Застава "Ілліча" — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Застава "Ілліча"

Казна та Політика
2396
Останні дні травня ознаменувалися гучним скандалом навколо одного з найпривабливіших промислових підприємств України - Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча. У нього несподівано з'явилися нові кіпрські власники. У дивній історії, в яку потрапив завод, занадто багато загадок.
На сьогодні можна говорити тільки про два безперечних факти. По-перше, раптово з'явилися нові акціонери не чужі російському бізнесменові Вадиму Новинському. По-друге, конфлікт навколо металургійного комбінату з Маріуполя ще дуже далекий від завершення. На боці нових акціонерів - гроші. На боці Володимира Бойка - десятки тисяч співробітників. Чиї аргументи в результаті виявляться вагомішими, покаже майбутнє.
Не минуло й року
Початок "Іллічівського" скандалу було покладено 26 травня, коли в Києві відбулася прес-конференція під назвою "Володимир Бойко продав ММК ім. Ілліча". У ній взяли участь дві людини: співвласник австрійської компанії ABH GmbH Борис Подольський і колишній гендиректор Чорноморського суднобудівного заводу Ілля Горн. Відрекомендувавшись представниками кіпрських компаній Formigos Holdings Ltd і Rewein Ltd, ці люди зробили сенсаційну заяву про купівлю ними і низкою інших фірм 100% акцій маріупольського ЗАТ "Ілліч-Сталь", що володіє 90,4% акцій ММК ім. Ілліча.
За словами Подольського, операція була здійснена в інтересах "великої російської структури", яку він не назвав, проте охарактеризував як корпорацію, що займається металургійним бізнесом і має профільні активи в Україні. Причому, уточнив він, продаж було здійснено навесні 2009 р. і майже рік його тримали у таємниці на прохання продавця - голови правління ММК ім. Ілліча та ЗАТ "Ілліч-Сталь" Володимира Бойка.
Ці одкровення викликали бурхливу реакцію з боку керівника ММК, який завжди позиціонував себе як звичайного менеджера і виконавця волі трудового колективу. Уже 27 травня Володимир Бойко скликав у Маріуполі прес-конференцію, на якій заявив, що ні з ким ніколи не домовлявся про продаж акцій "Ілліч-Сталі". Усе, що відбулося він назвав атакою на комбінат, не зазначивши при цьому людей, яких підозрює в її організації. При цьому, щоправда, Бойко згадав керівника Держкомпідприємництва Михайла Бродського, який, за його словами, привіз до Маріуполя Іллю Горна, який назвався новим керівником ЗАТ "Ілліч-Сталь" та зареєстрував 25 травня новий статут підприємства.
26 травня на рахунки ЗАТ надійшло 239 млн грн. в рахунок оплати акцій відповідно до договору купівлі-продажу від 27 квітня 2009 від чотирьох структур з Белізу: Noreon Trade Limited, Valesio Trading Limited, Eastwex Investment Limited і Rasko Investment Limited. Гроші, які прийшли через російський Внешторгбанк, як сказав Володимир Семенович, відразу були відправлені назад. Бойко також розповів про те, що в Києві невідомими захоплений офіс реєстратора "Ілліч-Сталі" - ТОВ "Українська реєстраційна компанія".
На ММК ім. Ілліча повідомили, що до реєстру акціонерів ЗАТ вже внесені зміни, які зафіксували появу нових акціонерів. Хто вони, стало відомо на наступний день, коли Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку розмістило відповідну інформацію на своєму сайті з посиланням на зберігачів цінних паперів. Відповідно до даних, датованих 30 квітня 2009, по 24,99% акцій "Ілліч-Сталі" сконцентрували чотири кіпрські структури: вже згадані Rewein Ltd і Formigos Holdings Ltd, а також Emorsa Ltd і Liberani Co. Ltd.
Бойкові пояснення
Після того, як стало зрозуміло, що люди, які претендують на отримання контролю над ММК ім. Ілліча, перехопили ініціативу, підлеглі Володимира Бойка почали з'ясовувати подробиці того, що відбувається. Їх звіт побачив світ 28 травня. Відповідно до нього 24 жовтня 2008 було проведено збори уповноважених власника ЗАТ "Ілліч-Сталь" - організації орендарів ММК ім. Ілліча, на яких було прийнято рішення про персоніфікацію акцій і розподіл часток між орендарями. Для цієї роботи було залучено реєстратора ("Українську реєстраційну компанію") і брокера ("GPI-Капітал"), а контрольною датою для завершення всіх процедур було призначено 30 квітня 2009.
Вже 1 грудня 2008 Володимир Бойко підписав доручення, яким уповноважив виконавчого директора ЗАТ "Ілліч-Сталь" Олександра Рибка від імені компанії здійснювати договори і угоди із відчуження цінних паперів. А 6 квітня 2009р. Бойко підписав протокол засідання правління "Ілліч-Сталі", де було вирішено продати 99,999% акцій ЗАТ (робити це був уповноважений знову ж таки Рибка). Після цього Бойко підписав папір, в якому відмовився від переважного права на купівлю акцій, і погодився з можливістю їх відчуження на користь діючих акціонерів або третіх осіб, що й сталося 27 квітня. А вже 12 травня 2009 р. комбінат отримав висновок Донецького господарського суду про заборону переоформлення прав власності на акції ЗАТ "Ілліч-Сталь". Зроблено це було в забезпечення позовів п'яти маріупольців - колишніх акціонерів комбінату, що вирішили оскаржити укладені ними раніше договори купівлі-продажу і заморозили, таким чином, зміни, що відбулися в реєстрі.
У цьому зв'язку виникає логічне запитання: для чого правління "Ілліч-Сталі" готувало продаж акцій? На комбінаті чіткої відповіді на нього не дають. Джерела "ДС" стверджують, що спочатку передбачався не продаж цінних паперів третім особам, а посилення контролю над компанією з боку топ-менеджменту на чолі з Бойком. Однак на ділі все вийшло з точністю до навпаки. Хто саме підписав нещасливий договір купівлі-продажу акцій від 27 квітня 2009, поки невідомо. Втім, джерело на комбінаті припускає, що цією людиною може стати саме Олександр Рибко, якого незадовго до цього наділили всіма необхідними повноваженнями. "Зараз він перебуває у відпустці, за кордоном. І ми тільки гадаємо чи повернеться він з неї", - додало джерело.
На цьому тлі виглядають небезпідставними пояснення Михайла Бродського, якого Володимир Бойко викрив у зв'язку з "загарбниками". Бродський у відповідь заявив, що комісія, створена його комітетом, перевірила документи, подані для реєстрації статуту ЗАТ "Ілліч-Сталь", і визначила, що є всі докази того, що рік тому Бойко продав акції ЗАТ росіянам: "Тому я б порадив Бойку не розкидатися фальшивими звинуваченнями, а йти до суду і доводити, що він не пізнає свій підпис під документами про продаж "Ілліч-Сталі ". Трохи пізніше свої п'ять копійок в обопільну перепалку вставила і директор" Української реєстраційної компанії "Ксенія Мурильова, заявивши, що ніяких перешкод для роботи компанії не існує.
Він росіянин, це багато чого пояснює
На тлі цих більш ніж заплутаних пояснень і відсутності конкретики щодо справжніх мотивів операцій з акціями власника металургійного підприємства, обіг якого в минулому році склав 14 млрд грн., а збиток - 256 млн грн., відкритим залишається головне питання: хто стоїть за опонентами Бойка? З подачі низки українських ЗМІ в когорті нових бенефіціарів ММК вже встигли побувати Ігор Коломойський (Приватбанк), Роман Абрамович (Evraz), Алішер Усманов ("Металоінвест") і навіть таємнича група російських інвесторів, які нібито викупили контрольний пакет корпорації ІСД. При цьому ніким не було простежено можливий зв'язок нових акціонерів "Ілліч-Сталі" і близьких до них осіб з найвпливовішим в Україні уродженцем Санкт-Петербурга - росіянином Вадимом Новінським, молодшим партнером Ріната Ахметова з гірничо-металургійному холдингу "Метінвест", що постачає ММК залізорудним сировиною.
Зв'язок структур, які з’являлись у "справі Ілліча", з цим бізнесменом простежується неодноразово. Так, Борис Подольський та Ілля Горн, яких призначили представлятиме нових акціонерів, раніше вже засвітилися як осіби, близькі до "Смарт-холдинга", керуючої компанії Вадима Новінського. Борис Подольський є співвласником австрійської компанії ABH GmbH, яка прославилася кілька років тому спробами налагодити спільну діяльність з Херсонським морським торговельним портом, що призвело до того, що колектив порту написав звернення до Новінського з проханням не втручатися в роботу підприємства, після чого справа була зам'ята. А Ілля Горн отримав популярність, попрацювавши якийсь час гендиректором Чорноморського суднобудівного заводу, після того, як над ним у 2007 р. встановив контроль Вадим Новінський.
З приводу Горна менеджери Вадима Владиславовича вже висловилися. Глава "Смарт-холдингу" Олексій Пертін сказав, що ця людина була звільнена з Чорноморського суднобудівного заводу, оскільки "не зміг адекватно прийняти корпоративну культуру керуючої компанії". Але й без цього занадто багато що вказує на слід росіянина.
Ще один зв'язок простежується через компанії, у яких нові акціонери "Ілліч-Сталі" з минулого року зберігають свої цінні папери. Ними є ТОВ "Алком" (Кривий Ріг), Депозитарне бюро (Миколаїв) і "Кастодіана" (Херсон). Засновниками перших двох компаній в різний час були такі структури, які чітко асоціюються з Новінським, як, наприклад: криворізьке ТОВ "Челсі" (акціонер пов'язаного зі "Смарт-холдингом" банку "Юнекс") і херсонське ТОВ "Грінволтрейд" (був акціонером Херсонського суднобудівного заводу , що входить до "Смарт-холдингу). Що стосується "Кастодіана", то цією структурою до нещодавнього часу керувала екс-глава близьких до "Смарт-холдингу" компаній "Фінокс" і "Джером Сек'юрітіз" Галина Дреміна. Нарешті, ще один зв'язок простежується через вже згадану Українську реєстраційну компанію, яку 30 квітня 2009 придбала кіпрська Rastafar Ventures Ltd. Остання відома як акціонер київського ЗАТ "Видавничий дім" Пресинг ", яким керує власник торгового знаку "Смарт" і співвласник піар-агентства" Нова концепція ", який обслуговує" Смарт-холдинг", Олег Богатов.
Зазначені факти дозволяють говорити як мінімум про наявність чіткого зв'язку близьких до Новінського структур з людьми, що заявили про зміну власників "Ілліч-Сталі" і право на управління ММК ім. Ілліча. Якщо це так, то шанси Володимира Бойка на те, щоб малою кров'ю відстояти своє підприємство, не надто великі, адже він справді підписав документи, що дали можливість продати акції "Ілліч-Сталі" третім особам. І якщо сперечатися з ним будуть юристи Вадима Новінського, які за останні роки напрацювали безцінний досвід спілкування з представниками української Феміди, у них буде чимало шансів на перемогу. Єдине, що може стати на заваді опонентів Володимира Бойка до отримання реальних важелів управління маріупольським підприємством - значнмй вплив Володимира Бойка в Маріуполі і армія з майже 50 тис. працівників його комбінату, які поки не налаштовані "здавати" свого беззмінного керівника.
Тому, для того щоб досягти успіху, опонентам Бойка потрібно будь-що розхитати його позиції, переконавши суспільство в тому, що Володимир Семенович, який традиційно називав себе звичайним акціонером, дійсно продав контрольний пакет "Ілліч-Сталі" за спиною своїх працівників, поставивши при цьому свої інтереси вище інтересів підлеглих. Але для цього буде потрібно кілька місяців, за які напевно стартує безмежна кількість судових позовів. Так що зміна влади на ММК ім. Ілліча не відбудеться як мінімум до осені.
Юрій Єрьомін
За матеріалами:
Деловая Столица
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас