4389
З почуттям боргу
— Казна та Політика
Спроба значно збільшити збір податків провалилася. Однак при цьому Кабмін зменшив використання емісійних грошей і пішов на несподіваний крок - обмеження державних витрат. Такі головні підсумки перших тринадцяти тижнів роботи уряду Миколи Азарова. Якщо чиновники й надалі навчатимуться жити відповідно статків, вітчизняна економіка має шанс на стійке зростання.
Азаровщина light
Таких масштабних операцій податкова міліція не проводила вже давно. Рано вранці 23 квітня податківці почали обшуки в офісі ЗАТ "Житомирські ласощі", однієї з найбільших кондитерських компаній України з річним оборотом понад 700 млн грн, а також у будинках кількох її керівників. Було затримано гендиректора ЗАТ Євгена Гамова - його підозрювали в причетності до ухиляння від сплати збору до Пенсійного фонду на суму 4 млн грн. Ця операція стала одним із найгучніших прикладів активізації податківців після приходу до влади уряду Миколи Азарова. Крім зарплати у конвертах, податкова міліція взялася за перевірки магазинів дорогих брендових речей, а рядові інспектори масово відмовлялися приймати звіти підприємців, щоб штучно створити привід для штрафу або змусити задекларувати вищий прибуток.
Утім, попри великий шум, зусилля з "мобілізації" коштів до скарбниці принесли досить скромні фінансові плоди. Євгену Гамову довелося провести під вартою лише три дні, і вже 26 квітня його відпустили на свободу за рішенням суду. За словами співробітника ДПАУ, за минулі відтоді півтора місяця претензії податківців до Житомирських ласощів зросли до 5 млн грн, але вилучити кошти до Пенсійного фонду не вдалося - компанія заперечує порушення закону. Деякі інші підприємства все ж таки перевели донараховані суми. За даними департаменту з податкового контролю юросіб ДПАУ, за півтора місяця виконання операції "Бюджет" було проведено 216 перевірок, у результаті яких до скарбниці додатково надійшло 21,6 млн грн. Це зовсім небагато - лише 0,2% суми щомісячних податкових надходжень до бюджету, які контролює ДПАУ. Такі гроші ніяк не могли закрити бюджетні діри.
У травні податкова "мобілізувала" до скарбниці лише 11 млрд грн за плану 15 млрд грн, повідомив заступник голови відомства Сергій Лекарь. Докладніші дані ДПАУ не публікує, але можливо, що за місяць зібрано навіть меншу суму, ніж рік тому. За даними Держказначейства, у травні 2009-го податківці забезпечили перерахування тільки до загального фонду держбюджету 10,4 млрд грн. Хоча в принципі цього року сума сплачених податків мала б зрости навіть без особливих зусиль фіскальних органів. По-перше, у другій половині минулого року було підвищено акцизи на алкоголь і дизпаливо. Відповідно до звітів Мінфіну, у січні–квітні підвищення акцизів дозволяло бюджету отримувати щомісяця додатково понад 500 млн грн порівняно з торішнім рівнем. А по-друге, обороти компаній збільшилися через інфляцію (у травні 2010-го споживчі ціни перевищили рівень річної давнини на 8,5%).
Перерозподіляй і пануй
Можливо, низькі результати податкової пов'язано зі скороченням практики збору бюджетних платежів наперед, яку активно застосовував уряд Юлії Тимошенко. За даними Адміністрації президента, за січень–квітень сума переплати податків зменшилася на чверть, або на 3,1 млрд грн - приблизно до рівня початку 2009 року.
Але є й інша версія, відповідно до якої відбувається перерозподіл податкового навантаження з великих підприємств на малий і середній бізнес. Промислові гіганти не змогли значно збільшити сплату податків через погіршення фінансових результатів, пов'язаних з поганою кон'юнктурою на зовнішніх ринках, повідомив Сергій Лекарь.
"Металургійні підприємства поліпшують свої показники, однак не на стільки, на скільки ми розраховували", - поскаржився він. Водночас у деяких регіонах, де немає металургійних підприємств, податковий "прогрес" величезний. Наприклад, за даними вінницького підрозділу ДПАУ, у травні регіон дав бюджету 170 млн грн - на 57 млн більше, ніж у травні минулого року. Поки що ці перерахування не змогли компенсувати недоплати великих підприємств. І податківці намагатимуться це виправити. "Основним джерелом для збільшення нарахувань ПДВ є робота з підвищення рівня податкової віддачі в торгівлі", - ось висновок колегії Вінницької податкової, що відбулася на початку червня.
Скажи емісії "ні"
Серйозні проблеми зі збором податків були й у попереднього Кабміну. Юлія Тимошенко заповнювала бюджетні діри за допомогою кредитів. За минулий рік прямий зовнішній держборг зріс на $5,9 млрд, внутрішній - на 46,4 млрд грн. Позиковими коштами було профінансовано близько третини бюджетних витрат. Уряд Миколи Азарова продовжує цю практику. Лише за два місяці (березень і квітень) внутрішній держборг зріс на 13,4 млрд грн (хоча при цьому зовнішній скоротився на $0,3 млрд, що значною мірою стало наслідком падіння курсу євро).
Що змінилося - то це склад кредиторів. Раніше переважна частина грошей надходила уряду від МВФ і Національного банку, що фактично надавав Кабміну емісійні кошти. МВФ грошей поки що не дає, а запозичення в НБУ уряд значно скоротив. З 9 березня по 7 червня портфель держоблігацій (ОВДП) у власності Нацбанку зріс лише на 2,3 млрд грн (для порівняння: з 4 січня по 9 березня він збільшився на 16,3 млрд грн, а за минулий рік - на 41,5 млрд грн). Звісно, не обійшлося без хитрощів. У квітні НБУ перерахував до бюджету 3,7 млрд грн свого прибутку. Але в цілому обсяги фінансової допомоги регулятора уряду значно скоротилися.
Власне, допомога НБУ виявилася не такою вже й потрібною. Приплив капіталу в Україну після президентських виборів наповнив банківську систему вільними коштами, які фінустанови були готові позичити державі. Головними кредиторами Кабміну стали комерційні банки та закордонні інвестори.
Однак головна відмінність бюджетної політики Кабміну Миколи Азарова від поперед-нього уряду полягає не у зміні кредиторів і не у збільшенні активності податкових органів.
У квітні держбюджет несподівано було виконано з профіцитом (у розмірі 1,7 млрд грн) - вперше більш ніж за рік (якщо не враховувати листопад 2009 року, коли уряд зарахував до доходів бюджету допомогу МВФ). Уряд зважився на скорочення бюджетних витрат. У квітні витрати зведеного бюджету становили 26,2 млрд грн - це на 7% менше, ніж у березні, і на 6% менше, ніж у квітні минулого року.
Якщо уряд продовжить обмежувати витрати, це означатиме крутий поворот в економічній політиці влади. Починаючи з 2004 року різні уряди активно нарощували державні витрати, які йшли, насамперед, на збільшення соціальних виплат. Така політика призводила до зростання податкового навантаження на економіку (2004 року доходи держбюджету становили 26,5% ВВП, 2008-го - вже 31,2% ВВП), а також провокувала інфляцію. Під час кризи збереження високого рівня витрат бюджету призвело до стрімкого зростання держборгу. Припинення зростання витрат дасть шанс знизити податкове навантаження, знизити інфляцію, а також забезпечити довгострокову стабільність державних фінансів - в остаточному підсумку все це необхідно для швидкого й стійкого зростання економіки.
Менше позик - більше реформ
Утім, перші місяці роботи уряду не дали відповіді на запитання, чи прагнутиме уряд жити відповідно до статків. Бюджетна рівновага поки що хитка. Квітневого профіциту було досягнуто багато в чому за рахунок невиплати компаніям ПДВ. Борг із відшкодування цього податку продовжує зростати приблизно такими самими темпами, як і за попереднього Кабміну. Якщо за січень–лютий сума невідшкодованого простроченого ПДВ збільшилася на 1,4 млрд грн, то за березень–квітень - на 1,3 млрд грн (до 8,9 млрд грн).
Крім того, скорочення держвитрат може пояснюватися лише бажанням накопичити запас коштів у Держказначействі для безперебійної роботи бюджетної системи. Якщо на початку року залишок коштів на єдиному казначейському рахунку впав до 1,1 млрд грн, що призводило до затримок у фінансуванні бюджетних організацій, то до 1 червня він збільшився вже до 5,5 млрд грн (до кризи, у 2006–2008 роках, залишок коштів на рахунку на початку кожного місяця рідко був нижчим за 13 млрд грн). Вочевидь, поки що уряд займається ліквідацією схем з виведення коштів із бюджету. "У країні сформувався цілий прошарок кровососів бюджетних коштів. Тепер ми цих упирів ліквідуємо", - заявив Микола Азаров. Але що завадить створити пізніше подібні схеми з новими учасниками?
Політика обмеження витрат прямо суперечить планам, закладеним у держбюджеті-2010. Відповідно до фінансового плану країни, цього року витрати скарбниці мають сягнути 324 млрд грн, що на 33,7% більше за фактичний рівень минулого року. При цьому реальні витрати цілком можуть бути навіть більшими. Наприклад, держбюджет передбачає можливість додаткового вкладення державних коштів у розмірі 30,5 млрд грн у банки або компанії. А схвалена парламентом на початку червня бюджетна декларація передбачає можливість дворазового збільшення прямого держборгу протягом наступних півтора року - до 508 млрд грн, або 40% ВВП (на 30 квітня він становив 239,8 млрд грн, або 25,3% ВВП).
В уряді впевнені, що збільшення держінвестицій, зокрема, у машинобудівні підприємства, інфраструктуру та енергозберігаючі проекти, здатне прискорити відновлення економіки. "Позикові кошти мають вкладатися в розвиток. Якщо це буде так, то позик не слід боятися", - запевняє перший заступник міністра фінансів Вадим Копилов.
Однак, швидше за все, зібрати заплановану суму до скарбниці не вийде - ані у вигляді податків, ані у вигляді кредитів. Уряд очікує від МВФ цього року кредиту в розмірі $2,5 млрд, але шанси отримати ці гроші невеликі. Торішні кредити Кабміну були великим винятком у практиці роботи фонду, який зазвичай виділяє кошти тільки центральним банкам.
У будь-якому разі резерви для скорочення витрат є. Тому в Кабміну буде вибір - або обмежити нарощування бюджетних витрат, або вдатися до допомоги Національного банку. Якщо уряд вибере перший варіант, це й буде головною реформою, яку здійснить уряд, принаймні цього року. А якщо її не буде здійснено, то інші ідеї, закладені в оприлюдненій програмі економічних реформ, навряд чи будуть ефективними.
Костянтин Кравчук
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
