494
Тиша до реформ не призводить
— Енергетика
Галузева енергетична громадськість з нетерпінням чекає щорічного звернення президента країни до народу, з яким Віктор Янукович повинен виступити на цьому тижні. Фахівці сподіваються хоч щось дізнатися про реальні плани нової влади у сфері енергетичної політики.
За перші три весняні місяці своєї діяльності новий уряд так і не спромігся представити публічну стратегію своєї діяльності в енергетичній галузі. Ні перший віце-прем'єр Андрій Клюєв, ні міністр палива і енергетики Юрій Бойко так і не визначили основні напрями урядової політики в ключовій для країни галузі.
Тому доки про плани Кабміну можна отримати інформацію тільки з розрізнених інформаційних повідомлень. Відомо, що НКРЕ запропонувала підвищити тарифи на електроенергію для побутових абонентів лише на обсяг вжитку, що перевищує 150 кВт-г на місяць. Справа корисна, проте чом би не заявити про необхідність поетапного підвищення тарифів для населення на весь використовуваний об'єм, якщо врахувати, що місячна вартість електроенергії для середньостатистичної української сім'ї дорівнює вартості 0,5 кг м'яса або кухля імпортного пива?
Відомо також, що уряд розблокував процес підвищення розцінок на електрику для промислових споживачів, проте резерви цінового зростання в цьому напрямі у енергетиків майже вичерпані. Без підвищення тарифів для населення, яке оплачує менше 30% собівартості електрики, покращити фінансовий стан енергокомпаній за допомогою промислового сектора неможливо.
Ще однією енергетичною новиною весни на тлі профільних топ-менеджерів, що мовчать, стала інформація голови ФДМ Олександра Рябченка про намір Фонду виставити до кінця 2010 р. на приватизацію теплову генкомпанію. Хоч би першу з чотирьох.
Новина своєчасна, проте знову ж таки - без ліквідації перехресного субсидування і тарифних перекосів в галузі розраховувати на успішні продажі енергетичних активів безглуздо. Втім, список "без" можна продовжити.
Зокрема, без реальних кроків у бік створення конкурентного ринку електроенергії і вугілля, без наявності незалежного від виконавчої влади регуляторного середовища і за відсутності виразної енергетичної стратегії розвитку країни, коли цієї стратегії немає, - залучити в українську енергетику стратегічних інвесторів з числа тих самих європейських енергокомпаній неможливо.
В кращому випадку все може вийти так, як вийшло в 2006-2007 рр. Тоді уряд Януковича з тим самим віце-прем'єром Клюєвим і з тим самим міністром Бойком про свої енергетичні плани теж довго мовчали і жодної публічної стратегії реформ не декларували. В результаті все закінчилося скандальною операцією з "Дніпренерго", в результаті якої контроль над найбільшою тепловою генкомпанією країни при збереженні 50%+1 її акції в держвласності фактично перейшов до структур Ріната Ахметова.
З цієї причини подальше мовчання Януковича і Ко в електроенергетичній сфері виглядатиме підозрілим. Існує небезпека, що громадськості замість реформ доведеться обговорювати історію з черговим "Західенерго". Що буде зовсім не вчасно. Як свідчить графік, вжиток електроенергії населенням продовжував зростати навіть у кризовий 2009 р., так само, як і промисловість, починаючи з осені 2009 р. І якщо українська енергетика в післякризовий період отримає замість реформ скандали, то це не додасть передумов для відродження економіки.
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
