Іменем закону


Іменем закону

Найближчим часом Кабмін може затвердити постанову про випуск ПДВ-облігацій, що обіцяє чималі прибутки одним і отримання лише половини боргу держави іншим.

На минулому тижні в розпорядженні Бізнесу опинився проект постанови Кабміну "Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування податку на додану вартість". Як і більшість документів, розроблених в Кабміні (і Мінфіні) протягом березня - травня, він підготовлений в умовах максимального відсутності публічності (втім, деякі цікаві факти, хоч і побічно, дуже наочно демонструють ставлення влади до ЗМІ.

Проект вже повністю узгоджений в міністерствах і відомствах, і прем'єр-міністр Микола Азаров міг би підписати його в будь-який момент. Більше того, ухвалення постанови було вже навіть заплановано на 19 травня. Однак в останній момент цього ніби не сталося. Можливо, уряд вирішив дочекатися місії МВФ, щоб узгодити документ ще й у рамках переговорів про новий кредит stand-by. Але не виключено, що Кабмін, за прикладом своїх попередників, через деякий час пред'явить цей документ, прийнятий "заднім числом".

Базові умови

Як відомо, базові умови погашення заборгованості з відшкодування ПДВ-облігаціями внутрішньої державної позики викладені в ст.25 Закону про Бюджет-2010. Відповідно до них передбачається здійснити відшкодування ПДВ платникам, у яких суми податку задекларовані до відшкодування до 01.05.10 р., підтверджені перевірками і не відшкодовані на дату набуття чинності Закону про Бюджет-2010 облігаціями внутрішньої державної позики понад обсяги відшкодування в грошовій формі. При цьому встановлено термін обігу ПДВ-облігацій - п'ять років. У Законі також згадано, що відшкодування ПДВ-облігаціями має проходити в добровільному порядку. Інші ж етапи цього процесу (порядок випуску, обігу, погашення ПДВ-облігацій, нарахування та здійснення процентних виплат із них і т.ін.), відповідно до Закону, повинен затвердити Кабмін. Не говорячи вже про те, що базові умови в документі виписані некоректно і потребують, як мінімум,пояснення.

Зокрема, із Закону випливає, що заявка на відшкодування повинна бути подана до 01.05.10 р. Але незрозуміло, в які терміни повинна бути проведена перевірка (до набуття Законом сили або ж у будь-які терміни). Нарешті, умова про те, що заявлені суми не повинні бути відшкодовані саме до моменту набуття чинності Закону (30 квітня), взагалі виглядає безглуздо. Виходить, якщо відшкодування грошима було зроблене після набуття документом сили, його слід продублювати ще й облігаціями!

У проекті постанови базові умови (встановлені Законом! - ред.) спочатку було вирішено підправити, щоб надати їм хоча б видимість стрункості і логічності. Але в останній момент від цієї авантюри начебто вирішили відмовитися (мабуть, щоб не давати приводу з легкістю визнати документ незаконним) і залишили все, як є. Тобто кострубато.

Інші умови

Інші умови випуску облігацій виписані в додатку № 1 до проекту постанови "Основні умови випуску ОВДП для оформлення відшкодування ПДВ", а Порядок випуску, обігу, погашення ОВДП з терміном обігу п'ять років - у додатку № 2 з відповідною назвою. Що стосується структури постанови, що готується в Мінфіні, то тут велосипед вигадувати не стали - вона до болю нагадує структуру постанови Кабміну № 2014 від 25.12.03 р., якою ПДВ-облігації вводилися в перший раз. А ось у змісті є низка відмінностей.

Додаток № 1 до постанови не визначає і не обмежує обсяг емісії облігацій (тоді як в 2003 р. він був затверджений). Умови припускають погашення 1 / 10 номінальної вартості облігації кожні півроку (у 2003 р. було передбачено щорічне погашення частини боргу) одночасно з нарахуванням та здійсненням відсоткових виплат, що нараховуються виходячи з їх амортизаційної вартості. При цьому впадає в очі неринкова величина ставки прибутковості з ПДВ-облігацій. У результаті вона повинна скласти 5,5%, хоча під час узгодження і доопрацювання проекту обговорювалася і ставка в 5%. Для порівняння: дохідність розміщених нині Мінфіном на аукціонах 22-місячних ОВДП дорівнює 14%. І при цьому особливого ажіотажу з приводу їх придбання явно не спостерігається. У 2003 р. ставка прибутковості хоч і була неринковою, але все-таки не настільки - вона становила 120% облікової ставки НБУ.

Заниження прибутковості

Настільки очевидне заниження дохідності, яке пропонує Кабмін нині, буде сприяти збільшенню штучного банківського дисконту при викупі ПДВ-облігацій. Компенсувати втрати банку від невигідного вкладення коштів уряд пропонує платникам ПДВ. Адже окрім чинника штучного збільшення банківського дисконту завдяки запропонованій Кабміном неринковій ставці прибутковості існує і цілком природний фактор, що сприяє її збільшення, - низький рівень ліквідності банківської системи. Є чималі сумніви в тому, що банки взагалі здатні запросто "проковтнути" 20-25 млрд грн. ОВДП. Адже весь портфель держоблігацій фінустанов сьогодні порівняємо з цією сумою. І це при тому, що неабияку його частину уряд сформував в добровільно-примусовому порядку за рахунок коштів держбанків.

Вже ці два чинники цілком здатні збільшити (принаймні спочатку) дисконт при викупі ПДВ-облігацій до 40-50%. З плином часу і зменшенням пропозиції ПДВ-облігацій (а також, будемо сподіватися, поліпшенням стану української економіки та банківської системи, як її частини) дисконт, безумовно, почне знижуватися. Але до цього підприємства, що одержують мізерні процентні нарахування з облігацій, зазнають втрат внаслідок відволікання обігових коштів. Причому поява ПДВ-облігацій з описаним рівнем реальної дохідності (з урахуванням дисконту) навряд чи викличе у банків надмірне прагнення підживлювати грошима корпоративний сектор. Тому ставки за кредитами, які могли б замінити підприємствам відсутні обігові кошти, можуть лише вирости! Це ще один "приємний" побічний ефект від сурогатних варіантів погашення бюджетної заборгованості.

Але й це не все! Ще одним сюрпризом для платників податків можуть стати побажання міжнародних фінансових організацій до ПДВ-облігацій. Важко сказати, які вимоги до них буде висувати МВФ, однак у розпорядженні Бізнесу є лист Світового банку (СБ) на адресу Мінфіну від 5 травня 2010 р., що містить його побажання.

Можна повністю погодитися з думкою СБ, що "запропонована схема спрямована на усунення симптому проблеми (ліквідацію проблеми заборгованості з погашення ПДВ), але не основної її причини (слабкого стану бюджету протягом останніх 15 місяців при недостатності заходів із його виправлення)" . Хоча пропозиція СБ передбачити в бюджеті "реалістичні і достатні асигнування на відшкодування ПДВ" грошима, звичайно ж, виглядає нереально. Напевно, можна погодитися і з деякими іншими рекомендаціями СБ.

Проте одна з них, остання, в ще більшій мірі зменшує реальну вартість ПДВ-облігацій на ринку. Можна не сумніватися: якщо банки не зможуть передавати цей вид ОВДП у заставу НБУ під отримання рефінансування, дисконт з них може перевищити розумні межі.

Технічні нюанси

Постанова все ж таки, мабуть, буде передбачати подачу платниками заяв про оформлення відшкодування ПДВ-облігаціями. Згідно з проектом, така заява має бути подана до 25 червня. Тобто принцип добровільності вибору погашення заборгованості шляхом отримання ПДВ-облігацій формально дотриманий (зрозуміло, спокушатися щодо того, що справа піде далі формальності, не варто. - ред.). Заяву, слід розуміти, необхідно подавати до ДПІ за місцем реєстрації. Однак це лише наші здогадки, оскільки автори про місце подачі згадати забули.

Хоча дата розміщення ПДВ-облігацій у фінальному варіанті документа не обмовляється, за терміном, відведеним на подачу платниками заяв, зрозуміло, що часу у Кабміну обмаль. Тому при подальшому відкладанні терміну приїзду місії МВФ в уряді явно готові обійтися без узгодження цього питання. Адже до розміщення ПДВ-облігацій має відбутися ще багато чого:

1) ДПАУ повинна передати:
- Мінфіну - матеріали інвентаризації невідшкодованого ПДВ, що відповідає умовам відшкодування ОВДП, а також складені на основі заяв платників реєстри інвентаризації платників, що підпадають під відшкодування ПДВ облігаціями;
- Держказначейству - ті ж реєстри, але вже затверджені Мінфіном;
- органам Держказначейства за місцем реєстрації платника ПДВ - угоди на відшкодування згідно з реєстром.

2) Мінфін повинен:
- організувати емісію ОВДП;
- передбачати щорічно кошти, необхідні для обслуговування і погашення ПДВ-облігацій, у проекті держбюджету на відповідний рік (цього року це, правда, буде зроблено вже після розміщення ОВДП. - ред.).

Викликає запитання положення Порядку випуску, обігу та погашення ПДВ-облігацій, що передбачає проведення відшкодування ПДВ у такий спосіб не тільки на підставі даних декларацій та матеріалів податкових перевірок, а й "за рішенням суду", причому чомусь, "прийнятим після 1 травня 2010 р.". Можливо, таким чином в Кабміні хочуть підстрахуватися на предмет можливого прийняття судами рішень про відшкодування ПДВ грошовими коштами. Але що зовсім недобре - такий запис дає Мінфіну і ДПАУ можливість роздути емісію ПДВ-облігацій (а отже, і погашення заборгованості з відшкодування) до незрозумілих розмірів. Адже буквальне прочитання цієї норми дає підставу здійснювати додаткову емісію ОВДП за фактом кожного судового рішення на відшкодування, у тому числі прийнятого після основного розміщення.

Містяться в Порядку і додаткові обмеження щодо погашення ПДВ-облігаціями невідшкодованих сум. Справедливості заради якраз ці обмеження слід визнати розумними.

Своєрідно вирішено питання з банками, які зможуть брати участь в оформленні відшкодування ПДВ-облігаціями. Згідно з проектом, такими зможуть стати ті з них, які є клієнтами депозитарію державних цінних паперів Нацбанку. Але тут же міститься застереження: "якщо сума відшкодування ПДВ одному платнику перевищує 10 млн грн.", оформлення проводиться тільки через держбанки. Тобто через Укрексімбанк та Ощадбанк. Щоб було зрозуміло: загальна заборгованість суб'єктів, яким держава заборгувала понад 10 млн грн., становить більше 95% всієї заборгованості з відшкодування.

Очевидно, таким чином Кабмін бажає поліпшити показники держбанків, а заразом дати їм можливість заробити. Ну і хоч якось контролювати питання скупки ПДВ-облігацій при їх реалізації платниками ПДВ. Таким чином, недержавним банкам може перепасти не більше 1 млрд грн. Та й цим мільярдом займуться не всі, а лише обрані. Оскільки ще одна приписка обумовлює, що перелік агентських банків визначається Мінфіном.

Технічно ж облігації будуть "впарювати" вельми заплутано. Спочатку Мінфін видає розпорядження на переказ ОВДП Держказначейству на рахунок, відкритий в Нацбанку. Далі платники відкривають у банках рахунки в цінних паперах. Банки на підставі поданих платниками виписок з реєстрів і заяв на відшкодування ПДВ-облігаціями формують перелік отримувачів облігацій і передають його органам Держказначейства (якщо сума відшкодування не кратна 1000 грн., Платнику оформляється максимально можливу кількість облігацій). Після перевірки відповідності наданих банками переліків даними в реєстрі ДПАУ Держказначейство дає розпорядження на переказ облігацій Нацбанку.

На підставі даних Нацбанку про стан рахунків у цінних паперах банки в термін, що не перевищує трьох робочих днів після отримання цієї інформації, зараховують належну кількість облігацій на відповідні рахунки платників ПДВ. І не пізніше наступного робочого дня передають інформацію про отримання облігацій платниками органам Держказначейства. Нарешті, останні не пізніше наступного робочого дня інформують про те ж податкові органи. Сумнівів у тому, що описана система через свою громіздкість дасть численні збої, практично немає. Важко лише передбачити, до чого (до чиїх втрат) ці збої призведуть.

Експерт - про балаган

Дмитро Михайленко, партнер юридичної фірми "Орлов, Михайленко та партнери":

- Остання редакція проекту постанови Кабміну щодо випуску ПДВ-облігацій порадувала такою рідкістю в наш час, як виключенням суб'єктивного фактора. Відповідно до неї всі суми відшкодування, що потрапили до реєстру Держказначейства, конвертуються в облігації. Це набагато краще, ніж влаштовувати тяганину з поступовою видачею облігацій за заявами платників, які, як відомо, можна задовольнити, а можна і притримати або відмовити (але повністю від заяв Кабмін відмовлятися не збирається, а чи стануть вони пустою формальністю або чимось іншим , побачимо. - ред.).

Тим не менше методу турнікета ми раділи недовго. Вже зараз надходить інформація, що регіональні податкові начальники, очевидно, хибно розуміючи інтереси служби, тиснуть на районні ДПІ, щоб домогтися від них скорочення сум бюджетного відшкодування, що потрапили до реєстру на відшкодування. Природно, відбувається це в режимі "телефонного права", оскільки законних підстав для скорочення вже перевірених і підтверджених сум у податкової служби немає. Тобто знову сподіваються взяти нахрапом, нахабством, а потім дивуватися нагорі - чому нам не скаржаться про перегини на місцях?

Природно, ми не маємо ілюзій, звідки спочатку виходять подібні установки. Завдання суспільства - не замовчувати ці проблеми, не дозволяти державі морочити нам голову. Облігації - і так не найпопулярніше і не на 100% законне рішення, але коли вирішили - не треба перетворювати це на балаган.

Олександр Марков

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування