Київ взяли без бою — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Київ взяли без бою

Казна та Політика
4400
В столиці відбувається масштабна чистка кадрів. Після призначення Олександра Попова першим заступником глави КМДА, а де-факто - головним куратором Києва від Банкової, питання повної зміни керівництва містом стало лише справою часу. Минулого тижня у відставку були відправлені відразу п'ять заступників столичного мера, у тому числі і найбільш відданий Леоніду Черновецькому Денис Басс. Їх крісла оперативно зайняли вірні керівництву ПР люди. Леонід Черновецький прийняв всі перестановки абсолютно покірно, спішно віддалившись поправити здоров'я, яке вкотре похитнулося.
Комсомольський слід
Те, що Банкова має намір обмежити київського градоначальника в повноваженнях, було зрузуміло давно. Але призначення екс-міністра ЖКГ Олександра Попова правою рукою столичного мера стало повною несподіванкою. Хоча таке рішення глави держави цілком виправдане: Попов особисто відданий Віктору Януковичу і близький до глави АП Сергія Льовочкіна. Саме цей чинник дозволив йому двічі займати посаду міністра ЖКГ. При цьому за Олександром Поповим не тягнеться шлейф політичних або корупційних скандалів. Що позбавляє його зайвих нападок опонентів влади в столиці.
Місцеві депутати від БЮТ і блоку Кличка були досить стримані в коментарях щодо кадрових ротацій в мерії і навіть визнали ініціативи новопризначеного першого заступника голови КМДА з поліпшення управління столицею досить цікавими. Зокрема, Попов запропонував запровадити в столиці програму "Лікарняна каса", що дозволяє соціально незахищеним верствам населення отримувати безкоштовне лікування і медикаменти в разі хвороби, організувати "єдине вікно" не лише для видачі дозвільних документів для підприємців, але і довідок для городян, а також підвищити комунальні тарифи.
До останнього часу основним конкурентом Олександра Попова в столичних розкладах виступав ще один досвідчений знавець сфери комунального господарства, у минулому мер Донецька, а нині депутат Володимир Рибак. Але, з чуток, він, нібито, сам відмовився від пропозиції попрацювати в КМДА. Раніше Рибак заявляв "ДС", що справи в столиці настільки заплутані, що він не береться влізати в них. За цією банальною відмовкою крилися кар'єрні амбіції. Таємно Володимир Рибак сподівався, що після відходу Попова йому відійде крісло міністра ЖКГ. Але це міністерство перебуває у сфері інтересів глави АП Сергія Льовочкіна, який відстояв його для першого заступника Олександра Попова Юрія Хиврича.
За іншою версією, Володимир Рибак серйозно мірявся ще раз спробувати себе в ролі донецького мера, і не виключено, що на майбутніх виборах до місцевих органів влади пробуватиме щастя в цьому напряку. Пліткарі стверджують, що Рибак також не проти зайняти посаду віце-прем'єра з регіональної політики замість Віктора Тихонова. Не так давно Президент розкритикував його за неякісну роботу, що можна розцінювати як перший тривожний дзвінок для неугодного групі Рината Ахметова члена уряду.
На місце куратора столиці від Банкової претендував і Анатолій Голубченко, який працював до призначення Попова першим заступником Леоніда Черновецького. Деякі поспішили розцінити розжалування Голубченка в звичайні заступники як підготовку до відставки.
Хоча джерела в АП запевняють: чиновник, відповідальний за комунальний, житловий і енергетичний напрями в КМДА, поки може спати спокійно. Кадрові чищення найближчим часом його не торкнуться. А при нинішньому розкладі сил в столиці, і враховуючи серйозні плани Банкової стосовно управління Києвом, уміння утриматися на посаді заступника вже можна вважати кар'єрним успіхом. Тим паче, що за фактом Анатолій Голубченко, враховуючи усунення Леоніда Черновецького від справ, все ще залишається правою рукою намісника Банкової в Києві. Хоча, чиновникові, ймовірно, все-таки доведеться поділитися своїми повноваженнями. Оскільки в АП упевнені, що з комунальним господарством столиці може краще впоратися Руслан Крамаренко, який займає зараз посаду заступника міністра ЖКГ. На призначенні цієї кандидатури в керівництво КМДА наполягає і сам Олександр Попов, який мав можливість оцінити професійні якості Крамаренка на практиці при перебуванні міністром.
Чемоданний настрій
Поточний політичний сезон може виявитися в столиці останнім для Леоніда Черновецького і його найближчого оточення. Незважаючи на лояльність до Банкової, опальний мер так і не зумів здобути довіру в президентській канцелярії за три місяці, надані йому на виправлення помилок і наведення ладу в місті. Від гріха подалі Леонід Михайлович практично відійшов від справ, обмежуючись лише роздачею автографів на "потрібних" розпорядженнях. І надалі виконуватиме переважно представницькі функції, на що йому прямо натякнув Попов.
Протиставити потужній адміністративній машині ПР йому нічого. А як попереджувальний сигнал, якщо він спробує саботувати рішення Банкової, Черновецькому і членам його команди пообіцяли "кримінальне майбутнє". Минулого тижня міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов повідомив про намір перевірити дотримання процедури митного очищення одного з дорогих автомобілів, що належать синові київського градоначальника Степану Черновецькому. Що буде цілком достатньо, щоб Черновецькі замислилися.
Втім, Леонід Михайлович ще може знадобитися Банковій в майбутньому - як громовідвід. На опального мера можна буде повісити прорахунки нового керівництва КМДА або відповідальність за підвищення тарифів, продаж землі, скандальні будівництва тощо.
Паралельно в мерії проходять зачистки від кадрів, близьких до Леоніда Черновецького. Минулого вівторка був звільнений його заступник Денис Басс, який курирував економічну, транспортну і торгівельну сфери. Відставленому чиновнику вже натякнули, що йому доведеться відповідати за багатомільйонні зловживання. Його повноваження перейдуть Анатолію Голубченку і Руслану Крамаренку. Минулої п'ятниці Черновецький підписав указ про призначення останнього замість звільненого Басса. Також свої посади минулої п'ятниці втратили ще декілька заступників голови КМДА. Зокрема Валерій Миронов, який займається будівництвом, архітектурою і земельними відносинами. Його місце зайняв генерал-лейтенант Олександр Мещеряков, близький до віце-прем'єра Володимиру Сивковича. До цього новоспечений заступник столичного мера керував Головним управлінням розквартирування військ і капітального будівництва міністерства оборони України. Згідно з планами Банкової, земельні питання необхідно виділити в окремий напрям, яким займатиметься одним із заступників глави КМДА. Не виключено, що ним стане саме Мещеряков, але остаточного рішення з цього питання поки що не прийнято. Серед вірогідних кандидатур на кураторство цим напрямом також фігурують ветеран української політики, екс-прем’єр Валерій Пустовойтенко, який працює нині радником Президента і представник уряду в КМДА Микола Білоблоцький, близький до Миколи Азарова.
Замість Ігоря Добруцького, який відповідає за рекламу, культуру і екологію був призначений Леонід Новохатько, який раніше працював першим заступником Держагентства "Укрінформ". За деякими даними, це кадрове рішення не обійшлося без сприяння заступника голови АП Ганни Герман. Ймовірно, Новохатько також відповідатиме за освіту і науку в столиці, після того, як у відставку пішов Віталій Журавський, який раніше курирував цей напрямок у КМДА. Перед цим Журавський був призначений радником Президента, що можна розцінювати як компенсацію втрати впливової посади цінному кадру.
Ще двома новими заступниками голови КМДА 25 червня були призначені Олександр Мазурчак і Олександр Пузанов. Перший раніше (у 2007-2008 рр.) працював заступником міністра ЖКГ і керував Державною житлово-комунальній інспекцією. Цю кандидатуру відстоював перший заступник Леоніда Черновецького Олександр Попов. Пузанов володіє власною юридичною фірмою "Пузанов і партнери", його в мерію просував колишній керівник київського осередку ПР, а нині львівський губернатор Василь Горбаль.
Високі шанси зберегти свою посаду має в.о. заступника столичного градоначальника, який займається питаннями промисловості, регуляторної політики і підприємництва Віктор Сивець. На такий бонус він заслужив завдяки близькій дружбі з Віктором Януковичем, а також керівництву виборчим штабом майбутнього Президента в Києві в 2009-2010 рр. Хоча його заступник з виборчого штабу, і керівник фракції блоку Черновецького в Київраді Алла Шлапак зі своєю посадою розпрощалася. Хто з призначених заступників тепер займатиметься медициною і соціальною сферою, поки не зрозуміло. Лідер фракції блоку Черновецького в Київраді також працювала в столичному виборчому штабі Януковича, будучи правою рукою Сивця. Поки що свою посаду зберіг і керівник апарату КМДА Броніслав Стичинський.
Закон по-київськи
Обіцяний давно новий закон про столицю все ще перебуває на стадії доопрацювання. І, мабуть, на цій сесії, як планувалося раніше, прийнятий не буде. По-перше, в цьому частково відпала необхідність, оскільки Леонід Черновецький погодився на повноваження "британської королеви" при своєму першому заступнику Олександру Попову. По-друге, деякі положення документу все ще викликають неоднозначну реакцію в керівництві ПР. Так, залишається дискусійним питання стосовно доцільності розділення повноважень мера Києва і голови КМДА.
Таке нововведення "регіоналам" вигідне, враховуючи їх невисокий рейтинг в столиці, а, отже, низькі шанси на успіх в місцевих виборах найближчими роками. Але в ПР поки немає більшості в міській пораді, щоб забезпечити главі КМДА всю повноту влади в місті, а Леонід Черновецький, який готовий в цьому сприяти, вплинувши на лояльних депутатів, категорично проти розділення повноважень на законодавчому рівні.
Також залишається неузгодженою частина, що визначає правила обрання міського голови Києва. У АП схиляються до думки, що право вибирати мера варто віддати депутатам Київради, але від остаточного рішення поки утримуються. Адже така новина здатна викликати протести киян, що зведе нанівець спробу "регіоналів" з часом закріпиться в Києві не лише адміністративно, але й електорально.
Крім того, автори законопроекту не можуть дійти до єдиної думки стосовно виборчої схеми, яка буде оптимальна для столиці. Зокрема, йдуть дискусії щодо того, чи варто вводити в Києві змішану систему виборів (50% депутатів обираються за мажоритарними округами, а 50% на пропорційній основі). Всі ці розбіжності істотно гальмують закінчення розробки проекту, який до парламенту, швидше за все, потрапить вже на наступній сесії.
Дмитро Буковський
За матеріалами:
Деловая Столица
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас