1354
Інвестиційний дощ проллється не на всіх
— Казна та Політика
За прогнозами експертів, в 2010 р. Україна може залучити інвестиції в обсязі, порівнянному з результатами 2006-2007 рр., - близько $8 млрд. Проте отримати доступ до додаткових ресурсів зможе лише обмежена кількість вітчизняних компаній. В основному йдеться про великі холдинги і підприємства, що вже отримували такі кредити. Для всіх інших, включаючи і місцеві громади, доступ до інвестицій буде закритий, в першу чергу - через законодавчі перешкоди і проблеми з діяльністю державної влади в країні.
Рахуємо заново
За даними Держкомстату, в I кварталі 2010 р. обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України склав $717,1 млн, або 61% від надходжень аналогічного періоду 2009 р. Різке зниження цього показника, в порівнянні з кризовим 2009 р., експерти пояснюють тим, що частина вкладень, зроблених на початку 2009 р., планувалася заздалегідь, і дані за подальші квартали 2010 р. виглядатимуть значно краще, ніж за аналогічний період 2009 р.
В той же час представники інвестиційних компаній і окремих галузей вносять свої поправки до загальної картини надходжень іноземних інвестицій в країну. Маючи в своєму розпорядженні попередні дані про обсяг капіталу, що прийшов в країну до середини травня, вони налаштовані оптимістичніше. "З упевненістю можна сказати, що 2010 р. принципово відрізнятиметься від 2009 р. обсягами залучення капіталу в економіку України. Лише за допомогою публічних операцій з початку року деякі підприємства і банки змогли залучити близько $1,6 млрд. Це у декілька разів більше обсягу, що надійшов протягом всього 2009 р.", - говорить керуючий директор інвестиційної компанії Phoenix Capital Андрій Андрійчук.
За прогнозами управляючого партнера інвестиційної компанії "Драгон Капітал" Томаша Фіали, до кінця 2010 р. за обсягом іноземних інвестицій Україна може вийти на рівень 2007 р. "Так звані якісні або прямі іноземні інвестиції досягали максимум $10 млрд на рік. Торік їх рівень знизився до $4,5 млрд. У 2010 р. ми сподіваємося залучити $8 млрд - це дозволить нам практично відновити рівень, що спостерігався в 2006-2007 рр. А це були пікові роки для іноземних інвестицій. Наступного року, за моїми прогнозами, обсяг прямих іноземних інвестицій перевищить $10 млрд", - говорить Фіалу.
"Міняється природа самих інвестицій, що виражається, перш за все, в зміні цілей залучення капіталу, а також категорії інвесторів. Якщо в другій половині 2008 р. і в 2009 р. основні споживачі капіталу залучали його для того, щоб вижити або рефінансувати борги, то в 2010 р. реалізовуватимуться інвестиційні проекти, більшою мірою направлені на зростання", - відзначає Андрійчук.
Земля - наше багатство
За даними Держкомстату за I квартал 2010 р., за обсягом іноземних інвестицій в Україні традиційно лідирує фінансова сфера (протягом цього періоду було залучено $214,7 млн). У трійці лідерів також продажі, ремонт автомобілів ($30,2 млн) і будівництво ($6,6 млн). Втім, аналітики вважають інакше.
"В першу чергу ми бачимо інтерес інвесторів до компаній, що виробляють споживчі товари (сільгосптовари, продукти харчування тощо). Крім того, спостерігається досить активний інтерес до ринку послуг, зокрема, у сфері IT і охорони здоров'я", - говорить управляючий партнер компанії KPMG Андрій Цимбал. "Найпривабливіші на сьогоднішній день галузі - це перш за все фундаментальні сектори української економіки, такі як енергетика, металургія, сільське господарство і, безумовно, банківський сектор - це стосується боргового капіталу. Стосовно акціонерного капіталу перспективним виглядає сільське господарство, що переробляє галузь і окремі сектори машинобудування", - упевнений Андрійчук.
Найбільш популярним інструментом для залучення капіталу серед українських компаній є єврооблігації: протягом чотирьох місяців надходження від них склали $1,6 млрд (основний обсяг забезпечили облігації Укрексімбанку, ДТЕК (енергетичний холдинг Рината Ахметова, включає 12 компаній) і ВАТ "Миронівський хлібопродукт".
"Я думаю, що приватний сектор зможе залучити зовнішній капітал більш ніж на $5 млрд за рахунок єврооблігацій, синдикованих кредитів і приватних позик", - прогнозує Фіалу. Другими за розміром є інвестиції від міжнародних фінансових інститутів, більшою мірою МФК (група Світового банку) і EBRD (міжнародний інвестиційний фонд). Їх обсяг налічує $350-400 млн.
Але інвестиційний дощ в Україні проливається поки вибірково. "Наш ліміт з кредитування на 2010 р. - близько $1 млрд, проте, за нашими прогнозами, він вибраний не буде. Я думаю, що протягом року ми надамо кредитів приблизно на $600 млн. Ми зіткнулися з тим, що нам нема кого кредитувати, - ми не бачимо кваліфікованих позичальників", - сказав перший заступник голови правління Промінвестбанку В'ячеслав Юткін.
Як пояснюють експерти, не всі українські компанії уміють викликати довіру потенційних інвесторів. За словами Цимбала, українці не готові надавати адекватну і прозору фінансову інформацію про діяльність підприємств. "Йдеться перш за все про фінансову звітність за міжнародними стандартами", - пояснив він.
Крім того, у потенційних інвесторів викликає настороженість заборона, яка існує в Україні, на продаж землі, а також відсутність централізованої прозорої системи реєстрації прав на нерухомість.
Таким чином, найбільші шанси на залучення позикових коштів мають ті компанії, які знайомі іноземним інвесторам, мають певну кредитну історію (наприклад, згадані Укрексімбанк, ДТЕК і "Миронівський хлібопродукт").
Ще одним чинником, що полегшує отримання іноземної позики, є захищеність підприємства від можливих фінансових стресів. Сільське господарство, де виробничий цикл замкнутий в межах країни і захищений від валютних коливань, в цьому сенсі отримує додаткові переваги.
За прогнозами аналітиків, обсяг інвестицій в аграрну галузь цього року може скласти близько $1 млрд. З початку року аграрії вже отримали $700 млн, з них $600 млн - завдяки зовнішньому розміщенню акцій і облігацій крупними холдингами. За оцінками експертів інвестиційної компанії Phoenix Capital, аграрні і переробні підприємства зможуть додати до вищезазначеної суми ще приблизно $500 млн за рахунок продажу акцій і облігацій.
До виходу на міжнародні ринки капіталу українські компанії також підштовхує обмеженість пропозиції позикових коштів з боку внутрішніх фінансових установ.
"Використання можливостей фінансування в такий спосіб - найкращий вихід для аграрних холдингових компаній в умовах дефіциту кредитних ресурсів і підвищення вимог до позичальників. Зараз навіть крупним сільгоспвиробникам дуже важко отримати банківський кредит, а що стосується середніх і малих підприємств - їхні шанси взагалі дорівнюють нулю", - коментує ситуацію президент Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Алекс Ліссітса.
А в іншому, все добре…
На тлі радісних повідомлень про успіхи окремих компаній все сумніше виглядають перспективи залучення коштів на реалізацію суспільно значимих проектів - оновлення транспортної інфраструктури і комунального господарства. Централізація бюджетних відносин в Україні відводить державі головну роль у цьому процесі. Враховуючи цей факт, експерти закликають Кабмін не витрачати всі гроші на дотації окремим галузям. Головні надії уряд покладає на масштабні позики від імені держави. На даний момент головною паличкою-виручалочкою призначений кредит від МВФ.
За словами керівників економічного блоку в уряді, кредит в $19 млрд, який Україна розраховує отримати цього року від МВФ, має піти в основному на підготовку до Євро-2012. Сума значна, особливо якщо врахувати, що, за підрахунками Держкомстату, за весь час незалежності Україна отримала $40 млрд зовнішніх інвестицій. Втім, цих коштів може не вистачити, адже, згідно з Державною програмою підготовки до Чемпіонату, це задоволення обійдеться країні в $38 млрд. Проте справа із отриманням позики від МВФ поки не йде на лад.
Теоретично залучити гроші під великі інфраструктурні проекти можна і без допомоги міждержавних структур, використовуючи, наприклад, схему державно-приватного партнерства.
"Ми знаємо багато інвесторів, які зацікавлені в участі в таких інфраструктурних проектах, якщо буде ухвалений відповідний закон. За рахунок приватного капіталу можна в рази прискорити розвиток інфраструктури. Є інтерес і у західних інвесторів, і у інвесторів з Близького Сходу, з Азії", - говорить Томаш Фіалу.
Але в Україні для цього досі немає відповідної законодавчої бази. Інвестування за такою схемою стало можливим лише завдяки використанню політичної волі в надзвичайних ситуаціях. Наприклад, за концесійною схемою реконструюється аеропорт в м. Харкові. Місту надали право приймати футбольні матчі Євро-2012, і роботи потрібно було проводити терміново. Це зіграло на руку харківському бізнесменові Олександру Ярославському. Вкладаючи кошти в реконструкцію, він отримав договір на оренду комплексу строком на 49 років. За такою ж схемою в Україні могла б здійснюватися реконструкція комунальних підприємств, об'єктів транспортної інфраструктури і зв'язку. Але відповідний закон поки не ухвалений.
Катерина Прищепа
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
