Що Податковий кодекс залишить від єдиного податку


Що Податковий кодекс залишить від єдиного податку

Для початку проект кодексу передбачає такий спеціальний режим, як спрощена система оподаткування. А закріплення самого поняття єдиного податку в Податковому кодексі дає підприємцям надію, що спрощенка проіснує ще мінімум шість років

Незважаючи на різні пропозиції щодо збільшення ставки єдиного податку, - від прогресивної шкали до прив'язки до мінімальної заробітної плати, - в проекті кодексу сума відрахувань до бюджету залишилася практично незмінною: 20-200 грн. на місяць для фізосіб-підприємців і 6% від бази оподаткування для юридичних осіб. Для підприємств на спрощеній системі збільшується граничний розмір виручки - з 1 до 2 млн. грн. на рік. Правда, у первісній версії проекту кодексу ця сума була ще більше (2,7 млн. грн.), А також передбачалося збільшення лімітів для фізосіб (до 700 тис.), але в остаточній редакції зміни торкнулися тільки сум для юросіб. Експерти говорять про те, що таким чином уряд залишив місце для майбутнього компромісу, тому що питання спрощеної системи в Податковому кодексі стануть однією з найбільш спірних тем прийдешніх громадських обговорень.

Як виглядають податкові канікули

Проектом Податкового кодексу передбачаються широко розрекламовані податкові канікули для малого бізнесу. Проте вони виявилися далеко не такими, як про це говорили в передвиборчий період. Податкові канікули будуть поширюватися тільки на фізосіб-підприємців, які надають побутові послуги на суму не більше 300 тис. грн. на рік, і юросіб з доходом до 100 тис. грн. Для цих груп з 2011 до 2016 року ставка єдиного податку буде дорівнювати нулю. Але експерти говорять про те, що ставка "нуль" для юросіб практично застосовуватися не буде, оскільки працюючих бізнесів з виручкою в 8333 грн. на місяць в Україні практично немає. Але все ж близько 15-20% фізосіб-єдиноподатників потраплять під дію канікул.

Кого позбавлять пільг

Втім, на цьому позитив від проекту Податкового кодексу для малого бізнесу закінчується. По-перше, в документі реалізована квітнева ідея Михайла Бродського скоротити перелік видів діяльності, що підлягає спрощеному оподаткуванню. Наприкінці квітня Держкомпідприємництва запропонував до обговорення проект Закону "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкта малого підприємництва". Там, зокрема, пропонувалося виключити зі списку єдиноподатників ігровий бізнес, обмін валют, виробництво і торгівлю підакцизними товарами та паливно-мастильними матеріалами, організацію торгівлі, продаж через Інтернет, аудиторську, рекламну, бухгалтерську, адвокатську діяльність та багато іншого. Весь цей список, з невеликим корегуванням формулювань, потрапив до проекту кодексу.

Зазначимо, що на шляху з Кабміну до парламенту з проекту кодексу випав найцікавіший пункт, згідно з яким не може бути платником єдиного податку особа, прирівняна до найманого працівника. (На думку Бродського, таких в Україні не менше 300 тис.) Але сталося це не тому, що уряд відмовився від такого методу боротьби з тіньовими зарплатами. Просто в процесі екстреного написання проекту кодексу Мінфін нечітко прописав цю вимогу. Так що не виключено, що до другого читання з'явиться більш конкретна норма, приміром, зразка 2004 року - якщо фізособа - платник єдиного податку надає послуги одному замовнику більше 30 днів на рік, то вона прирівнюється до найманого працівника (з відповідними платежами до бюджетів та соцфонди).

Пенсійний фонд не забутий

Радіти скасуванню вимоги Кабміну Юлії Тимошенко про обов'язкові платежі єдиноподатників до Пенсійного фонду довелося недовго. Втім, ніхто й не сумнівався, що Микола Азаров не пройде повз таку прибуткову ідею. Автори проекту Податкового кодексу вирішили виключити збори до фондів соціального страхування з переліку податків, які не сплачуються при спрощеній системі. Тому з 2011 року спрощенцям доведеться платити не тільки 200 грн. до бюджету, але й окремо соціальні внески (виходячи з мінімальної зарплати). З 1 грудня цього року мінімальна зарплата складе 922 грн. За підрахунками експертів, у такій ситуації сума соціальних податків буде дорівнювати 341 грн., А єдиний податок за фактом складе 541 грн. Але при цьому голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський виступає за те, щоб платники єдиного податку сплачували внески не з мінімальної зарплати, а з 1,5 мінімалки. Якщо в майбутньому така норма з'явиться в законодавстві, то підприємці будуть щомісяця платити близько 700 грн.

Касові апарати знову в моді

Норма про використання спрощенцями реєстраторів розрахункових операцій (касових апаратів), на думку експертів, в нинішній редакції проекту Податкового кодексу прописана дещо двозначно. З одного боку, використовувати реєстратори (відповідно до проекту документа) треба відповідно до законодавства, а нинішня редакція Закону "Про використання РРО ..." звільняє платників єдиного податку від такої повинності. З іншого боку, в проекті кодексу стаття про РРО сформульована з натяком на те, що застосування касових апаратів - справа недалекого майбутнього. Для підприємців це означає наступне: штрафні санкції за порушення правил застосування РРО у кілька разів перевищують штрафні санкції за порушення норм спрощеної системи, а значить, податкові органи будуть в першу чергу перевіряти саме правильність застосування РРО з метою збільшення надходжень до бюджету. Це не кажучи вже про додаткові витрати на утримання і обслуговування апарату.

Зміни в дрібницях

Крім трьох базових змін експерти побачили в пропонованому проекті кодексу близько десятка різного роду "незначних" правок, які загрожують у майбутньому перерости в серйозні проблеми. Так, юросіб на єдиному податку все ж хочуть позбавити права бути платниками ПДВ (таких зараз близько 30 тис.)

Або пропозиція на спрощеній системі використовувати як звітний період не календарний рік, а квартал. Податкова в майбутньому може цілком обгрунтовано тлумачити це як фактичне встановлення поквартального обмеження доходів, тобто граничні обсяги виручки в кожному податковому періоді не повинні перевищувати 1 / 4 річного ліміту.

У результаті малий бізнес в більшості своїй отримає або збільшені платежі, або необхідність переходити на звичайну систему оподаткування. У Кабміні впевнені, що завдяки нововведенням в бюджеті з'являться додаткові 66 млн. грн. Експерти ж говорять про сотні тисяч офіційно безробітних.

Наталя Воронецька

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування