Біс блоку


Біс блоку

Їй це вдалося насилу: під час розгляду відповідного законопроекту, парламент був атакований самою природою - у будинок Ради влучила блискавка. Чи мала природа причини бути незадоволеною діями законодавчого органу, спробував розібратися "Главред"

Президент, прем'єр і спікер вирішили не залишатися осторонь останніх трендів - увічнити в правовому полі України позаблоковий статус, попрощатися з курсом на членство в НАТО і розв'язати боротьбу з нехтуванням правами людини.

І ось, у найкоротший термін написаний, направлений до парламенту, розглянутий Комітетом і прийнятий в першому читанні президентський законопроект "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" - акт, прийняти який зобов'язує Основний Закон. Як випливає з документа, відтепер за цим повчанням будуть жити і мужньо працювати чиновники від верху до низу, звіряючи кожну букву своїх інструкцій, правил, директив з Основою. Більш докладно ознайомитися з цим законопроектом вирішив і "Главред".

Проаналізувавши цей дуже короткий документ (14 статей), практично ми не виявили ніяких проривів, які вже в тій чи іншій формі не були б прописані, причому не один раз, у всіляких законах. За винятком трьох речей - підтвердження ідеї вільного ринку землі, відмова від перспективи членства в НАТО (заміна його конструктивним співробітництвом) і закріплення позаблокового статусу України. Все інше - набір благих намірів, якими відомо куди дорога вимощена, і більш-менш конкретних завдань у дев'яти сферах громадського життя (економіка, держбудівництво, "гуманітарка", місцеве самоврядування, екологія і т.ін.).

Деякі положення законопроекту залишають надмірно велике поле для сміливих фантазій. Наприклад, "вдосконалення системи проведення виборів до парламенту і місцевих органів самоврядування", "завершення політичної реформи", "створення умов для відродження українського села". Не завадило б уточнити, завершення якої реформи (Медведчука, Ющенка?) І відродження якого села мають на увазі автори (радянського, дореволюційного, може, трипільського)?

При цьому складається враження, що за космічного масштабу формулюваннями ховається небажання (або неможливість) дати відповідь на конкретні запитання. Що означає "повага до територіальної цілісності іноземних держав і непорушності державних кордонів"? Заперечення "косовського прецеденту" в цілому і створення "незалежних держав" Абхазії і Південної Осетії неправовим шляхом, зокрема? Якщо Віктор Федорович, як лідер ПР, в недалекому минулому їх визнав, то чи означає документ, що нині він розкаюється в цьому? А якщо ні - то про яку непорушність кордонів у даному регіоні йдеться?

Місцями створюється враження, що розробники документа плутають порядок речей, підміняючи причини наслідками. Наприклад "підвищення рівня захисту вкладників" - наслідок нестабільності банківської системи в цілому, а не її причина.

Не менш дискусійною здається, приміром, ідея про "запровадження ринкових інструментів акумулювання та перерозподілу довгострокових фінансових ресурсів, у тому числі в рамках введення накопичувального пенсійного страхування". При боргах Пенсійного фонду в 30 млрд. грн., погодьтеся, це більше схоже на ненаукову фантастику, ніж на досяжний у відчутній перспективі пріоритет.

Знову ж таки, незрозуміло, якщо пріоритетом країни є "підвищення ролі політичних партій, сприяння політичній структуризації суспільства на засадах багатопартійності", то як цьому посприяє анонсований відкат до "мажоритарки"? Так само як і переведення трубопроводів і енергосистем на європейські умови, коли "паливні міністри" України і Росії домовляються про створення СП між "Нафтогазом" і "Газпомом"?

*** Проте ж повернемося до змістовної інформації - трьох ключових пунктів (земля, НАТО, позаблоковий статус), з яких розгорілися дискусії на засіданні Комітету з питань нацбезпеки і оборони (побував там і кореспондент "Главреда"). Голова Комітету - Анатолій Гриценко твердо стояв на своєму: "Я категорично проти, поки не завершиться криза у світі, поки не буде визначено структуру координації матеріальних, фінансових потоків, поки не зовсім зрозуміло, яким буде долар, і чи буде він взагалі, поки не буде зрозуміло, яка буде зона євро, і чи буде вона взагалі, вводити ринок землі ".

Інший член Комітету - "регіонал" Анатолій Кінах, навпаки, зауважував, мовляв, всі ми тут знаємо, що насправді в Україні ніхто за писаним правилам не живе, і ринок землі можуть ще 10 років вводити, що б нам тут в Основах не "впарювали". А для цього треба ще не один десяток законів прийняти.

Однак Гриценко не здавався, мовляв, знаю з достовірних джерел, що Президент пообіцяє купівлю-продаж землі в щорічному посланні, а після - до кінця 2010 року - підтвердить це законодавчою базою.

Також мішенню для критики члена Комітету Сергія Гриневецького (Блок Литвина) виявилося положення законопроекту про "забезпечення інституційної і фінансової незалежності НБУ одночасно з посиленням прозорості його діяльності". Хіба НБУ, що працює без встановлення квоти ліцензій (на торгівлю банківськими металами, пам'ятними монетами), без сплати податків і реєстрації, від кого ще залежить, вагався депутат.

Незадоволеними залишилися депутати й наповненням гуманітарного блоку. Зокрема, відсутністю переходу на адресну допомогу для бідних, невирішеністю питання про створення єдиної помісної церкви, мовною політикою.

Ну і, безумовно, найважливішою і дискусійною частиною документа залишалося питання про нейтральний статус країни і відмову від членства в НАТО. Не дарма депутати зізнавалися, що весь цей поспіх з документом пояснюється лише бажанням встигнути закріпити ці положення до 20-річчя з моменту прийняття Декларації про держсуверенітет (люблять же у нас все приурочувати до якихось дат!).

Як неодноразово підкреслювали члени Комітету, нейтральний статус потягне за собою збільшення видатків на фінансування армії, бо сховатися під чиєюсь військово-політичною "парасолькою" не вдасться (За такою логікою і від європейської системи колективної безпеки теж треба відмовлятися, а не обіцяти "пріоритетну участь" в ній).

Якщо за чинним законодавством на армію має витрачатися не менш 3% ВВП (втім, всім урядам на це "плювати"), то, за ідеєю, нейтральний статус потребуватиме ще більших витрат. "Потягнемо чи як?" - Засумнівався член Комітету Олександр Скибинецький. Судячи з цифр нинішнього бюджету, Міноборони нині не в фаворі: витрати на армію збільшилися лише на 18,5%, з яких гарантовано будуть профінансовані за загальним фондом тільки 65%.

Чимало питань, що хвилюють країну, взагалі залишились поза документом: наприклад, міграційні процеси, урбанізація, біженці, етнічні конфлікти, відсутність ефективних правоохоронних органів, тотальна корупція, екологічні та епідеміологічні проблеми, зростаючий борг держави, деградація реального сектора, фінансові бульбашки у світі, сусідство ісламу та православ'я в Чорноморському регіоні. Ми повинні зрозуміти: це пріоритети чи ні?

У результаті - Комітет з питань нацбезпеки та оборони з мінімальною перевагою (8 - "за", 7 - "проти") рекомендував депутатам прийняти документ за основу. (Комітет з питань закордонних справ - рекомендував відправити його на повторне перше читання). Зала проголосувала "за" прийняття у першому читанні 253 голосами.

*** Опозиція не залишила без уваги зазначений документ. За словами віце-спікера Миколи Томенка, документ може вбити клин між Партією регіонів з одного боку, і Компартією і Блоком Литвина з іншого. "У питанні того, приміром, як будуть розвиватися земельні відносини в Україні ... Що відбудеться далі? Може бути, ці дві фракції заявлять про свій вихід з коаліції, а може, вони відмовляться підтримувати пропозицію Януковича", - заявив він.

Безумовно, з питань НАТО, землі потрібно або шукати політичної одностайності в рамках країни, або бути готовими до того, що наступний президент буде вирішувати їх по-новому. А в якості укладення хотілося б нагадати стару істину: виграє той, у кого є більш чіткий і зрозумілий план, і хто тримає в голові високу мету. А хто плану не має або його цілі простіші, програє, навіть отримавши бажане.

P.S. Що стосується атак природи на Верховну Раду, то, за словами очевидців, блискавка влучила в шпиль будівлі парламенту під час розгляду законопроекту про засади внутрішньої і зовнішньої політики країни в четвер.

Удар блискавки супроводжувався частковим відключенням світла на кілька секунд. У цей час продовжувала світитися лише центральна люстра під куполом Ради і працювало електронне табло, на якому відображаються результати голосування.

Алла Присяжнюк

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua