2511
Антикризові заходи: на чому економлять в Європі
— Казна та Політика
Дефіцит держбюджетів і заборгованість європейських держав зростають. Відповідно, уряди затягують паски все тугіше і тугіше. Загальний тренд в країнах Євросоюзу: економити починають з соціальних витрат.
Лише рік тому більшість європейських держав прагнули витратити якомога більше бюджетних коштів на підтримку кон'юнктури. Тепер навіть спогади про таку економічну політику відійшли в минуле.
"Економія" сьогодні - ключове слово в Європі. Ситуацію, в якій опинилися країни, які колись вважалися благополучними, міністр фінансів Австрії Йозеф Прель описав так: "Деякі держави звикли витрачати гроші, абсолютно не думаючи про завтрашній день. Це поставило їх на межу банкрутства. Ми зможемо вирішити проблему лише тоді, коли змінимо ставлення до бюджетних коштів і навчимося витрачати гроші розумно. Іншої альтернативи у нас просто немає". На практиці в країнах єврозони ці слова в більшості випадків означають економію у сфері соцзабезпечення.
Держслужбовці відчули економію першими
Латвія та Ірландія радикально скоротили платню держслужбовців. Ірландії довелося вводити нові податки і підняти пенсійний вік. Латвійська ж економіка взагалі тримається на плаву лише завдяки кредитам Міжнародного валютного фонду (МВФ) і допомозі ЄС. І хоча в країні зараз спостерігається невелике економічне зростання, рівень безробіття залишається дуже високим - 19 відсотків.
Греція, яку від банкротства рятувала вся Європа, змушена вдатися до крайніх заходів економії. Щоб повернути кредити, надані Євросоюзом і МВФ, уряд Георгіоса Папандреу знизив мінімальний рівень зарплат, скоротив пенсії і платню держслужбовцям. За рахунок підняття ПДВ до 23 відсотків Афіни протягом найближчих трьох років розраховують отримати до держбюджету додаткові 30 мільярдів євро. В результаті масових протестів проти заходів економії уряду в Греції загинули три людини.
На безриб'ї і рак риба
В Іспанії тягар державної заборгованості першими на собі відчули також держслужбовці, а крім того, пенсіонери. Аби зменшити залежність країни від зовнішніх позик, уряд планує заощадити в найближчі 4 роки 50 мільярдів євро. Проте важко сказати, чи вдасться реалізувати ці плани. Державі зараз потрібно рятувати банківську систему, на що, ймовірно, знадобляться додаткові кредити. Тим часом прем'єр-міністр Хосе Сапатеро закликав співгромадян затягнути паски тугіше.
"Аби знизити дефіцит держбюджету і відновити довіру до іспанської економіки, нам необхідно знизити витрати. Крім того, заходи економії можна розглядати як вклад Іспанії в стабілізацію євро", - заявив іспанський прем'єр.
Іспанія, Греція та Ірландія є країнами з найбільшим дефіцитом держбюджету в єврозоні. У боротьбі з кризою уряди цих країн готові навіть вдатися до нетрадиційних методів. Іспанія, наприклад, оголосила амністію для податкових порушників, якщо на приховані від держави кошти вони придбають облігації держпозики. А Греція розмірковує над тим, чи не взяти їй на вигідних умовах кредит в Лівії.
Франція поки не така рішуча
У Франції становище не настільки драматичне як в Іспанії чи Греції, тому Париж поки утримувався від гучних заяв про необхідність економити. Президент Ніколя Саркозі навіть дозволив собі критичні зауваження на адресу канцлера ФРН Ангели Меркель, яка має намір за рахунок скорочення витрат держбюджету заощадити 80 мільярдів євро.
Проте криза не обійшла стороною і Францію, і уряду Саркозі теж доводиться шукати кошти для поповнення бюджету: зокрема, він вирішив підняти пенсійний вік. Французькі профспілки відреагували миттєво, організувавши в усій країні акції протесту. Тим самим вони продемонстрували у дусі традиції свою готовність боротися проти будь-яких спроб держави скоротити соціальні витрати.
Винятком не стала і Великобританія, яка не входить до єврозони. Молодому британському уряду на чолі з Девідом Кемероном відразу ж після вступу на посаду в травні 2010 року довелося взяти курс на жорстку економію. Зокрема, планується заморозити на два роки зростання заробітних плат бюджетників і підвищити з 17,5 до 20 відсотків податок на додану вартість. Навіть найбагатша держава ЄС Люксембург змушена скорочувати свої витрати.
Три східноєвропейські винятки
Уряди Румунії, Болгарії і Угорщини теж зараз ламають голови, на чому б зекономити. Новий угорський уряд Віктора Орбана, який почав свою роботу в квітні 2010 року, збирається знизити податки для підприємців, щоб створити нові робочі місця. Одночасно планується 15-відсоткове зниження платні держслужбовців. Наразі економічна стабільність Угорщини повністю залежить від кредитів МВФ.
На загальноєвропейському фоні відносно благополучно виглядають Польща, Чехія і Словаччина. Відповідно, заходи економії там теж м'якші.
Незважаючи на зусилля 16 країн єврозони максимально скоротити бюджетні витрати, їх загальна заборгованість, за прогнозами єврокомісії, складе в 2011 році 90 відсотків від ВВП. Лісабонський договір допускає лише 60 відсотків.
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
