Валюта, така потрібна і… непотрібна? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Валюта, така потрібна і… непотрібна?

Валюта
3466
Підписаний президентом резонансний законопроект №6337 (про оподаткування) був опублікований і вступив у силу в середу, 16 червня (закон № 2275-VI від 20.05.2010 р.). У заключних положеннях документа, всупереч позиції Національного банку, залишилася вимога до банківського регулятора встановити коефіцієнт резервування за кредитами для позичальників, які не мають валютної виручки, у розмірі не більш як 3%. Фактично ця норма скасувала встановлені раніше НБУ загороджувальні норми резервування (100%) за такими кредитами, знову відкривши для банків можливість видавати валютні позики.
Відповідно до наявної в розпорядженні "ДТ" версії "поправочного" законопроекту, який глава держави має найближчим часом направити в парламент, цю норму все-таки буде скасовано. Втім, законопроект поки що не став надбанням громадськості, і якою буде його остаточна редакція, ще до кінця не зрозуміло.
За всією цією законодавчою чехардою проглядається інша, значно важливіша проблема - як валютні ресурси, що почали надходити в країну, змусити працювати на вітчизняну економіку.
Після півторарічної паузи, із середини першого кварталу ц.р. пропозиція валюти на українському міжбанківському валютному ринку стабільно перевищує попит. Зовнішньоторговельний баланс усе ще не вийшов на додатні значення, а от загальне сальдо фінансового рахунку в плюсі вже кілька місяців.
Остання інформація Національного банку про динаміку його золотовалютних резервів має зовнішньо оптимістичний характер. Їх обсяг, як повідомив під час прес-конференції 16 червня керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький, від початку поточного місяця збільшився на 2,13 млрд. дол. і досяг уже 28,84 млрд.
Причому цей показник, мабуть, враховує тільки половину з отриманих Україною 4 млрд. дол. російських кредитів. Йдеться про ті 2 млрд. дол., які були надані українському уряду на покриття дефіциту бюджету російським "ВТБ". Та ще не врахований другий кредит на аналогічну суму, отриманий "Енергоатомом" у вигляді кредитної лінії на будівництво двох атомних енергоблоків.
Як відомо, зовнішні ринки відкрилися для України ще в березні-квітні, після зміни влади. Найбільш успішний прорив на них здійснив державний Укрексімбанк, який зумів 15 квітня продати п’ятирічні євробонди на 500 млн. дол. під 8,375% річних. Це розміщення стало першим публічними випуском для українських позичальників від моменту початку кризи в 2008 році.
Ділячись враженнями після серії проведених численних переговорів із кредиторами, голова правління Укрексімбанку Микола Удовиченко зауважив: "Світ скучив за хорошими новинами з України, і в ході зустрічей з інвесторами ми відчували, наскільки змінювалося в позитивний бік сприйняття тих подій, які на сьогодні відбуваються в нашій країні".
Як і припускав глава Укрексімбанку, позика установи справді стала "хорошою платформою для того, щоб основні українські емітенти також змогли скористатися зрослим інтересом до України та залучити фінансові ресурси на ринках капіталу". Слідом за "Укрексімом", у квітні найбільший приватний енергохолдинг України - ДПЕК розмістив п’ятирічні єврооблігації на 500 млн. дол. із купонною ставкою 9,5% річних. У цей самий період агропромислова група "Миронівський хлібопродукт" обміняла 91% облігацій із погашенням у 2011 році на нові п’ятирічні єврооблігації (обсяг випуску - близько 240 млн. дол.). Також група випустила нові п’ятирічні євробонди на 330 млн. дол. (ставка купона - 10,25%).
У травні на зовнішній ринок вийшла і найбільша металургійна компанія України "Метінвест", розмістивши свої п’ятирічні зовнішні зобов’язання на 500 млн. дол. із купоном 10,25% річних.
Сприятливі умови для виходу на зовнішні публічні ринки капіталу створило підвищення українських рейтингів міжнародними рейтинговими агентствами (Standard&Poors за зобов’язаннями в іноземній валюті до рівня "B-/С" із "CCC+/С", а також зміна прогнозу Fitch Ratings за довгостроковими рейтингами дефолту емітента (РДЕ) України в іноземній і національній валюті зі стабільного на негативний). Підвищувався, зокрема, і прогноз за рейтингами дев’яти українських банків: УкрСиббанку, Укрсоцбанку, банку "Форум", ПроКредитБанку, Правекс-Банку, "ВТБ Банку", Приватбанку, Ощадбанку, Укрексімбанку. Тому плани з розміщення своїх зовнішніх публічних зобов’язань, крім Укрексімбанку, будували й інші фінансові установи.
Так, до кон’юнктури зовнішніх ринків, за повідомленнями "Інтерфакс-України", придивлявся Приватбанк, вивчаючи можливість часткового обміну своїх єврооблігацій із погашенням у 2012 році на більш довгострокові папери. Про плани випустити в 2010-2011 роках євробонди на 100-150 млн. дол. заявляли керівники банку "Південний" і Мегабанку. За оцінками експертів, розмістити свої зовнішні зобов’язання змогли б за бажання і "дочки" найбільших із представлених в Україні європейських банків - УкрСиббанк і Укрсоцбанк.
Утім, новин про конкретні укладені чи ймовірні угоди поки не було. Не зміг, попри оголошені плани, поки що провести розміщення і вітчизняний Мінфін. Востаннє Україна розміщувала суверенні єврооблігації в 2007 році (10-річні бонди на 700 млн. дол. під 6,75% річних). За планами на 2009-й держава збиралася залучити на зовнішніх ринках 19 млрд. грн., проте вони поки що не здійснилися.
Український уряд ще в травні оголосив про намір розмістити єврооблігації та навіть вибрав організаторів випуску - "ВТБ Капитал", JP Morgan і Morgan Stanley. Проте ці наміри не були реалізовані. Одна з причин - нестабільність на світових ринках, яка призвела до падіння котирувань українських зовнішніх боргових зобов’язань. Так, якщо в квітні індекс EMBI+ для України (показує премію в дохідності українських держпаперів до американських) опускався нижче позначки 400 пунктів, то нині його значення становить близько 570 пунктів. Спреди п’ятирічних CDS (Credit Default Swaps - кредитно-дефолтні свопи), які падали нижче за позначку в 500 пунктів (до 493 - рівень вересня 2008 року), нині перевищують 620 пунктів.
Утім, зниження апетиту світових інвесторів на українські зобов’язання відбувається не тільки через погіршення їхнього загального самопочуття. Так, для порівняння, спред EMBI+ Global із кінця квітня розширився трохи більше як на 50 пунктів. Зовнішніх кредиторів не може не турбувати й відсутність дотепер конкретних домовленостей київської влади з МВФ.
Днями віце-прем’єр Сергій Тігіпко заявив, що випуск суверенних єврооблігацій відбудеться після затвердження програми співробітництва з Міжнародним валютним фондом. Нагадаємо, що Київ веде переговори з МВФ про початок нової програми співробітництва, яка передбачає виділення кредиту в розмірі до 19 млрд. дол. на 2,5 року. Укладення такої домовленості не тільки відкрило б Україні доступ до ресурсів самого фонду та інших міжнародних фінансових організацій, а й якісно підвищило б довіру з боку ширшого кола іноземних інвесторів.
Після зустрічей заступника директора Європейського департаменту МВФ Пола Томсена і керівника місії в Україні Таноса Арвантіса з президентом Віктором Януковичем, прем’єр-міністром Миколою Азаровим та іншими високопосадовцями, які відбулися 9 червня, постійний представник МВФ в Україні Макс Альєр повідомив, що чергова місія фонду має прибути до Києва в понеділок, 21 червня.
Сам факт прибуття місії, як і тональність супутніх заяв, дозволяють сподіватися на позитивний результат подальших переговорів для української влади. Президент Віктор Янукович поспішив заявити, що рішення МВФ про надання Україні чергового траншу кредиту буде прийняте до кінця червня (місія має завершити роботу в Києві 28 червня).
Головною перешкодою на цьому шляху, за словами віце-прем’єра Сергія Тігіпка, залишається дефіцит державного бюджету. "Ми маємо перейти до 6% дефіциту цього року, а на наступний рік дефіцит повинен бути 3-4% максимум. Оце залишається головною темою переговорів", - сказав віце-прем’єр.
Утім, перелік питань до Україні з боку кредиторів ширший. Судячи із заяви, вони стосуються не тільки бюджетної політика, а й "виведення боргу на шлях зниження, а також структурних реформ, зокрема, у фінансовому та енергетичному секторах".
Останні пункти не менш значущі, ніж дефіцит бюджету, хоча і напряму з ним пов’язані. Зокрема, представники МФО вже публічно заявляли про загрозу непомірного збільшення українського держборгу в разі, якщо дефіцит бюджету знижуватиметься всього на 1% від ВВП за рік.
Друга очевидна проблема - без якісної реформи ЖКГ і енергетичного сектору підвищення відповідних тарифів не має сенсу через непрозорість як самих тарифів, так і ринку загалом. Адже в такому разі міжнародним донорам доведеться розділити провину за погіршення в Україні соціальних стандартів, тільки зігравши на руку функціонерам і можновладцям, які паразитують на цих сферах. При цьому навряд чи для МВФ усе ще залишається таємницею, що саме небажання української еліти відмовлятися від цієї дармової годівниці, а не турбота про "священну українську корову" соцстандартів є головною причиною небажання здійснювати потрібні реформи в цих секторах.
Тим часом валюта, що ринула в країну, вже почала створювати певні проблеми. Зростаючі обсяги емісії гривні під викуп валюти спричиняють значне прискорення темпів зростання грошових агрегатів. Так, за підсумками травня (тобто без урахування збільшення золотовалютних резервів у червні), грошова маса сягнула 521,5 млрд. грн. (+7% від початку року), перевищивши, таким чином, передкризовий максимум 2008 року. Причому за кризовий період значно погіршилася структура емітованих НБУ грошей. Нині, на відміну від 2008 року, в портфелі Нацбанку значно зріс обсяг зобов’язань уряду (68,79 млрд. грн. станом на 14.06.2010 р.), випущених на рекапіталізацію банків і покриття бюджетно-нафтогазового дефіциту.
Порівнянними за обсягом є зобов’язання комерційних банків по кредитах рефінансування, які видавалися під програми фінансового оздоровлення фінустанов. Фактично десятки мільярдів гривень заморожено на балансах нездорових і дуже хворих банків, не приносячи користі ані країні, ані її економіці.
Обсяги виданих банками кредитів в економіку продовжують скорочуватися (у січні-травні - на 21,9 млрд. грн., або 2,9%).
Опубліковані цього тижня дані про зростання промислового виробництва залишили дуже змішане враження. Його зростання у травні 2010 року до травня 2009-го становить значні, на перший погляд, 12,7%. Проте, як дружно зазначили аналітики, сталося це на тлі низької бази порівняння минулого року.
А от до попереднього місяця - квітня - показник, навпаки, скоротився. Серед головних причин, які наводять аналітики, - не тільки зупинка на ремонт Лисичанського НПЗ і менша кількість робочих днів через свята, а й зниження зовнішнього попиту, що намітився, і падіння світових цін на металопродукцію, а також нездатність банків відновити кредитування. Скорочення попиту на сталь на світовому ринку призвело до скорочення її випуску за минулий місяць на 1,9% (до квітня), тоді як сезонне зниження попиту на енергоносії зумовило 9,5-відсоткове скорочення їх виробництва.
Внутрішній попит на українському ринку теж не найкращий. Як і раніше, продовжують скорочуватися обсяги виконаних будівельних робіт (у фактичних цінах). У січні-травні ц.р. показник становив майже 11 млрд. грн., або всього 80% далеко не найкращого торішнього аналога (коли було зафіксовано понад 55-відсоткове падіння).
Динаміка роздрібного товарообігу хоч і вийшла в січні-квітні на "плюс", але при цьому його зростання залишається у межах статистичної похибки (всього 1,1%).
Тож говорити про якісне поліпшення економічної активності в країні поки що зарано. І це очевидно, адже розвиток внутрішнього ринку неможливий без якісного поліпшення інвестиційних процесів. Тим часом внутрішні ресурси все ще занадто дорогі й нестабільні для того, щоб розраховувати на їх використання в інвестиційних цілях.
Валюта ж, яка надходить у країну по фінансовому рахунку, практично повністю йде на покриття непомірного бюджетного дефіциту, який дамокловим мечем висить над економікою (як через прямі зовнішні позики уряду, так і через купівлю боргових зобов’язань, що випускаються Мінфіном).
Чи можна і за рахунок чого виправити цю ситуацію? Як змусити зовнішні ресурси працювати на економіку?
Саме цьому питанню було присвячено чергове засідання Фінансового прес-клубу, яке відбулося за підтримки "ДТ" і проекту USAID "Розвиток фінансового сектору" (FINREP).
Із боку фінансистів у ньому взяли участь Анатолій Балюк, виконавчий директор НБУ з питань валютного регулювання і контролю, Павло Цетковський, в.о. голови правління "Ерсте Банку" в Україні, Роман Шпек, віце-президент "Альфа-банку", член ради Національного банку України, а також Марина Бикова, заступник голови правління "Дочернего банка Сбербанка Росии".
За оцінками виконавчого директора НБУ з питань валютного регулювання та контролю Анатолія Балюка, у банків нині є дуже великий запас валюти, яка може бути спрямована на кредитування. "За нашими оцінками, комерційні банки сформували авуари (кошти банку, зокрема в іноземній валюті, цінних паперах і золоті, що перебувають на зберіганні в зарубіжних банках) у розмірі близько 6 млрд. дол.", - заявив представник банківського регулятора.
Проте самі банкіри стверджують, що, навіть попри законодавчі послаблення в системі валютного регулювання, кредитування в доларах і євро поки що не відновиться. "На мій погляд, треба говорити не стільки про девальвацію валюти і зміцнення української валюти, скільки про стабільність останньої. Стабільності українській валюті однозначно бракує - у цьому, на мій погляд, основна проблема. Хитання із боку в бік, удари і по учасниках економічної діяльності, і - як наслідок - по державі, тому що утворюється ланцюжок і все валиться, як снігова лавина... Мабуть, від цієї ситуації всі вже стомилися, хочеться зрештою стабілізації валюти не на місяць-два-три, а хоча б на кілька років. Інакше валютні ресурси для економіки не будуть ні довгими, ні дешевими", - переконана Марина Бикова.
Відновленню кредитування перешкоджає і юридична сваволя, що панує в українських судах. "Куди нині може звернутися кредитор? Коли є цинічне небажання повертати споживчі, іпотечні кредити або кредити в корпоративному бізнесі й важко встановити справедливість. І часто пригадуються слова з фільму "Кавказька полонянка" - про найгуманніший і найсправедливіший суд у світі. Де його в Україні знайти, і чому в ньому не можна знайти правди", - розводить руками Роман Шпек.
Та навіть якщо судову систему нова влада візьме під контроль, економічна ситуація в країні все одно не сприятиме кредитуванню. "Виникає помилкова думка, що банки не кредитують у валюті через заборону НБУ (з початку року портфель валютних кредитів скоротився на 6,5%. - А.А.). Основна причина, через яку не активізується кредитування, - триваюче погіршення якості існуючого портфеля позик, виданих банками (через судову сваволю), а також закредитованість українських компаній", - заявив Павло Цетковський.
На думку банкіра, у 80% українських корпоративних позичальників частка позикових ресурсів на балансі вища за допустиме для банків значення. І виправити цю ситуацію можна тільки з допомогою підвищення капіталізації українських підприємств. А це, своєю чергою, неможливо без нормально працюючої інфраструктури ринку.
За словами банкірів, у такій ситуації гроші банків у гривні переважно спрямовуватимуться на купівлю державних облігацій, тоді як валютні ресурси буде використано для повернення зовнішнього фінансування.
У цьому зв’язку неминуче зниження ставок за депозитами через надлишок грошей у банків (приріст банківських вкладів із початку року - 9,2%, падіння кредитування - 2,9%).
Розмір відсоткової винагороди в гривні в більшому ступені залежатиме від ставок по ОВДП (тепер середньострокові ресурси уряд залучає за ставками 11-12% річних). Ставки за валютними депозитами базуватимуться на вартості ресурсів, які нині банки сплачують за зовнішнє фондування (на рівні 4-5%).
Таким чином, висновок поки що невтішний. Значні запаси валюти, якими нині володіють (або можуть залучити) банки, будуть спрямовані в економіку лише тоді, коли держава розв’яже давно відомі й начебто банальні проблеми.
А саме - забезпечить стабілізацію держфінансів, зниження інфляції, прозорості і прогнозованості макроекономічної політики. А ще - реалізує давно назрілі економічні реформи. Хоча б ті, які задекларовані в президентській програмі.
Андрій Алексєєв
За матеріалами:
Дзеркало Тижня
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас