаючі цифри, але якщо відкинути більшість країн Африки і Латинської Америки, де проникнення інтернету коливається в межах 6-15%, то дані по Європі і Північній Америці будуть більш вражаючими. Так, більше 75% американців і понад 65% жителів ЄС регулярно виходять в мережу.
Що вони там роблять? Відповідь очевидна - шукають: всіляку інформацію і розваги, грають в ігри і знайомляться, спілкуються і товаришують у соціальних мережах, ну і, звичайно ж, ведуть бізнес і заробляють гроші. У цьому процесі незмінним і незамінним помічником кожного користувача є, безумовно, пошукач.
З кожним роком навантаження на пошукові системи зростає. Якщо в грудні 2008 р. глобальна кількість пошукових запитів становила близько 89,7 млрд., то в грудні 2009 р. перевищила 131,35 млрд. (дані comScore, користувачі 15 років і старше). Найбільш популярним пошукачем у світі є Google. Пальму першості компанія отримала в червні 2000 р., проіндексувавши мільярд сторінок. Зараз Google обробляє близько 66,8% всіх світових пошукових запитів, значно випереджаючи усіх конкурентів. З ним намагаються конкурувати більше 300 пошукових систем у світі, але виходить це лише у небагатьох, та й не на всіх ринках.
За даними comScore, частка Yahoo! в грудні 2009 р. склала 7,2%, Baidu.com (найбільший китайський пошукач) - 6,5%, Microsoft - 3,1%. У топ-10 пошукових ресурсів за кількістю запитів за грудень 2009 р. також увійшли eBay, NHN, російський "Яндекс", Facebook.com, Ask Network і Alibaba.com. "Світовий ринок пошуку продовжує зростати винятковими темпами (46% за попередній рік), при цьому це зростання забезпечують як високорозвинені, так і ринки, що розвиваються. Пошук, очевидно, стає для користувачів інтернету усе більш звичним видом діяльності, і він допомагає навігації не тільки прямо - від пошуковика до сайту, але також і навігації між сайтами та мережами ", - коментує виконавчий віце-президент comScore Джек Фленеген.
Кровний інтерес пошукачів
Із зростанням популярності пошукачів і практично монопольним світовим пануванням Google на цьому ринку все більш-менш зрозуміло. На питання, навіщо пошукові компанії вкладають мільярди доларів у розвиток нових сервісів, які в більшості своїй надаються користувачам абсолютно безкоштовно, всі як один відповідають: щоб заробити десятки мільярдів. Логіка бізнесу зрозуміла й очевидна, а прибутки пошукових систем підтверджують відповіді їх топ-менеджерів і фінансові звіти.
Навіть не зважаючи на кризу, прибуток корпорації Google за 2009 р. склав $ 23,7 млрд. (зростання на 9,2% в порівнянні з 2008 р.), а чистий прибуток збільшився на 54% - до $ 6,5 млрд. Значно зросли і доходи Yahoo!: чистий прибуток компанії за результатами минулого року збільшився на 42,5% і склав $ 605,2 млн. Та ж тенденція характерна і для китайської Baidu Inc. (Чистий прибуток пошукача в четвертому кварталі 2009 р. виріс на 40% у порівнянні з 2008 р.), і для американської Microsoft (прибуток у другому кварталі 2009 р. виріс на 60%, щоправда, в основному не через пошукач, а за рахунок хороших продажів Windows 7), і для російського "Яндекса" - в минулому році доходи компанії зросли в порівнянні з 2008 р. приблизно на 14% і склали 8,7 млрд. руб.
Заробляють пошуковики, переважно, на контекстній рекламі, популярність якої б'є всі рекорди. "Бізнес-модель контекстної реклами в котрий раз підтвердила свою вигідність і стійкість. У період фінансової кризи багато рекламодавців зробили основну ставку саме на цей рекламний продукт", - зазначає комерційний директор "Яндекса" Олексій Третьяков. За його словами, велику частину доходу (приблизно 86%) компанії забезпечила саме контекстна реклама.
Трохи фантазії
"Хто володіє інформацією, той володіє світом", - сказав в одній зі своїх промов Уінстон Черчілль, після чого фраза стала крилатою. А й справді, з точки зору доступу до інформації про користувачів Google є глобальною світовою магнатом. Компанія аналізує не тільки запити користувачів, але і веде їх детальний облік, складає соціально-демографічні портрети і з успіхом вже зараз продає цю інформацію рекламодавцям. Останні, у свою чергу, виливають на користувачів потік персоналізованої і таргетованої реклами за принципом "якщо ти шукав інформацію про автомобілі - подивися рекламу нашого нового седана, або зайди на наш сайт, де ти можеш купити абсолютно всі комплектуючі і всілякі автомобільні аксесуари".
Але мова зараз не тільки про рекламу, її, зрештою, можна принципово ігнорувати. Мова про величезний масив особистої інформації, який вже зараз доступний пошуковим системам. Не є винятком і персональні коди, і паролі користувачів інтернету. Адже фактично в будь-якій комерційній або військової організації знайдеться людина, яка користується безкоштовної поштою gmail, причому пароль на пошті від Google і пароль на робочому комп'ютері або захищеному внутрішньому сервері - один і той самий. Якщо ні, то користувач просто помилково може набрати робочий пароль при вході на домашню пошту. Або просто поставити галочку в клітинці "завжди довіряти додаткам Google". У результаті не тільки вся особиста інформація, але і комерційна, військова і т. ін. стає в принципі доступною для аналітиків пошукача.
Ще однією віртуальної небезпекою є коректність видачі результатів пошуку. Людина, як правило, навряд чи переглядає далі 2-ї сторінки результатів пошуку. У більшості ж випадків - взагалі обмежується лише першою. Що в такому разі заважає пошуковику ставити зручну та вигідну для когось інформацію в топ пошукових результатів? Технічно - нічого. Практично - етичні міркування і необхідність підтримки довіри до сервісу з боку споживача. А якщо у споживача не буде іншої альтернативи, якщо Google буде обслуговувати не 66%, а 90-95% світових пошукових запитів?
Тоді - фактично нічого. Звичайно, керівники пошукового гіганта відкидають подібні можливості і іронічно посміхаються, чуючи "безглузді" питання, запевняючи, що головне для них - задовольнити споживачів і розвивати прибутковий бізнес далі. Це так і є. Поки існує конкуренція: поки "Яндекс" в Росії, а Baidu в Китаї, займають лідируючі позиції на місцевих ринках пошуку, поки MSN не поступається за популярністю Google в Британії, Італії, Голландії, Франції та інших європейських країнах.
Українська реальність
З усією відповідальністю можна стверджувати, що залежність від Google, та й взагалі від будь-якого пошукача Україні в найближчому майбутньому взагалі не загрожує. Основна причина - недостатнє проникнення інтернету в країні. Кількісні оцінки української аудиторії інтернету істотно відрізняються і коливаються в межах 7-15 млн. користувачів. Так, наприклад, за оцінкою Gemius, в листопаді 2009 інтернет-аудиторія України склала 7,6 млн. осіб. За даними GfK Ukraine, користувачів в українському інтернеті зараз 8,25 млн, InMind стверджує, що інтернет-аудиторія у нашій країні досягла за результатами грудня 2009 10,4 млн. осіб (22,6% населення України).
За словами виконавчого директора Української асоціації інтернет-реклами (УАІР) Андрія Заблоцького, після того, як рівень проникнення інтернету досягне 35-40%, можливе вибухове зростання аудиторії до 50% в гранично короткі терміни. Поки ж користуватися пошуковиками можна без особливих побоювань, головне - частіше змінювати паролі.
Артем Вакалюк
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
Також за темою
Microsoft тестує оновлення Windows 11, яке зменшить використання оперативної пам’яті
Соціолог назвав відсоток українців, готових їхати додому після війни
Як побудувати довгострокову систему накопичень — порада експертки
«Зроблено в Україні»: Мінекономіки перерахувало 86,3 млн грн компенсації вартості української агротехніки
Як 10% можуть сформувати капітал
Арешт квартири: що це означає для власника
