3396
Почому нам зроблять долар…
— Валюта
Перші акценти в розбіжностях щодо монетарної політики Банкова і Національний банк розставили. Глава НБУ Володимир Стельмах зробив, правда, неоднозначний прогноз, що курс гривні зміцнюватиметься по відношенню до світових валют на тлі поліпшення економічної ситуації в Україні, що має статися завдяки президентській програмі реформ. А ось в Адміністрації Президента не бачать необхідності змінювати валютну ситуацію, частково пояснюючи це турботою про експортерів. Які, у свою чергу, всі поголовно є найбільшими платниками податків.
Так, голова адміністрації Сергій Льовочкін, коментуючи ту обставину, що регулятор, в якого є достатні валютні резерви, останнім часом не виходив з валютними інтервенціями (тим самим зміцнюючи курс гривні), заявив, що "зміцнити гривню в нинішній ситуації - це влізати в кишеню експортерам, які є найбільшими платниками податків, формують фонди оплати праці. Також цьому не сприяє кон'юнктура ринків. Отже, крок на зміцнення гривні був би абсолютно недоцільним і недалекоглядним".
Причому до цього він додав і подальші дії влади стосовно Нацбанку: "Стельмах виправляється. Гривня стабільна". Отже, зміна керівника НБУ є не першочерговим завданням. За його словами, зараз готуються зміни до закону про Національний банк. Законопроект збільшить кількість заступників з трьох до п'яти, підвищить незалежність НБУ від уряду, що є вимогою МВФ. А В.Стельмах працюватиме доти, доки Президент не внесе нову кандидатуру, яка врахує багато критеріїв. В першу чергу, це має бути досвідчена людина, яка "буде утримувати штурвал".
Іншими словами, поки не знайшовся фінансовий рульовий, В.Стельмах продовжить працювати на благо чітко визначеного курсу, який нас власне і цікавить.
Зміцнювати не можна обвалити
Не існує однозначної думки, що краще - зміцнювати чи девальвувати національну валюту. Якщо уважно придивитися до офіційного курсу НБУ долар/гривня, то стає зрозуміло: регулятор повільно, але впевнено йде своєю стежкою - закріплює позиції нацвалюти. Лише за червень вона "видужала" по відношенню до долара на 0,19%. Якщо продовжити в такому темпі, то до кінця року курс буде на рівні 7,8 грн./дол.
В цілому, зміцнення хоч і незначне, але цілком обґрунтоване. Щоб утримати позиції, регулятор змушений постійно викупляти надлишки валюти на міжбанківському ринку. Лише за травень НБУ викупив понад 1 млрд. дол. Завдяки таким діям, збільшується маса грошей в обігу. Наприклад, за підсумками того ж травня грошова база зросла на 8,2 млрд. грн. А щоб не стимулювати інфляцію, НБУ регулярно вилучає гроші з ринку шляхом продажу власних сертифікатів і ОВДП на умовах РЕПО. Але таким методом проблему не вирішити. Тактика вилучення грошей, по-перше, вганяє регулятора в додаткові витрати на виплату відсотків по цінних паперах, а по-друге, відстрочує питання надлишку, з яким все одно доведеться розбиратися, на майбутнє. Тому зміцнення гривні, в цілому, логічне з врахуванням реалій нашого фінансового ринку.
Виникає питання, а чому не зміцнити курс до 7,5 грн./дол. або ще нижче, що радикально змінило б ситуацію на ринку. Так ні, існує низка ґрунтовних причин, які вимагають стабільного курсу або незначного зміцнення гривні.
Головна причина - турбота про українських експортерів, перш за все металургів. На світовому ринку ціни на метал падають, швидше за все, тенденція простежуватиметься протягом усього літа. В даному випадку "дешева" гривня стає конкурентною преференцією для наших металургів на світових майданчиках, зокрема стосовно російської і китайської продукції. А з урахуванням того, що в структурі вітчизняного експорту частка металургії найвагоміша - 39%, то, підтримуючи ГМК, ми забезпечуємо необхідний приплив валюти в Україну, а також зростання експортної виручки. Все так, але. Велику частину енергетичних ресурсів, необхідних для виплавки металу, а останнім часом і сировини, ми купуємо за кордоном. Як результат - частка мінеральних продуктів у структурі імпорту складає майже 35%. Виходить, чим більше наші металурги експортують, тим масштабнішим стає необхідний для них імпорт. Так, за підсумками травня, імпорт українських компаній, у тому числі і природного газу, виявився на 152 млн. дол. більшим, ніж експорт.
Не можна скидати з рахунків і поповнення державного бюджету. Зниження курсу - це, перш за все, здешевлення імпорту, що зрештою призведе до падіння суми нарахування ПДВ на імпортні товари. Хоча, з іншого боку, це хоч якось вирішить проблему з відшкодуванням податку (за даними ДПАУ, заборгованість по відшкодуванню податку на додану вартість на 1 травня склала 27,3 млрд. грн.). Крім того, зміцнення гривні може спровокувати дефляцію, бо "дешеві" імпортні товари стимулюватимуть падіння цін. А це - недонадходження податку на прибуток в державну казну, параметри якої і так дуже складно буде виконати в поточному році.
І ще одна обставина. Якщо процес зміцнення гривні набиратиме обертів, то, швидше за все, повториться ситуація 2008 року - на наш ринок хлинуть спекулятивні гроші від нерезидентів. Для них буде вигідно скуповувати держоблігації, вони зможуть отримати як дохід від цінних паперів, так і премію за ревальвацію курсу. Але як тільки нерезиденти отримають бажане, відразу почнуть вилучати валюту з країни, і благополуччя України виявиться на гачку кризи.
Всі "прийоми" нашого фінансового ринку перераховані. Вибір за владою. Але, схоже, вона його вже зробила.
Олександр Охріменко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
