3740
Кінотеатри перетворилися на вигідний бізнес
Восени минулого року киян порадувала новина про відновлення роботи легендарного кінотеатру "Кінопанорама" - центру артхаусного кіномистецтва з півстолітньою історією. Коли в грудні 2008 року столична влада продала його групі ISTIL, підконтрольній Мохаммаду Захуру, не виникало сумнівів, що на цьому місці виросте новий торгівельний центр.
Всупереч побоюванням, медійний магнат заявив про своє бажання реконструювати "Кінопанораму", створивши на її основі сучасний кінокомплекс. Не зірвав ці плани навіть конфлікт ISTIL з Єврейською релігійною общиною міста Києва, яка з 2002 року намагається отримати у власність будівлю кінотеатру. У ISTIL заявляють, що на перетворення "Кінопанорами" на сучасний 3D-кинотеатр буде витрачено $5-6 млн.
Якщо для Захура розвиток кінотеатру - швидше іміджевий проект, то для десятка кінотеатральних мереж, що працюють в Україні, цей бізнес є не лише основним, але і дозволяє заробляти пристойні гроші. Особливо останнім часом, коли з року в рік зростають касові збори, розвиваються нові технології, а практично порожній ринок залишає досить місця як для вітчизняних, так і для іноземних компаній, що бажають на ньому заробити.
Особливості національного прокату
Активний підйом української кінотеатральної індустрії почався в 2002 році. Протягом семи подальших років відкривалися нові кінозали, а старі були переобладнані й оснащені багатоканальними звуковими системами Dolby Digital, сучасними екранами і зручними кріслами. Річна динаміка зростання ринку складала 50-60%. У 2009 році, за даними Богдана Батруха, генерального директора компанії B&H Film Distribution (мережа "Кінопалац"), обсяг ринку кінопрокату досяг $60 млн. Фахівці прогнозують, що до кінця поточного року він збільшиться ще на 40%.
Але цього недостатньо, враховуючи, що в Україні налічується всього 180 кіноекранів. Марк Лоло, директор російської кінокомпанії Central Partnership Sales House, називає цю цифру мікроскопічною, зважаючи, що кількість кіноекранів у Росії складає 2,1 тис., а в США - 35 тис. На думку Міхаеля Шліхта, генерального директора компанії Sony Pictures Entertainment Russia, при населенні 46 млн. Україні необхідно мати як мінімум тисячу сучасних екранів.
Сьогодні над цією проблемою працюють найбільші вітчизняні мережі кінотеатрів, такі як "Мультиплекс-холдинг" (44 зали), "Одеса-кіно" (26 залів), "Кіносистема" (20 залів), "Кінопалац" (19 залів) і "Батерфляй" (17 залів). Вони постійно вивчають можливості розширення і експансії в нові регіони країни. Перспективність ринку оцінили й іноземні гравці. Так, наприклад, з 2008 року в Україні працює канадська корпорація IMAX в тандемі з українською Triumf Media, підконтрольною Федору Шпигу і його сину Андрію. У квітні цього року компанії заявили про розширення, зокрема - про плани побудувати три нові кінотеатри в Києві, Одесі і Львові. Ще один гравець, російська мережа "Кронверк", підконтрольна консорціуму "Альфа-груп" Михайла Фрідмана, торік відкрила семизальний кінотеатр у Харкові.
Витратитися на кіно
Причини, через які вони навіть під час кризи готові вкладати гроші в розвиток на українському ринку, очевидні. Обсяг інвестицій, необхідних для відкриття кінотеатру в Україні, для учасників ринку посильний, умови роботи вигідні, а рентабельність може досягати 60%. За підрахунками Богдана Батруха, відкриття одного кінозалу обходиться інвесторові приблизно в $300-400 тис. Однією з основних складових видаткової частини є оренда. Експерти відзначають, що найвигідніше відкривати кінотеатри в торгівельно-розважальних центрах.
По-перше, це збільшує кількість потенційних глядачів, а по-друге, ТРЦ надають кінотеатрам пільгові орендні ставки, оскільки вони, як правило, є якірними орендарями. На сьогоднішній день вартість оренди в ТРЦ для кіномереж складає $15 за квадратний метр. На хвилі популяризації цифрових технологій багато операторів ринку несуть додаткові витрати, пов'язані з переобладнанням залів. Один такий проект обходиться компаніям приблизно в 150 тис. євро. Але гра коштує свічок. За словами Ірини Зорі, управляючого партнера мережі кінотеатрів "Лінія кіно" і "Оскар", рентабельність 3D-фильмів у порівнянні зі звичайними вища майже вдесятеро. Окрім оренди і обладнання, кінотеатр має постійні витрати, такі як оплата ПДВ у розмірі 20% виручки від прокату фільму, і виплата 50% решти суми дистриб'ютору фільму.
За даними експертів, термін окупності кінотеатру складає від п'яти до семи років, інколи - швидше. Все залежить від розміщення, рівня конкуренції, фільмів у прокаті - словом, від тих факторів, які впливають на кількість проданих квитків. Касові збори є головною статтею доходу кінотеатру, забезпечуючи приблизно 40% його прибутків. Саме у цій частині останнім часом спостерігається позитивна динаміка. За даними Дмитра Литвинова, гендиректора російської комунікаційної групи "Планета Інформ", яка займається дослідженнями кіноіндустрії, в 2009 році касові збори українських кінотеатрів досягли 439,3 млн. грн., що на 18,2% більше, ніж в 2008 році. При цьому 74,7% їх виручки склав прокат іноземних фільмів, 25,1% припав на фільми російського виробництва і лише 0,2% - на вітчизняний продукт.
Тренд зростання триває і цього року. Так, за перший квартал 2010 року кінопрокатники заробили 266,4 млн. грн., а це на 54% перевищує показник аналогічного періоду минулого року. "Голлівуд найактивніше почав розвиватися в період Великої депресії 30-х років. Коли рушиться 95% всього світового бізнесу, кінопрокат лише підсилює свої позиції", - так Марк Лоло прокоментував зростання обсягів продажів квитків у розпал фінансової кризи.
Додатковий прибуток
Олексій Наслєдніков, генеральний директор мережі кінотеатрів "Кіносистема", відзначає, що, кажучи про приховані резерви кінопрокатного ринку, не можна недооцінювати роль свят. Зростання відвідуваності кінотеатрів у ці дні збільшується в декілька разів, що дозволяє компенсувати падіння продажів квитків у літній період.
Приблизно 30% доходу кінотеатру забезпечує продаж попкорну, пива, солодкої води й інших товарів, які є невід’ємною частиною кіноперегляду для українських глядачів. Ще 20-30% прибутку кінотеатр заробляє на рекламі. Експерти погоджуються на думці, що зараз реклама на великих екранах є найбільш дієвою, а тому - популярною серед великих, а значить, платоспроможних компаній-рекламодавців. Місячне розміщення в кінотеатрі одного рекламного ролика, за даними операторів ринку, складає $5-7 тис. В період кризи деякі кіномережі змушені були понизити ці ставки, але це більшою мірою стосується тих компанії, чиї кінотеатри розташовані в регіонах.
Однією з проблем, яку активно обговорюють кінопрокатники, є українізація кіно, яка бере свій початок в 2006 році і полягає в обов'язковому дубляжі фільмів на українську мову або забезпеченні фільмів українськими субтитрами. Кінотеатри скаржилися, що це покладає на їхні плечі додаткові витрати і знижує рівень відвідуваності. Тим часом Богдан Батрух відзначає, що дубляж фільмів оплачує компанія-правовласник, а в українських мережах представлені переважно іноземні фільми, тому про значні витрати для кінотеатрів говорити не доводиться.
Що ж до відвідуваності, то вона і надалі зростатиме. Передбачається, що до кінця року касові збори українських кінотеатрів досягнуть 1 млрд. грн. Можливо, і оновлена "Кінопанорама" Мохаммада Захура додасть до цієї суми пару мільйонів своєї виручки.
Дарія Ісакова
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
