2224
Між Росією та Білоруссю
Європа знову може позбутись значної частини газу. Тільки цього разу не через Україну, а з провини Білорусі. "Газпром" і "Белтрансгаз" уже не перший тиждень сперечаються з приводу того, хто кому заборгував. 20 червня джерело в білоруському міністерстві енергетики заявило, що у разі введення російською стороною обмежень на постачання газу до Білорусі, республіка не зможе гарантувати Європі безперебійне постачання "блакитного палива". Росія, зі свого боку заявляє, що прекрасно обійдеться і без Білорусі. Благо, Україна під боком.
Які уроки Київ має отримати з нинішнього загострення відносин двох "братніх" держав?
Митниця "добро" не дає
Відносини між Білоруссю і Росією вкрай напружені. 21 червня о 9:00 "Газпром" ввів обмеження на постачання газу до Білорусі на 15% з подальшим поетапним збільшенням цього обсягу до 85%. Такий результат невдалих переговорів між Мінськом і Москвою. Раніше російський газовий монополіст висунув білоруській стороні вимогу - сплатити борг у 192 мільйони доларів за газ, наданий у першому півріччі 2010 року.
Цей борг виник через те, що "Белтрансгаз" платить за енергоресурс за старою, торішньою ціною 150 доларів за тисячу кубометрів. У той час, як, відповідно до контрактів, ціна за тисячу кубометрів газу в першому кварталі 2010 року становить169 доларів, а в другому - 184 долари. У результаті - утворився багатомільйонний борг. Проте білоруська сторона заявила, що це "Газпром" винен їй.
"За транзит на сьогоднішній день, за нашими підрахунками, "Газпром" заборгував трохи більше 200 мільйонів доларів", - сказав 18 червня заступник міністра енергетики Республіки Білорусь Едуард Товпинець. Білоруський президент зі свого боку теж зазначив, що його країна РФ "нічого не винна".
"Ми ведемо зараз відповідні переговори. Якщо підходити з точки зору Росії, то це борг. А якщо виходити з того, що я тут сказав - то ніякого боргу немає", - заявив Лукашенко під час робочої поїздки до Могильовської області. Слова білоруської сторони на Росію враження не справили. Тоді білоруси запропонували виплатити борг не грошима, а продукцією. Але ні "Газпром", ні російське керівництво на такий крок не погодилися. "Газпром" нічим не може приймати оплату за борг: ні пирогами, ні маслом, сиром ні іншими засобами платежів", - підкреслив російський президент Дмитро Медведєв під час переговорів з главою "Газпрому" Олексієм Міллером.
Останній повідомив російському президентові, що переговори з Мінськом зайшли в глухий кут. "Тоді починайте відповідну процедуру, не припиняючи взаємодії з білоруськими партнерами і переконуючи їх виконати договір відповідно до тих правил, які існують у "Газпрому" з іншими контрагентами", - сказав Медведєв вранці 21 червня. В результаті - постачання газу до республіки було обмежено.
Білорусь пригрозила обмежити постачання газу до Європи, а представники "Белтрансгазу" звинуватили "Газпром" в обмані російського президента. Мовляв, російського президента не інформували про 200-мільйонний борг РФ за транзит. "Незрозуміло чому керівництво "Газпрому" не знає про цю ситуацію. Їх служби не доповідають, а керівництво "Газпрому" вводить в оману президента Росії", - сказали в "Белтрансгазе". Пізніше "Газпром" борг все-таки визнав, але заявив, що Білорусь "не дає його погасити".
Розбіжності з питань оплати за енергоносії у Мінська і Москви виникають не вперше. Однак цього разу справа зайшла надто далеко - різні частини Союзної держави не на жарт конфліктують, притому, "виносячи сміття з хати" - демонструючи конфлікт всьому світу, в тому числі і Європі. Остання взагалі може постраждати від білорусько-російських розбіжностей. Невже причина в простій несплаті боргу? Адже раніше Росія могла почекати з оплатою або погодитися на альтернативні види оплати. Більш того, Москва могла прислухатися до доводів Мінська з приводу плати за транзит і скласти новий контракт, де і ціна газу "погашалась" ціною за транзит. Але цього не сталося.
Розгадка може бути в тому, що "газова війна" Мінська і Москви за часом співпала із переговорами двох держав про створення Митного союзу. Білорусь, яка передбачувано повинна була увійти до МС, раптом різко загальмувала. 28 травня білоруський прем'єр-міністр Сергій Сидорський не приїхав на зустріч голів урядів Росії, Казахстану і Білорусі, куди його запрошував Володимир Путін. В результаті Москві й Астані довелося удвох підписувати угоду про формування єдиного митного простору.
Митний союз планується створити з 1 липня поточного року. Що стосується Білорусі, то російський прем'єр РФ зазначив: "Ми сподіваємося, що білоруська сторона приєднається до цих вже узгоджених документів". А Мінськ заявив, що доти, доки Митний союз не буде безмитним в справжньому значенні цього слова, очікувати участі в ньому Білорусі не варто. Білоруське керівництво бентежить той факт, що мита на нафту і нафтопродукти в Митному союзі зберігаються.
"Якщо там почнуть робити застереження і вилучати нафту, нафтопродукти, газ, цукор, молоко, масло, м'ясо, пшеницю і так далі - такий Митний союз, напевно, ні Росії, ні Казахстану, ні Білорусі не потрібен", - сказав Олександр Лукашенко, відправляючи білоруську делегацію на переговори з МС 15 березня 2010. Росія стверджує, що зняти мита на енергоносії можна буде лише з 1 січня 2012 року, коли "запрацює" ЄЕП. У відповідь "бацька" запропонував обміняти безмитну нафту і газ для його країни на "Белтрансгаз" і Мозирський нафтопереробний завод. Але РФ подібна перспектива не задовольнила. Хоча раніше російські компанії виявляли велику зацікавленість у білоруських НПЗ.
Безмитні енергоносії дуже важливі для Білорусі, адже вони дозволять компенсувати той збиток, який республіці завдасть входження до Митного союзу. Так, колосальних збитків зазнали білоруські автодилери.
"У Росії в 2009 році був проданий майже мільйон нових автомобілів, в Білорусі - 17 тисяч автомобілів, або в 58 разів менше. Але населення Білорусі не в 58 разів менше населення Росії, а тільки в 14 разів. І якщо б не криза і створення Митного союзу, то протягом двох-трьох років ми б спокійно досягли рівня 50-60 тисяч нових автомобілів на рік ", - сказав 19 березня на засіданні круглого столу "Автомобільний ринок Білорусі в рамках Митного союзу" бренд-менеджер холдингу "Атлант-М" в Білорусі Ілля Прохоров.
Раніше голова Білоруського митного комітету Олександр Шпилевський заявив, що втрати білоруського бюджету на автомобільних мита після формування Митного союзу можуть скласти 200 мільйонів доларів. І це тільки в одній галузі! Все це переконує Мінськ якщо і погодитися на членство в МС, то на вигідних для себе умовах, які, втім, не вигідні "Газпрому".
На думку російського монополіста, Білорусь і так платить найменшу ціну на газ в СНД і далі знижувати її не треба. Якщо раніше Білорусь могла маніпулювати Росією в питанні транзиту газу, то з появою в українській владі лояльних РФ людей така можливість у Мінська зникла.
Третій не зайвий?
Україна від білорусько-російської газової війни поки виграє. "Це, в принципі, нова "газова війна", яка торкнеться всіх сусідів ... Якщо говорити про виграш у цій війні якихось країн, то Україна отримає певні переваги через збільшення обсягів транзиту газу, який буде проходити через Україну, а не через Білорусь ", - вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін. І дійсно, Україна може отримати додаткові гроші за транзит "білоруського" газу в Європу. Наші "газовики" вже до цього готові. Оператор газотранспортної системи України компанія "Укртрансгаз" (дочірня компанія Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") технологічно готова збільшити транзит російського газу до Європи. Про це повідомила прес-служба компанії.
Наша країна, судячи з усього, уважно спостерігала за тим, як розгорається білорусько-російський конфлікт. Навіть послом до Республіки Білорусь був направлений ... Роман Безсмертний - один з "вождів Майдану". На такий несподіваний крок український президент зважився неспроста. Янукович, призначаючи на посаду посла в "братську республіку" свого давнього політичного опонента, не прогадав. Зараз, на хвилі підтримки нашою країною у цьому конфлікті РФ, цілком очікувано можуть початися тертя вже між Україною та Білоруссю. І в разі чого невдачі можна буде "звалити" на посла. А проблем в україно-білоруських відносинах вистачає. Це і 134 мільйонний доларовий борг господарюючих суб'єктів України, який наші сусіди вимагають визнати державним і безпосередньо пов'язують з демаркацією кордону.
"У цьому і полягає проблема: пов'язані два питання, які в принципі не можуть бути пов'язані. Тому що одне з них вирішується розчерком пера і спільною роботою, а друге покладено на парламент, на уряд, на бюджет держави", - заявив в інтерв'ю "Лівому берегу" Роман Безсмертний.
Крім того, є й проблема розробки білоруського крейдового кар'єра біля кордонів з Україною, що може вплинути на екологію Шацьких озер. "Білоруська сторона брала на себе зобов'язання розглянути проблему і в разі, якщо підтвердяться висновки українських експертів, припинити розробку. Як поведе себе білоруська сторона в цьому випадку, залежить від того, наскільки тут занепокояться проблемами, озвученими українцями", - говорить Безсмертний. Після підтримки Україною Росії, навряд чи варто очікувати толерантного ставлення до себе з боку білорусів. Крім того, питання про членство в МС або ЄЕП (одне без іншого неможливе) може бути поставлене і перед Україною. Український президент свого часу категорично відкидав таку можливість. Але хто дасть гарантію, що примусивши до Митного союзу Білорусь, Росія знову не порушить це питання? У будь-якому випадку, від російсько-білоруської газової війни Україна отримає короткострокову вигоду і тривалі проблеми у відносинах або з Білоруссю, або з Росією.
Білорусько-російський конфлікт це ще й привід замислитися Україні про формат своїх відносин із Росією. Чи завжди вони будуть безхмарними? Незважаючи на те, що Білорусь і Росія входять до Союзної держави; на те, що назвали один одного "братніми" народами; на те, що російська мова відчуває себе в Білорусі цілком вільно; на те, що газотранспортна система Білорусі контролюється "Газпромом" - незважаючи на все це, Кремль не зупинився перед "газовою війною" із сусідами. Тут економічні інтереси превалюють над політичними.
Такий стан речей має стати уроком для нинішньої української влади і всіх тих, хто вважає, що пішовши на деякі поступки в принципових для росіян питаннях, Київ зможе назавжди "нормалізувати" відносини з Москвою. Не зможе. Тому що апетит з'являється під час їжі ...
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
