740
США закликають країни піти шляхом американської фінансової реформи
Вашингтон поки не знає, як точно виглядатиме реформа фінансового регулювання США. Але її вже хочуть розповсюдити на країни G20.
Дуже своєчасну заяву зробив минулої середи глава Держказначейства США Тімоті Гейтнер: він заявив, що Вашингтон має намір настійно закликати великі світові економіки піти шляхом американської фінансової реформи. Чому своєчасну? Та тому що минулої п'ятниці відбулася зустріч з міністрами фінансів і главами центробанків G20. На думку Гейтнера, американський варіант реформи дозволить "відновити фінансову стійкість в середньостроковому періоді". Він назвав це обов'язком, який визнають всі країни.
Які ж саме принципи має намір просувати американський міністр фінансів на глобальному рівні? За його словами, реформа фінансового регулювання, яку прийняв Конгрес і з радістю підпише президент США, повністю відповідає затвердженим світовими лідерами принципам. Правда, тут Гейтнер трохи лукавить. Насправді не всі нововведення підтримуються на міжнародному рівні.
Так, введення податку на банки користується підтримкою в ЄС, але не схвалюється, наприклад, в Канаді. А моменти, що стосуються посилення стандартів ліквідності і норм резервування капіталу, вимагають міжнародної координації на рівні G20 і Базельського комітету з банківського нагляду. Крім того, єдиний варіант фінансового білля ще не прийнятий навіть у Вашингтоні. На даний момент в комітет з погодження розбіжностей надійшли дві версії законопроектів, які слід звести до спільного знаменника. І лише тоді остаточна версія законопроекту буде затверджена і послана на підпис в Білий дім.
Знайти і усунути
Дві версії фінансової реформи - версія Палати представників, прийнята в грудні 2009 року,, і версія Сенату, затверджена в травні 2010-го, мають небагато, але все-таки істотних відмінностей.
"Це один з тих окремих випадків, коли обидва документи дуже близькі між собою, - пояснює Крістофер Додд, глава банківського комітету. За його словами, відмінностей небагато, тому потрібно взяти краще з обох законів, об'єднати і представити фінальний продукт колегам з обох палат. Причому вдалі моменти, вподобані адміністрацією президента, є в обох законопроектах. Тому і з'явилася необхідність в їх узгодженні. Барак Обама, наприклад, віддає перевагу травневому документу під назвою Restoring American Financial Stability Act з двох причин.
По-перше, сенатський варіант містить так зване "правило Волкера" - обмеження використання банками своїх коштів для торгівлі цінними паперами на фондовому ринку, а також використання для цього власних хедж-фондів і фондів прямого інвестування. Очікується, правда, що у фінальний варіант закону це нововведення потрапить у дещо відкоректованій формі. Як мінімум, регулятори можуть вирішити торгівлю цінними паперами на користь клієнтів. Але так чи інакше подібна заборона може скоротити прибутки крупних банків, де торгівля цінними паперами складає десяту частину доходів, на 2-4%. А разом з останніми обмеженнями втрати банків на Уолл-стріт можуть і зовсім досягти 15-20% прибутку, вважають аналітики Morgan Stanley.
По-друге, частка проблемних інститутів, які загрожують фінансовій системі (вирішення так званої проблеми too big to fail). Палата представників запропонувала створити фонд у розмірі $150 млрд., які допомагатимуть фінустановам, які потребують, звестися на ноги. Сенат, у свою чергу, вважає, що потреби в такому фонді немає, а компенсувати витрати на порятунок фінінститутів від краху треба заднім числом, перш за все - за рахунок кредиторів і акціонерів. Відповідні повноваження на взяття таких банків під державний контроль (право на регулювання - resolution authority) отримає, згідно з проектом, Федеральна корпорація по страхуванню депозитів.
Саме таких повноважень бракувало свого часу владі, аби уникнути краху Lehman Brothers. І тут Обама також на стороні Сенату, хоча цей законопроект може привести не до посилення фінансових установ, а до пониження їх рейтингів і, у результаті, до погіршення доступу до позикових ресурсів. А з версії Палати представників в цій частині до кінця може дійти лише пропозиція про податок на банк, заснований на розмірах інституту і ризиках, які він несе. Проте ця ініціатива буде реалізована лише в разі схвалення Базельським комітетом.
Жорсткі зміни
Проте щодо інших питань законопроект Сенату отримав несхвалення і Білого дому, і фінансових регуляторів. Наприклад, в обох документах містяться пункти про встановлення федерального контролю над торгівлею банків дериватами. Та сенатський варіант радикальніший. Зокрема, всі деривати повинні будуть проходити через клірингові будинки і торгуватися виключно на біржах або подібних до них торгівельних платформах. Крім того, документ вимагає, щоб банки виділили свої підрозділи по роботі зі свопами до окремих дочірніх установ з власним капіталом.
Це може коштувати американським фінустановам близько $20-30 млрд. Тому тепер уже справа за їхніми лобістами - наскільки вони зможуть захистити інтереси банківських установ, не допустившись прийняття сенатського варіанту з цього питання, і не дати їм потрапити в "їжакові рукавиці" влади. Втім, судячи з несхвалення такого підходу владою, в питанні операцій з дериватами верх отримає законопроект Палати представників.
Ще одна "розбіжність" між документами, де Білий дім, швидше за все, прийме сторону Палати представників, полягає у вирішенні проблеми захисту прав споживачів. Всі конгресмени зійшлися на думці, що повинен працювати контрольний орган, який стежитиме за дотриманням прав споживачів у банківській і інвестиційній сферах. Але якщо в грудневому проекті йдеться про формування такого бюро в рамках Федерального резерву, то травневий документ передбачає створення абсолютно нового незалежного органу. Фінальний варіант буде, ймовірно, чимось середнім. На думку експертів, Білий дім виступить за новий орган, але віддасть право вето на деякі його рішення раді регуляторів.
В цілому всі зміни, уготовані банківському і фінансовому секторам, набагато жорсткіші, ніж очікувалося. Але мотив вжиття таких "драконівських" заходів треба шукати не лише в офіційній заяві про "попередження майбутніх криз". На настроях законодавців позначилися і інші причини. У тому числі - позови про шахрайство проти Goldman Sachs, а також що стартують праймеріз конгресменів, для яких жорсткість щодо Уолл-стріт - синонім збільшення електорату серед пересічних американців.
Тепер же залишається чекати, як довго протримаються подібні настрої і як сильно вони торкнулися Білого дому. Від цього і залежатиме, наскільки м'якою (або наскільки радикальною) буде остаточна версія фінансової реформи, яка, можливо, з часом буде адаптована і на глобальному рівні. А поки, за словами сенатора Крістофера Додда і Барні Франка з Палати представників, який очолює комітет фінансових послуг, президент упевнений, що його автограф з'явиться на документі ще до Дня незалежності США (4 липня).
Олена Снєжко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
