Як подолати дефіцит держбюджету, інвестицій, кредитів? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Як подолати дефіцит держбюджету, інвестицій, кредитів?

Казна та Політика
1114
Як державі підтримати відновлення кредитування економіки, не спровокувавши тим самим додаткової інфляції і нових курсових коливань? Наскільки реальною є перспектива балансування держбюджету і якою мірою є прийнятним фінансування його дефіциту за рахунок емісії Національного банку, якщо мова йтиме про інвестиційні витрати?
Як зробити кредити в гривні дешевшими і довшими? Чи варто відновлювати валютне кредитування - і в який спосіб, аби позичальники знову не наступили на "валютні граблі"? Ці і ряд інших життєво важливих для економіки питань були обговорені під час круглого столу "Антикризові стратегії для України: як відновити кредитування економіки", проведеного 31 травня 2010 року в Києві з ініціативи Ліги фінансового розвитку за підтримки "ДТ" і представництва Світового банку в Україні.
У дискусії взяли участь (за абеткою): Олександр Арсенюк, заступник директора департаменту монетарної політики НБУ; Маріус Вісмантас, координатор діяльності Світового банку у фінансовому та приватному секторі України, Білорусі та Молдови; Валерій Геєць, академік, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України; Дмитро Зінков, голова правління "ОТП Банку"; Володимир Лавренчук, голова правління "Райффайзен Банку Аваль"; Олександр Павлов, старший банкір ЄБРР; Віктор Пинзеник, голова Українського фонду підтримки реформ; Мартін Райзер, директор Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові; Володимир Хливнюк, голова правління банку "Фінанси та кредит".
Держбюджет і монетарна політика
Попри продовження тотальних перестановок у владі, економічні зміни в Україні поки що так і не відбулися. Як і півроку тому, коли "ДТ" уперше зібрало експертів, щоб обговорити стратегії антикризового відновлення економіки, учасники круглого столу констатували: головною економічною загрозою залишається дисбаланс державного бюджету. За оцінками екс-міністра фінансів України Віктора Пинзеника, реальна діра в державній скарбниці 2010 року набагато перевищує задекларовані в законі про бюджет 57,7 млрд. грн. і за підсумками року може сягнути 170 млрд. грн. Водночас цього року, як і 2009-го, не всі заплановані видатки буде профінансовано, переконаний фінансист.
Голова Українського фонду підтримки реформ наголошує, що уряд не висловив бажання закрити в країні внутрішні офшорні зони і скасувати податкові пільги для підприємств і територій. На думку пана Пинзеника, якби існувала політична воля до скасування всіх цих пільг, можна було б додатково наповнити бюджет як мінімум 40 млрд. грн., а інших шляхів для значущого збільшення надходжень нема. Тому єдиним способом для балансування дохідної і видаткової частин бюджету експерт вважає саме скорочення витрат. "Без такого скорочення ми заженемо економіку в глухий кут. І наступного року вивести економіку з нього буде вкрай складно, а вже через два роки - іще складніше", - стверджує Віктор Пинзеник, із професійних міркувань уникаючи слова "дефолт".
На думку екс-міністра фінансів, уряду не треба боятися скорочення видатків. "Греція, Іспанія, Португалія, Великобританія, Данія - усі йдуть цим шляхом. Чому Україна не може?" - переймався запитанням колишній глава Мінфіну. Відповіді, на жаль, так і не було: представник нинішнього Міністерства фінансів у найостанніший момент відмовився від участі в дискусії.
Експерт упевнений, що скорочення бюджетних видатків має відбутися насамперед у соціальній (дефіцит бюджету Пенсійного фонду сьогодні становить близько 40%) і енергетичній сферах (шляхом зниження видатків на субсидування різниці між ринковою ціною на газ і тарифами для небідних прошарків населення, із застосуванням додаткових заходів з підтримки малозабезпечених громадян, а також на субсидування збиткової вугільної промисловості). Без цих кроків, на думку Пинзеника, МВФ не відновить програми кредитування України, "бо в цьому нема сенсу": покрити дефіцит не допоможуть ні зовнішні запозичення, ні приватизація. "Це - крапля в морі дефіциту, якої ніхто не відчує", - вважає Віктор Михайлович.
У такій ситуації найлегшим для уряду способом наповнення бюджету можуть виявитися ресурси Національного банку, який сьогодні й так покриває дефіцит держбюджету, монетизуючи держоблігації (із початку року - на 18,5 млрд. грн.).
У НБУ усвідомлюють потенційну небезпеку емісійного фінансування бюджету, у чому постарався запевнити присутніх заступник директора департаменту монетарної політики НБУ Олександр Арсенюк. Він переконаний, що джерелом інвестицій в економіку мають бути не емісійні кошти Національного банку, а накопичення капіталу суб’єктами економіки та заощадження населення, переспрямовані в реальний сектор через банківську систему. "Інших реальних джерел бути не може", - зазначив пан Арсенюк. За його словами, "Нацбанк стане тим бастіоном, який не дозволятиме залучати намальовані гроші для побудови ілюзорного добробуту".
Втім, як видно, стовідсоткової впевненості в тому, що цей форпост не буде здано під напором уряду, у НБУ все ж таки нема. Зокрема, Арсенюк зазначив, що НБУ, найімовірніше, буде змушений монетизувати ОВДП на 30 млрд. грн., передбачені в бюджеті на рекапіталізацію проблемних банків, якщо держпапери будуть пред’явлені центробанку. Оскільки це передбачено законодавством.
Тема рекапіталізації викликала гостру дискусію серед учасників круглого столу, більша частина яких зійшлася в думці, що поточна схема використання державних грошей на порятунок проблемних банків - непродуктивна.
За словами голови правління "ОТП Банку" Дмитра Зінкова, у посткризовий період роль держави в перерозподілі грошових потоків має зростати, адже попит на гроші з боку бізнесу зменшився. Адекватною моделлю управління економікою, вважає банкір, було б спрямування коштів, залучених державою шляхом продажу ОВДП, на розвиток пріоритетних галузей. "Кредитування через державу або кредитування з допомогою держави через банківську систему зараз є життєво необхідним для того, щоб використати посткризову паузу і дати поштовх структурним перетворенням в економіці", - наголосив Зінков.
Однак директор Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер не в усьому погодився з такою моделлю стимулювання фінансування економіки. На його думку, для відновлення кредитування держава має сконцентруватися на стабілізації макроекономічної ситуації, "а не думати про те, щоб через додаткові видатки допомогти економіці тоді, коли саме видатки й потрібно урізати". "Я не знаю, звідки візьмуться гроші", - сказав представник Світового банку.
"ВВП України може зростати на 10% на рік", - заявив пан Райзер. Водночас структурною проблемою для країни залишається дефіцит держбюджету.
За словами експерта, у сфері державних інвестицій уряду треба сконцентруватися на реалізації інфраструктурних і енергозберігаючих проектів: на ці цілі Україна витрачає 1% від ВВП, у той час як швидко зростаючі економіки Європи та Азії - 5-10% ВВП. Представник Світового банку переконаний, що важливою передумовою активізації фінансування української економіки є визнання банками реального обсягу проблемних кредитів у своїх балансах. А держава має сприяти цьому процесу, зокрема шляхом поліпшення законодавства про банкрутство.
При цьому уряду слід дуже обережно ставитися до емісійних інструментів НБУ: їхнє нераціональне використання може підірвати хитку довіру громадян до національної валюти та банків, яка поступово повертається. Так, за даними директора СБ по Україні, Білорусі та Молдові, темпи приросту гривневих вкладів фізосіб майже втричі перевищують надходження вкладів в інвалюті, а загальний обсяг депозитів населення з початку року збільшився майже на 10%.
Водночас гривнева грошова маса постійно зростає (у січні-квітні 2010 року - на 23,8 млрд. грн., або на 4,9%) - як через активний продаж державою держоблігацій, ресурси від розміщення яких спрямовуються через бюджет в економіку, так і завдяки викупу НБУ надлишкової пропозиції валюти на міжбанківському ринку (із початку року - 1,4 млрд. дол.).
Такий приріст грошової маси посилює інфляційний тиск на економіку. Проте Арсенюк наголошує, що НБУ вважає передчасним зміцнення національної валюти для стримування "валютної" емісії гривні. За його словами, українська економіка ще не повністю відновилася, а приплив прямих іноземних інвестицій є незначним. Тому поспішне зміцнення гривні може спровокувати виникнення макроекономічних дисбалансів, що не входить у плани Національного банку.
Водночас НБУ не надихає перспектива масштабного залучення нових позик на зовнішніх ринках. За словами Арсенюка, на сьогодні у банків більш ніж достатньо гривневих ресурсів для того, щоб кредитувати економіку.
Цю позицію підтримав член ради НБУ Валерій Геєць, який вважає, що для запобігання можливим ризикам державі доцільно обкладати короткострокові боргові операції банків і корпорацій додатковим податком. "Якщо суб’єкт господарювання позичає величезні гроші в той час, коли в країні є свої ліквідні ресурси, потрібно запроваджувати економічний податок і розв’язувати цю проблему. Не для того, щоб зібрати гроші в бюджет, а щоб зупинити цей процес", - сказав учений.
Також Геєць звернув увагу на десятки мільярдів "українських" доларів, які перебувають за кордоном і "у матрацах" громадян. Ці гроші необхідно повертати з тіньового обороту, але для цього потрібна політична й економічна стабільність. Якщо така стабільність для інвесторів буде забезпечена, вважає Геєць, Україні не доведеться позичати у МВФ ще 20 млрд. дол. - може виявитися досить "одного-двох траншів". Експерт звернув увагу на те, що двигуном економічного зростання в Україні може бути не споживчий попит, а інвестиційний, виробничо-технічний, зокрема, у контексті програм енергозбереження.
Заощадження й інвестиції
Досягши консенсусу стосовно того, що у внутрішніх інвесторів є в наявності достатній запас коштів для підтримання економіки, експерти почали обговорювати, як домогтися залучення грошей у банківську систему.
За словами голови правління "Райффайзен Банку Аваль" Володимира Лавренчука, щоб банки мали можливість формувати стабільнішу ресурсну базу та активізувати кредитування, необхідно на законодавчому рівні передбачити диференціацію депозитів на поточні, до запитання (ощадні) і строкові (із обмеженням права на дострокове вилучення коштів із вкладу).
Окрім того, доцільно посилити регулятивні вимоги, піднявши, зокрема, планку капіталізації для банків, котрі працюють із депозитами населення (що, до речі, вже зробили в Казахстані й Азербайджані). "Треба обмежити роботу із вкладами лише тими організаціями, які мають бездоганну репутацію", - додав банкір.
Натомість Дмитро Зінков запропонував диференціювати ставки відрахувань, які банки роблять у Фонд гарантування вкладів фізосіб. "Є непоганий механізм у деяких країнах, зокрема, у Росії, коли банки, котрі залучають депозити під високі відсоткові ставки, мають сплачувати до фонду гарантування вкладів додаткові відрахування. Мені здається, що зараз потрібно запровадити цей інструмент і з його допомогою цілеспрямовано знижувати рівень відсоткових ставок за депозитами, наслідком чого стало б зниження відсоткових ставок за кредитами", - каже банкір.
Володимир Лавренчук цю думку цілком підтримує: "Треба обмежити провокації, коли інфляція - 12%, а ставка за депозитами - 22%, бо це руйнує правила гри на ринку. Дане питання перебуває у сфері відповідальності всіх учасників ринку і насамперед - регулятора. Я категорично проти саморегулювання ринку, адже кожен "новоприбулий" банк починає загравати з клієнтами з екранів телебачення, плакатів, руйнуючи психіку масового споживача, котрий звикає до ставки 22%. У банків виникає конкурентна боротьба проти самих себе".
У контексті ж перспектив відновлення валютного кредитування банкір зазначив, що обмеження слід пом’якшувати, але при цьому відвести валютні ризики від населення. Водночас валютне кредитування представників малого і середнього бізнесу Лавренчук вважає можливим (за наявності регламентації щодо застави, власного капіталу, інших обмежень).
Зі своїм колегою не погодився керівник банку "Фінанси та кредит" Володимир Хливнюк, який виступив категорично проти відновлення валютного кредитування для всіх і кожного. "Зараз - не найкращий час для повернення до валютного кредитування. Ті події, котрі сьогодні відбуваються у світовій фінансовій системі, особливо європейській, свідчать, що розслаблюватися ще рано - може виявитися, що все ще попереду. Мені здається, люди вже змирилися з тим, що валютних кредитів не буде. Тому має бути жорстка лінія, у т.ч. Національного банку. Валютне кредитування фізичних осіб мусить бути заборонене; стосовно юридичних осіб має застосовуватися та ж процедура, котра існувала дотепер: є валютна виручка - є валютний кредит". За словами фінансиста, банки можуть забезпечити приріст кредитного портфеля на рівні 15-20% уже наявними в Україні ресурсами без залучення додаткових валютних коштів.
Говорячи про відсоткові ставки за кредитами, банкір нагадав, що до кризи банківська система України підійшла зі ставками кредитування на рівні 15% річних у гривні, що для економіки, котра розвивається, було цілком припустимо. За словами фінансиста, можливим інструментом зниження ставок могло б бути рефінансування НБУ, яке формувало б ціну грошей на ринку. У зв’язку з цим Хливнюк звернув увагу на необхідність посилення ролі відсоткової політики НБУ.
Однак представник Національного банку України Олександр Арсенюк зазначив, що НБУ не розглядає рефінансування як ресурс для стимулювання кредитної активності банків: воно є засобом підтримання короткострокової ліквідності банків і, в окремих випадках, стабілізації їхнього фінансового стану.
Натомість старший банкір ЄБРР Олександр Павлов звернув увагу сперечальників, що за 50-відсоткової доларизації української економіки казати про миттєву відмову від валютних кредитів досить складно, бо цей процес потребує "серйозних інфраструктурних і макроекономічних змін". Водночас добре те, що держава почала рухатися в цьому напрямі, нехай і під впливом кризи.
Експерт вважає, що обмеження у валютному кредитуванні потрібно ослабляти, але в міру, щоб банки не почали брати на себе необгрунтовані валютні ризики. На його думку, ці ризики не повинні лягати, зокрема, на фізичних осіб - "це досить очевидно".
Підсумував дискусію координатор діяльності Світового банку у фінансовому та приватному секторі України, Білорусі та Молдови Маріус Вісмантас. Він нагадав учасникам круглого столу, що банки "навряд чи самостійно піднімуться і почнуть видавати кредити". "Світовий досвід показує, що питання - не в номінальній вартості грошей: у Японії ставки центрального банку були практично нульовими, однак кредитування не відновлювалося через структурні проблеми банківської системи, які не вирішувалися", - наголосив пан Вісмантас. На його думку, базою для відновлення кредитування має бути ефективний нагляд, швидке видалення із системи слабких банків, вирішення питання проблемних активів. І всі ці питання має вирішувати держава.
Також експерт Світового банку в черговий раз акцентував увагу на необхідності підвищення вимог до капіталу українських банків. "Щоб банківська система почала кредитувати і рухатися вперед, потрібні гальма, аби не повторилася ситуація, котра була півтора року тому. Не знаю, чи існує більший стимул, аніж рівень капіталу. Без належного капіталу можна очікувати значних проблем у банківській системі", - резюмував експерт.
Олександр Дубинський, Василь Пасочник
За матеріалами:
Дзеркало Тижня
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас