632
Східний підхід
— Енергетика
Хороші відносини з політичними елітами країн Середньої Азії, підкріплені довгостроковими контрактами на постачання туркменського та узбецького газу, дозволяють українській владі і великим підприємцям досить впевнено почувати себе в перманентних газових конфліктах з російськими колегами. За останні п'ять років багато що було втрачено, але зі зміною влади в України є шанси спробувати повернути втрачені позиції.
Великі плани
Так, під час зустрічі президента РФ Дмитра Медведєва з представниками українського бізнесу Ігор Сирий, генеральний директор компанії "Метінвест", заявив, що компанія "інвестувала сотні мільйонів доларів у розвиток газотранспортної інфраструктури в Узбекистані і зараз прагне закуповувати газ у цій країні" .
Тоді ж пан Сирий згадав, що "Метінвест" близький до підписання низки договорів про пайову участь у розробці нових родовищ газу на території Узбекистану. Фактично це говорить про те, що власник корпорації "СКМ" Рінат Ахметов намагається пробитися на узбецький ринок видобутку газу. Але, для того щоб забезпечити доставку узбецького газу в Україну, "Метінвесту" необхідно домовитися з "Газпромом" про умови транспортування газу.
З якими саме компаніями можуть бути підписані договори, а також умови можливої угоди в "Метінвесті" поки не уточнюють. "Це закрита інформація, яка буде оприлюднена у разі успішного завершення переговорів", - говорить прес-секретар компанії Іван Шмідик.
У Ташкент, у справах
Участь у видобутку газу на території Узбекистану обіцяє "СКМ" істотні вигоди. "Домогтися здешевлення газу" Метінвест "може тільки завдяки участі у видобутку його на території Узбекистану. Але необхідно розуміти, що розвідка нових родовищ і налагодження видобутку газу - питання не одного року", - пояснює Володимир Омельченко, провідний експерт енергетичних програм Центру ім.А . Разумкова.
Втім, не виключено, що "Метінвест" вже бере участь у видобутку газу на території Узбекистану. Зокрема, Харцизький трубний завод (входить до складу компанії "Метінвест") з 2007 р. постачає до Узбекистану одношовні труби великого діаметру. Обсяг поставок і партнери "Метінвесту" в цьому проекті офіційно не називаються, але зазначимо, що в Узбекистані крім держкомпанії "Узбекнафтогаз" газ видобувають також російські ВАТ "Газпром" і ВАТ "ЛУКОЙЛ".
Представник "Метінвесту" в особі пана Шмідика відмовляється коментувати питання, чи є компанія акціонером будь-яких узбецьких або російських нафтогазовидобувних підприємств.
Варто зазначити, що "Метінвест" - не єдина українська компанія, що інвестує в нафтогазову галузь Узбекистану. У 2001 р. корпорація "Індустріальний Союз Донбасу", акціонерами якої тоді були Сергій Тарута і Віталій Гайдук, придбала 39% акцій АТ "Узнефтегазстрой". У 2003 р. уряд Узбекистану прийняв рішення включити цю компанію до складу держхолдингу "Узбекнафтогаз". Згідно з ухваленою урядом Узбекистану зпостановою, акції "Узнефтегазстроя", що належать "ІСД", були конвертовані в акції "Узбекнафтогаза". Однак розмір "портфеля" "ІСД" в узбецькому держхолдингу оприлюднено не було. Представники "ІСД" також мали намір почати постачання узбецького газу в Україну. Зокрема, планувалося, що в 2006 р. обсяг постачань складе близько 3 млрд куб.м газу. Правда, до реалізації цього проекту справа не дійшла, і замість цього газ з Узбекистану в Україну постачала компанія RosUkrEnergo, якій у 2006-2008 рр.. було надано монопольне право транзиту в Україну газу з країн Середньої Азії. Протягом цього часу RosUkrEnergo щорічно викуповувала у офіційного Ташкента близько 7 млрд куб.м газу. Втім, незважаючи на відсутність можливостей налагодити постачання з Узбекистану, "ІСД" не поспішала продавати свою частку акцій "Узбекнафтогазу".
"Компанія "ІСД" як і раніше є міноритарним акціонером" Узбекнафтогаза". Частка "ІСД" у цієї компанії не змінювалася", - говорить віце-президент "ІСД" Олександр Пилипенко.
До недавнього часу компанія могла розраховувати на підтримку своїх газових планів з боку уряду України, адже Віталій Гайдук (до січня 2010 р. - акціонер "ІСД") був радником тодішнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко.
До речі, колишній голова правління НАК "Нафтогаз України" Олег Дубина до призначення на цю посаду працював на підприємствах "ІСД". Але після президентських виборів на допомогу уряду компанії розраховувати не доводиться.
Сусідські справи
Головна проблема на шляху реалізації планів Ріната Ахметова з відродження постачань узбецького газу в Україну - Росія. Адже достачати газ із Узбекистану в Україну можна лише транзитом російською територією, оскільки мрії Юлії Тимошенко про "Білий потік" так і залишилися мріями. При цьому Росія аж ніяк не горить бажанням пускати інші країни на газовий ринок Середньої Азії.
Досить згадати, що офіційна Москва досі не ратифікувала договір про приєднання до Енергетичної хартії. Нагадаємо: цей договір включає зобов'язання держав-членів полегшувати транзит енергетичних матеріалів і продуктів через свою територію відповідно до принципу свободи транзиту. "Надання" Метінвесту "дозволу на транзит газу з Узбекистану йде врозріз з нинішньою політикою Кремля", - говорить Олександр Тодійчук, президент Київського міжнародного енергетичного клубу "Q-club".
Втім, не варто забувати, що наявність тієї ж енергетичної стратегії не зашкодила "Газпрому" в 2004 р. прийняти участь у створенні RosUkrEnergo, (у якій частка ВАТ склала 50%), а в подальшому передати цієї компанії право на постачання середньоазіатського газу в Україну. Не варто забувати і про те, що крім планів з видобутку газу в Узбекистані у Ріната Ахметова є і намір взяти участь у видобутку блакитного палива на українській ділянці шельфу Чорного моря. Нагадаємо: компанія ДТЕК є акціонером компанії Vanco Prykerchenska Ltd., з якою ще в 2007 р. Кабмін підписав угоду про розподіл продукції при видобутку вуглеводнів на Прикерченській ділянці шельфу Чорного моря. До останнього часу сторони не могли розпочати розробку шельфу через розбіжності, але на початку травня з'явилася інформація про те, що уряд має намір запропонувати компанії Vanco Prykerchenska Ltd. укласти мирову угоду.
У той же час БІЗНЕС неодноразово писав, що "Газпром" вкрай не зацікавлений в тому, щоб Україна збільшувала власний видобуток газу. Таким чином, не можна виключити, що питання освоєння Причорноморського шельфу може стати предметом торгу власника "СКМ" з керівництвом "Газпрому" під час переговорів щодо транзиту узбецького газу. Варто враховувати й те, що через скорочення постачань газу до Європи "Газпром" зазнає труднощів з виконанням контрактів щодо купівлі середньоазіатського газу, який росіянам просто нікуди збувати. Так, протягом 2009 р. представники "Газпрому" вели переговори про зниження вартості туркменського газу, при цьому велику частину року "Газпром" не купував газ у Туркменістану через аварію на туркменській ділянці газопроводу Середня Азія - Центр-4.
На думку пана Омельченка, для налагодження поставок узбецького газу навіть не знадобиться вносити зміни до чинних газових контрактів між "Газпромом" і НАК "Нафтогаз України". Експерт констатує: "Для початку постачань узбецького газу в Україну "Метінвесту" і "Газпрому" достатньо підписати угоду про створення для цих цілей СП".
Іду на ви
Якщо Рінат Ахметов зможе реалізувати проект з поставки узбецького газу, він не тільки забезпечить свої підприємства дешевими вуглеводнями, але й істотно посилить вплив у "Партії регіонів". Нагадаємо: найбільшим спонсором "регіоналів" крім Ріната Ахметова є так звана "група Фірташа - Бойка". При цьому представники цих двох груп фактично контролюють роботу уряду в енергетичній та гірничо-вугільної сферах.
Успішна реалізація "узбецького проекту" дозволить пану Ахметову претендувати на роль головного партнера "Газпрому" в Україні, яку донедавна відігравав якраз Дмитро Фірташ. Таким чином, власник "СМК" зможе посилити вплив на енергетичну крило уряду, який зараз в основному контролюється людьми панів Фірташа і Бойка.
Максим Каменєв
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
