Карти в руки


Карти в руки

В останній день травня 2010 р. на нараді в Радміні АР Крим міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк виступив з несподіваною заявою про необхідність введення в країні соціальних продуктових карток. Далі він пояснив, що держава не повинна регулювати ціни на сільгосппродукцію, намагаючись забезпечити мінімальні ціни для споживачів, - цей шлях веде до нерентабельності аграрних підприємств. Так, міністр сказав: "Хай нам дають компенсацію або вводять соціальні картки – іншого шляху для аграріїв немає".

Спочатку здалося, що заява міністра була зроблена, що називається, в серцях і є наслідком безуспішних спроб вирішити дилему: з одного боку, доводиться утримувати оптово-роздрібні ціни на продовольство, а з іншого боку, на дотування сільгоспвиробників постійно необхідно знаходити в бюджеті кошти, які завжди бракує. Але, як розповіли в прес-службі міністра, ідея заміни чинного механізму обмеження роздрібних націнок на соціально значимі продукти харчування адресною продовольчою допомогою малозабезпеченим виношується у відомстві не перший день. Зараз вона у стадії розробки, і механізм допомоги поки незрозумілий.

За інформацією ж Ігоря Кишка, генерального директора Української торгівельної асоціації, ідея відмови від держрегулювання цін на соціально значимі продукти харчування виходить від ритейлорів, які вже близько року оббивають пороги владних кабінетів, пропонуючи ввести адресну продовольчу допомогу замість регулювання цін. Як говорить Кишко, поки йдеться або про так звану американську систему (дотування малозабезпечених з держбюджету), або про введення обов'язкової знижки на придбання "соціальних" товарів певними категоріями громадян. Треба сказати, що в США справді існує федеральна програма пільгової покупки продуктів (Supplemental Nutrition Assistance Program).

Зараз велика частина коштів цієї програми розподіляється за допомогою видачі платіжних пластикових карт. У 2009 р. таку допомогу отримували понад 30 млн американців (середній розмір виплати - $115 в місяць на людину, $255 - на сім'ю). Зрозуміло, що при нинішньому економічному стані України цей шлях, м'яко кажучи, нереалістичний. Але, як вважає Кишко, заміна загального обмеження цін і націнок на визначені державою "соціальні" продукти обов'язковими знижками, з одного боку, благотворно вплине на економіку, з іншого - дозволить ефективно захистити малозабезпечених громадян.

В цьому випадку ритейлори нарешті отримають право встановлювати економічно обґрунтовані (із їхньої точки зору) націнки, а не нинішні 10-15% на соціально значимі види продовольства. Нагадаємо: держрегулювання торгівельних націнок регламентується постановою Кабінету міністрів №1548 від 25.12.96 р. Всього в кошику соціально значимих продуктів - близько 30 найменувань. Ідею скасування держрегулювання цін схвалюють і виробники, які вважають, що це крок до цивілізованих ринкових відносин.

"Потрібно виходити з того, що ринок - це механізм, який самоналаштовується, і жорстке регулювання лише шкодить всім його учасникам. В цілому, я вважаю, ідея сама по собі хороша і перспективна, лише реалізовувати її потрібно в комплексі з антикорупційними заходами", - розмірковує Андрій Руденко, генеральний директор ТОВ "Рідний продукт".

В той же час Марія Колесник, начальник аналітичного відділу консалтингового агентства "ААА", вважає, що за адресну продовольчу допомогу комусь, так чи інакше, доведеться заплатити. Відмова від системи обмеження націнок, якою б згубною вона і не була, негайно призведе до зростання роздрібних цін (до речі, цей висновок можна зробити і з наведених вище слів Кишко). В результаті за "обов'язковий дисконт", швидше за все, заплатять не лише споживачі, але і виробники. До речі, якщо звернутися до даних про обсяги роздрібних продажів соціально значимих продуктів, стає очевидним, що, незважаючи на обмеження націнок, оборот цих товарів в грошовому вираженні постійно збільшувався (при падінні продажів у фізичному вираженні).

Тобто зростання фінансового обороту торгівлі зумовлене саме підвищенням цін. В разі збільшення націнок "до економічно обґрунтованих" і у відсутність зростання доходів громадян станеться чергове зменшення натуральних обсягів продажів, що боляче вдарить по більшості виробників продуктів харчування і призведе до скорочення обсягів виробництва і закупівлі сировини, а це неминуче позначиться на всьому "сільськогосподарському" ланцюжку.

PS Демонструючи завидну послідовність, 3 червня на брифінгу в Кабінеті міністрів Присяжнюк виступив з ініціативою скасування державного регулювання цін на сільгосппродукцію, яка входить до переліку об'єктів державного цінового регулювання. Нагадаємо, що, згідно з постановою Кабміну №40 від 20.01.10 р., в перелік об'єктів державного цінового регулювання на 2010-2011 МР входять: пшениця тверда і м'яка, зерно суміші пшениці й жита (меслін), жито озиме і ярове, ячмінь, борошно пшеничне і житнє, цукор-пісок (буряковий), кукурудза, молоко сухе, масло вершкове.

Михайло Дикаленко, Еліна Московчук

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua